Проблеми виходу вітчизняних підприємств з економічної кризи на сучасному
етапі
На сучасному етапі гостро постає питання подальшого функціонування
вітчизняних підприємств в умовах економічної кризи. Найважливішою
передумовою ефективної діяльності і стабільного економічного розвитку є
систематичне надходження коштів, без яких неможливе їх існування. Адже
метою кожного суб’єкта господарювання є отримання прибутку.
У сучасних умовах виробники повинні знати проблеми та потенційні ризики
збуту продукції, що ними випускається. Дослідження показують, що
основною причиною комерційних невдач є неправильна оцінка цих
показників.
Конкурентоспроможність підприємства -це його здатність до ефективної
діяльності. Вона включає сукупність споживчих властивостей виробу, що
характеризують його відмінність від виробу конкурента.
М. Єрмоленко [1] визначає, що конкурентоспроможність – це можливість
успішного продажу в певний момент часу. Ця можливість залежить від ціни,
умов платежу, строків й умов постачання.
Т. Петранєва [4] зауважує, що аналізу конкурентоспроможності продукції
необхідно приділяти максимум уваги при організації діяльності будь-якого
підприємства.
Таким чином, конкурентоспроможний товар є базою діяльності підприємства,
оскільки він забезпечує відтворювальний процес і через нього
здійснюється зв’язок підприємств один з одним та споживачами.
Проблеми забезпечення конкурентоспроможності національної економіки на
сучасному етапі набуває широкого теоретичного та практичного значення.
В умовах жорстокої конкуренції та ситуації, що склалась в Україні,
підприємства повинні зосереджувати свою увагу на внутрішньому стані
справ, а також розробляти довгострокову стратегію поведінки, що дасть
змогу встигати за змінами, які відбуваються зовні. Адже зростає
конкуренція за ресурси, розвиваються інформаційні мережі, що дає
можливість швидко поширювати та отримувати інформацію, формувати й
реалізовувати стратегії та цілі діяльності.
Якщо суб’єкт господарювання буде постійно налаштований на інновації, то
забезпечить сильні конкурентні позиції в бізнесі.
Інновація – це нова категорія, яка з’явилась в економічному розвитку
нашої країни на етапі формування ринкових відносин.
Її можна вважати одним з етапів відновлення економіки, оскільки вона
потребує використання комплексу науково-технічних і промислових
факторів, що визначають ринкове середовище. Щодо інновацій у
промисловості, то основними її ознаками можна вважати дослідження,
розробки та створення нових зразків продукції, товарів чи послуг.
Важливою складовою нових технологій є зростання продуктивності праці та
якості продукції. Продуктивність праці – це економічна категорія, що
показує здатність праці створити за одиницю часу певну кількість
матеріальних благ. Рівень продуктивності праці визначається кількістю
продукції, що виробляється одним працівником за одиницю робочого часу.
Якість товарної продукції також має велике значення, адже від цього
залежить подальша діяльність суб’єктів господарювання. Практично всі
технологічні характеристики підвищують цінність продукції. Оновлюючи
виробництво та технологію виробничого процесу, галузі можуть ефективно
задовольняти потреби ринку.
На сьогодні економіка нашої держави потребує нових підходів і моделей
інноваційного розвитку. Держава повинна в цьому плані брати активну
участь.
Зарубіжний досвід показує, що в західноєвропейських державах прийняті
програми стимулювання інноваційної діяльності, які передбачають
фінансування інноваційно активних фірм і надання податкових пільг на
інновації.
Аналіз інноваційної діяльності свідчить про те, що основними причинами
низької інноваційної активності є відсутність довгострокових мотивацій
організації високопродуктивної інноваційної діяльності [2].
Інноваційний проект повинен містити комплект документів, що визначають
процедуру і комплекс усіх необхідних заходів щодо створення й реалізації
інноваційної продукції.
Інноваційні процеси повинні містити такі характеристики:
1) технічні (нові вироби, технології, засоби виробництва);
2) економічні (фінансування, оцінювання результатів);
3) соціальні (формування персоналу, система його стимулювання);
4) юридичні (законодавча база)
5) організаційні.
Інноваційна діяльність є малоприбутковою і ризиковою порівняно з іншими
видами діяльності. Тому держава повинна підтримувати ті інновації, які
поліпшують ресурсну базу економіки.
Стан внутрішніх джерел фінансування інноваційної діяльності доводить, що
у вітчизняних підприємств недостатньо ресурсів для масштабної їх
модернізації. Тому за допомогою зовнішніх інновацій можна певною мірою
вирішити проблему.
>
Прикладом зовнішнього фінансування є кредити міжнародних фінансових
організацій, які надають державі допомогу з цільовим призначенням для
підтримки бюджету, галузі (Світовий банк), для формування валютних
ресурсів (кредити МФО), для кредитування малого та середнього бізнесу
(ЄБРР) [5].
Розширене відтворення підприємства та забезпечення світових стандартів
якості продукції має бути національною ідеєю в господарській діяльності.
Останнім часом спостерігається падіння рівня матеріально-технічного
потенціалу та зниження ділової активності підприємств.
Матеріально-технічні ресурси є речовими елементами виробничих сил. Одні
знаходяться у виробництві, а інші – в резерві. В сукупності вони
становлять ресурсний потенціал, який необхідний для господарської
діяльності.
Головною особливістю розвитку економіки нашої держави є необхідність
формування такої політики, яка була б спрямована на побудову виробництв
з випуску партій високоякісної конкурентоспроможної продукції, яка б
переорієнтувала підприємство від традиційного до високотехнічного
інноваційного виробництва.
Використання нових технологій потребує значних капіталовкладень, але в
деяких підприємств їх просто немає. Ці суб’єкти господарювання не можуть
упроваджувати науково-технічні новинки через низький рівень виробничої
бази.
Прибуток можна вважати одним із джерел інновацій. Але самофінансування
для деяких суб’єктів господарювання неможливе через недостатність
обсягів виробництва, а отже, і реалізації.
В період економічної кризи відбувається різке зниження національного
доходу та виробництва промислової і продовольчої продукції [3]. З метою
запобігання подальшим ускладненням в економіці нашої держави необхідно
вживати профілактичних заходів у діяльності підприємств. Термін
“санація” означає оздоровлення або одужання. Процес оздоровлення з
фінансового погляду розпочинається з виявлення причин фінансової кризи.
Для цього необхідно оцінити фінансовий стан господарської одиниці. За
умови, якщо структура балансу незадовільна, приймається рішення про
ліквідацію суб’єкта господарювання. У випадку, коли підприємство має
реальну можливість відновити платоспроможність на ринку збуту і
виробничий потенціал, проводять санаційні заходи.
На основі висновків санаційного аудиту приймається рішення про
проведення санації. Аудит являє собою перевірку бухгалтерської
звітності, обліку, первинних документів щодо фінансового господарської
діяльності з метою визначення достовірності інформації та відповідності
нормативно-правовій базі.
Конкурентоспроможність може формуватися як інтегральний показник
діяльності підприємства та його стану як виробничої системи, оскільки
визначає перспективи його подальшого розвитку.
Інтегральний метод засновано на оцінюванні ефективності діяльності всіх
підрозділів підприємства, а саме: ефективності менеджменту,
маркетингової й фінансової діяльності підприємства та
конкурентоспроможності товару. Кожний критерій має власну питому вагу,
котра розраховується експертами.
IV. Висновки
Узагальнюючи розглянуті підходи, можна сказати, що основними умовами
виходу зі складної фінансової ситуації є такі вимоги:
1) конкурентоспроможність продукції як основа прибуткової діяльності;
2) використання нових технологій, що стимулюють економічний розвиток;
3) проведення санаційних заходів.
З метою забезпечення здійснення вище-наведених заходів необхідно
створити досконалу законодавчу базу та надавати суттєву державну
підтримку для підприємств пріоритетних галузей народного господарства.
Для стимулювання інноваційної діяльності підприємств наша країна,
спираючись на іноземний досвід, повинна впроваджувати прогресивні форми
й методи винахідницької діяльності підприємств.
На сьогодні ця тема є досить актуальною і тому держава повинна вплинути
на вирішення цієї проблеми. Лише в цьому випадку проблема фінансової
нестабільності буде розв’язана.
Література
1. Єрмоленко М. Маркетинг для магістрів : навч. посібник / М. Єрмоленко.
– К. : Національна академія управління, 2007. -544 с.
2. Захарін С. Інноваційна діяльність промислових підприємств / С.
Захарін // Економіка і прогнозування. – 2006. -№ 3. – С. 80.
3. Оскольський В. Про перспективи становлення конкурентоспроможності
регіональної економіки / В. Оскольський // Економіка України. – 2007. –
№ 12.-С. 4.
4. Петранєва Т. Економіка та управління в сільському господарстві / Т.
Петра-нєва. – К. : Академія, 2003. – 352 с.
5. Солова В. Зовнішні джерела фінансування інноваційної діяльності
українських підприємств / В. Солова // Бухгалтерський облік і аудит. –
2006. – № 5. -С. 9.
6. Держава та регіони, Серія: Економіка та підприємництво 2009 р., № 7,
с. 79-81
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
