UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми забезпечення ліквідності банків на основі використання механізмів рефінансування (реферат)
Автор
РозділБанківська справа
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7210
Скачало562
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

нківських установ може бути надання стабілізаційних кредитів на більш

тривалі терміни (понад 90 днів і до одного року) за процентними

ставками, що перевищують аналогічні ставки за постійно діючими

кредитними механізмами. Такі механізми частково використовувалися НБУ

наприкінці 2008 року у зв'язку з надзвичайно складною ситуацією в

банківській сфері. Однак подальше їх застосування виявилося недоцільним

через низку чинників, серед яких слід назвати такі:

 

— неринковий характер використання такого інструмента, оскільки він не

заохочує банки до запозичень на міжбанківському ринку;

 

— низькі порівняно з постійно діючими механізмами процентні ставки;

 

— складність визначення заставного забезпечення для таких кредитів;

 

— прихований характер надання конкурентних переваг окремим банкам тощо.

Слід зазначити, що в разі одержання стабілізаційного кредиту можливі

випадки, коли навіть системно важливий і платоспроможний банк не матиме

достатніх обсягів заставного забезпечення. При цьому потенційним

забезпеченням можуть бути основні засоби банку, хоча центральні

фінансові установи деяких країн, які погоджувалися брати таке

забезпечення, потім були змушені володіти ним протягом багатьох років

[Ліквідність банківської системи України: Науково-аналітичні матеріали.

Вип. 12 / В.І. Міщенко, А.В. Сомик та ін. — К.: Центр наукових

досліджень НБУ, 2008. — 180 с.]. На нашу думку, капітал банку недоцільно

використовувати як забезпечення ще й через те, що його вартість у разі

банкрутства банку може виявитися надто малою, щоб покрити суму наданого

центральним банком кредиту. Але придбання частки капіталу банку, як

доповнення до визнаних центральним банком видів забезпечення, може бути

однією з форм управління, здійснюваного органами нагляду для

забезпечення адекватного контролю за діяльністю банків.

 

Разом із тим треба зазначити, що доступ банківських установ до операцій

на відкритому ринку та постійно діючих механізмів Національного банку

все ще залишається обмеженим через адміністративні вимоги. Так, НБУ, з

огляду на стан грошового ринку, своїми розпорядчими документами може

встановлювати додаткові вимоги до банків залежно від інструментів,

строків рефінансування, виду забезпечення кредиту, розміру

співвідношення кредиту рефінансування й наданого банком забезпечення,

частоти звернень банків за видами інструментів рефінансування тощо. У

такий спосіб Національний банк перевіряє, наскільки виправдане звернення

банків із метою отримати кредит. Аби з'ясувати це, банку ставлять ряд

запитань щодо позичальників, мети кредитування тощо. На основі отриманих

відповідей Національний банк може аргументувати свою відмову в наданні

рефінансування. Як свідчить практика, зазначені обмеження щодо

рефінансування змушують банки знижувати свою активність на ринку.

 

На нашу думку, до банків, які одержують кредити рефінансування за

стандартними операціями на відкритому ринку та постійно діючими

механізмами, не варто застосовувати обмеження на здійснення банківської

діяльності або ж установлювати режими контролю цілей використання

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ