Формування оцінки ефективності виробничого потенціалу промислового
підприємства з використанням збалансованої системи показників
Складність оптимізації механізмів реалізації виробничого потенціалу
підприємства зумовлена необхідністю визначення ефективності як
технологічних процесів з одного боку, так і ефективності управління з
іншого, як основних факторів, від яких залежить не лише отримання
корисного результату діяльності, а й сама можливість виробництва. Оцінка
джерел досягнення такого результату повністю відповідає ресурсному
підходу визначення і оцінки виробничого потенціалу підприємства. Такими
джерелами виступають ресурси підприємства, що піддаються як кількісній,
так і якісній оцінці.
З метою здійснення аналізу впливу всієї сукупності складових з метою
оцінки виробничого потенціалу підприємства в цілому, необхідно
попередньо розрахувати показники кадрової, фінансової, фондової
складової з врахуванням впливу ефективності науково-технічних заходів.
Кінцевим розрахунком повинно стати визначення інтегрального впливу
певної сукупності нововведень на виробничий потенціал підприємства.
Складність формування оцінки виробничого потенціалу пов’язана з тим, що
він об’єднує в собі як просторові, так і часові характеристики [5].
Під оцінкою потенціалу розуміють визначення його величини в вартісному
виразі. Оцінка потенціалу повинна бути сукупною на основі інтегральних
показників, які б враховували всі можливості і обмеження економічного
потенціалу. Результатом даної оцінки є розрахункова величина виробничого
потенціалу.
У складі потенціалу підприємства виділяють як особливо значущі майнову і
фінансову складові. Перша являє «сукупність засобів підприємства, що
знаходяться під його контролем», друга – «характеристика фінансового
положення і фінансових можливостей підприємства» [2]. Майновий потенціал
характеризується в першу чергу розміром, складом і станом активів, якими
володіє і розпоряджається підприємство (його оцінка в грошовій формі
(фінансова оцінка), представлена в активі балансу).
Отже, визначаючи виробничий потенціал як «потенціал підприємства,
представлений засобами виробництва, природними ресурсами,
нематеріальними активами, інвестиційними ресурсами» доцільно здійснювати
його економічну оцінку за групою активів, що визначають прибуток від
реалізації продукції, робіт та послуг[3] :
(1)
– прибуток від реалізації продукції, отриманої від використання в t-му
році відповідно активної та пасивної частин основних виробничих фондів,
оборотних фондів і нематеріальних активів, що беруть участь у
виробництві продукції;
– амортизаційні відрахування в t-му році розрахункового періоду від
залишкової вартості активної, пасивної частин основних виробничих фондів
і нематеріальних активів, відповідно;
Tвп – період оцінки виробничого потенціалу даної групи активів
підприємства береться таким, що дорівнює періоду корисного їх
використання.
Кадровий потенціал – це сукупність трудових відносин, форм і методів їх
прояву, а також людей, якісні параметри яких (рівень кваліфікації,
здібність до інновацій) дозволяє їм претендувати на вакансію, трудитися
і регулярно підвищувати кваліфікацію.
Вартісну оцінку трудових ресурсів можна отримати через оцінку вартості
праці – заробітну плату. Крім того вартість цього елементу потенціалу
повинна включати також витрати, пов’язані з навчанням і підвищенням
кваліфікації персоналу. З урахуванням цих витрат вартістю елементу
«праця» буде сума[4]:
, (2)
де Фзп – фонд заробітної плати персоналу;
Фмп – фонд матеріального заохочення;
Вн – витрати на навчання кадрів;
Впп – витрати на перепідготовку кадрів;
Впк – витрати на підвищення кваліфікації.
Організаційна складова потенціалу підприємства є важливою, оскільки
суттєво визначає. наскільки успішно працюватиме підприємство. Складова є
системною основою організації, яка є джерелами потенційних можливостей
підприємства, а в роботі забезпечує реалізацію основної функції
підприємства, досягнення загальних і приватних її цілей, вирішення
завдань. Оцінка організаційної складової потенціалу передбачає наявність
ряду параметрів: витрати на зміст системи управління; інформаційне
навантаження на працюючих; час на оброблення інформації; витрати часу на
виробничі роботи; час на вирішення завдань управління; наявність помилок
в управлінських рішеннях. Ці параметри визначені базовими критеріями:
Першим критерієм є визначення ступеня здатності організаційної структури
управління забезпечити одержання норми прибутку.
Другий критерій — ступінь здатності існуючої структури управління
забезпечити умови для підвищення норми прибутку за рахунок заходів НТП.
Третій критерій — ступінь здатності швидко реагувати на зміну попиту,
відповідно до цього здійснювати дії, спрямовані на своєчасну перебудову
виробництва (особливо коли продукція не користується попитом).
Четвертий критерій — ступінь здатності організаційної структури
управління забезпечити ріст продуктивності праці за рахунок подетальної
спеціалізації суспільної праці й виробництва.
П’ятим критерієм слугує ступінь ефективності системи виробничого
контролю при існуючій організаційній структурі управління.
Фінансова складова потенціалу підприємства пов’язана з досягнутими ним
фінансовими результатами, які віддзеркалюють ефективність підприємства з
точки зору віддачі на вкладений капітал. Він описується співвідношенням
активних і пасивних статей балансу. Значення фінансового потенціалу
пов’язані з складом і структурою джерел фінансування, що привертаються,
і характером їх використання, а його аналіз може проводитися з позицій
короткострокових і довгострокових перспектив. У першому випадку
розглядаються такі показники, як ліквідність і платоспроможність, а в
другому – фінансова стійкість.
Найбільш інформативним з точки зору індикативного аналізу фінансової
складової потенціалу підприємства, слід вважати розрахунок моделі
стійкого економічного росту, яка є регулятором оптимальних темпів
розвитку обсягу операційної діяльності (приросту виробництва
(реалізації) товарної продукції) або в зворотному варіанті — регулятором
основних параметрів розвитку підприємства (відбиваних системою
розглянутих коефіцієнтів)[1].
(3)
ОТП — можливий темп приросту обсягу виробництва (реалізації) товарної
продукції, що не порушує фінансову рівновагу підприємства, виражена
десятковим дробом;
ЧП — сума чистого прибутку підприємства;
ККП — коефіцієнт капіталізації чистого прибутку, виражений десятковим
дробом;
А — вартість активів підприємства;
КОа — коефіцієнт оборотності активів;
ОТП — обсяг виробництва (реалізації) товарної продукції;
СК — сума власного капіталу підприємства.
Оцінка якісних і кількісних характеристик виробничого потенціалу
підприємства, умов його формування дозволить керівникам підприємств
ухвалювати обґрунтовані стратегічні рішення.
В процесі розробки методики оцінки ефективності виробничого потенціалу
машинобудівного підприємства потенціалу пропонується ряд критеріїв на
основі анкетування керівників машинобудівних підприємств та спеціалістів
по дослідженню виробничого потенціалу підприємства (табл.1).
Таблиця 1.
Система індикаторів(критеріїв) формування рівня ефективності виробничого
потенціалу машинобудівного підприємства
Фондова складова Кадрова складова (КР) Фінансова складова (Фін)
Управлінська складова (Упр)
основні фонди (ОснФ) оборотні фонди (ОбФ)
– показник фондовіддачі (Фв);
– коефіцієнт оновлення (Кон);
– коефіцієнт придатності (Кпр);
– коефіцієнт використання потужностей (Кпот);
– рентабельність основних фондів (Rос) – показник оборотності запасів
(Коб);
– коефіцієнт матеріаловіддачі (Кмат);
– рентабельність оборотних фондів (Rоб) – фондоозброєність (Фоз);
– показник сталості персоналу (Пст);
– зарплатовіддача (Зв);
темп зміни продуктивності праці (Тпр);
– коефіцієнт підвищення кваліфікації (Ккв) – коефіцієнт автономії (Кав);
– коефіцієнт фінансового левериджу(Фл);
– коефіцієнт капіта-лізації прибутку (Ккп);
– рентабельність активів (Rак).;
– фінансове забезпечення запасів (Фоб) – оборотність залишків готової
продукції (Гоб);
– рентабельність витрат на управління (Rв.упр);
– темпи оновлення технології (Тон.т).
|
~
~
?????d?d??$??????????- ?????d?d??????????-
?Й??
?????d?d??????????-
????????$?????-
?????d?d??????????-
?Слід зазначити, що при формуванні бажаних значень дуже в невеликій мірі
використовуються нормативні показники, оскільки останні визначають
тільки мінімальне значення. При оцінці ефективності складових
виробничого потенціалу машинобудівних підприємств як бажані
розглядаються значення показників відповідних планів. Рішення відносно
оцінки ефективності виробничого потенціалу орієнтовані на майбутнє і
тому базуються на прогнозах розвитку релевантних факторів. Подібні
прогнози включаються в плани як передумови.
Для визначення ефективності виробничого потенціалу машинобудівного
підприємства пропонується використовувати адаптовану до проблеми
дослідження виробничу функцію та її математико –графічну інтерпретацію в
розрізі збалансованої системи показників (ЗСП). Доцільно представити
виробничий потенціал як функцію вживаних у виробничому процесі
складових:
Уt = Ft(Kt, Lt, Фt,
Gе),
(4)
де В – виробничий потенціал;
К— вживані основні та оборотні фонди, вимірювані, як правило, у
вартісному виразі;
L — ресурс живої праці;
D – управлінська складова;
Ф – фінансові можливості реалізації та розвитку виробничого потенціалу;
Gе — вектор структурних параметрів;
t – символ, який означає, що всі величини, розглядаються в загальному
випадку як змінні в часі.
Система повинна будуватися шляхом виділення найбільш істотних об’єктів
по відповідній перспективі ЗСП та визначення сукупності показників –
індикаторів, яка формується по кожному напрямку.
Стан кожного з напрямів ЗСП можна оцінити за допомогою двох-трьох
показників. В процесі формування всі показники-індикатори
підрозділяються на об’ємні (абсолютна сума) і структурні (відносні
показники), які можуть бути розраховані з використанням методів,
пропонованих економічним аналізом (табл. 2). Показники, що
використовуються для побудови моделі відповідають вимогам:
– повністю відповідають меті та завданням підприємства;
– точно характеризують та відповідають результати за
перспективою ЗСП;
– дають комплексну та якісну оцінку виробничого потенціалу;
– відповідають методам та техніці обліку та звітності;
– забезпечують комплексність та єдність оцінки оптимальності
розвитку виробничого потенціалу.
Слід зазначити, що у складі таблиці присутні як характеристики
зовнішньої, так і внутрішнього середовища організації, вплив яких на
виробничий потенціал підприємства визначається як суттєвий.
Сукупність об’ємних та структурних показників дає можливість всебічної
оцінки виробничого потенціалу, оскільки, незважаючи на великий обсяг
ресурсів, що характеризують вартісну сторону, це, в перш за все свідчить
тільки про вкладення ресурсів в певну перспективу ЗСП; в той же час,
структурні показники дають можливість оцінити оптимальність вкладення та
використання означених ресурсів.
Таблиця 2.
Система найважливіших індикаторів оцінки ефективності виробничого
потенціалу машинобудівного підприємства в розрізі окремих складових
Складові виробничого потенціалу Показники – індикатори
об’ємні структурні
Фінансовий напрям 1. Сума основного капіталу.
3. Сума оборотного капіталу. – коефіцієнт автономії;
– коефіцієнт капіталізації прибутку;
– рентабельність активів.
Навчання та зростання персоналу Вартість елементу «персонал» –
коефіцієнт освіти;
– коефіцієнт посадового досвіду;
– коефіцієнт підвищення кваліфікації;
– коефіцієнт раціоналізаторської активності:
– коефіцієнт оперативності виконання робіт;
– ефективність заходів щодо підвищення творчої активності працівників.
Внутрішні процеси Витрати на модернізацію основних виробничих фондів.
Вартість технології виробництва:
Ст=Стд+Стн+Стл,
де Ст – вартість використовуваних виробничих технологій
Стд – вартість технологій, що діють на підприємстві на початок періоду
Стн – вартість освоєних технологій
Стл – вартість технологій, використання яких припинено в даному періоді.
– динаміка витрат на 1 грн. продукції;
– фондовіддача;
– фондомісткість;
– питома вага продукції, проведеної з використанням прогресивних
технологічних процесів;
– віддача інформаційних ресурсів;
– економічна ефективність системи управління.
Потенціал споживчих запитів Обсяг реалізації продукції – показник
конкурентоспроможності продукції;
– показники ділової активності.
Оцінку виробничого потенціалу машинобудівного підприємства можна
інтерпретувати як геометричну фігуру, яка служить кількісною мірою
стійкості розвитку виробничого напрямку діяльності. Стійкість такої
геометричної фігури характеризує реальне положення підприємства.
Багатокутник виробничого потенціалу може служити підставою для побудови
імітаційної моделі ринкової рівноваги в умовах конкурентного суперництва
товаровиробників. Це основа, що складається з векторів – перспектив
згідно ЗСП і визначатиме ступінь розвитку та стійкості виробничого
потенціалу машинобудівного підприємства. Кожен вектор в своєму
граничному значенні є радіусом круга, відповідним максимальному
потенціалу внутрішніх можливостей господарюючого суб’єкта (ідеальний
варіант).
Обчислення об’єму піраміди визначатиме кінцеву кількісну оцінку
реального виробничого потенціалу машинобудівного підприємства.
Використовуючи параметри виробничого потенціалу підприємства Ппот (площа
основи піраміди) і результуючого параметра Н (прибуток від операційної
діяльності), кінцева формула оцінки виробничого потенціалу
машинобудівного підприємства матиме наступний вигляд:
, (5)
де Впот – оцінка виробничого потенціалу машинобудівного підприємства.
Розрахунок параметрів графічної моделі для промислових підприємств
здійснюється з використанням даних в Microsoft EXСEL.
Модель включає процеси накопичення, оцінки, ресурсної підтримки,
використання і розвитку виробничого потенціалу, та може є підґрунтям
розробки програми зростання ефективності використання виробничого
потенціалу машинобудівного підприємства. Уявлення про величину
виробничого потенціалу підприємства і окремих його елементів дозволяє до
певної міри управляти характеристиками потенціалу, внаслідок чого
виникає можливість цілеспрямованої дії на віддачу виробничих ресурсів.
Висновки. Виробничий потенціал суб’єкта господарювання – комплексне
поняття, що характеризує здатність підприємства забезпечити досягнення
цілей при певному рівні прибутковості і стійкості ринкового стану. З
позиції системного підходу виробничий потенціал – це інтегральний
показник, що відображає географічний, технічний, трудовий,
фінансово-економічний, ресурсний, правовий аспекти діяльності об’єкту. У
сучасній економічній літературі існує безліч методів оцінки виробничого
потенціалу господарюючих суб’єктів. Виникає об’єктивна необхідність
формування математично обґрунтованої системи фінансово-економічних
показників, що характеризують особливості функціонування підприємств з
врахуванням галузевої особливості. Ця система повинна включати
мінімальну кількість коефіцієнтів, що дає можливість виключити з
дослідження ті коефіцієнти, які дублюють один одного або несуть схожу
інформацію. Це дозволить побудувати точнішу, зручнішу і практичну в
застосуванні модель оцінки виробничого потенціалу. Перспективною
представляється можливість використання показників виробничого
потенціалу в стимулюванні праці керівників і фахівців господарських
ланок, а також для побудови системи умовних оцінок діяльності
підприємств і галузей. Величина виробничого потенціалу і його структура
можуть мати широкий діапазон застосування в плануванні, прогнозуванні і
стимулюванні матеріального виробництва.
Література:
1. Бланк И.А. Управление активами. – К.: «Ника –Центр» ,2000.- 720 с.]
2. Донец Ю.Ю. Эффективность использования производственного
потенциала.-Киев.: Знание, 1998. – 123 с.
3. Економічний потенціал підприємств промисловості: формування, оцінка,
управління: Автореф. дис… д-ра екон. наук: 08.07.01 [Електронний
ресурс] / Є.В. Лапін; Нац. техн. ун-т “Харк. політехн. ін-т”. — Х.,
2006. — 36 с./http://www.nbuv.gov.ua/ard/2006/06levfou.zip
4. Симионов Р. Анализ конкурентных преимуществ строительного предприятия
в рыночной среде // Проблемы теории и практики управления. – 2006. – №
12.
5. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексик О.І. Потенціал підприємства:
формування та оцінка: Навч. посібник. – К.:КНЕУ, 2003. – 316с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
