UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва«Руська» термінологія в Київському та Галицько-Волинському літописних зводах (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5332
Скачало511
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

чверті І тис.

н. е. (рис. 1).

 

Щодо місця підготовки Галицько-Волинського зводу слід відзначити, що і

Волинська, й особливо Галицька землі сформувалися відносно пізніше, ніж

деякі інші державні території південноруських земель. За часів існування

централізованої монархії кінця ІХ — початку ХІІ ст. ці землі перебували

на певній периферії давньоруського політичного життя. В XI ст. Волинь

почала поступово перетворюватися на домен київських великих князів, у

який вона остаточно оформилася в період феодальної роздробленості, коли

нею заволоділи нащадки Мстислава Великого.

 

Рис. 1. «Руська земля» у вузькому значенні терміну: 1 — за П.П.

Толочком; 2 — за А.М. Насоновим; 3 — за Б.О. Рибаковим

 

Що ж до Галичини, то політичне життя тут розпочалося лише наприкінці ХІ

ст., коли на її державній території утворилися Перемишльське,

Те-ребовльське й Звенигородське князівства. А власне Галицька обласна

територія склалася навколо міста, якому вона й зобов'язана своєю назвою.

Сам Галич уперше згадано в Іпаті-ївському літописі під 1140 р. Саме з

того часу місто почало набувати дедалі більшого політичного значення

(Котляр 2002, с. 9—11).

 

Слід зазначити, що в окремих елементах матеріальної культури перших

століть ІІ тис. н. е. західний регіон південноруської зони мав свої

відмінності. Передусім це стосується гончарної кераміки: на Галичині

разом зі звичними давньоруськими валикоподібними вінцями часто

трапляються горщики з кутоподібним моделюванням вінця, здебільшого з

широким зрізом по верхньому краю, нерідко профільованому борозенками або

жолобками.

 

Окрім того, на цілій низці пам'яток у верхніх течіях Західного Бугу і

Дністра в культур -ному шарі ХІ ст. знайдено глечики та корчаги з

горловинами, повністю гофрованими із зовнішнього боку кількома

концентрованими потовщеннями. Наявність на території сучасних

західноукраїнських областей горщиків із прямою горловиною пояснюється

проникненням гончарних традицій із сусідніх районів Польщі, де керамічні

вироби з аналогічною циліндричною горловиною (наприклад, у Мазовії)

протягом раннього середньовіччя були більш поширеними.

 

Слід відзначити, що останнім часом аналогічні гончарні вироби виявлено

(щоправда, в меншій кількості) і на середньодніпров-ських археологічних

пам'ятках. Окрім того, для Галицько-Волинських земель та Західної

Київщини характерні глеки з валиком по горлу. Такий валик обабіч мав

прорізи, в які вдягався шнур або ремінець, яким перев'язували горловину

для підвішування посудини — глеки були пристосовані для перенесення.

Датують такі глеки кінцем ХІ—ХІІІ ст. На Волині в той самий час

побутували невеликі низькі глеки з вузьким горлом та двома отворами

обабіч, у відігнутих вінцях. Кінці шнура, яким прив'язували шийку,

проходили через отвори у вінцях (Кучера 1986, с. 450).

 

Насамперед слід зауважити, що Київський звід формувався з кількох

складових, а Галицько-Волинський — зі зводу Літописця Данила Галицького

(1205—1258 рр.) та Волинського літопису (1259—1290 рр.).

 

Заключна частина Київського літопису ХІІ ст. і розповідь про перші п'ять

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ