UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГенезис смислового поля суб’єктивного фактора в історії суспільної думки (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3124
Скачало396
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

и

інший підданий зазнає полону, вигнання тощо.

 

Отже, Т. Гоббс чітко вирішує питання суб'єкта державної влади та,

можливо, державного управління, які певним чином набувають і статусу

суб'єктивного фактора, адже легітимізуються у процесі прийняття

суспільного договору.

 

Разом з тим, Т. Гоббс дозволяє і певні свободи народу, що робить

можливим із значними застереженнями вважати його суб' єктивним фактором

суспільного буття.

 

Значно більшого в розумінні державного управління, як суб'єктивного

фактора суспільного розвитку, досяг видатний німецький філософ Георг

Вільгельм Фрідріх Гегель (1770 -1831).

 

Гегель розрізняє громадянське суспільство і державу. Узагальнивши та

проаналізувавши договірні теорії про громадянське суспільство

англійських і французьких філософів ХVІІІ ст., зокрема, окремі судження

та ідеї А. Сміта і Д. Рікардо, він дійшов висновку: те, що англійці і

французи називають державою, у дійсності нею не є, а становить систему

соціально-економічних відносин людей, - їх Гегель називає громадянським

суспільством.

 

Відносини людей усередині цього суспільства визначаються їхніми

матеріальними інтересами (системою потреб), що існують у суспільстві,

поділом праці і різними способами задоволення цих потреб.

 

"Громадянське суспільство, - пише Гегель, - створено в сучасному світі

лише для того, щоб усім визначенням ідеї надавати право громадянам" [1].

Громадянське суспільство - це сфера реалізації особливих приватних цілей

і інтересів окремої особистості. З погляду розвитку поняття права

відомим мислителем реконструюється взаємозв'язок і взаємозумовленість

особливого і загального.

 

Розвиненість ідеї права припускає, по Гегелю, досягнення такої єдності,

у межах якої протилежності розуму, з одного боку, моменти особливості і

загальності, воля приватної особи, а з іншого - цілого (зокрема

держави), визнані і розгорнуті у їхній могутності. Цього не було ні в

античних державах, ні в платонівській ідеальній державі, ні при

феодалізмі.

 

Гегель розуміє громадянське суспільство як таке, що постійно збуджується

суперечливими інтересами ринкового суспільства, як війну всіх проти

усіх. Він виділяє три основних моменти, що характеризують громадянське

суспільство:

 

- систему потреб;

 

- відправлення правосуддя;

 

- корпорацію.

 

Обґрунтовує необхідність публічного оголошення законів, публічного

судочинства і суду присяжних, критикуючи при цьому концепцію всюдисущої

поліцейської держави.

 

У структурі громадянського суспільства Гегель виділяє такі стани:

 

- субстанціональний (землевласники - дворяни і селяни);

 

- промисловий (фабриканти, торговці, ремісники);

 

- загальний (чиновники).

 

Аналіз станів необхідний Гегелю не для з'ясування особливостей

суб'єктивного фактора, а для того, щоб знайти середню ланку між

діяльністю окремого громадянина й інтересами держави в цілому. Тільки

для людини, що належить до цілком визначеного стану, на думку

 

філософа, можна визначити політичні відносини з загальністю держави.

 

Незважаючи на недоліки даного аналізу, великим прогресом в історії

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ