UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВплив зовнішнього середовища на стан використання рекреаційних територій регіону (реферат)
Автор
РозділЕкономічні теми (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось879
Скачало83
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Вплив зовнішнього середовища на стан використання рекреаційних територій

регіону

 

Рекреаційно-туристична діяльності у степовому Причорномор’ї, де курортне

господарство за ємністю лікувальних та лікувально-оздоровчих закладів

рекреаційного контексту, після Криму, має один з найвищих рівнів в

країні. Нині тут існує чотири курортно-оздоровчі зони – Одеська,

Миколаївська, Херсонська та Дністровсько-Дунайська, де розміщується 970

закладів оздоровлення та відпочинку, що складає понад 32% до

загальнодержавної кількості. В їх складі є 188 санаторіїв і пансіонатів

з лікуванням та 186 будинків і пансіонатів відпочинку.

 

Тільки в Одеській області функціонують такі курорти, як Аркадія, Великий

Фонтан, Кароліно-Бугаз, Куяльник, Лузанівка, Лебедівка, Лермонтовський,

Холодна Балка, Хаджибейський, Чорноморка та Сергіївка. В області є 44

готелі, один мотель, два кемпінги. В рекреаційно-туристичних центрах

області налічується 704 об’єкти розміщення туристів і відпочиваючих, в

тому числі ? 43 санаторно-курортних установ, 46 дитячих оздоровчих

центрів, 578 пансіонатів, будинків та баз відпочинку, в яких одночасно

можна розміщати більше 100 тис. осіб.

 

У Херсонській області, яка має приблизно 15,5% всіх українських морських

пляжів, розміщено 346 закладів відпочинку та оздоровлення, хоча приймає

тільки біля 5% туристів, що відпочивають на морському узбережжі. Це

свідчить про нереалізований потенціал туристської індустрії Херсонщини,

оскільки на морському узбережжі кількість туристів може бути щонайменше

втричі більше ніж нині. Але навіть при цьому, організація внутрішнього і

в’їзного туризму обмежується недостатньою місткістю та якістю готельного

фонду, відсутністю сервісу на міжнародному рівні. Наприклад, місткість

готельного господарства Одеської області не перевищує 7,5 тис.місць, при

цьому в готелях туристичного класу лише біля 4,0 тис.місць. Хоча, дещо

збільшується ємність туристичних закладів завдяки туристичним базам (7,9

тис.місць) і кемпінгам (2,3 тис.місць) [6,с.35;7].

 

Вузькі місця туристичного господарства призводять до суттєвих фінансових

витрат внаслідок домінування короткотермінового в’їзного туризму, часто

не більше одного дня, в результаті чого ресурсний потенціал не

використовується в достатній мірі (30-40%). Низька ефективність

експлуатації природних ресурсів полягає і в не адаптованості більшості

закладів до цілорічного функціонування, тому 60% відпочиваючих припадає

на червень-серпень, хоча за експертними оцінками фахівців, та враховуючи

світовий досвід, для нагромадження коштів, достатніх для відновлення

матеріально-технічної бази, середньорічна завантаженість повинна бути не

нижче 70% всього періоду їх експлуатації [7].

 

На жаль, завантаженість вітчизняних санаторно-курортних закладів

становить 35-40%, в результаті чого не забезпечується комплексне

відновлення основних фондів на рівні сучасних вимог та світових

стандартів. З іншого боку, сезонність рекреаційно-туристичної

діяльності, яка визначається рамками теплого періоду року

(червень-серпень) обмежує можливості існуючим оздоровчим закладам

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ