Ефективне використання рослинної текстильної сировини як передумова
формування вітчизняного ринку екотекстилю
Відомо, що жоден ринок не буде розвиватись успішно без наявності попиту
з боку споживачів та необхідного ресурсного забезпечення для виробництва
продукції, що задовольнятиме цей попит. Пошук дешевих, екологічно
безпечних та відновлюваних джерел сировини є однією з найбільших
економічних проблем, що стоїть на даний час перед підприємствами
текстильної промисловості України. На наш погляд, саме рослинна
текстильна сировина стане одним з тих чинників, що забезпечить успішне
формування в Україні ринку екотекстилю загалом та його окремих сегментів
зокрема. Однак, окрім забезпечення сировиною, для успішного формування
ринку екотекстилю в Україні усім зацікавленим підприємствам та
організаціям доведеться налагодити взаємовигідні господарські зв’язки
(рис.1).
Рис.1. Налагодження господарських зв’язків, що сприятимуть формуванню
ринку екотекстилю в Україні
Необхідність вирішення завдання ресурсного забезпечення виробників
екотекстилю обумовлена низкою причин. Назвемо основні з них:
– відсутність науково обґрунтованої концепції ефективного використання
різних видів РТС в окремих підгалузях текстильного виробництва з метою
екологізації не тільки асортименту та властивостей готової продукції,
але й технології виробництва;
– відсутність необхідного інформаційного забезпечення для формування
окремих сегментів вітчизняного екоринку на базі РТС і отриманої на її
основі готової продукції;
– відсутність дієвих механізмів економічного стимулювання вирощування,
заготівель (особливо з дикорослої сфери), первинної переробки та
реалізації основних видів РТС (рослинних волокон і барвників
текстильного призначення, текстильних допоміжних речовин і апретів на
рослинній основі та ін.);
– відсутність державних і регіональних програм ефективного використання
наявних запасів РТС в окремих регіонах країни (особливо в Карпатському
та Прикарпатському);
– відсутність науково-обґрунтованих еколого-економічних засад формування
асортименту, властивостей, обсягів заготівель і сфер найбільш
ефективного використання основних видів РТС в сферах сільського і
лісового господарства окремих регіонів країни.
Враховуючи відсутність в державній і галузевій статистичній звітності
інформації про реальні запаси основних видів РТС, можливість їх
щорічного відновлення чи виробництва у сферах лісового та сільського
господарств України, обсяги їх заготівель різними відомствами та
підприємствами, а також обсяги щорічного використання в різних галузях
промисловості, видається доцільним [6-8]:
– періодично (раз в 5-10 років) проводити державну інвентаризацію
основних видів РТС (текстильних рослинних волокон, рослинних барвників,
рослинних текстильних допоміжних речовин та інших) з метою виявлення їх
реальних запасів, можливостей заготівлі, первинного перероблення і
забезпечення нею потреб окремих підгалузей текстильного виробництва;
– враховуючи поліфункціональність і взаємозамінність багатьох видів РТС
(особливо рослинних барвників) необхідно виявити та обґрунтувати
економічну, екологічну та технологічну доцільність пріоритетного
використання окремих видів РТС;
– у зв’язку з відсутністю власного бавовняного волокна, обґрунтувати
економічну та екологічну доцільність більш широкого використання лляних
волокон (особливо коротких в суміші з іншими волокнами) в різних
підгалузях текстильного виробництва.
Особливу роль РТС, як свідчить зарубіжний досвід, відіграє у формуванні
сегменту вітчизняного ринку екологічно безпечних текстильних матеріалів
і виробів одягового та інтер’єрного призначення (екотекстилю). Саме від
ефективного використання основних видів цієї сировини, структури її
асортименту, властивостей і рівня якості будуть залежати: структура
вітчизняного ринку екотекстилю, типологія його суб’єктів, цінова
політика та результативність роботи [9].
На відміну від зарубіжної практики, де в багатьох економічно розвинутих
країнах Європи, Америки та Азії ринки екотекстилю вже давно створені і
успішно функціонують, в нашій країні формування таких ринків знаходиться
тільки на початковій стадії, практично відсутня методологія їх
формування та функціонування. Про це свідчить наявність тільки
фрагментарної інформації в монографічних і періодичних вітчизняних
виданнях про асортиментну структуру даного ринку та стан його формування
[5, 6, 8, 10].
При проектуванні і виробництві основних видів екотекстилю першочергову
увагу, як показали наші дослідження [5, 6, 7], необхідно приділити
поєднанню таких видів РТС, використання яких гарантувало би одночасну
екологізацію технології виробництва і асортименту готової продукції.
Перевагу, на наш погляд, необхідно надавати тим видам РТС, котрі
характеризуються доступністю (вирощуються або заготовляються у великих
обсягах в Україні), забезпечують найвищу якість кінцевої текстильної
продукції і поступають з надійних та відновлюваних джерел. При цьому,
успіх на екоринку продукції, виготовленої із застосуванням РТС, буде
забезпечений тільки тоді, коли при її виробництві та реалізації будуть
враховані економічні, технологічні та екологічні інтереси всіх суб’єктів
даного ринку – і виробників, і споживачів екотекстилю. Це означає, що
для успішного функціонування ринку екотекстилю в Україні, необхідно
збалансувати цілі і завдання виробників цієї продукції з ключовими
пріоритетами інших учасників цього ринку (рис.2).
Рис.2. Узгодження цілей та завдань виробників екотекстилю з пріоритетами
інших учасників ринку
Разом з тим, при формуванні асортименту різних за призначенням і
способами виробництва (тканим, нетканим, трикотажним, килимовим та ін.)
груп текстильних матеріалів і виробів для поповнення ними вітчизняного
ринку екотекстилю необхідно враховувати не тільки зарубіжний досвід
формування та функціонування таких ринків, але й результати досліджень
даних питань вітчизняних авторів за останні роки.
Для прикладу в табл.1 і табл.2 наведені деякі результати
експериментальних досліджень, проведених нами в останні роки з метою
формування екологобезпечного асортименту лляних і бавовняних тканин
платтяно-сорочкового та декоративного призначення [5, 7, 8, 10]. При
цьому екологізація технології виробництва, асортименту і властивостей
цих тканин забезпечувалась за рахунок поєднання в цих тканинах
екологобезпечних целюлозних волокон і їх фарбування рослинними
барвниками. Про якість досліджуваних тканин судили за широтою колірної
гами та світлостійкістю забарвлень [11, 12]. Рівень екологічної
безпечності досліджуваних тканин оцінювався їх відповідністю вимогам
міжнародного екологічного стандарту «Екотекстиль-100» і гармонізованого
з ним вітчизняного стандарту ДСТУ 4239:2003 «Матеріали та вироби
текстильні та шкіряні побутового призначення. Основні гігієнічні
вимоги».
Таблиця 1. Вплив виду рослинного барвника і виду протравлювача на
формування колірної гами та світлостійкості забарвлення на лляних
платтяно-сорочкових тканинах
№ з/п Вид оброблення тканин Колір і відтінок забарвлення Код
за-барвлення за атласом кольорів* Загальний колірний контраст (од.?Е)
після 300 год. сонячного опромінення
1 Лляна тканина, пофарбована екстрактом кори крушини без протравлювання
бежево-коричневий 080502 12,5
2 Те ж, з одночасним про-травлюванням CuSO4·5H2O червоно-коричневий
090703 2,8
3 Лляна тканина, пофарбована екстрактом коренів марени фарбувальної без
протравлювання світлий рожево-фіолетовий 150604 6,0
4 Те ж, з одночасним про-травлюванням KАl(SO4)2·12H2O світлий червоний з
фіолетовим відтінком 130504 4,1
5 Те ж, CuSO4·5H2O темно-рожевий з фіолетовим відтінком 160503 4,6
6 Лляна тканина, пофарбована екстрактом кори яблуні лісової (дички) без
протравлювання світло-бежевий 050203 4,0
7 Те ж, з одночасним про-травлюванням KАl(SO4)2·12H2O золотистий 030408
16,3
8 Те ж, CuSO4 темний золотистий 040606 3,9
Примітка: У позначенні кольорів забарвлень шестизначними кодами перші
два знаки відповідають колірному тону (номеру карти атласу), наступні
два – номеру відтінку за насиченістю,
а останні два – ступеню світлоти [13].
E*E8E@EBEaCCC3”kd
?F°
?d?d??????????~?бавовняних платтяно-сорочкових і декоративних тканинах
№ з/п Вид оброблення тканин Колір і відтінок забарвлення Код
за-барвлення за атласом кольорів* Загальний колірний контраст (од.?Е)
після 300 год. сонячного опромінення
1 Бавовняна тканина, пофар-бована екстрактом кори крушини без
протравлювання темно-коричневий 050306 26,2
2 Те ж, з одночасним про-травлюванням K2Cr2O7 червоно-бежевий 080307
30,0
3 Те ж, CuSO4· 5H2O бежевий з оранжевим відтінком 070307 19,6
4 Те ж, FeSO4 · 7H2O темний оранжево-коричневий 060308 8,8
5 Бавовняна тканина, пофар-бована екстрактом оплоднів грецького горіха
без протравлювання темно-бежевий з червоним відтінком 080208 18,5
6 Те ж, з одночасним про-травлюванням KАl(SO4)2·12H2O темно-бежевий з
червоним відтінком 080208 20,3
7 Те ж, K2Cr2O7 темно-бежевий з рожевим відтінком 090209 29,8
8 Те ж, FeSO4 · 7H2O темно-бежевий з рожевим відтінком 090209 26,7
9 Бавовняна тканина, пофар-бована екстрактом коренів марени фарбувальної
без протравлювання темний рожево-фіолетовий 160704 5,8
10 Те ж, з одночасним про-травлюванням KАl(SO4)2·12H2O
червоно-коричневий 150704 3,7
11 Те ж, CuSO4· 5H2O темний червоно-коричневий 160703 3,2
12 Бавовняна тканина, пофар-бована екстрактом кори яблуні лісової
(дички) без протравлювання світло-бежевий 050303 5,0
13 Те ж, з одночасним про-травлюванням KАl(SO4)2·12H2O золотистий 030408
16,9
14 Те ж, CuSO4 темний-золотистий 040606 8,3
Як видно з аналізу даних табл.1 і табл.2, фарбування досліджуваних
тканин екстрактом кори крушини, коренів марени фарбувальної, кори яблуні
лісової і оплоднів грецького горіха дозволяє отримати на цих тканинах
забарвлення різноманітних кольорів і відтінків. Виявлено також, що
суттєвий вплив на розширення, збагачення та поглиблення колірної гами
забарвлень на названих тканинах має одночасне з фарбуванням
протравлювання їх різними видами протравлювачів (KАl(SO4)2, K2Cr2O7,
CuSO4, FeSO4). Вид рослинного барвника і вид протравлювача, як видно з
даних табл.1 і табл.2, визначають не тільки широту колірної гами
отриманих на їх основі забарвлень на лляних і бавовняних тканинах, але й
світлостійкість цих забарвлень – одного із найбільш вразливих показників
якості цих тканин, від якого залежать не тільки терміни експлуатації
виробів з цих тканин, але й довговічність збереження їх зовнішнього
естетичного оформлення.
Як видно з аналізу даних табл.1 і табл.2, світлостійкість забарвлень на
досліджуваних тканинах може змінюватись в широкому інтервалі в
залежності від виду обраного для фарбування рослинного барвника, виду
протравлювача та волокнистого складу самої тканини. Показано, що
фарбування досліджуваних тканин екстрактами кори яблуні лісової (дички)
і коренів марени фарбувальної забезпечує більш високу світлостійкість їх
забарвлень, ніж фарбування екстрактами кори крушини та оплоднів
грецького горіха. Що стосується виду протравлювачів, то вони в
залежності від виду рослинного барвника можуть суттєво гальмувати або
прискорювати фотодеструкцію досліджуваних забарвлень. Отримані дані
свідчать про те, що шляхом відповідного підбору виду барвника, виду
протравлювача та субстрату можна цілеспрямовано формувати бажану колірну
гаму та світлостійкість забарвлень в залежності від конкретних умов
експлуатації виробів із досліджуваних тканин.
Необхідно підкреслити, що наведені приклади використання РТС
текстильного призначення для екологізації асортименту та властивостей
екотекстилю не вичерпують сфер їх використання. І це цілком зрозуміло.
Сьогодні в практиці вітчизняного і зарубіжного текстильного виробництва
вже успішно застосовується широкий арсенал новітніх способів
екологізації технологій виробництва і асортименту не тільки текстильної
сировини, але й готової продукції. Назвемо найбільш поширені серед них:
– впровадження в практику вибілювання і фарбування бавовняних, лляних і
змішаних целюлозовмісних білизняних, одягових і інтер’єрних текстильних
матеріалів екологоорієнтованих енерго- і ресурсозберігаючих технологій;
– розширення асортименту та суттєве поліпшення властивостей
модифікованих лляних, бавовняних і віскозних волокон і екологобезпечних
матеріалів на їх основі;
– повна заміна в завершальному оздоблювальному текстильному виробництві
одягових целюлозовмісних матеріалів формальдегідних обробних препаратів
безформальдегідними та малоформальдегідними;
– в результаті впровадження в текстильне виробництво продуктів «зеленої
хімії» створено новий перспективний асортимент екологобезпечих видів
текстильних допоміжних речовин (стабілізаторів, емульгаторів,
змочувачів, вирівнювачів та інших).
Висновки. На основі результатів наших досліджень доведено, що існує
економічна, технологічна та екологічна доцільність використання
рослинної текстильної сировини для виробництва екотекстилю і формування
на його основі вітчизняного ринку для цієї продукції. Встановлено, що
завдання виробників екотекстилю та виробів з нього в Україні повинні
узгоджуватись з пріоритетами та потребами усіх інших учасників ринку, у
першу чергу кінцевих споживачів цієї продукції. Експериментальним
шляхом доведено переваги використання рослинних барвників для фарбування
лляних і бавовняних сорочково-платтяних і декоративних тканин замість
токсичних марок синтетичних в малотоннажному текстильному виробництві.
Подальші дослідження у цій сфері необхідно спрямувати на вирішення
проблем, пов’язаних із економічним обгрунтуванням промислового
застосування РТС для виробництва екологічно безпечних текстильних
матеріалів та готових виробів різного цільового призначення на
вітчизняних підприємствах.
Література
1. Буркинський Б.В. Методологічні аспекти розробки і оцінки стратегій
розвитку промислового комплексу регіону: [монографія] / Б.В.Буркинський,
М.А.Коваленко. – Херсон: Олді-плюс, 2008. – 408с.
2. Садченко Е.В. Принципы и концепции экологического маркетинга:
[монография] / Е.В.Садченко – Одесса: Астропринт, 2002. – 400с.
3. Кравців В.С. Ринкові інструменти регулювання природокористування в
національній вітчизняній політиці України / В.С.Кравців, П.В.Жук //
Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Регіональні
проблеми управління природокористуванням: [зб.наук.праць] / НАН України.
Ін-т регіональних досліджень. Вип.2 (82). – Львів, 2010. – С.3-14.
4. Пономарьов П.Х. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини.
Навчальний посібник / П.Х.Пономарьов, І.В.Сирохман. – К.:Лібра, 1999. –
272с.
5. Семак Б.Б. Наукові засади формування ринку рослинної технічної
сировини та його окремих сегментів в Україні: монографія / Б.Б.Семак. –
Львів: ЛКА, 2007. – 512с.
6. Семак Б.Б. Роль рослинної технічної сировини в екологізації
технології виробництва та асортименту одягових і декоративних тканин /
Б.Б.Семак, М.А.Коваленко //Легка промисловість,2010– №.1. – С.38-39.
7. Пушкар Г.О. Шляхи екологізації технології виробництва та асортименту
інтер’єрного текстилю / Г.О.Пушкар, Б.Б.Семак // Вісник Хмельницького
національного університету. Технічні науки, 2010. – №3. – С.155-160.
8. Семак Б.Б. Роль організаційно-економічних механізмів в управлінні
вітчизняними ринками рослинної технічної сировини і екотекстилю на її
основі / Семак Б.Б. // Прометей: регіональний збірник наукових праць з
економіки. Вип.2 (32). – Донецьк: ДЕГУ, 2010. – С.71-75.
9. Точилін В.О. Ринки реального сектору економіки України:
структурно-інституційний аналіз / В.О.Точилін, Т.О.Осташко,
О.В.Пустовійт та ін. НАН України; Ін-т екон. та прогноз. – К., 2009. –
640с.
10. Семак Б.Б. Використання рослинної технічної сировини – ефективний
засіб формування вітчизняного сегменту ринку екологобезпечного текстилю
/ Б.Б.Семак // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины,
2010. – №1(16). – С.99-102.
11. Демкович О.В. Льоновмісні одягові тканини: шляхи екологізації
технології виробництва, оптимізації структури асортименту та підвищення
конкурентоспроможності / О.В.Демкович, А.В.Добро-вольська, Б.Б.Семак //
Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки, 2009. –
№1. – С.163-167.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
