.

Законодавче забезпечення інтеграційних процесів науки, освіти й виробництва в Україні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
161 1670
Скачать документ

Законодавче забезпечення інтеграційних процесів науки, освіти й
виробництва в Україні

У другій половині XX – початку XXI ст. передові країни почали перехід до
нового типу суспільства й економіки – постіндустріального
(постекономічного, інформаційного), який характеризується переважанням
інтелектуальної праці над індустріальною, кардинальною зміною обсягів
виробництва товарів і послуг у бік останніх, розвитком нової техніки і
технології на базі інформаційних технологій. Такі тенденції стали
можливими завдяки інтенсивному зростанню обсягів нових знань і темпів їх
використання для вирішення економічних і соціальних проблем сучасності.
Виробництво інформації і нових знань здійснюють наука й освіта. Але самі
по собі, без зв’язку з виробництвом наука й освіта не є чинниками
розвитку економіки. Оскільки наука, що продукує нові знання, й освіта,
яка готує кваліфікованих спеціалістів для народного господарства, перш
за все створюють необхідні умови для розвитку економіки, а реалізація
цих умов здійснюється лише в процесі виробництва.

Питання співробітництва освіти, науки й виробництва завжди були об’єктом
досліджень вітчизняних і зарубіжних учених. Сьогодні окремі аспекти
інтеграції науки й освіти між собою та з виробництвом подані у працях як
українських, так і російських науковців. Зокрема, Ю. Левицький [1]
розкриває значення та місце освіти у зв’язках з наукою й виробництвом,
О. Голіченко [2] розглядає процес інтеграції з позиції налагодження
ефективних схем кооперації та спеціалізації між учасниками цього
процесу, Т. Кузнецова і Г. Китова [3] досліджують стан інтеграції науки
й освіти в російських реаліях, потреби і завдання поліпшення умов
інтеграції на сучасному етапі розвитку, О. Амоша, А. Землянкін, Г.
Моїсєєв [4] пропонують удосконалити взаємодію науки, освіти і
промислового виробництва шляхом створення науково-освітніх або
освітньо-наукових комплексів асоціативного типу із залученням
підприємств промисловості, О. Катаєв [5] досліджує питання інноваційної
діяльності науково-освітніх комплексів.

Актуальність статті зумовлюється нагальною необхідністю проведення
аналізу законодавчої бази з питань інтеграції, оскільки однією з причин,
що гальмує налагодження ефективних і гармонійних відносин між науковими
інститутами, вищими навчальними закладами і підприємствами, є те, що
спеціальна правова база з цієї проблеми практично відсутня. При цьому,
незважаючи на значний науковий матеріал з дослідження різноманітних
питань інтеграції, аналіз законодавчого забезпечення інтеграційних
процесів поданий у найбільш обмеженому вигляді. Навіть ті наукові праці,
де окреслено стан правового регулювання інтеграційних процесів,
здебільшого розглядають російські умови і закони та програми, котрі
діють на території Російської Федерації.

У сучасних умовах українське законодавство у сфері інтеграції науки,
освіти і виробництва перебуває у стадії становлення. У законах, які
регулюють наукову й освітню діяльність (“Про наукову і науково-технічну
діяльність” [6], “Про освіту” [7], “Про вищу освіту” [8]), питання
інтеграції подані здебільшого на рівні постановки. Так, у Законі України
“Про наукову і науково-технічну діяльність” інтеграція цих сфер
згадується тільки серед мети і напрямів державної політики в науковій і
науково-технічній діяльності (ст. 31). При цьому не згадується ні
правовий статус інтеграційних структур, ні механізм і порядок їх
створення та функціонування, ні заходи державної підтримки процесу
інтеграції. Суто декларативно питання інтеграції визначені в законах
“Про освіту”, де наголошується, що одним з основних принципів освіти
визнається її інтеграція з наукою і виробництвом (ст. 6), та “Про вищу
освіту”, у якому закріплено положення, що наукова і науково-технічна
діяльність у ВНЗ проводиться з метою інтеграції наукової, навчальної і
виробничої діяльності в системі вищої освіти (ст. 61).

організацій і виробництва у ній підкреслюється, але одночасно
вказується, що Програма спрямована на активізацію наукової діяльності в
університетах, поглиблення її зв’язку з навчальним процесом, підготовку
висококваліфікованих фахівців і виконання конкурентоспроможних наукових
розробок в університетах дослідного типу. Тому актуальною на сьогодні
залишається розробка такої державної цільової програми, котра б
передбачала розвиток процесів інтеграції з урахуванням не тільки потреб
вищих навчальних закладів, а й інтересів наукових організацій і
підприємств. Інакше кажучи, інтеграцію потрібно позиціонувати в
контексті ширшого завдання об’єднання потенціалів науки й освіти за
допомогою розширення існуючих інтеграційних структур і появи нових за
умов активної участі промисловості.

Вищезгадані норми законодавства встановлюють правові основи здійснення
взаємодії та створення організаційних форм інтеграції між наукою,
освітою і виробництвом. Поряд із цим слід зазначити ще одну групу норм,
котра включає норми цивільного, господарського, бюджетного, податкового,
митного законодавства та регламентує окремі питання діяльності наукових
організацій, вищих навчальних закладів та підприємств. До них належать,
зокрема, норми цивільного права щодо діяльності юридичних осіб (гл. 7 ЦК
України), прав інтелектуальної власності (гл. 35-46 ЦК України),
договірних зобов’язань (гл. 62, 77 ЦК України). Ця група норм включає
також норми господарського законодавства, яке визначає основні положення
про підприємства (гл. 7 ГК України), майнову основу господарювання (гл.
14-18 ГК України) та інші. Що стосується Бюджетного кодексу України, то
він передбачає виділення державних коштів на фінансування освіти,
фундаментальних і прикладних досліджень (ст. 87 БК України), але жодного
разу не обґрунтовує необхідність фінансового забезпечення інтеграційних
процесів.

Огляд законодавства дає змогу зробити висновок, що в ньому закріплені
лише окремі юридичні передумови для розвитку процесів інтеграції. У
цілому законодавству з питань інтеграції властиві істотні недоліки:
фрагментарність, відсутність комплексного підходу до вирішення проблем
взаємодії науки, освіти і виробництва, відсутність погоджених норм
законодавства у сферах освіти і науки з питань їх співробітництва,
недосконалість норм інших галузей законодавства з врегулювання
інтеграційних процесів. Більше того, законодавча практика суттєво
відстає від уже створених організаційних форм інтеграції, які успішно
функціонують. Це стосується філіалів кафедр ВНЗ у наукових інститутах
НАН України і галузевих академій наук, а також базових кафедр наукових
організацій, що створюються у ВНЗ, спільних лабораторій,
науково-навчальних структур, які діють на базі наукових установ НАН
України і ВНЗ. У зв’язку із цим доцільно законодавчо закріпити ці форми
інтеграції, розробити положення щодо окремих інтеграційних структур.

IV. Висновки

З урахуванням вищевикладеного на законодавчому рівні необхідно вирішити
такі завдання:

1) сформулювати науково обґрунтоване визначення понять “інтеграція науки
й освіти” та “інтеграція науки, освіти і виробництва”;

2) виділити загальні цілі, завдання і принципи інтеграції;

3) забезпечити ідентифікацію і правове положення форм інтеграції, що
фактично оформилися, та передбачити перспективні види інтеграційних
об’єднань;

4) закріпити права учасників процесу інтеграції щодо створення
інтеграційних структур, а також заходи державної підтримки і
стимулювання останніх;

5) визначити повноваження державних органів влади з питань інтеграції;

6) викласти в законодавчому порядку тлумачення вживаних понять
(університети дослідного типу, науково-освітньо-інноваційні та
науково-виробничо-інноваційно-інвестиційні комплекси, центри
колективного користування науковим обладнанням тощо).

7) передбачити положення законодавства, спрямовані на стимулювання
інноваційної діяльності в академічних НДІ та ВНЗ;

8) визначити механізми залучення промисловості і бізнесу до взаємодії зі
сферами науки й освіти.

При цьому важливим є не кількісне збільшення законодавчих і
нормативно-правових актів, а підвищення якості законодавчого
забезпечення інтеграційних процесів, забезпечення взаємної відповідності
законів і нормативних документів, виключення різночитань між ними.

У процесі розробки законодавчих і нормативно-правових документів слід
враховувати попередню практику створення інтеграційних об’єднань. Для
цього до процесу обговорення проектів офіційних документів необхідно
залучати всі зацікавлені сторони (наукові організації, ВНЗ,
підприємства), котрі на практиці будуть користуватися цими документами.

Реалізація таких дій дасть змогу конструювати відносини між
зацікавленими сторонами на визначеній законодавчій базі, сприятиме
забезпеченню необхідних умов для всебічного розвитку відносин та більш
глибокого поєднання науки, освіти і виробництва, а отже, буде вирішувати
проблеми цих сфер і забезпечувати конкурентоспроможність національної
економіки в цілому.

Література:

1. Амоша О.І. Сучасні підходи щодо здійснення взаємодії академічної
науки, освіти і промислового виробництва / О.І. Амоша, А.І. Землянкін,
Г.В. Моїсєєв // Економіка та держава. – 2007. – № 3. – С. 4-7.

2. Голиченко О.Г. Высшее образование и наука: интеграция или
партнерство? / О.Г. Голиченко // Экономика и математические методы. –
2005. – Т. 41. – № 1. -С. 119-127.

3. Закон України “Про вищу освіту” від 17.01.2002 р. № 2984-III //
Відомості Верховної Ради України. – 2002. -№ 20. – Ст. 134.

4. Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність” від
01.12.1998 р. № 284-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №
2-3. – Ст. 20.

5. Закон України “Про освіту” від 23.03.1996 р. № 100/96-ВР // Відомості
Верховної Ради України. – 1996. -№ 21. – Ст. 84.

6. Катаєв О. Підходи до управління інноваційною діяльністю
науково-освітнього комплексу / О. Катаєв // Економіка України. – 2007. –
№ 1. – С. 88-93.

7. Китова Г.А. Интеграция науки и образования в экономике знаний / Г.А.
Китова, Т.Е. Кузнецова // Информационное общество. – 2005. – № 5. – С.
32-36.

8. Левицкий Ю.В. Становление целостности образования, науки и
производства в информационном обществе автореф. дисс. на соискание
научной степени д-ра филос. наук : спец. 09.00.01 [Электронный ресурс] /
Ю.В. Левицкий. – Омск, 2007. – 30 с. – Режим доступа :
vak.ed.gov.ru/announcements/f ilosof/LevickiYuV.doc.

9. Наказ Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Положення
про навчальний та навчально-науково-вироб-ничий комплекси” від
19.01.1994 р. № 13 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
lawua.info/jurdata/dir337/dk3374 38.htm.

10. Наказ Міністерства освіти і науки України “Про затвердження
Примірного положення про науково-навчальний центр університету
(академії)” від 27.10.2008 р. № 978 [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : osvita-ua.net/legislation/ Vishya_osvita/2435.

11. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної
цільової науково-технічної та соціальної програми “Наука в
університетах” на 20082012 роки” від 19.09.2007 р. № 1155 // Офіційний
вісник України. – 2007. -№ 72. – Ст. 2708.

12. Держава та регіони, Серія: Економіка та підприємництво 2009 р., № 3,
с. 134–137

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020