.

Теоретико-методичні аспекти управління якістю (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3 1472
Скачать документ

Теоретико-методичні аспекти управління якістю

У практичній діяльності люди стикаються з явищами й об’єктами оточуючої
дійсності щодо поняття якості, які є не повними, різноманітними, не
зовсім точними, але в кожному випадку вони  відповідають конкретним
проблемам існування. Отже, цілком природно, що за час створення і
розвитку науки про якість у різних вчених і дослідників складались свої
погляди на розуміння цього поняття.

Уявлення про якість постійно змінюється і не стоїть на місці на
конкурентному ринку [2], низку визначень якості наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Еволюційний розвиток поняття “якість”

Автор Формулювання сутності якості

Арістотель

(ІІІ ст. до н.е.) Різниця між предметами;

Диференціація за ознакою “гарний-поганий”.

Гегель

(ХІХ ст.) Якість в першу чергу тотожна з буттям визначеність, так що
дещо перестає бути тим, що воно є, коли воно втрачає свою якість.

Китайська версія Ієрогліф, що визначає якість, складається з двох
елементів – “рівновага” і “гроші” (якість = “рівновага” + “гроші”), як
висновок, якість тотожна поняттю “висококласний”, “дорогий”.

Шухарт У.

Якість має два аспекти:

об’єктивні фізичні характеристики;

суб’єктивний: наскільки річ “гарна”.

Ісікава К. Якість – властивість, що реально задовольняє споживачів.

Джуран Дж. Придатність до використання (відповідність призначенню);

Суб’єктивна сторона: якість – це ступінь задоволення споживача (для
реалізації якості виробник повинен знати вимоги споживача і зробити свою
продукцію (послугу) такою, щоб вона відповідала цим вимогам.

Міжнародний стандарт ДСТУ ISO 9000-2001 Якість – ступінь, до якого
сукупність власних характеристик задовольняє  вимоги.

Варто зауважити, що усі визначення не є суперечливими, а допомагають
розглянути якість різнобічно.

Сучасне визначення якості як аспекту управління трактується як ступінь,
до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги, що
зображено на рисунку 1.

Рисунок 1. Змістове навантаження поняття “якість” [4]

Таким чином, зміст поняття “якість” є багатоаспектною категорією, яка
визначає аспекти предметності, динамічності, визначеності,
зовнішньо–внутрішньої обумовленості, специфікації, системності.

На сьогоднішній день управління якістю – це обов’язковий елемент
менеджменту організації.

Якість визначається дією багатьох суб’єктивних та об’єктивних чинників
як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Для забезпечення стабільно
високого рівня якості необхідна система управління якістю. При цьому
потрібні не окремі розпорошені і спонтанні зусилля, а сукупність заходів
постійного впливу на процес створення і поліпшення рівня якості.

На сьогоднішній день управління якістю – це обов’язковий елемент
менеджменту організації.

У міжнародних стандартах термін управління якістю визначено як
скоординовану діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні
організації щодо якості [7]. Спрямування та контролювання якості охоплює
розроблення політики і цілей у сфері якості, планування, забезпечення
контролю та поліпшення якості. Основні вимоги до якості  визначаються
стандартами на послугу (роботу, продукцію) та споживачами. Виходячи з
цього, управління якістю є функцією організації, що повинна
забезпечувати виконання зазначених вимог.

Широку полеміку в наукових колах зумовлює застосування термінів
“менеджмент якості” та “управління якістю” через недостатньо коректний
їх переклад українською та російською мовами.

Ці поняття не є тотожними, хоча за російською версією перекладу gualіty
manadement – це є менеджмент якості, а за міжнародними стандартами –
управління якістю.  При цьому фактичний зміст даних термінів є
однаковим.

На нашу думку, поняття управління якістю за своєю сутністю  значно ширше
і охоплює менеджмент якості, і матеріальне, нормативне, кадрове
забезпечення якості, і системи забезпечення якості та їх аудит.

Гарантування рівня якості обумовлюється формуванням і підтримкою системи
забезпечення якості, яка відповідає сучасним вимогам, та є головним
підсумком еволюції менеджменту якості.

Сучасна концепція управління якістю що ґрунтується на кібернетичних
підходах до забезпечення якості та враховуючи генезис принципів
управління якістю дозволив визначити ряд базових принципів, таблиця 2.

Якість визначається дією багатьох суб’єктивних та об’єктивних чинників
як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Для забезпечення стабільно
високого рівня якості необхідна система управління якістю. При цьому
потрібні не окремі розпорошені і спонтанні зусилля, а сукупність заходів
постійного впливу на процес створення і поліпшення рівня якості.

Дослідження і світова практика підтверджують, що для ефективного
функціонування підприємства необхідно визначити взаємопов’язані процеси
і управляти ними [1].

Під процесами ми розуміємо сукупність різноманітних видів діяльності,
які перетворюють входи на виходи і разом створюють результат, що має
цінність для самого підприємства та споживача.

У практичній діяльності доцільно розглядати такі види процесів:

?         основні, на базі яких здійснюється виконання функцій основної
діяльності;

?         допоміжні, на базі яких здійснюється забезпечення основної
діяльності та управління підприємством.

Система управління якістю – це сукупність взаємопов’язаних, взаємодійних
елементів, які дають змогу організації встановлювати політику та цілі у
сфері якості і досягати їх [6]. Природно, що організація має
розглядатись як сукупність людей та засобів виробництва з розподілом
відповідальності, повноважень та взаємовідносин.

Таблиця 2. Порівняльний аналіз принципів Е.Демінга, Дж.Джурана,
Ф.Кросбі, Д.Реббіта і П.Бергха, а також принципів управління якістю,
прийнятних для вітчизняної економіки

Е.Демінг

14 принципів  Дж.Джуран

10 етапів підвищення

якості  Ф.Кросбі

14 етапів підвищення

якості  Д. Реббіт , П. Бергх

7 успішних чинників якості 12 принципів, які прийнятні для України, та
послідовності їх використання

1) Забезпечте сталість мети;

2) прийміть нову філософію;

3) покінчіть із залежністю від масового контролю;

4) покінчіть із практикою закупівель за найнижчою ціною;

5) поліпшуйте кожен процес;

6) уведіть у практику підготовку й перепідготовку кадрів;

7) заснуйте «лідерство»;

8) виганяйте страхи;

9)       зруйнуйте бар’єри;

10) відмовтеся від порожніх гасел;

11) усуньте довільні кількісні норми й завдання;

12) дайте працівникам можливість пишатися своєю працею;

13) заохочуйте прагнення до освіти;

14) доможіться прихильності керівництва до ідеї постійного поліпшення
якості

1)Сформуйте усвідомлення потреби в якісній роботі;

2) встановіть цілі для постійного вдосконалення діяльності;

3)створіть організацію, що буде працювати над досягненням цілей;

4) надайте навчання всім співробітникам організації;

5) виконуйте проекти для рішення проблем;

6)інформуйте співробітників про досягнуті поліпшення;

7) висловлюйте своє визнання активним співробітникам;

8) повідомляйте про результати;

9) реєструйте успіхи;

10) впроваджуйте й закріплюйте кращі досягнення

1) Визначте прихильність керівництва до ідеї якості;

2) використайте команди для залучення всіх працівників;

3) вимірюйте якість;

4) підрахуйте вартість якості;

5) доведіть до підлеглих вартість браку;

6) почніть коригувальні дії;

7) організуйте комітет з нульового браку;

8) навчіть наставників програмі нульового браку;

9) проведіть «день нульового браку»;

10) встановлюйте цілі з поліпшення якості;

^

`

0

2

T

V

U

TH

e

i

th

??)

???$??)?що заважають працювати;

12) заохочуйте тих, хто домагається поставлених цілей;

13) організуйте ради з якості;

14) проробляйте все це постійно 1) Встановіть фокус на споживача;

2) встановить фокус на процес і його результати;

3) здійснюйте управління участю співробітників і несенням
відповідальності;

4) проводьте безперервне поліпшення;

5)       доможіться, щоб

проблеми, що залежать від робітників, становили не більше 20 %;

6) забезпечте проведення вимірів;

7) створіть постійно діючі функціональні ради, що являють собою постійно
діючі команди з поліпшення якості 1)Забезпечення «лідерства»
керівництва;

2) забезпечення залучення всього персоналу підприємства в процес
поліпшення якості;

3)орієнтація на споживача;

4) впровадження нової філософії якості;

5) формування потреби в якісній роботі;

6) визначення вартості витрат на невідповідності;

7)стимулювання персоналу повідомляти про проблеми, що не дозволяють
працювати без браку;

8) встановлення цілей;

9)стимулювання прагнення до утворення;

10)безперервне поліпшення процесів;

11)впровадження корпоративної культури;

12) створення постійно діючих команд з поліпшення якості

Складові системи управління якістю: відповідальність  керівництва;
управління ресурсами; вимірювання, аналізування і поліпшення.

Тобто систему якості утворює впорядкована сукупність чотирьох
компонентів рисунок 2:

– організаційна структура – впорядковане розподілення відповідальності,
повноважень та взаємовідносин між робітниками організації;

– методика – це встановлений спосіб здійснення діяльності,
задокументований відповідно до вимог стандарту, який визначає: цілі і
область діяльності; що, ким, коли, де і як повинно бути зроблено; які
документи, матеріали і обладнання повинні бути використаний; яким чином
це повинне бути проконтрольовано і зареєстровано;

– процес – це сукупність взаємозв’язаних ресурсів і діяльності, яка
перетворить вхідні елементи в вихідні;

– ресурси в системі якості включають персонал, засоби обслуговування і
методологію.

Рис. 2. Систематизація компоненти системи якості

У структурі  системи управління якістю – організаційна структура
(відповідальність керівництва) – важливу роль відіграють питання
політики у сфері якості, яка має слугувати засобом поліпшення діяльності
підприємства і бути рівноцінною складовою загальної політики та
стратегії підприємства, узгодженою з нею.

Важливим інструментом менеджменту підприємства є визначення місії та
бачення, які задають йому напрям розвитку і виконують певні функції на
шляху досягнень.

Визначаючи напрями політики у сфері якості, найвище керівництво має
враховувати:

?         рівень і шлях майбутнього поліпшення, необхідного для успішної
діяльності підприємства;

?         очікуваний чи бажаний ступінь  задоволеності споживача;

?         професійне зростання працівників підприємства;

?         потреби та очікування інших зацікавлених сторін.

Найважливіше те, щоб політика у сфері якості була належно сформульована,
ефективно поширена та зрозуміла на усіх рівнях. Подібно до інших
напрямів ділової політики, політику якості необхідно періодично
аналізувати з огляду на її  постійну актуальність та придатність.

Політика у сфері якості та стратегічне планування діяльності
підприємства є підґрунтям для встановлення цілей у сфері якості.
Завданням керівництва є визначення тих цілей, досягнення яких сприятиме
поліпшенню показників діяльності підприємства. Інформація стосовно
цілей  має бути поширена у такий спосіб, щоб персонал підприємства
працював на їх досягнення.

Отже, у політиці щодо якості мають бути чітко визначені стандарти якості
роботи підприємства і розглянуті всі аспекти її забезпечення.

На підприємстві необхідно визначити і впровадити ефективний та
результативний процес інформування про політику, вимоги, цілі та
досягнення у сфері якості. Інформування буде суттєво сприяти поліпшенню
показників діяльності підприємства і залученню персоналу до участі в
процесі управління якістю, тобто процес залучення залежатиме від
ефективного зворотного зв’язку.

Виходячи з того, що працівники є основним активом підприємства, виникає
необхідність в ефективному їх залученні та використанні. З цією метою
менеджмент якості на підприємстві мусить [3]:

?         забезпечувати регулярну підготовку і планування зростання на
професійному рівні працівників підприємства;

?         визначати відповідальність та повноваження працівників;

?         формулювати індивідуальні та колективні цілі, управляти
показниками процесів і оцінювати результати;

?         сприяти залученню персоналу до визначення цілей і прийняття
рішень;

?         відзначати досягнення і винагороджувати;

?         постійно аналізувати потреби своїх працівників;

?         створювати умови, які стимулюють нововведення;

?         забезпечувати ефективну колективну працю;

?         забезпечувати обмін пропозиціями та думками;

?         використовувати вимірювання задоволеності своїх працівників.

Персонал, залучений до виконання робіт, що безпосередньо  впливає на
якість, повинен бути компетентним, тобто мати належні освіту, професійну
підготовку, кваліфікацію та досвід. Керівництву під час планування
потреб у загальній і професійній підготовці необхідно враховувати зміни,
зумовлені характером процесів підприємства, етапами підвищення
кваліфікації працівників та культури підприємства, що надасть можливості
забезпечити працівників  знаннями та вміннями, які разом з досвідом
підвищуватимуть їхню компетентність.

ВИСНОВКИ

Можна зробити висновок, що однією з обов’язкових умов покращення стану
української економіки та «безболісного» подолання економічної кризи є не
кількісне розширення, а використання внутрішніх резервів вітчизняних
підприємств. Найрезультативнішим внутрішнім резервом є впровадження
ефективних систем якості, здатних забезпечити конкурентоспроможність
підприємства.

Сутність нового підходу до вирішення проблем якості полягає в об’єднанні
розрізнених заходів в єдину систему цілеспрямованих, постійно
поліпшуючих дій на всіх етапах життєвого циклу послуг (товарів,
продукції). Така постановка завдання обумовлює  взаємодію різних
підсистем, у результаті яких  виникають більш  досконалі структури,
здійснюється самоорганізація підприємства.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алферов Н.П. Управление качеством. Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2006. –
374с.

2. Алехин П.П. Подходы к созданию систем управления качеством продукции
// Экономика, №4, 2006. – с.10-12

3. Гличев А.В., Круглов М.И. Управление качеством продукции. – М.:
Экономика, 2009.- 198с.

4. Карначева Т. Г. Оценка затрат на качество продукции // Автоматизация
и современные технологии, №6, 2008 – с.15-16

5.  Мазур И.И. Управление качеством: Учеб. пособие для студ. вузов. –
2-е изд./ И.И. Мазур, В.Д. Шапиро/ Под общ. ред. И.И. Мазура. – М.:
Омега-Л, 2009. – 400 с.

6.  Крайнев В.А. К вопросу об эффективности системы менеджмента //
Методы менеджмента качества. – 2009. – № 9. – С. 21-26.

7. http://bigc.ru/publications/other/qm/what_eight_principles_lack.php

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020