UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми забезпечення ліквідності банків на основі використання механізмів рефінансування (реферат)
Автор
РозділБанківська справа
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7221
Скачало563
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

й в Україні, що дало б змогу знизити попит на готівку —

як гривневу, так і валютну.

 

Проте слід мати на увазі, що переведення депозитів до Національного

банку істотно не знизить тиск на ліквідність окремих банків, оскільки

вони все одно повинні мати залишки коштів на рахунках у центральному

банку для переведення депозитів. У балансі активів і пасивів НБУ

зобов'язання банківських установ зменшаться, а зобов'язання перед новими

вкладниками — збільшаться, тобто він буде змушений перебрати на себе як

активи, так і пасиви банківської установи.

 

Очевидно, що питання про перебирання Національним банком України на себе

депозитної функції банків набуде актуальності лише за надзвичайної

ситуації. Більш логічним заходом у відповідь на масове вилучення коштів

із банків, на нашу думку, є запровадження державного гарантування

депозитів у значно більших обсягах, ніж це робилося до останнього часу,

тому пряме переведення депозитів до НБУ можна розглядати лише як

гіпотетичний варіант, який може бути використаний, якщо Фонд

гарантування вкладів фізичних осіб буде неспроможний виконати свої

зобов'язання в повному обсязі. Зазначимо, що за такого розвитку подій

депозити переводитимуться лише на нетривалий (обмежений) період часу.

 

У зв'язку із кризою 2008—2009 років Національний банк України як

інструмент рефінансування використовує валютні свопи. У світовій

практиці такий підхід застосовується в разі, коли у банків не вистачає

державних цінних паперів для операцій рефінансування. За таких умов

іноземна валюта практично є формою забезпечення. Відповідно до типового

контракту з валютного свопу Національний банк обмінював банку певну суму

іноземної валюти на національну за спотовою ціною та гарантував

проведення зворотної операції на певну дату в майбутньому. При викупі

валюти також використовувався спот-курс, підвищений (знижений) на

диференціал процентної ставки між двома валютами. Валютний своп

призначався для покриття короткої позиції (позика цінних паперів,

спеціальні репо) як механізм запозичення певної валюти. Деякі центральні

банки користуються свопами як засобом забезпеченого позичання

національної валюти, розглядаючи іноземну валюту як форму забезпечення.

 

Використання валютних свопів практично не впливає на обмінний курс,

оскільки операції здійснюються за спот-курсом, а базові ризики обох

сторін за відповідними валютними позиціями не змінюються. Однак ключовою

проблемою валютного свопу є можливість його використання для процентного

арбітражу з левериджем, що неможливо при використанні іноземної валюти

як заставного забезпечення. Частково цю проблему можна розв'язати шляхом

істотного підвищення процентної ставки за валютним свопом (наприклад,

збільшивши її на коефіцієнт співвідношення нового спот-курсу й курсу

купівлі валюти). Однак у цьому немає потреби, оскільки іноземну валюту

краще використовувати як заставне забезпечення, а не як інструмент

рефінансування, що й передбачено в Положенні.

 

Одним із можливих інструментів рефінансування центральним банком

банківських установ може бути надання стабілізаційних кредитів на більш

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] 9 [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ