UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнституційна теорія: зміст, еволюція та сучасне застосування (реферат)
Автор
РозділЕкономіка підприємства, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4588
Скачало462
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

позиційне вчення політичній економіці та

економікс, а його прихильники намагалися відобразити в економічній схемі

не тільки формальні моделі та суворі логічні схеми, але життя у всьому

його різноманітті. Тому у "старому" інституціоналізмі (Т. Верлен, Дж. Р.

Коммонс, У.К. Мітчел) як інститути розглядалися звичаї, корпорації,

профспілки, держава тощо. Прихильники інституціоналізму ввели права

власності як інструмент аналізу, відмовилися від ідеального характеру

ринку, суттєво змінили посилки щодо повноти інформації та абсолютної

раціональності агентів, що діють на ринку.

 

Після свого виникнення "старий" інституціоналізм не отримав широкого

поширення, що пояснювалося невизначеністю фундаментального поняття

інституту, орієнтацією на дії таких колективів як профспілки та уряд,

відсутності власної методології, зокрема, прагненням йти від часткових

випадків до узагальнення Інституціоналізм отримав "друге" дихання у

межах "нового" інституціоналізму (В. Уильямсон, Р. Коуз, Д. Норт, Г.

Демсец), у якій значно більшу увагу приділяється інституційному

середовищу, де діють економічні агенти. "Новий" інституціоналізм має

декілька назв: неоінституціоналізм, трансакційна економіка, економічна

теорія прав власності, контрактний підхід. При цьому, незважаючи на

схожість назв, "новий" інституціоналізм достатньо значно відрізняється

від "старого".

 

Відправною точкою виникнення "нового" інституціоналізму вважається

стаття Р. Коуза "Природа фірми" (1937 рік), де надано пояснення

існування таких протилежних ринку ієрархічних структур, як фірми [15].

Інститути у неоінституціоналізму розуміються як "правила гри" та система

заходів, що забезпечує їх виконання. Вони спрямовують людську взаємодію

в певне річище.

 

Інститути можуть бути формальними або неформальними. Формальні інститути

- це видані державою і схвалені парламентами закони та конституції. Вони

охоплюють політичні (і судові) правила, економічні правила та контракти.

Ієрархія формальних інститутів - від конституцій, статутного та

загального права, а також підзаконних актів до індивідуальних контрактів

- визначає як загальні, так і специфічні обмеження. Економічні правила

визначають права власності, тобто сукупність прав на використання

власності та прибуток від неї, і спроможність відчужувати активи або

ресурси [7, с. 64]. Розуміння інститутів як обмежень є традиційним в

економічній літературі.

 

Робота Р. Коуза започаткувала цілком нову область економічних

досліджень. На базі його теоретичної основи виникла низка концепцій, які

розвивають ідеї трансакційного підходу і спрямовані на більш повне та

глибоке осмислення феномена фірми. Основні напрями неоституціоналізму

зводяться до такого. І хоча загальновизнана класифікація інституційних

теорій ще не склалася, вже серед множини підходів та взаємозв'язків між

ними вирізняють декілька теоретичних конструкцій.

 

З використанням традиційних мікроекономічних методів аналізу у межах

неоінституціоналізму досліджуються суспільні відносини з позиції людини

економічної, що мислить раціонально. Тому у межах неоінституціоналізму

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ