UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОрганізаційно-методичні засоби моніторингу фінансових правопорушень (реферат)
Автор
РозділФінанси, міжнародні, державні фінанси, реферати
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3030
Скачало360
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Організаційно-методичні засоби моніторингу фінансових правопорушень

 

За даними аналітичних оцінок представників Ради Європи, в нашій країні

існують чотири основні сфери тіньової "кримінальної активності", які

стали джерелом отримання нелегальних прибутків: контрабанда, нелегальне

маніпулювання процесом приватизації, ухилення від сплати податків,

корупція. За роки незалежності масштаби тіньового сектору в Україні

досягли критичного обсягу — 65 %, що стало загрожувати національній

безпеці. Створена на саміті G7 (1998) міжурядова структура FATF з

розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей прийняла

рішення, згідно з яким Україна характеризується як країна, що не

співпрацює з цією організацією та була включена до "чорного списку"

держав, які не протистоять відмиванню "брудних" грошей. Активна позиція

Кабінету Міністрів України при розробці Стратегії протидії відмиванню

злочинних коштів, у прийнятті Закону України "Про запобігання та

протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"

(2002), Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального

кодексу України та інших нормативно-правових актів, у реалізації заходів

щорічних програм уряду, що були схвально оцінені в Раді Європи, дала

позитивні результати щодо зменшення рівня тіньової діяльності. Україна

була виключена з "чорного списку" країн, що не борються з відмиванням

"брудних" грошей. Зазначеними діями і результативністю внутрішньої

економічної політики та на міжнародній арені Україною було підтверджено

створення і налагодження цілісної системи боротьби з фінансовою

злочинною діяльністю.

 

На жаль, наявний за останні роки рівень тіньової економіки (близько 50

%) є підставою для пошуку напрямів подальшої активної боротьби з

проявами тіньової діяльності шляхом удосконалення законодавства щодо

забезпечення імплементації Сорока рекомендацій, Восьми спеціальних

рекомендацій FATF та положень Міжнародної конвенції про боротьбу з

фінансуванням тероризму [Смітюх Г. Демократична легалізація тіньових

доходів — вимога часу // Урядовий кур'єр. — 2007. — № 12].

 

На сучасному етапі ключовими проблемами детінізації економіки є:

 

— забезпечення легалізації прихованих підприємствами реальних обсягів

доходів, включення їх до бази оподаткування, ліквідація "фіктивних"

підприємств та "конвертаційних" центрів;

 

— визначення зайнятої у "тіньовому" секторі частини населення для

встановлення реального розміру його доходів, розширення бази

оподаткування та зростання надходжень до бюджету;

 

— використання "тіньових" фінансових ресурсів на розвиток вітчизняної

економіки шляхом залучення позабанківської грошової маси до легального

обороту;

 

— припинення практики завищення обсягів експорту шляхом

"псевдоекспортних" операцій та скасування незаконного відшкодування з

бюджету податку на додану вартість;

 

— призупинення операцій із заниження обсягів імпорту товарів та

залучення реальних обсягів для сплати митних зборів;

 

— заборона незаконного відчуження державного майна чи національного

багатства (землі, надр);

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ