UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблемні аспекти нормативно-правового регулювання відносин позики (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1033
Скачало211
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Проблемні аспекти нормативно-правового регулювання відносин позики

 

У теорії держави і права регулятором будь-яких відносин є закон, що

являє собою загальнообов'язкові правила поведінки, відображені в актах

законодавства. Чітке розмежування сфер дії актів законодавства

забезпечує регламентацію відносин у суспільстві та можливість

застосування санкцій до суб'єктів, які порушили їхні вимоги.

 

Тому при застосуванні норм законодавства, що регулюють сферу правових

відносин, які виникають під час укладення, виконання, припинення

договорів позики, постає ряд спірних моментів через сфери дії вказаних

законодавчих актів. Унаслідок труднощів у розмежуванні сфер дії актів

законодавства є можливість використання їхніх положень крізь призму

інтересів суб'єкта застосування.

 

Відносини з укладення, виконання, припинення договору позики регулюються

цивільним і фінансовим законодавством. Цивільний кодекс

України[Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV // ВВР. — 2003.

— № 40—44. — Ст. 356.] визначає засади укладення, порядку виконання та

припинення договору позики (статті 1046—1053). Водночас Закон України

"Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"

[Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг:

Закон України від 12.07.2001 № 2664-III // ВВР. — 2002. — № 1. — Ст. 1.]

(далі — Закон) встановлює, що надання коштів у позику є фінансовою

послугою та визначає правові засади надання таких послуг, здійснення

регулятивних і наглядових функцій щодо діяльності, пов'язаної з їх

наданням.

 

У зв'язку з наведеним постала потреба в теоретичному дослідженні проблем

поширення дії норм згаданих законодавчих актів на правовідносини, що

виникають ПІД час укладання, виконання і припинення договорів позики

згідно з нормами цивільного або фінансового законодавства.

 

Відповідно до статей 1046 і 1048 Цивільного кодексу України за договором

позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні

(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими

ознаками, а позичальник зобов'язується повернути кошти (суму позики) або

таку ж кількість речей того ж роду й такої ж якості. Позикодавець має

право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше

не встановлено договором або законом.

 

Натомість, фінансова послуга — це операція з фінансовими активами, що

здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок

цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок

залучених від інших осіб фінансових активів, із метою отримання прибутку

або збереження реальної вартості фінансових активів (пункт 5 частини

першої статті 1 Закону).

 

ру в порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать

банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі

товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного

забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи,

виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

 

При цьому Закон відносить послугу з надання коштів у позику, в тому

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ