Перспективи комп’ютеризації обліку в бюджетних установах
Причини відставання суб’єктів бюджетної сфери від технічного прогресу і
розвитку сучасних інформаційних технологій пов’язані, в першу чергу, з
наявністю проблем економічного, інформаційного-правового та
організаційно-технічного характеру. Інформаційні проблеми пов’язані з
вибором інструментарію обліку, контролю та аналізу. їх вирішення вимагає
обґрунтованого вибору системи та застосування необхідного і достатнього
набору інформаційних технологій. В якості уточнюючої характеристики щодо
програмного забезпечення вважаємо за доцільне враховувати таке: програма
повинна бути гнучка в налаштуванні при незначних змінах, таких, як зміна
норм видатків, мінімальної заробітної плати, розмірів відрахувань та
нарахувань на фонд оплати праці, зміна тарифів на платні послуги,
введення нових і вилучення окремих недоцільних рахунків з Плану
рахунків.
Проте слід зауважити, що автоматизації обліку сприяє низка факторів,
зокрема, таких, як прискорена комп’ютеризація суспільства, розвиток
нових інформаційних технологій, наукові підходи щодо організації праці.
Все це є основою для розробки і впровадження як відносно простих
автоматизованих робочих місць (АРМ), спрямованих на вирішення конкретних
локальних задач, так і комплексних автоматизованих систем управління
(АСУ), які діють у великих підрозділах закладів, установ і організацій
бюджетної сфери, де розв’язуються задачі різного спрямування [2].
Ринок програмного забезпечення в Україні недостатньо наповнений
програмами, що спрямовані на забезпечення системи управління бюджетними
установами і ведення обліку в них. З найбільш відомих та популярних
продуктів з автоматизації обліку є “1С: Бухгалтерія для бюджетних
установ “, “Парус-Бюджет” для підприємств та організацій, що знаходяться
на бюджеті, та “Казна”. Проте вказані програмні продукти цілком
адаптовані до внесення додаткових рахунків.
Сучасні вимоги щодо забезпечення потреб управління необхідною
інформацією ставлять нові задачі перед інформаційною системою. У зв’язку
з цим постановка задачі з розробки програмного забезпечення для обліку
та контролю повинна охоплювати такі етапи робіт:
1) формулювання основних принципів обліку для конкретної бюджетної
установи з урахуванням вимог діючого законодавства та внутрішніх потреб.
Тому можна рекомендувати включити у перелік принципів внутрішнього
характеру такі позиції:
– підпорядкування інформаційної системи єдиній меті – забезпеченню
зростання ефективності функціонування бюджетної установи;
– об’єднання різних джерел облікової документації в одну
повнофункціональну систему (на вході – планова та облікова інформація,
на виході – інформація, адаптована для потреб управління);
– організація облікових документів з різноманітними носіями на основі
загальної класифікаційної системи;
– вилучення дублювання інформаційних і документаційних потоків;
– уніфікація прийомів роботи з обліковими документами [4];
2) на основі розроблених принципів сформувати мету розв’язання задачі;
3) враховуючи мету задачі та принципи, дотримання яких необхідно
досягти у розроблюваній інформаційній системі, сформувати критерії, які
має задовольняти автоматизована система. Доцільними є такі
критерії: повнота набору функцій; модульність; інтегрованість;
гнучкість; надійність; інтуїтивно зрозумілий інтерфейс користувача;
відкритість; авторизований доступ до інформації [3].
На основі опрацьованих даних доцільно побудувати аналітичний облік таким
чином, щоб можна було забезпечити можливість формувати й отримувати
необхідні дані в наступних розрізах:
1) по необоротних активах:
– досягти можливості формування облікової інформації за чотирма групами
основних засобів(на даний момент згідно з чинними нормативними
документами вирізняють три). При означенні четвертої групи рекомендуємо
виходити з норм податкового законодавства, а також встановити відповідну
норму нарахування зносу в розмірі 15 відсотків;
ue O2
”
)вести аналітичний облік нарахування зносу по основних засобах,
придбаних за рахунок загального та спеціального фондів на окремих
аналітичних рахунках 401.1 «Фонду необоротних активах за їх видами,
придбаних за рахунок загального фонду» та 401.2 «Фонд у необоротних
активах за їх видами, придбаних за рахунок спеціального фонду» [5];
2) по доходах і видатках загального і спеціального фонду:
– забезпечити розмежування видатків на надання платних послуг бюджетних
установ (за рахунок коштів спеціального фонду) і послуг, які
забезпечуються у зв’язку з функціональними повноваженнями (за рахунок
загального фонду);
– формування калькуляції по визначенню собівартості платних послуг
повинно відбуватися з виділенням груп прямих та непрямих витрат за
відповідними кодами економічної класифікації видатків, підрахунком
загальної суми понесених витрат;
– накопичення непрямих накладних витрат повинно відбуватися на рахунку
83 “Витрати до розподілу” з наступним розподілом між рахунками видатків
80 “Видатки загального фонду” та 81″Видатки спеціального фонду” щодо
аналітичної структури [5];
– розподіл непрямих накладних витрат програма повинна проводити за
формулами, запропонованими користувачем;
– передбачити можливість автоматизації процесу аналізу доходів і
видатків і формування стандартних висновків за отриманими
показниками;
3) по інших ресурсах передбачити можливості деталізації напрямів
використання та кодування рахунків з урахуванням місць їх зберігання, а
також автоматизованого управління їх руху.
Висновки. Формування автоматизованої інформаційної системи, яка б
базувалася на рекомендованих принципах і позиціях, забезпечить
оперативне вирішення задач обліку, контролю та аналізу, сприятиме
якісному контролю за формуванням доходів і видатків бюджетних установ,
забезпеченню ефективності використання фінансування та економії грошових
і матеріальних ресурсів. В кінцевому підсумку це забезпечить зростання
обсягів і якості наданих бюджетними установами послуг.
Таким чином, у зв’язку з тим, що бухгалтерський облік в бюджетних
установах в основному виступає як система контролю за наявністю та рухом
бюджетних коштів, при впровадженні АРМ слід врахувати таку його
специфічну особливість, як те, що він спрямований не на зіставлення
витрат і результатів діяльності та отримання прибутку, а на облік
видатків у процесі надання нематеріальних послуг. Власне, у зв’язку з
цим при автоматизації обліково-розрахункових і контрольних процедур в
наказі про облікову політику слід зазначити особливості формування
кінцевих результатів діяльності, розмежувавши їх відповідно до того, як
це зроблено у кошторисі (за загальним фондом і спеціальним фондом), а
також, що особливо важливо, чітко окреслити механізм розрахунку
фінансових результатів від надання платних послуг.
Список використаних джерел
1. Бутинець Ф. Ф., Івахненков С. В., Давидюк Т. В., Шахрайчук Т. В.
Інформаційні системи бухгалтерського обліку: підручник для навчання
студентів ВНЗ / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – 2-ге видання., перероб. і
доп. -Житомир: ПП „Рута”, 2002. – 544 с.
2. Писаревська Т.А. та ін. Інформаційні системи в управлінні персоналом
та економіки праці. – К., КНЕУ, 2006. – 284 с.
3. Сушко Д.С. Застосування комп’ютерних технологій у ході проведення
аудиту балансу /Д.С. Сашко// Вісник Житомирського державного
технологічного університету. Серія: економічні науки. – 2006. – № 2
(36). -С.116-122
4. Свірко С.В. Бухгалтерський обліку бюджетних установах: методологія та
організація: Монографія. -К.: КНЕУ, 2006.-244 с.
5. Хорунжак Н.М., Сисюк С.В. «Комп’ютеризація обліку в бюджетних
установах» http:// [www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Eir/2009_1/142-146]
6. Утенкова К.О. Перспективи комп’ютеризації обліку в бюджетних
установах / К.О.Утенкова // Облік і фінанси АПК. — 2006. — №8. – С.85 –
87.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
