UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва«Руська» термінологія в Київському та Галицько-Волинському літописних зводах (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5293
Скачало502
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

еребуваючи у

Бозьку: «... и волость ти есмь далъ. яко ни отець того вдалъ. что я тобе

вдалъ. и еще есмь и Рускои земли приказалъ стеречи тобе. о то ти есмь

реклъ се я брате идоу на отца твоего. и на своего стрыя. а ты постерези

Рускои земли».

 

Не прийнявши пояснень, Ізяслав відправив Ростислава до батька в

Суздальську землю. У відповідь Ростислав, прибувши до Юрія, заявив: «...

хощеть тебе вся Роуская земля. и Черныи Клобукъ». Після такої заяви один

із синів Мономаха знайшов привід для протистояння Ізя-славу, оскільки не

було йому та його дітям частки в Руській землі. Покликавши на допомогу

половців, він рушив на середньодніпров-ські території, пояснюючи: «...

сыновець мои Зяславъ на мя пришедъ волость мою повоевалъ. и пожеглъ. и

еще и сына моего выгналъ из Рускои земли. и волости ему не далъ. и

соромъ ня мя възложилъ».

 

Події почали розвиватися не на користь київського князя — його було

вигнано з міста. У 1150 р. він звернувся до сина Юрія, Андрія, який тоді

сидів у Пересопниці на Волині, щоб той замовив за нього перед батьком

слово. Звернувся він до «представника нової влади» із такими словами:

«... мне отцины въ Оугрехъ не-туть. ни Ляхомъ токмо въ Рускои земли».

Попросивши собі у володіння Погориння, він не отримав нічого — Юрій

категорично йому відмовив. З гіркотою «Изяславъ же реч стрыи ми волости

не дасть. не хочеть мене в Рускои земли» і звернувся до своєї військової

дружини зі словами: «. вы есте по мне из Рускы земли вышли своих селъ и

своихъ жизнии лишився. а азъ пакы. своея дедины и отчины не могу

перезрети. но любо голову свою сложю. пакы ли отчину свою налезу. и вашю

всю жизнь».

 

На боці Юрія Долгорукого та його синів виступив і Володимир Галицький,

який поспівчував Андрію Юрійовичу, коли дізнався, що Ізяслав знову

зайняв Київ, а батько перебрався до Городця Остерського. З досадою він

констатував, що їхній спільний ворог «. вьехавъ въ всю Рускую землю».

Сам же він повернувся до Галича, оскільки не бачив реальної можливості

змінити ситуацію, що склалася.

 

У 1151 р. відбулася ще одна рокіровка: у Києві почали правити разом

(після поразки Юрія Долгорукого) Вячеслав та Ізяслав «како ны Богъ

помоглъ. и пакы како ся по нас яла Рус-кая земля вся и Черныи Клобуци».

Осілі кочовики проживали у Пороссі. Звертаючись до Ростислава у

Смоленськ, Вячеслав констатував: «. а се пакы добыв Рускои земли. и на

мне честь положилъ. и посади мя в Киеве». Ізяслав до цього додав, що

його самого та їхнього дядька «Богъ привелъ мя в Рускую землю. и добылъ

есмь стрыя своего и твоег. Киеве. тебе деля и всея деля Рускыя земля».

Ситуація для «поволзької команди» в Середньому Подніпров'ї того року

склалася несприятливо, тому син Долгорукого Андрій «. испроси оу отца на

перед Суждалю река се намъ оуже отце зде оу Рускои земли ни рати ни чтож

а за тепла оуидемъ».

 

1152 р., коли об'єднані поволзькі сили рушили відновлювати на Середньому

Дніпрі владу Юрія Долгорукого, до них знову вирішив приєднатися й

володар Галича Володимир-ко Володаревич: «Володимиръ же слышавъ оже

идеть сватъ его Дюрги в Русь. поиде из Калича Киеву. Изяславъ же поиде

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ