UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми й перспективи функціонування інвестиційних банків (реферат)
Автор
РозділБанківська справа
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5369
Скачало567
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

редитну установу можна розглядати у площині основного гравця

ринку довгострокових інвестиційних ресурсів, а також як альтернативне

джерело стимулювання інвестиційної сфери економіки. Специфіка

інвестиційних банків полягає в тому, що вони не займаються залученням

вкладів населення [Енциклопедія банківської справи / Редкол.: В.С.

Стельмах та ін. — К.: Молодь; Ін Юре, 2001. — 680 с.].

 

Інвестиційні банки виникли наприкінці XVIII — на початку XIX століття.

Це було пов'язано з розміщенням державних цінних паперів. Із часом ці

банки почали вкладати капітал у реальні інвестиції. Одним із перших до

такої інвестиційної діяльності звернувся фінансовий клан Ротшильдів,

який почав активно вкладати капітал у будівництво залізниць у Європі й

Азії.

 

Загалом інвестиційні банки за напрямами і пріоритетами їхньої діяльності

можна поділити на два типи. Банки першого типу надають перевагу

діяльності у сфері обслуговування емісії, розміщення й торгівлі цінними

паперами. Після Великої депресії (1929—1933) і прийняття закону Гласса —

Стігала у США розпочався бурхливий розвиток банків цього типу.

Наприкінці 1990-х років під політичним тиском власників великих

комерційних банків, які прагнули проникнути на інвестиційний ринок, було

укладено одну з найперших і найбільших угод злиття між великим

комерційним банком "Chase Manhattan" та інвестиційним банком "J.P.

Morgan". Результатом цієї угоди стала поява банківського гіганта у США,

досі відомого як "J.P. Morgan Chase". Одночасно у 2000 році набрав

чинності закон Гремма — Ліча — Блайлі, яким було замінено закон Гласса —

Стігала. До кінця XX — початку XXI століття інвестиційні банки першого

типу перетворилися на потужні фінансово-кредитні інститути, без участі

яких у світі не проводилось практично жодної емісії цінних паперів

великих корпорацій. Без посередництва таких банків практично неможливо

було отримати довгострокові ресурси на світовому фінансовому ринку. І це

мало свої переваги. Наприклад, у США емісія цінних паперів зросла з

початку 60-х до кінця 90-х років XX століття приблизно на 400 млрд дол.

завдяки інвестиційним банкам. Xоч і банки мали з цього певну вигоду —

10- і 20-процентні комісійні. Але 2008-й і початок 2009 року стали для

великих інвестиційних банків першого типу періодом фатальних змін.

 

Інвестиційні банки другого типу надають перевагу середньо- й

довгостроковому кредитуванню різноманітних галузей економіки, а також

розробці та координуванню реалізації інвестиційних проектів, переважно

пов'язаних із передовими технологіями й інноваційними доробками. Банки

такого типу відіграли значну роль у відновленні в післявоєнний час

економіки країн Західної Європи, особливо в таких країнах, як Франція,

Італія, Іспанія, Португалія, де змішані чи державні інвестиційні банки

забезпечили довгострокове кредитування промисловості й формування нових

галузей економіки. На сьогодні в Японії 3 класичних інвестиційних банки

з чітко вираженими пріоритетами у сфері довгострокових інвестицій, а в

Італії, наприклад, банки середньо- й довгострокового кредитування

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ