UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГенезис смислового поля суб’єктивного фактора в історії суспільної думки (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3118
Скачало396
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

історії

суспільної думки була така постановка проблеми громадянського

суспільства, що зупинилась за один крок до суб'єктивного фактора.

 

Основою прогресивного розвитку суспільства і держави Гегель вважає

наявність у них соціальних протиріч. Він визнає, що, з одного боку,

збільшується нагромадження багатства, а з іншого - підсилюється

залежність і тяжке становище робітників.

 

У сучасному суспільстві, відзначає Гегель, відбувається концентрація

"надмірних багатств в одних руках і зростання розкоші супроводжує

нескінченне зростання залежності і нестатку" [1].

 

Відзначаючи розвиток соціальних протиріч у сучасному для нього

суспільстві, Гегель прагне їх подолання шляхом "примирення", адже він не

мислить іншого суспільства, крім ринкового.

 

Громадянське суспільство і держава, за гегелівською концепцією,

співвідносяться як здоровий глузд і розум: громадянське суспільство - це

"зовнішнє держави", "держава нестатку і здорового глузду", а справжня

держава - розумна (усе дійсне є розумним, а розумне - дійсним; отже,

держава - це втілення розуму). Таким чином, громадянське суспільство є

те, що "знімається" в "розумній державі" - державі, де діє право [1].

 

Розвиток громадянського суспільства вже припускає, по Гегелю, наявність

держави як його основи. "Тому в дійсності, - підкреслює він, - держава є

взагалі перше, усередині якого родина розвивається в громадянське

суспільство, і сама ідея держави розпадається на ці два моменти" [1].

 

Громадянське суспільство в трактуванні Гегеля - це опосередкована працею

система потреб, що "спочиває" на пануванні приватної власності і

загальній формальній рівності людей. До теоретичних заслуг Гегеля

відноситься чітка принципова постановка питання саме про взаємозв' язок

соціально-економічних і політичних сфер громадянського суспільства та

держави, про необхідний і закономірний, діалектичний характер цих

зв'язків і співвідношень.

 

"Держава насправді знаходиться в зовсім іншому відношенні до

індивідуума, тому що вона є об'єктивний дух". Окрема особистість черпає

з життя щирі поняття про моральність, вона лише в державі здійснює свою

справжню волю, тому що тут досягається, на думку Гегеля, єдність

об'єктивної волі, тобто загальної волі і суб'єктивної волі окремої

особистості, яка у своїх діях керується законами та моральними засадами,

що мають загальне значення.

 

Насправді ж, гегелівська ідея держави являє собою правову дійсність, в

ієрархічній структурі якої держава, сама будучи найбільш конкретним

правом, з'являється як правова держава. Свобода ж означає не що інше, як

досягнення ситуації правової держави.

 

У філософії права Гегеля антична думка про полісне правління

синтезується з доктриною "панування права"; результатом цього синтезу і

є гегелівська концепція правової держави. Оскільки у Гегеля сама держава

- це правове утворення (конкретне право), а різні права і свободи дійсні

лише на базі й у рамках держави, гегелівська концепція права і держави

являє собою специфічний варіант версії "панування права".

 

Подібно тому, як у Платона й Арістотеля тільки полісна форма спільності

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ