Принципи оподаткування в національних податкових системах країн з
транзитивними економіками
Вперше принципи оподаткування були визначені шотландським економістом та
філософом, основоположником теорії виробництва та розподілу Адамом
Смітом у фундаментальній праці „Дослідження про природу та причини
багатства народів”, який виокремив чотири принципи: співмірність податку
(equality), визначеність податку (certainty), зручність оподаткування
(convenience), економічність оподаткування (economy) Вчення А. Сміта
доповнив німецький економіст ХІХ ст. А. Вагнер, який виокремив дев’ять
принципів оподаткування, які об’єднав у чотири групи: фінансові
(достатність обкладання податками, еластичність); етичні (всезагальність
оподаткування, рівномірність), народногосподарські (вірний вибір об’єкту
оподаткування, комбінація податків у систему, яка б враховувала наслідки
й умови їх перекладання) та принципи податного управління (визначеність,
зручність сплати податку, максимальне зменшення витрат на стягнення
податків ). У сучасній науці широке розповсюдження отримала система
принципів оподаткування, розроблена послідовником вчення А. Вагнера –
німецьким вченим Ф. Ноймарком, який виокремив наступні чотири групи
принципів: 1) фіскально-бюджетні (достатності податкових надходжень;
здатності податкових надходжень до збільшення); 2) етичні
(всезагальності; співмірності; пропорційності; перерозподілу доходу та
майна за допомогою податків); 3) політико-економічні (активної
податкової гнучкості; пасивної податкової гнучкості; забезпечення
зростання економіки; податкової нейтральності); 4) організаційно-правові
(наочності; безсуперечності; прозорості; практичності; постійності;
вседоступності) [17].
Питання вдосконалення та уточнення системи принципів оподаткування
знаходяться в центрі уваги сучасних дослідників, як вітчизняних, так і
закордонних. В той же час, на практиці чітке дотримання теоретичних
принципів оподаткування неможливе. Практична реалізація принципів
оподаткування здійснюється шляхом формування відповідних правил
стягнення податків, що знаходить відображення у національних податкових
системах, кожна з яких будується у відповідності із
соціально-економічною сутністю держави, станом економіки, політичними
умовами тощо.
В більшості країн світу організаційно-правові питання податкового
регулювання, зокрема принципи побудови національних податкових систем
визначаються на законодавчому рівні. В країнах з транзитивними
економіками, зокрема в країнах СНД, принципи оподаткування закріплені в
податкових кодексах. Закріплення в кодифікованих законах основних
висхідних положень галузі законодавства, тобто принципів, є важливою та
необхідною частиною формування найбільш загальних, характерних та
головних рис кожної галузі законодавства. Такий тезис в повній мірі
стосується і галузі податкового законодавства.
Дослідження податкового законодавства країн СНД дозволяє зробити
висновок, що в основу національних податкових систем покладені класичні
принципи оподаткування, хоча, враховуючи складні умови перехідного
періоду – не всі принципи. Деякі з класичних принципів доповнені та
уточнені у відповідності з конкретними умовами кожної окремої країни.
Податкові кодекси країн СНД в різному обсязі закріпили норми про
принципи оподаткування. Більш детально дане питання регламентоване в
Казахстані, Киргизстані та Молодові, де принципи оподаткування виділені
структурно в окремі статті, а також в Росії, де таке питання отримало
найбільш змістовне наповнення. В Арменії вони визначені як «принципи, на
яких базується законодавство» [12], в Білорусі – «основні принципи
оподаткування» [9], у Грузії – «принципи податкової системи», у
Казахстані – «принципи оподаткування» [2], в Киргизстані – «принципи
податкового законодавства» [3], в Молдові – «загальні принципи
оподаткування» [5], в Узбекістані – «основні принципі податкового
законодавства» [6], в Україні – «принципи побудови системи
оподаткування» [1]. В той же час, в Азербайджані принципи виділені як
«основи встановлення та стягнення податків» [8], в Росії – «основні
начала законодавства про податки і збори» [7], в Таджикістані – «правова
основа оподаткування» [4], в Туркменистані – «основні начала податкового
законодавства» [11].
Аналіз податкових кодексів країн СНД дозволив виокремити дев’ятнадцять
принципів, на основі яких здійснюється оподаткування в країнах з
транзитивними економіками (таб. 1).
Таблиця 1. Принципи, на основі яких здійснюється оподаткування в країнах
з транзитивними економіками
Складено за матеріалами [1], [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8], [9],
[10], [11], [12]
Системний аналіз результатів дослідження принципів оподаткування в
країнах СНД дозволяє виокремити сім принципів, які є характерними для
більшості національних податкових систем країн з транзитивними
економіками: 1) обов’язковість; 2) всезагальність; 3) справедливість;
4) визначеність; 5) рівність; 6) законність; 7) презумпційність; 8)
недискримінаційність.
Обов’язковість. Цей принцип передбачає закріплення обов’язку платників
податків сплачувати законодавчо встановлені податки, і тим самим, брати
участь у фінансуванні державних видатків. Якщо особа визнається
платником певного податку, то така особа не має змоги в односторонньому
порядку відмовитися від його сплати. Не має права звільнити платника
податку від обов’язку сплачувати податки і жоден державний орган, якщо
тільки такі повноваження йому не надано податковим законодавством. З
урахуванням принципу обов’язковості побудовані національні податкові
системи більшості податкових систем країн СНД, зокрема Білорусі, Грузії,
Казахстану, Киргизстану, Росії, Таджикистану, Туркменістану,
Узбекистану, України. В Узбекистані такий принцип передбачає, окрім
обов’язковості сплати платником податків всіх належних податків, також
«обов’язкове оподаткування всіх доходів, незалежно від джерел їх
отримання» [6]. В Казахстані цей принцип полягає у тому, що «платник
податків зобов’язаний виконувати податкове зобов’язання, податковий
агент – обов’язок по нарахуванню, утриманню та перерахуванню податків у
відповідності до податкового законодавства республіки в повному обсязі
та у встановлені строки» [2]. В Україні зміст принципу обов’язковості
трактується наступним чином: «впровадження норм щодо сплати податків і
зборів (обов’язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних
про об’єкти оподаткування за звітний період, та встановлення
відповідальності платників податків за порушення податкового
законодавства» [1].
Всезагальність. Всезагальність оподаткування передбачає, що на кожного
члена суспільства покладається обов’язок зі сплати податків та зборів
нарівні з іншими членами суспільства. Обов’язок сплачувати законодавчо
встановлені податки та збори розповсюджується на всіх осіб, що
визнаються актами податкового законодавства платниками відповідних
податків і зборів. Визнання загальності оподаткування передбачено
нормами податкового законодавства більшості країн СНД, податкові кодекси
яких закріплюють це наступним чином: «законодавство про податки та збори
базується на визнанні всезагальності» (Росія) [7]; «законодавство про
податки базується на всезагальності» (Азербайджан) [8]; «податкове
законодавство країни базується на визнанні всезагальності»
(Туркменістан) [11].
Справедливість. Цей принцип передбачає, що розподіл індивідуального
податкового тягаря повинен здійснюватися у відповідності з
індивідуальним економічним потенціалом платника податків. Цей принцип
спрямований на те, щоб максимально врахувати фактичну здатність платника
сплачувати податок. В цілях дотримання справедливості оподаткування
передбачається заборона надання податкових пільг індивідуального
характеру (Білорусь, Росія, Казахстан, Киргизстан). В Молдові
справедливість означає, однакову трактовку «фізичних та юридичних осіб,
що здійснюють діяльність в ідентичних умовах, з метою забезпечення
рівності податкових зобов’язань» [5]. В Росії при визначенні податків
«враховується фактична здатність платника податку до сплати податку»
[7]. В Узбекістані «встановлення податкових пільг повинно відповідати
принципам соціальної справедливості» [6]. В Азербайджані принцип
справедливості полягає у тому, що «ніхто не може бути примушений більше
одного разу сплачувати податок одного виду з отриманого ним прибутку
(доходу)» [8].
)інші обов’язкові платежі в бюджет республіки повинні бути визначеними.
Визначеність оподаткування означає встановлення в податковому
законодавстві всіх умов та порядку виникнення, виконання податкового
обов’язку платника податків, обов’язки податкового агента з нарахування,
стягнення та перерахування податків» [2]. Податковий кодекс Киргизстану
також містить норму щодо визначеності оподаткування, яка означає
«можливість встановлення в податковому законодавстві всіх умов та
порядку виникнення виконання та припинення податкового обов’язку. При
встановленні податку повинні бути визначені всі елементи оподаткування
щодо кожного податку» [3]. В Росії передбачається, що, «акти
законодавства про податки повинні бути сформульовані таким чином, щоб
кожний точно знав, які податки (збори), коли і в якому порядку він
повинен сплачувати» [7]. В Молдові визначеність передбачає «наявність
зрозумілих юридичних норм, які не допускають вільного трактування,
зрозумілість та точність строків, методів і сум сплати для кожного
платника податків, які дозволяють їм легко визначити вплив своїх рішень
у сфері фінансового менеджменту на їх податковий тягар» [5].
Рівність. Цей принцип означає рівність юридичних осіб перед законом
незалежно від форми власності, а фізичних осіб – незалежно від статі,
раси, національності, мови, релігії, соціального походження, переконань,
особистого та соціального стану. З урахуванням принципу рівності
здійснюється оподаткування в Азербайджані, Білорусі, Росії,
Туркменістані, Узбекистані.
Законність. Такий принцип передбачає, що платники податків зобов’язані
сплачувати податки в порядку і у розмірах, встановлених податковим
законодавством. Склад податків, порядок їх встановлення, зміни або
відміни здійснюється виключно законодавчим шляхом. Будь-які платежі, не
передбачені законами, не можуть визнаватися податками. На принципі
законності будуються податкові системи Азербайджану, Грузії,
Киргизстану, Росії, Таджикистану.
Презумпційність. В Азербайджані «всі протиріччя, незрозумілості та
сумніви в законодавстві про податки тлумачать на користь платника
податків» [8]. В Узбекистані «всі неусунуті сумніви, протиріччя,
незрозумілості нормативно-правових актів про податки, збори та інші
обов’язкові платежі тлумачаться на користь платника податків – суб’єкта
підприємницької діяльності» [6]. В Киргизстані принцип презумпції
добросовісності платника податків встановлює, що «платник податків та
податковий агент визнаються діючими добросовісно, поки цей факт не буде
скасовано на основі документально підтверджених відомостей» [3]. В Росії
«всі сумніви, що не можуть бути усунені, протиріччя та незрозумілості
актів законодавства про податки та збори тлумачаться на користь платника
податків» [7].
Недискримінаційність. З урахуванням принципу недискримінаційності
здійснюється оподаткування в Азербайджані, Киргизстані, Росії. В
Азербайджані цей принцип встановлює, «що податки не можуть мати
дискримінаційний характер та встановлюватися виходячи з політичних,
ідеологічних, етнічних, конфесіональних та інших існуючих відмінностей
між платниками податків; забороняється встановлювати диференційовані
ставки податків в залежності від форми власності або громадянства
фізичних осіб або місця походження капіталу» [8]. В Киргизстані
встановлено, що «податки не можуть мати дискримінаційний характер та
застосовуватися виходячи з гендерних, соціальних, расових, національних,
релігійних критеріїв» [3]. В Росії передбачено, що «податки та збори не
можуть мати дискримінаційний характер та по-різному застосовуватися
виходячи з соціальних, расових, національних, релігійних та інших
подібних критеріїв. Не дозволяється встановлювати диференційовані ставки
податків в залежності від форми власності або громадянства фізичних осіб
або місця походження капіталу» [7].
Висновки. 1) Система принципів оподаткування, які задекларовані
законодавчими нормативними актами країн з транзитивними економіками
базуються на класичних принципах оподаткування, які у відповідності з
конкретними умовами кожної окремої країни доповнені та уточнені.
2) Принципи оподаткування, які закріплені в податкових кодексах країн
СНД характеризуються різноманітністю, хоча в своїй основі ці принципи
можливо виокремити у достатньо стислому форматі, а саме у сукупності
наступних восьми принципів: а) обов’язковість; б) всезагальність;
в) справедливість; г) визначеність; ґ) рівність; д) законність;
є) презумпційність; е) недискримінаційність.
2) Сутність виокремлених нами восьми принципів оподаткування полягає у
наступному: а) обов’язковість – закріплення обов’язку платників податків
сплачувати законодавчо встановлені податки; б) всезагальність – на
покладення на кожного члена суспільства обов’язку зі сплати податків та
зборів нарівні з іншими членами суспільства; в) справедливість –
розподіл індивідуального податкового тягаря у відповідності з
індивідуальним економічним потенціалом платника податків;
г) визначеність – чітке визначення всіх елементів оподаткування при
встановленні податків; ґ) рівність – рівність перед законом: юридичних
осіб – незалежно від форми власності, а фізичних осіб – незалежно від
статі, раси, національності, мови, релігії, соціального походження,
переконань, особистого та соціального стану; д) законність – законодавче
встановлення обов’язку платників податків сплачувати податки у
визначених порядку і розмірах; є) презумпційність – тлумачення на
користь платника податків усіх сумнівів, що не можуть бути усунені,
протиріч та незрозумілостей актів законодавства про податки та збори; 8)
недискримінаційність – податки та збори не можуть мати дискримінаційний
характер та по-різному застосовуватися виходячи з соціальних, расових,
національних, релігійних та інших подібних критеріїв.
Література
1. HYPERLINK
“http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=78
163&cat_id=75462&ctime=1203071459054” Закон України “Про систему
оподаткування” від 25.06.91 №1251-XII // Офіційний веб-сайт Державної
податкової адміністрації України [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
HYPERLINK
“http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=78
163&cat_id=75462&ctime=1203071459054”
http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=781
63&cat_id=75462&ctime=1203071459054
2. Кодекс Республики Казахстан “О налогах и других обязательных платежах
в бюджет (Налоговый кодекс)” от 10.12.2008 г. № 99-IV ЗPK //
Интернет-версия справочно-правовой системы ПАРАГРАФ [Електронний
ресурс]. — Режим доступу:
http://base.zakon.kz/doc/lawyer/?uid=E9D97D67-CD0A-4957-B74A-002722EC4FC
5&language=rus&doc_id=30367517
3. Налоговый кодекс Кыргызской Республики от 26 июня 1996 года N 25 //
Официальная Інтернет-страница Государственной налоговой инспекции при
Министерстве финансов Кыргызской Республіки [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://www.sti.gov.kg/ruswin/hk11w.htm
4. Налоговый кодекс Республики Таджикистан // Российский налоговый
портал [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.taxpravo.ru/legislation/law/topic290179
5. Налоговый кодекс Республики Молдова от 24.04.1997 г. N1163-XIII //
Главная Государственная Налоговая Инспекция при Министерстве Финансов
Республіки Молдова [Електронний ресурс]. — Режим доступу: HYPERLINK
“http://www.fisc.md/ru/lege/fiscrm” http://www.fisc.md/ru/lege/fiscrm
6. Налоговый кодекс Республики Узбекистан от 24.04.1997 N396-I //
Российский налоговый портал [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
HYPERLINK “http://www.taxpravo.ru/legislation/law/topic290278”
http://www.taxpravo.ru/legislation/law/topic290278
7. Налоговый кодекс Российской Федерации. Часть первая от 31.07.1998 г.
N 146-ФЗ. Часть вторая от 05.08.2000 г. N 117-ФЗ // ГАРАНТ:
Законодательство с комментариями [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
HYPERLINK “http://www.garant.ru/main/10800200-000.htm”
http://www.garant.ru/main/10800200-000.htm
8. Налоговый кодекс Азербайджанской Республики от 11.07.2000 г. № 905-IГ
// Официальная Інтернет-страница Министерства по налогам Азербайджанской
Республики [Електронний ресурс]. — Режим доступу: HYPERLINK
“http://taxes.caspel.com/2009/modul.php?name=qanun&bolme=mecelle&lang=_r
us”
http://taxes.caspel.com/2009/modul.php?name=qanun&bolme=mecelle&lang=_ru
s
9. Налоговый кодекс Республики Беларусь от 19.12.2002 г. N166-З //
Национальный правовой Интернет-портал Республики Беларусь [Електронний
ресурс]. — Режим доступу: HYPERLINK
“http://pravo.by/webnpa/%0btext.asp?RN=Hk0200166%D1%8A”
http://pravo.by/webnpa/text.asp?RN=Hk0200166ъ
10. Налоговый кодекс Грузии от 22.12.2004 г. N692-вс // Российский
налоговый портал [Електронний ресурс]. — Режим доступу: HYPERLINK
“http://www.taxpravo.ru/legislation/law/topic289919”
http://www.taxpravo.ru/legislation/law/topic289919
11. Налоговый кодекс Туркменистана от 27.12.2005 г // Российский
налоговый портал [Електронний ресурс]. — Режим доступу: HYPERLINK
“http://www.taxpravo.ru/legislation/law/topic290252”
http://www.taxpravo.ru/legislation/law/topic290252
12. Закон Республики Армения «О налогах» от 12.05.2007 г. N 3Р-108 //
Российский налоговый портал [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
HYPERLINK “http://www.taxpravo.ru/legislation/law/topic290113”
http://www.taxpravo.ru/legislation/law/topic290113
13. Иванов Ю.Б., Майбуров И.А. Системы налогообложения Украины и России:
структура, проблемы, тенденции развития: Монография. – Х.: ФЛП Либуркина
Л.М.; ИД „ИНЖЭК”, 2009. – 520 с.
14. Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система.
Підручник. – К.: Атіка, 2006. – 920 с.
15. Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система: Навчальний
посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 331 с.
16. Кучерявенко Н.П. Налоговое право Украины: Учебное пособие. – Х.: ООО
«Одиссей», 2005. – 168 с.
17. Налоги в условиях экономической интеграции/В.С. Бард, Л.П. Павлова,
Н.Е. Заяц, Е.Ф. Киреева и др.; Под ред. проф. В.С. Барда и проф. Л.П.
Павловой. – М.: КНОРУС, 2004. – 288 с. (Финансовая академия при
правительстве РФ).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
