UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетодологічні особливості теорії інформаційної економіки (реферат)
Автор
РозділЕкономічні теми (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1122
Скачало87
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Методологічні особливості теорії інформаційної економіки

 

 

 

Основні методологічні особливості ТІЕ, на наш погляд, пов’язані із

відносною молодістю відповідних наукових досліджень. Їх характеристику

слід почати з того, що сьогодні не можна говорити про те, що

дослідженнями ролі інформації в економіці займається якась окрема

економічна школа. Умовно вважається, що вивчення інформаційної економіки

є одним із відгалужень інституціональної течії сучасної економічної

думки. Однак при вивченні різних проблем, пов’язаних із участю

інформації у функціонуванні економіки, застосовуються відмінні

методологічні підходи. Зокрема:

 

1. Коли йдеться про періодизацію історичного розвитку людства та його

поділ на аграрне, індустріальне та постіндустріальне (інформаційне)

суспільство, то ця схема віддзеркалює певні підходи марксизму. А саме,

критерієм періодизації в цій схемі є марксовий спосіб виробництва, але

не з погляду характеру домінуючих у даній формації виробничих відносин

(цей погляд характерний для самого Маркса та його послідовників), а у

розрізі характеру розвитку продуктивних сил. До уваги в цій періодизації

береться не суспільний, а технологічний чинник, при цьому критерій

способу виробництва як принцип, використаний у марксистській схемі,

зберігається [14].

 

2. Аналіз економічних проблем, що породжуються власністю на інформацію,

легше здійснити за допомогою неоінституціонального вчення про права

власності та особливості їх специфікації, ніж користуючись неокласичним

інструментарієм. Річ у тім, що однією із методологічних посилок

неокласиків є теза про те, що права власності є чітко відомими,

екзогенно заданими, а тому вони не враховуються при аналізі.

 

3. Навпаки, коли розглядаються ринок інформації та інформаційна

асиметрія, то неокласичні функціональні та математичні залежності,

граничні величини, концепції надлишків виробника й споживача стають

головним інструментарієм дослідника. Витрати на пошук та отримання

інформації включаються до відомих мікроекономічних неокласичних моделей

– і отримуються нові нестандартні висновки. При цьому залишається поза

увагою питання про те, чи може за неокласичної методології інформація

бути об’єктом досліджень взагалі. Адже однією із властивостей інформації

є принципова необмеженість її наявної кількості, а неокласичні моделі

мають справу виключно із обмеженими ресурсами (принаймні, неокласики

декларують цю посилку).

 

Застосування різних інструментів при аналізі різних проблем

інформаційної економіки пов’язане із наступною особливістю відповідної

теорії. Сьогодні немає єдиної стрижневої ідеї, яка б легла в основу

дослідження усіх економічних проблем, пов’язаних із інформацією. Йдеться

про те, що, наприклад, в основі класичної політекономії лежить теза про

головну роль матеріального виробництва в економіці. Вихідним положенням

неокласиків, навколо якого побудовані усі їх функціональні залежності, є

суперечність між безмежними потребами людини та обмеженими ресурсами, що

наявні для задоволення цих потреб. Маржиналістська течія, відповідно до

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ