UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЩоденник Ф. П. Матушевського як історичне джерело (реферат)
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3534
Скачало398
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ьке питання і розвіювати туман, яким його

закутано". Нагальні ж потреби України на даний момент було визначено

так: " Україна потрібує помочі не людьми, а грішми, амуніцією і

моральною піддержкою; найкращою моральною піддержкою було б негайне

признання її незалежности "[17].

 

Треба відзначити, що у щоденнику лише інформація про візит до посла

Америки вписана самим Ф. Матушевським. Взагалі записи, датовані 29

березня і 1 квітня 1919 р., останні у його першому зошиті. За спогадами

Юрія, там лишилося 27 чистих аркушів і, можливо, саме на них батько

планував розмістити відомості про інші дипломатичні зустрічі. Тому при

переписуванні Ю. Матушевський після першого зошита умістив невнесені

нотатки з окремих батькових чернеток, зробивши відповідну примітку у

тексті.

 

Завдяки цьому маємо цікаві подробиці другої зустрічі Ф. Матушевського з

міністром закордонних справ 12 квітня 1919 р. та його візити до послів

Італії (того ж дня) та Румунії (14 квітня). Довідуємося, що у розмові з

міністром Діомідісом було порушено питання про міжнародне визнання

України та ставлення грецького уряду до даної проблеми з огляду на те,

що на Паризьку мирну конференцію прибула українська делегація[18]. Це ж

питання стояло в центрі розмови Ф. Матушевського з представником Італії

бароном Авенацо. Крім того, було звернено увагу на труднощі та боротьбу

України з більшовиками, яку "вона веде сама мінімальними] засобами без

помочи". Позитивним моментом цієї зустрічі стала обіцянка італійського

посла звернутися до свого уряду "в необхідності] признання суверенності]

України і техничної помочи"[19]. Необхідність матеріально-технічної

допомоги, опір більшовизму, становище Галичини і Буковини, відносини

України з Польщею, соціальна та політична програма Директорії - такі

питання склали розмову українського та румунського послів. З даної

розмови отримуємо інформацію про особливості політичного курсу

українського уряду: "Тепер в сфері політ[ичній] - ми домагаємося

признання нашої не-залежности, що ж до внутрішньої] програми, то хочемо

бути щиро-демокр[атичною] республікою на самому широкому базисові

повного народоправства, не допускаючи панування одного класу, через що

ми й боремося з більшовизмом, що базірується на тираничн[ому] пануванню

пролетаріяту і бідноти"[20].

 

Таким чином, із записів українського посла дізнаємося, що представники

різних країн досить прихильно ставилися до нього, виявили значний

інтерес до національно-визвольних змагань в Україні, висловлювали

співчуття. Члени місії робили спроби розмістити інформацію про Україну у

грецькій пресі, однак громадськість Афін виявляла велику обережність у

відносинах з українцями: " греки все ж бояться одкрито вести зо мною

знайомство, бояться газети писати про Україну, хоч ми їм даємо готовий

матеріал, бояться в "ліберальному" клубі реферата про Україну прочитати,

бо військовий стан" [21].

 

Останній, перед початком другого зошита щоденника, запис датовано 1

травня 1919 р., де Ф. Матушевський занотував досить промовисті й, можна

сказати, пророчі думки про становище в Україні: "Маю велике підозріння,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ