UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва«Руська» термінологія в Київському та Галицько-Волинському літописних зводах (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5325
Скачало510
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

тже, нехай вони і

захищають Київ і всю Руську область. Всеволод вимагав у Рюрика Торчеськ,

Треполь, Корсунь, Богуслав, Канів на Дніпровському Правобережжі. Цей

конфлікт було розв'язано на користь поволзького зверхника, хоча

міжкня-зівські чвари тривали й далі.

 

З Рюриком та Давидом пов'язана ще одна згадка 1197 р. Перед смертю у

Смоленську Давид передав князівську владу своєму небожу Мстиславу, а

сина свого Костянтина відіслав до брата Рюрика в Русь. Отже, і в цьому

випадку місто у верхів'ях Дніпра до Русі не належало.

 

Розглянемо повідомлення Галицько-Волинського літописного зводу.

 

1223 р. після поразки від ударного корпусу монголо-татар до руських

князів за допомогою звернулися половці. Ті, у свою чергу, зібрали на

князівський з'їзд: «Тогда беахоуть. Мстислав Романовичъ в Киеве. а

Мстиславъ в Козельске и в Чернигове. а Мсьтиславъ Мстиславичь в Галиче.

а то беахоу старшины в Рускои земли. Юрья же князя великого

Соуждальского. не бы в томъ свете. се же пакы млади князи. Данилъ

Романовичь. Михаилъ Всеволодичь Всеволодъ Мьстиславичь. Кыескыи. инии

мнози князи. тогда же великыи князь Половецкыи крстися Басты. Василка же

не бе. бо в Володимере млад».

 

Галицький володар виступив у складі пів-денноруських сил (хоча битву на

р. Калка й було програно). Проте навіть 1231 року Галичина ще

виокремлюється з «руської зони». Так, коли після бойових дій у

Галицько-Волинській Русі князь Данило Романович передавав своїм молодшим

родичам торчеські міста у Подніпров'ї: «Даниилъ жь из Рускои земля. взя

собе часть. Торцькии. и пакы да и детемь. Мстиславлим».

 

У 1237 (насправді 1239) р., взявши Козельськ і вирізавши його мешканців,

хан Батий пішов у землю Половецьку, а вже звідти: «. поча посылати на

град Роусьскые. и взять Переяс-лавль копьемь. изби всь». Наступного 1240

р. монголо-татари підійшли до Києва й оточили місто: «... и бе

исполнена. земля Роускаяратных». Похід на захід тривав, а Дмитро —

київський тисяцький Данила Галицького, який, власне, і керував обороною

столиці Русі «. види бо землю гибнощоу Роускоую. от нечестивого. Батыи

же послоуша свет Дмитрова. иде Оугры».

 

Під 1240 р. (насправді це відбулося 1241 р.) Данило Галицький вів

переговори з переможеними кочовиками угорського короля Бели, які стали

безрезультатними (можливо, угри довідалися про «консультації» Батия з

тисяцьким Дмитром у його подальшому пересуванні). Князь хотів

повернутися в Холм (нині Хелм у Польщі), але довідавшись про велику

кількість постраждалих від нападників «. воротися назад Оугры. не може

бо проити Руское земли. зане мало бе с ним дружины». Князю довелося йти

до Польщі, а в Судомирі «. слыша о брате си и о детех. и о гнягини

своеи. яко вышли соуть из Ро-уское земле. в Ляхы. предъ безбожными

Татары» зустрілися на р. Полиця і «... жалишаси о победе земле Руское и

о візатьи градъ от иноплеменьник множьства». Тут вже Русь є підвладною

територією Данила.

 

Визначний державний діяч вів власну політику щодо монголо-татарських

завойовників, а 1250 р. (насправді 1246 р.) перебував у ставці Батия з

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] 9 [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ