.

Непрямі методи визначення тимчасового опору. Твердість матеріалів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
191 1141
Скачать документ

Непрямі методи визначення тимчасового опору. Твердість матеріалів

Непрямі методи визначення тимчасового опору. Твердість матеріалів

У деяких випадках для оцінки величини тимчасового опору можна
скористатися непрямим методом, зокрема виміром твердості.

Твердістю матеріалу називається здатність чинити опір механічному
проникненню в нього іншого, більш твердого тіла. Для визначення
твердості найчастіше в поверхню матеріалу з певною силою вдавлюють
яке-небудь більш тверде тіло (індентор) у вигляді кульки, конуса або
пірамідки. По розмірах отриманого відбитка судять про твердість
випробувального матеріалу.

Найпоширенішим способом визначення твердості є спосіб Бринелля
(рис.4.12). Сталева загартована кулька діаметром D вдавлюється у
випробуваний зразок (виріб) під дією навантаження F, прикладеного
протягом певного часу. Після видалення навантаження виміряється діаметр
відбитка, що залишився  на поверхні зразка.

Рис.4.12. Визначення твердості по Бринеллю

Число твердості по Бринеллю НВ визначається шляхом розподілу
навантаження на площу поверхні сферичного відбитку, і може бути
обчислене по формулі

(4.15)

де      F — навантаження, кГ;

D — діаметр кульки, мм; d — діаметр відбитка, мм.

, хоча звичайно розмірність не вказують.

Якщо твердість вимірюють кулькою D = 10 мм при F = 3000 кГ із витримкою
t = 10 сек, то число твердості по Бринеллю супроводжують позначенням НВ,
наприклад НВ 300.

?Љ?При інших умовах визначення твердості число твердості супроводжують
індексами в наступному порядку: діаметр кульки, навантаження і
тривалість витримки. Наприклад, НВ 5/250/30 — 200 означає число
твердості по Бринеллю (200) при випробуванні кулькою D = 5 мм під
навантаженням F = 250 кГ, прикладеної протягом t = 30 сек.

Якщо твердість матеріалу , то визначити її, вдавлюючи кульку, не можна у
зв’язку з помітною деформацією останнього. У цих випадках замість кульки
вдавлюють алмазний конус (твердість по Роквеллу) або алмазну пірамідку
(твердість по Виккерсу). Застосовують і інші способи. Наприклад,
твердість визначають по висоті відскоку бойка, що падає з певної висоти
на поверхню випробуваного матеріалу; по періоду хитань маятника, що
впирається в поверхню матеріалу.

Твердість, отримана різними методами, за допомогою спеціальних таблиць
може бути переведена у твердість по Бринеллю.

Визначення твердості – досить розповсюджене випробування, що пояснюється
його надзвичайною простотою. Твердість можна визначати й безпосередньо в
умовах виробництва на готових виробах, тому що відбитки, що залишаються,
у багатьох випадках не псують виробу.

Дослідним шляхом встановлено, що для деяких матеріалів існує певний
зв’язок між числом твердості по Бринеллю й тимчасовим опором при
розриві. Наприклад, для маловуглецевої сталі ; для  сталевого лиття  ,
для сірого чавуну

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020