UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціально-економічні основи концепції розвитку стратегічного потенціалу національної екологічної безпеки (реферат)
Автор
РозділЕкономічні теми (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1501
Скачало68
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Соціально-економічні основи концепції розвитку стратегічного потенціалу

національної екологічної безпеки

 

СПЕБ визначається готовністю території і населення, економіки і

соціальних інституцій до кліматичних змін, до змін у загальній

кон’юнктурі ринків, до змін у паливно-енергетичних балансах, виснаженням

природних ресурсів та освітнім рівнем працездатного населення. Важливою

ланкою має стати демографічна структура, міграційні процеси, відкритість

ринків праці, рівень попередження, реагування й подолання наслідків

надзвичайних ситуацій природного і техногенного походження.

 

 СПЕБ – це і можливість концентрації зусиль влади, економіки,

суспільства в цілому для забезпечення певного рівня стабільності

розвитку та виділення коштів на забезпечення екологічної безпеки.

Головне у цих процесах – вибір і визначення питомих характеристик

(факторів), що впливають на якість потенціалу, його стабільність і

спроможність до розвитку і зміцнення.

 

На сьогодні існують декілька основних складових (потенціалів) СПЕБ. Це

управлінський потенціал, ресурсний потенціал, соціальний потенціал,

міжнародний потенціал. Та два рівні реалізації СПЕБ – це просторовий

рівень та галузевий рівень.

 

Управлінський потенціал СПЕБ розподіляється на інституційний,

інноваційний, інвестиційний, методично-нормативний та

законодавчо-правовий важелі його реалізації.

 

Ресурсний потенціал СПЕБ (або т.зв. «ресурси забезпечення») визначається

наступним складовими: територіально-природоохоронна – наявність

природоохоронних територій та територій обмеженого господарського

використання, територіально-навантажена – наявність та характеристики

забруднених територій та територій екологічно-небезпечної

життєдіяльності, а також територій, для яких притаманні обмеження

господарювання внаслідок забруднення навколишнього середовища;

територіально-планувальна – наявність державних планів, проектів,

програм щодо фінансового та організаційного забезпечення екологічної

безпеки (фінансові та управлінські ресурси);

територіально-інфрастуктурна – наявність основних виробничих фондів

природоохоронного призначення та рівень їх відповідності об’єктивним

вимогам забезпечення екологічної безпеки (виробничі ресурси);

енергетична – наявність альтернативних джерел енергії,

еколого-обумовлених секторів економіки, «зелених» технологій тощо,

рівень їх впровадження в практику.

 

Соціальний потенціал СПЕБ (ресурси суспільного сприйняття) визначається

рівнями суспільного сприйняття та відповідної суспільною активністю щодо

природоохоронної діяльності та екологічної політики в цілому. Цей

потенціал реалізується на наступних рівнях суспільного прояву: рівень

суспільного сприйняття проблем екологічної безпеки та їх пріоритетності;

рівень громадського забезпечення відстоювання суспільних інтересів через

громадянські ініціативи, заходи підтримки або спротиву щодо певних

рішень стосовно навколишнього середовища та безпеки життєдіяльності;

рівень екологічної освіти та просвіти, їх безперервність; рівень

державно-приватного партнерства у сфері забезпечення екологічної

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ