UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми забезпечення ліквідності банків на основі використання механізмів рефінансування (реферат)
Автор
РозділБанківська справа
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7192
Скачало561
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Проблеми забезпечення ліквідності банків на основі використання

механізмів рефінансування

 

Однією з головних функцій центральних банків є формування пропозиції

грошей в економіці. З точки зору сучасної економічної теорії таку

пропозицію забезпечують три основних канали — валютний, купівля цінних

паперів державного боргу та рефінансування центральним банком

банківських установ [Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підруч. — Вид. 3-тє,

змін. й доп. — Тернопіль: Карт-бланш, К.: Кондор, 2008. — С. 360; Гроші

та кредит: Підруч. — 4-те вид., переробл. і доп. / М.І. Савлук, А.М.

Мороз, І.М. Лазепко та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2006.

— С. 311—315.]. Однак на практиці цей процес набуває специфічних ознак.

До останнього часу монетарна політика Національного банку України (НБУ)

у зв'язку зі значними обсягами припливу іноземного капіталу та

прив'язкою курсу гривні до долара США майже повністю була підпорядкована

валютній політиці, а тому інструменти надання банкам ліквідності були

розвинені дуже слабо. Валютний канал розглядався як практична реалізація

валютно-курсової політики центрального банку, купівля цінних паперів

державного боргу — як покриття дефіциту бюджету і лише канал

рефінансування — як забезпечення ліквідності (а інколи і

платоспроможності) банківських установ [Ліквідність банківської системи

України: Науково-аналітичні матеріали. Вип. 12 / В.І. Міщенко, А.В.

Сомик та ін. — К.: Центр наукових досліджень НБУ, 2008. — 180 с.].

 

Останнім часом вітчизняна практика реалізації Національним банком

грошово-кредитної політики спиралася переважно на валютний канал, частка

якого у пропозиції грошей в окремі роки перевищувала 80 %. І хоча про

необхідність використання інших каналів фахівці говорили вже давно, лише

фінансова криза, наслідком якої став значний відплив грошей із

банківської системи, змусила монетарну владу на початку 2009 року внести

фундаментальні зміни до методів та інструментів проведення монетарної

політики, переорієнтувати процес формування пропозиції грошей із

валютного каналу на канал рефінансування. Втім, попри всю очевидність

зазначеної проблеми з різних, переважно суб'єктивних, причин зробити це

виявилося дуже складно. Як зазначає Голова Базельського комітету з

банківського нагляду Н. Веллінк, центральні банки більшості країн світу

під час кризи не змогли своєчасно застосувати нетрадиційні механізми

фінансування банківських установ, хоча на цьому неодноразово наполягав

Форум фінансової стабільності [Wellink N. Speech at the ELEC (European

League for Economic Cooperation). — Amsterdam, 6 March 2009. —

bis.org/review/r090310a.pdf.].

 

Аналіз останніх публікацій свідчить про значний інтерес до окресленої

проблеми з боку науковців і практиків. Передусім треба назвати наукові

праці В.М. Гейця, Н.І. Гребеник, А.А. Гриценка, І.О. Лютого, В.І.

Міщенка, О.І. Петрика, А.В. Сомик, В.С. Стельмаха, А.В. Шаповалова, І.А.

Шумила. Однак, незважаючи на значний обсяг наукових досліджень і

практичних розробок, досі не розв'язано певну частину методологічних і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ