UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва«Руська» термінологія в Київському та Галицько-Волинському літописних зводах (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5324
Скачало510
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

вського

зводу. Нагадаємо, що тоді за Святополком Ізяславичем було закріплено

Київ і всі землі, що до нього належали; за Володимиром Мономахом — усі

волості Всеволода Ярославича (Переяславська й Ростово-Суздальська

землі); за чернігівськими князями Давидом, Олегом і Ярославом —

Чернігівська та Новгород-Сіверська землі; за Давидом Ігоревичем —

Володимир-Волинський; за Володарем Ростиславичем — Перемишль, а його

братом Васильком — Теребовль. Із цих земель у ХІІ ст. лише Поволжя та

Галич територіально не сприймалися як «Русь».

 

Залучення галицького територіального осередку до сфери «руської зони» на

межі ХІІ— ХІІІ — в перші десятиліття ХІІІ ст. все ж не сприяло

перенесенню туди основного політичного центру, як здається деяким

сучасним науковцям та аматорам. Окрім традиційної столиці на середньому

Дніпрі, що не перетворилася на ординарне містечко, та самого Галича, на

півдні східнослов'янського світу почав формуватися ще один осередок

державності — Чернігівське князівство, володарі якого виступали проти

експансіоністських планів володимиро-

 

суздальських та смоленських князів (Коваленко 1994, с. 20).

 

Однак і на території карпатського регіону не все було так стабільно щодо

єдиного центру. Зокрема, слабкий рівень символічного наповнення у

давньоруському літописанні образу Галича як стольного й царственого

граду Південно-Західної Русі, зумовлювався ступенем його претензій на

спадкоємність щодо Києва, який у тогочасній книжності декларувався як

«Другий Єрусалим».

 

Між тим, формула «Галич — другий Київ», яку так і не змогли чітко

сформулювати галицькі книжники середньовічних часів, набула завершеної

форми лише в середині ХХ ст. А в тридцяті роки ХІІІ ст. в цьому районі

почав формуватися новий центр — Холм, в якому Данило Галицький вбачав

нову царствен-ну столицю Русі. Високий соціальний статус і майбутнє

призначення цього міста засвідчують і слова галицько-волинського

книжника про те, що Холм «бысть создан Божиим веленьемъ». Цілком

можливо, що амбіції Данила Романовича були спрямовані саме на

перетворення його останньої столиці на другий Київ, а не лише на основну

оборонну фортецю Забужжя (Ричка 2005, с. 227—229).

 

На нашу думку, серед причин перенесення столиці Галичини, можливо, слід

зазначити й постійний сепаратизм місцевого боярства, з яким довелося

боротися Данилу (як і його батькові) під час непростого ствердження на

місцевому князівському столі. Про це він мав пам'ятати ще з дитячих

років. У новому стольному граді, вірогідно, йому було спокійніше жити і

правити, не маючи реальних супротивників у своєму оточенні.

 

Між Карпатами та Дніпром інтенсифікувалися й міграційні процеси, які

також сприяли поширенню «руської» назви у західному напрямку, де вона

потім найдовше і збереглася. Досить значними стали й імпульси з півдня

на північний схід східнослов'янської ойкумени, але «поволзьке питання»,

як і «українське», не є темою цієї праці.

 

Література

 

Іванченко Л.І. Пороська оборонна лінія Південної Русі // Нариси з

воєнної історії давньої України. — К., 2005. — С. 193—198.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] 11 [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ