КУРСОВА РОБОТА
по предмету
„Фінансовий облік”
на тему:
„Удосконалення обліку оборотних активів
на основі комп’ютеризації”
План
Стор.
Вступ
3
1. Сутність оборотних активів та їх класифікація
4
2. Нормативно – законодавча база з обліку запасів
6
3. Особливості з обліку запасів
7
3.1. Облік надходження запасів
9
3.2. Облік запасів на складі та в бухгалтерії
14
3.3. Облік переоцінки запасів
16
3.4. Оцінка та облік вибуття запасів
18
3.5. Облік транспортно – заготівельних витрат
22
3.6. Інвентаризація запасів
26
4. Удосконалення обліку запасів
28
Висновок
31
Список використаної літератури
32
Вступ
Реформування системи бухгалтерського обліку й фінансової звітності,
потрібної як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам, є складовою
частиною заходів, орієнтованих на введення економічних відносин
ринкового спрямування.
Необхідність переходу підприємств у 2000-2001 рр. на Національні
стандарти бухгалтерського обліку зумовлена рамками реалізації
стратегічного курсу України на інтеграцію зі світовим економічним
простором, який передбачає адаптацію законодавства України до
законодавств розвинутих країн і спрямований на розвиток ринкових
відносин, впровадження різноманітних форм власності, охоплення
приватизацією різних галузей.
Чітка побудова бухгалтерського фінансового обліку відповідно до змін, що
відбуваються в його організації й техніці ведення, підвищує роль обліку
як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття
економічно обґрунтованих рішень і попереджень ризику у виробничо –
господарській, фінансовій діяльності підприємств, у системі
оподаткування, поточних і розрахункових операцій, у складанні балансу,
фінансової звітності тощо.
В умовах розвитку економічних відносин, впливу НТП та розвитку
міжнародної торгівлі виникають різні види розрахунків між суб’єктами
економічних відносин. Тому, обробка інформації також вимагає деяких
змін. Обробка інформації може забирати досить багато часу і чимало
коштувати підприємству. Добре побудована система обліку забезпечує
ефективно скероване просування інформації від щоденних операцій до
фінансових звітів, що складаються наприкінці облікового періоду.
Актуальним постає завдання підвищення оперативності обробки облікової
інформації
Тому, доцільним є вдатися до удосконалення, шляхом введення
комп’ютеризації. Комп’ютеризація не лише підвищує якість обліку, а й
якість бізнесу підприємства, покращує показники ефективності діяльності.
1. Сутність оборотних активів та їх класифікація
Суть фінансового обліку – накопичення інформації про всі аспекти
діяльності підприємства ?. Це офіційний облік, який обов’язково ведеться
на підприємствах відповідно до чинних нормативних та інструктивних
документів.
Фінансовий облік має забезпечити:
повне й неперервне відображення всіх господарських операцій, що
відбулися у звітному періоді;
складання встановленої фінансової звітності;
надання користувачам інформації, необхідної для прийняття
обґрунтованих управлінських рішень.
Облікові документи, що формуються в системі фінансового обліку, мають
бути зрозумілими всім учасникам ринкової економіки. Бухгалтерський
фінансовий облік поширюється передусім на діяльність підприємства в
цілому, а не на окремі його підрозділи.
Існує кілька груп зовнішніх користувачів інформації: акціонери,
інвестори, кредитори, аудитори та інші.
Акціонерам та інвесторам важливо знати: наскільки ефективно і прибутково
використовується власний капітал власників підприємства; потрібні фірмі
нові інвестиції чи їхній обсяг слід зменшити; чи може фірма бути
прибутковою в майбутньому; яке співвідношення між капіталом,
зобов’язаннями і активами підприємства.
Господарські засоби підприємства (майно, активи) поділяється на
необоротні та оборотні ?.
Розглянемо детальніше оборотні активи (засоби) підприємства, які
займають одне з провідних місць у виробничо – господарській діяльності,
беруть участь у виробничому процесі і впливають на собівартість
випущеної продукції. Детально розглянемо їх облік і спробуємо знайти
шляхи його покращення.
Оборотні (обігові) засоби – це сукупність майнових цінностей
підприємства, які обслуговують поточну господарську діяльність
підприємства і котрі повністю споживаються протягом одного операційного
(виробничо – комерційного) циклу.
В свою чергу, оборотні активи класифікуються на:
а) запаси, до яких віднесені: виробничі запаси (матеріали, паливо,
запасні частини, насіння та корми; тварини на вирощуванні та відгодівлі;
МШ терміном служби до 1 року; незавершене виробництво; готова продукція;
товари.
б) дебіторська заборгованість – це заборгованість різних підприємств та
фізичних осіб перед вашим підприємством.
в) грошові кошти та їхні еквіваленти: у національній валюті; в іноземній
валюті; інші оборотні активи.
Оборотні активи також ще поділяють на нормовані(виробничі),(запаси,
паливо,
незавершене виробництво) та ненормовані (кошти та дебіторська
___________
? Чебанова Н.В. Бухгалтерський фінансовий облік. – 14с.
? Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України. – 17с.
заборгованість).
Враховуючи те, що класифікація оборотних активів є досить обємною, в
даній курсовій роботі ми розглянемо облік оборотних засобів на прикладі
запасів.
Основними цілями при написанні курсової роботи є :
1. Визначити, які елементи повинні бути включені до складу товарно –
матеріальних запасів.
2. Оцінювати вартість залишків товарно – матеріальних запасів на кінець
облікового періоду.
3. Здійснювати власні спроби пошуку шляхів удосконалення обліку запасів.
2. Нормативно – законодавча база з обліку запасів
Організація бухгалтерського обліку виробничих запасів керується такими
законодавчими та нормативними документами:
1. План розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій,
затверджений наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.99 р.
і зареєстрований у Міністерстві юстиції України за №892/4185 – визначає
методологію обліку в усіх сферах економічної діяльності.
2. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні”.
3. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних
активів, товарно – матеріальних цінностей, грошових коштів, документів,
розрахунків та інших активів, затверджена наказом Головного управління
Державного казначейства України №90 від 30.10.98 р. (з наступними
змінами і доповненнями) – визначає порядок проведення й оформлення
результатів інвентаризації залишків виробничих запасів
4. Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних
довіреностей на одержання цінностей №99, затверджена наказом
Міністерства фінансів України від 16.05.96 р. (зі змінами і
доповненнями) – визначає порядок застосування довіреностей у складському
обліку.
5. Наказ Міністерства статистики України „Про затвердження типових форм
первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів” від
21.06.96 р. №193 (з наступними змінами) – визначає типові форми
первинних документів при веденні складського обліку запасів.
6. Закон України „Про податок на додану вартість” №168/97 – ВР від
03.04.97 р. (зі змінами і доповненнями) – визначає порядок нарахування
податкового кредиту і податкового зобов’язання.
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО) – 9
„Запаси”, затверджено наказом Міністерства фінансів України №246 від
20.10.99 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №751/4044
від 02.11.99 р. (зі змінами і доповненнями) – регулює порядок оцінки і
обліку ТМЦ, визначає методологічні основи формування в бухгалтерському
обліку інформації про запаси і розкриття її у звітності.
8. П(С)БО – 10 „Дебіторська заборгованість”, затверджено наказом
Міністерства фінансів України №237 від 08.10.99 р., зареєстровано в
Міністерстві юстиції України за №725/4018 від 25.10.99 р. (зі змінами і
доповненнями) – визначає принципи формування та обліку інформації про
дебіторську заборгованість та вимоги щодо її розкриття у фінансовій
звітності.
9. П(С)БО – 15 „Дохід”, затверджено наказом Міністерства фінансів
України №290 від 29.11.99 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції
України за №860/4153 від 14.12.99 р. (з наступними змінами) – визначає
методологічні засади формування, оцінювання і визнання у бухгалтерському
обліку інформації про доходи підприємства.
10. Положення „про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась,
з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо – технічного
призначення та надлишкових ТМЦ”, затверджене наказом Міністерства
економіки України і Міністерства фінансів України від 15.12.99 р. за
№149/300 (зі змінами і доповненнями) – визначає випадки проведення
уцінки товарів і продукції.
3. Особливості з обліку запасів
Запаси є однією з найважливіших складових собівартості продукції, робіт,
послуг ?. Від правильності ведення обліку запасів залежить достовірність
даних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих запасів.
Цей облік хоч не складний, але, як правило, дуже трудомісткий, оскільки
до кладу запасів можуть входити сотні видів найменувань, за кожним з
яких для забезпечення кількісної та якісної інформації слід вести
аналітичний облік. Для цього потрібно вказувати кількість кожної
облікової одиниці в натуральних вимірниках, які повинні бути єдині на
підприємстві. У випадку, коли на підприємство від постачальника
надходять запаси, що значаться по документах в іншому вимірнику, то
необхідно перерахувати у той вимірник, який застосовується на
підприємстві. Основним вимірником бухгалтерського обліку є вартісний.
Запаси – це активи ?, які:
зберігаються для наступного продажу в умовах звичайної господарської
діяльності;
перебувають в процесі виробництва з метою наступного продажу продукту
виробництва;
зберігаються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт і
наданні послуг, а також для управління підприємством.
Первісною вартістю запасів ?, придбаних за плату, є собівартість, яка
складається із таких фактичних витрат:
сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за
вирахуванням непрямих податків;
сум ввізного мита;
сум непрямих податків, які пов’язані з придбанням запасів і не
відшкодовуються підприємству;
транспортно – заготівельних витрат (затрати на заготівлю запасів, оплата
тарифів (фрахту) за вантажно – розвантажувальні роботи і транспортування
запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи
витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);
інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і
доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із
___________
? Хом’як Р.Л. Бухгалтерський облік в Україні. – 106с.
? Згідно п.4. П(С)БО – 9 „Запаси”.
? Згідно п.9. П(С)БО – 9 „Запаси”.
запланованою метою. До таких витрат, зокрема, відносяться прямі
матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати
підприємства на доопрацювання і підвищення якісно – технічних
характеристик запасів.
Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того
періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):
– понаднормові витрати і нестачі запасів;
проценти за користування позиками;
витрати на збут;
загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не
пов’язані з придбанням і доставкою запасів та проведенням їх до стану, в
якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
У Плані рахунків для відображення запасів передбачено клас 2 „Запаси”,
який містить 9 рахунків:
20 „Виробничі запаси”;
21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі”;
22 „Малоцінні та швидкозношуючі предмети”;
23 „Виробництво”;
24 „Брак у виробництві”;
25 „Напівфабрикати”;
26 „Готова продукція”;
27 „Продукція сільськогосподарського виробництва”;
28 „Товари”.
Кожний з цих рахунків передбачає наявність декількох субрахунків (за
видами запасів).
3.1. Облік надходження запасів.
Товарно – матеріальні цінності можуть надходити на підприємство з різних
джерел, зокрема ?:
купівля у постачальника;
безоплатне отримання;
як внесок до статутного капіталу засновниками підприємства;
виготовлення власними силами;
в результаті обміну на подібні та неподібні запаси.
Залежно від джерел надходження запасів в бухгалтерському обліку
здійснюються такі запаси:
№
п/п Зміст господарської операції Кореспонденція рах.
Дебет Кредит
1 2 3 4
Придбання запасів за грошові кошти у постачальника
1 Оприбутковано запаси, що надійшли від постачальника 20 631
2 Відображено суму ПДВ:
якщо перша подія – передоплата
якщо перша подія – надходження запасів
644
641
631
631
Придбання запасів підзвітною особою
1 Оприбутковано запаси, придбані підзвітною особою за грошові кошти 20
372
2 Відображено суму податкового кредиту по ПДВ 641 372
Надходження запасів власного виробництва
1 Оприбутковано виробничі запаси, виготовлені власними силами 20 23
Надходження запасів у результаті внеску до статутного капіталу
1 Оприбутковано виробничі запаси як внесок до статутного капіталу
засновниками підприємства 20 46
Безоплатне надходження запасів
1 Оприбутковано безоплатно одержані виробничі запаси 20 719
Оприбуткування надлишків, виявлених при інвентаризації
1 Оприбутковано запаси, які раніше не обліковувались 20 719
___________
? Хом’як Р.Л. Бухгалтерський облік в Україні. – 108с.
Облік надходження запасів в результаті обміну
Запаси можуть надходити на підприємство шляхом бартерного обліку на
інші матеріальні цінності. Бартерні відносини належать до безготівкових
форм розрахунків. У П(С)БО – 9 „Запаси” описується формування вартості
запасів при двох випадках бартеру запасів – обмін на подібні запаси та
обмін на неподібні запаси.
Первісна вартість запасів, придбаних в обмін на подібні запаси, дорівнює
балансовій вартості переданих запасів ?. Первісна вартість запасів,
придбаних в обмін на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості
непереданих запасів, збільшений (зменшений) на суму грошових коштів або
їх еквівалентів, передану (отриману) в процесі обміну.
Подібними активами вважаються активи, котрі подібні за своїм
функціональним призначенням і мають однакову справедливу вартість.
Активи, які не підпадають під дане визначення, вважаються неподібними ?.
Класифікація запасів на подібні та неподібні має значення при
відображенні в обліку бартерних операцій.
Бартер подібними запасами
Цей вид бартеру відбувається тоді, коли активи, які обмінюються, мають
однакове призначення та застосування в одній галузі діяльності.
Справедлива вартість при обміні подібними запасами має збігатися.
Здійснюючи бартерну операцію подібними запасами, підприємства повинні
узгодити між собою договірну ціну, яка не може бути нижчою від
звичайної. Договірну ціну приймають за справедливу. Від справедливої
ціни нараховують податковий кредит і податкове зобов’язання .
Незалежно від того, яка ціна обмінюваних товарів вказується в первинних
документах постачальника, вони оприбутковуються таким чином:
1. Якщо балансова вартість відпущених товарів є меншою за справедливу їх
вартість – оприбуткування здійснюється за тією ціною, за якою були
відпущені власні запаси;
2. Якщо балансова вартість відпущених товарів є більшою за справедливу
вартість – оприбуткування здійснюється за справедливою вартістю.
Приклад. Підприємство „А” здійснює обмін подібних будматеріалів із
підприємством „Б”. У підприємства „А” балансова вартість будматеріалів
250 грн. (справедлива вартість 200 грн.); у підприємства „Б” балансова
вартість будматеріалів 180 грн. (справедлива вартість 200 грн.).
___________
? Відповідно до п.13 П(С)БО – 9 „Запаси”
? Відповідно до п.9 П(С)БО – 15 „Дохід”
4 Згідно ст.4.2. Закону України „Про податок на додану вартість”
№ п/п Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Сума грн.
дебет кредит
Підприємство „А”
1 Списання будматеріалів, що підлягають обміну 377 205 200
2 Нараховано податкові зобов’язання 377 641 40
3 Оприбутковано будматеріалів 205 631 200
4 Відображено податковий кредит 641 631 40
5 Віднесено на витрати різницю між балансовою і справедливою вартістю
запасів 947 205 50
6 Здійснено взаємозалік заборгованостей 631 377 240
Підприємство „Б”
1 Отримано будматеріали 205 631 180
2 Відображено податковий кредит 641 631 40
3 Відвантажено будматеріали 377 205 180
4 Відображено податкове зобов’язання 377 641 40
5 Здійснено взаємозалік заборгованостей 631 377 220
Бартер неподібними запасами
Бартер неподібними запасами досить часто зустрічається при здійсненні
розрахунків між вітчизняними підприємствами. Його суть полягає в тому,
що підприємство обмінює запаси, якими володіє в надлишку, на запаси,
щодо яких існує потреба на підприємстві.
При цьому виді надходження запасів існує певний нюанс. Під бартером
розуміють проведення розрахунків за товари у будь-якій формі, окрім
грошової5. тобто бартерна операція не може передбачати часову оплату.
Для того, щоб запобігти непорозумінням, які можуть виникнути між
бухгалтерським та податковим обліком, дану операцію рекомендується
оформити двома договорами. На справедливу вартість меншої суми запасів
можна оформляти бартерний договір. Договір купівлі-продажу оформляється
на суму доплати.
Зобов’язання та кредит по ПДВ визначається відповідно до договірної
ціни, яка визначається на рівні справедливої вартості обмінюваних
товарів.
Приклад. Підприємство „А” здійснює обмін запчастин на МШП із
підприємством „Б”. Запчастини балансовою вартістю 300 грн. (справедлива
вартість 350 грн.); МШП, балансова вартість яких 550 грн. (справедлива
вартість 450 грн.).
___________
5 Згідно п.1.19. ст. Закону України „Про оподаткування прибутку
підприємств”
№ п/п Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Сума грн.
дебет кредит
Підприємство „А”
1 Відвантажено запчастини 377 712 420
2 Відображено податкове зобов’язання 712 641 70
3 Списано облікову вартість запчастин 943 207 300
4 Списано доходи на фінансовий результат 712 791 350
5 Списано собівартість на фінансовий результат 791 943 300
6 Оприбутковано МШП 22 631 450
7 Відображено податковий кредит 641 631 90
8 Сплачено суму компенсації 631 311 120
9 Здійснено взаємозалік заборгованостей 631 377 420
Підприємство „Б”
1 Отримано запчастини 207 631 350
2 Відображено податковий кредит 641 631 70
3 Відвантажено МШП 377 712 540
4 Відображено податкове зобов’язання 712 641 90
5 Списано облікову вартість МШП 943 207 550
6 Списано доходи на фінансовий результат 712 79 450
7 Списано собівартість на фінансовий результат 791 943 550
8 Отримано часткову оплату 311 377 120
9 Здійснено взаємозалік заборгованостей 631 377 420
Облік купівлі запасів
Детальніше придбання запасів у постачальників розглянемо на прикладі:
Приклад. Підприємство придбало матеріали на суму 1500 грн. (у тому
числі ПДВ – 250 грн.). витрати на транспортування матеріалів становили
300 грн. (у тому числі ПДВ – 50 грн.). Дані операції відобразимо в
таблиці:
№ п/п Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Сума грн.
дебет кредит
Перша подія – оплата
1 Здійснено оплату матеріалів 371 311 1500
2 Відображено податковий кредит щодо ПДВ 641 644 250
3 Оприбутковано матеріали 201 631 1250
4 Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту 644 631 250
5 Відображено взаємне зарахування заборгованостей 631 371 1500
6 Оплачено витрати на транспортування матеріалів 371 311 300
7 Відображено податковий кредит щодо ПДВ по транспортних витратах 641
644 50
8 Витрати на транспортування включено до первісної вартості матеріалів
201 631 250
9 Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту щодо ПДВ 644 631
50
10 Відображено взаємне зарахування заборгованостей, пов’язане з
транспортуванням матеріалів 631 371 300
Перша подія – оприбуткування запасів
1 Оприбутковано матеріали 201 631 1250
2 Відображено податковий кредит щодо ПДВ по оприбуткованих матеріалах
641 631 250
3 Оплачено раніше отримані матеріали 631 311 1500
4 Суму витрат на транспортування включено до транспортних витрат 201 631
250
5 Відображено податковий кредит щодо ПДВ по транспортних витратах 641
631 50
6 Оплачено послуги за транспортування 631 311 300
3.2. Облік запасів на складі та в бухгалтерії
При веденні складського обліку виробничих запасів використовуються такі
типові форми обліку запасів ?:
М-1 „Журнал обліку вантажів, що надійшли”;
М-2а „Акт списання бланків довіреностей”;
М- „Прибутковий ордер”;
М-7 „Акт про приймання матеріалів”;
М-8 „Лінійно-забірна картка”;
М-9 „Лінійно-забірна картка”;
М-10 „Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів”;
М-11 „Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів”;
М-12 „Картка складського обліку матеріалів”;
М-13 „Реєстр приймання – завдання документів”;
М-14 „Відомість обліку залишків матеріалів на складі”;
М-15 „Акт про приймання устаткування”;
М-15а „Акт приймання-передачі устаткування до монтажу”;
М-16 „Матеріальний ярлик”;
М-17 „Акт № про виявлені дефекти устаткування”;
М-18 „Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від
установлених норм запасу”;
М-19 „Матеріальний звіт”;
М-21 „Інвентаризаційний звіт”;
М-23 „Акт № про витрату давальницьких матеріалів”;
М-26 „Картка обліку устаткування для встановлення”;
М-28 „Лімітно-забірна картка”;
М-28а „Лімітно-забірна картка”.
При оформленні запасів?, які надійшли на підприємство від
постачальників, підзвітних осіб, власних виробничих підрозділів,
складається форма М- „Прибутковий ордер” (ф. № ) в одному примірнику.
При отриманні запасів безпосередньо від постачальників, доставлених
їхнім транспортом або транспортом сторонньої організації, оформляється
„Товарно-транспортна накладна” (ф. №1-ТН).
У випадку надходження запасів із кількісними чи якісними відхиленнями
від даних, вказаних у договорі та супроводжувальних документах,
складається „Акт про приймання матеріалів” (ф. М-7). Для оприбуткування
цих запасів за наказом керівника створюється спеціальна комісія, в яку
обов’язково мають входити представники постачальника, а у випадку
виникнення суперечливих питань з метою з’ясування непорозумінь можна
залучити відповідних спеціалістів – експертів (юристів, аудиторів). Акт
складається у двох примірниках і підписується членами комісії, після
чого затверджується підписом керівника підприємства. Один примірник акта
передається в бухгалтерію, а другий – в юридичний відділ для
________
? Згідно наказу Мінстату України „Про затвердження типових форм
первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів”.
? Хом’як Р.Л. Бухгалтерський облік в Україні. – 144с.
складання листа – претензії .
На складі для правильної організації обліку комірник повинен на кожний
номенклатурний номер запасу оформлювати „Матеріальний ярлик” (ф. М-16).
Цей документ містить найменування, номер і повну характеристику кожного
виду запасу. Ярлик розміщується безпосередньо на запасі або поблизу
нього.
Для обліку запасів в розрізі їх видів комірник веде окремі документи за
ф. М-12 „Картка складського обліку матеріалів”. В ній проводяться записи
по кожному факту надходження та вибуття запасів. Підставою для запису в
М-12 є форми М- 4 „Прибутковий ордер”, „Акт про приймання матеріалів”
(ф. М-7) і форма №1 – ТН „Товарно-транспортна накладна” – по
надходженню, а по видатку – „Лімітно-забірні картки” (фф. М-8, М-9,
М-28а), „Акт –вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів” (ф.
М-10), „Акт приймання-передачі обладнання у монтаж” (М-15а), „Акт про
витрату давальницьких матеріалів” (ф. М-23) і „Товарно-транспортна
накладна” (ф. №1-ТН).
Тільки після того, як запаси оприбутковані, допускається їх відпуск зі
складу. Відпуск цінностей із складу може здійснюватися тільки особам,
які мають на це право. Список цих працівників складається і
затверджується головним бухгалтером та керівником підприємства.
Підставою для відпуску матеріалів зі складу у виробничі цехи, дільниці
для одноразового відпуску є: накладна-вимога (М-11), а для
систематичного відпуску цінностей для одних виробничих одиниць –
лімітно-забірні картки (фф. М-8, М-9, М-28, М-28а). Ліміт встановлюється
для кожного підрозділу на підставі розрахунків економічного відділу
підприємства і затверджується керівником. Як правило, термін дії ліміту
– місяць.
Для багаторазового відпуску запасів протягом місяця використовуються
„Лімітно-забірну картку” (ф. М-8). У випадку, коли матеріали
відпускаються для виробництва чотири рази протягом місяця, складається
„Лімітно-забірна картка” (ф. М-5). Підставою для відпуску комірником
запасів на об’єкти будівництва є „Лімітно-забірна картка” № (ф. М-28),
яка представлена матеріально-відповідною особою – забрудником. Водночас
комірник веде в себе облік відпущених на будову матеріальних цінностей у
„Лімітно-забірній картці №” (ф. М-28а). В момент відпуску матеріалів на
об’єкт будівництва комірник ставить свій підпис у лімітно-забірній
картці виконавця будівельних робіт, а той, в свою чергу, підтверджує
факт відпуску комірником запасів своїм підписом у „Лімітно-забірній
картці №” (ф. М-28а).
Відпускаючи запаси із складу на підставі лімітно-забірної картки,
комірник зобов’язаний слідкувати за встановленим лімітом. Перевищення
ліміту допускається тільки з дозволу керівника. В цьому випадку
складається „Акт –вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів” (ф.
М-10) у двох примірниках, один з яких залишається у замовника, інший – у
комірника.
В кінці місяця на підставі даних карток складського обліку матеріалів
(ф. М-12) комірником складається (ф. М-14) „Відомість обліку залишків
матеріалів на складі”. Підсумкові дані по цій відомості порівнюється
комірником із встановленими на підприємстві нормами забезпечення
запасами. У випадку, коли залишок наявних запасів є меншим за
розраховані норми, то комірник з метою запобігання можливим неплановим
простоям виробництва, зобов’язаний подати відповідну інформацію
керівнику. Для цього складається „Сигнальна довідка про відхилення
фактичного залишку матеріалів від установлених норм запасу” (ф. М-18).
Після закінчення облікового періоду комірник, як і всі матеріально
відповідні особи, має скласти „Матеріальний звіт” (ф. М-19), який
містить інформацію про надходження та вибуття товарно-матеріальних
цінностей за весь період. Цей звіт, разом із документами, які
підтверджують надходження та вибуття запасів, фіксується у (ф. М-13)
„Реєстр приймання-здавання документів”. Всі вони передаються в
бухгалтерію.
Організація документообігу на підприємстві має бути організована таким
чином, щоб забезпечити вчасне надходження необхідної інформації до
бухгалтерії. Первинні документи, які надходять до бухгалтерії,
підлягають перевірці за змістом операцій, правильність їх оформлення,
законністю проведення операцій. Станом на перше число місяця в
бухгалтерії підприємства виводиться залишок по кожному рахунку запасів.
3.3. Облік переоцінки запасів
Дуже часто зустрічаються випадки, коли запаси частково втрачають свою
вартість ?. У такому разі з метою правдивого відображення інформації
слід зробити їх переоцінку.
Запаси відображаються в обліку за найменшою з двох вартостей: первинною
або чистою вартістю реалізації ?. Уцінювати запаси необхідно тоді, коли
вони морально чи фізично застаріли, втратили свою первісну вартість.
Уцінювати запаси потрібно до чистої вартості реалізації. Чиста вартість
реалізації – це очікувана ціна реалізації при звичайній діяльності
підприємства.
Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів шляхом
віднімання від очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення
виробництва і збут. До оцінка балансової вартості запасів вище їх
балансової вартості не допускається.
Випадки проведення уцінки товарів і продукції можуть бути такими ?:
__________
? Хом’як Р.Л. Бухгалтерський облік в Україні. – 116с.
? Відповідно до п. 24. П(С)БО – 9 „Запаси”.
? Відповідно до Положення „Про порядок уцінки і реалізації продукції, що
залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції
виробничо-технічного призначення та надлишкових ТМЦ”.
– продукція залежалася (не має збуту більше трьох місяців) і не
користується попитом у споживачів;
– продукція та товари частково втратили свою первісну якість;
– надлишки товарно-матеріальних цінностей, що більше трьох місяців не
можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку
продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту на неї.
Для виявлення товарно-матеріальних цінностей, що підлягають уцінці, та
проведення їх уцінки керівник (власник) підприємства затверджує комісію,
до складу якої входять спеціалісти підприємства, обізнані з кон’юнктурою
і попитом на ринку. Переліки товарів, продукції та надлишкових
товарно-матеріальних цінностей, що підлягають уцінці і містяться в
описі-акті, подаються на розгляд керівнику (власнику) підприємства для
прийняття рішення. Затверджені описи-акти передаються: перший примірник
– бухгалтерській службі; другий примірник – матеріально-відповідальній
особі. Результати уцінки відображаються у тому місяці, у якому було
складено опис-акт уцінки. Уцінені товари, продукція та надлишкові
товарно-матеріальні цінності повинні бути пере марковані. Пере
маркування цін являє собою закреслення попередньої ціни і позначення
нової ціни на кожній одиниці товару з підтвердженням її підписом голови
комісії. Якщо закреслити стару ціну практично неможливо, то нові ціни
призначаються шляхом наклеювання або навішування ярликів. Крім того,
суб’єкти, які провели уцінку товарно-матеріальних цінностей та
здійснюють їх розпродаж, можуть використовувати рекламні засоби для
повідомлення про старі й нові ціни, відсоток уцінки та інші дані про
об’єкти уцінки.
Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їхньої
реалізації і вартість повністю втрачених (зіпсованих або таких, що не
вистачає) запасів, списується на витрати звітного періоду з
відображенням зазначеної вартості в позабалансовому обліку на рахунку
072 „Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”.
Приклад.
Підприємство А придбало у звітному періоді пластмас на суму 720 грн.
(ПДВ – 120 грн.). Протягом цього періоду ціна пластмас знизилася до 500
грн. Підприємство оцінює пластмаси за чистою вартістю реалізації.
Операцію з уцінки пластмас в реєстрах бухгалтерського обліку
відображають такими проводками:
№ п/п Зміст операції Кореспонденція рахунків Сума грн.
дебет кредит
1 Оприбутковано пластмас 201 631 600*
2 Відображено податковий кредит з ПДВ 641 631 120
3 Відображено уцінку пластмас до чистої вартості (600 – 500) 946 201 100
4 Оплачено рахунки постачальників паперу 631 311 720
* Сума, що належить до зарахування на валові витрати.
Якщо підприємство не виконує рахунків класу 9, суму уцінки списують
безпосередньо на фінансові результати (Дт 791 „Результат основної
діяльності”).
3.4. Оцінка та облік вибуття запасів.
Виділяють такі головні причини списання (вибуття) виробничих запасів із
балансу ?:
відпуск у виробництво;
реалізація на сторону;
списання у зв’язку із псуванням, розкладанням;
списання внаслідок надзвичайних подій;
списання внаслідок передачі до статутного фонду іншого підприємства.
Під час відпуску виробничих запасів у виробництво їх оцінюють одним із
таких методів:
ідентифікаційної собівартості відповідної одиниці запасів;
середньозваженої собівартості;
собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО);
собівартості останніх за часом надходжень запасів (ЛІФО);
нормативних витрат;
ціни продажу.
Метод ідентифікаційної собівартості відповідної одиниці запасів ?.
Застосовують для тих видів виробничих запасів, що використовуються для
виконання спеціальних замовлень та проектів, а також для видів запасів,
які не замінюють один одного. Отже цей метод передбачає ведення
індивідуального обліку з кожного виду запасів.
Його доцільно застосовувати, коли існує можливість визначення
(ідентифікації) собівартості кожної списаної одиниці матеріалів, а також
коли номенклатура матеріалів відносно невелика і їх можна розглядати як
окремі одиниці та легко ідентифікувати. Метод ідентифікаційної
собівартості дає найточніші результати, якщо є певність, що собівартість
ідентифікується правильно.
За неперервної системи обліку він забезпечує оперативне й точне
визначення вартості активів, собівартості продукції (робіт, послуг),
фінансового результату. Однак цей метод потребує значних витрат на
складський облік, а тому застосовується лише у складних дорогих
виробництвах (судно – і авіабудуванні), в торгівлі дорогими
індивідуально визначеними товарами.
__________
? Згідно п.16. П(С)БО – 9 „Запаси”.
? Чабанова Н.В. Бухгалтерський фінансовий облік – 365с.
Метод середньозваженої собівартості. Для визначення собівартості цим
методом треба обчислити середньозважену вартість одиниці запасів
(залишку на початок звітного періоду і придбаних протягом цього періоду
запасів) поділити на кількість одиниць цих запасів. Порядок застосування
цього методу ілюструє такий приклад.
Приклад.
На початок звітного періоду на підприємстві було 40 банок фарби для
підлоги за ціною 6 грн. за банку. Протягом звітного періоду воно
придбало фарбу для підлоги в такому порядку:
1) 80 бан. * 6,5 грн. =520грн. (у т.ч. ПДВ – 86,7 грн.);
2) 60 бан. * 5,5 грн. =330 грн. (у т.ч. ПДВ – 55,0 грн.);
3) 90 бан. * 6,3 грн. =567 грн. (у т.ч. ПДВ – 94,5 грн).
У тому ж періоді 155 банок фарби було відпущено на виробничі потреби.
Визначимо середньозважену собівартість одиниці запасів і залишок.
Середньо
зважена вартість = 40*6+(520-86,7)+(330-55)+(567-94,5) =5,26 грн. банка.
40+80+60+90
Отже, середньозважена вартість однієї банки фарби з урахуванням залишку
і надходження становить 5,26 грн. Середньозважена собівартість
відпущеної у виробництво фарби дорівнює: 155 банок*5,26 грн./ банка
=815,6 грн.
Середньозважена собівартість залишку на кінець періоду становить:
(40 бан. +80 бан. +60 бан. +90 бан. -155 бан.)*5026 грн. =604,9 грн.
Відображення цієї операції у бухгалтерському обліку аналогічне
наведеному нижче для методу ФІФО.
Метод собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО).
Використання цього методу грунтується на припущенні, що одиниці запасів,
які надійшли першими, і вибувають першими (FIFO: First In – First Out).
Відповідно, як собівартість реалізованої продукції спочатку відображають
вартість запасів, наявних на початок звітного періоду, відтак – тих, що
надійшли першими протягом звітного періоду, і т. д. Таким чином,
вартість запасів на кінець звітного періоду відображається фактично за
вартістю останніх за часом придбання. Згідно з методом ФІФО вартість
запасів, придбаних першими, відносять на собівартість реалізованої
продукції, а вартість запасів, придбаних останніми, відображають на
рахунках обліку запасів на кінець звітного періоду.
Приклад.
На початок звітного періоду на підприємстві було 40 банок фарби для
підлоги за ціною 6 грн. за банку. Протягом звітного періоду воно
придбало фарбу для підлоги в такому порядку:
1) 80 бан. * 6,5 грн. =520грн. (у т.ч. ПДВ – 86,7 грн.);
2) 60 бан. * 5,5 грн. =330 грн. (у т.ч. ПДВ – 55,0 грн.);
3) 90 бан. * 6,3 грн. =567 грн. (у т.ч. ПДВ – 94,5 грн.).
У тому ж періоді 155 банок фарби було відпущено на виробничі потреби.
Згідно з методом ФІФО у виробництво має бути відпущена фарба, придбана
першою. Отже, 155 банок фарби, списаних протягом звітного періоду у
виробництво, розподіляють так:
1) залишок на початок періоду: 40 бан. *6 грн. =240 грн.
2) перше придбання: 80 бан. *6,5 грн. =520-86,7 (ПДВ) =433,3 грн.
3) друге придбання: (155 бан. -40 бан. -80 бан.)*5,5 грн. =192,5-32,08
(ПДВ) =160, грн.
З другої покупки треба використати 35 банок, щоб забезпечити передачу у
виробництво 155 банок.
Разом списано у виробництво протягом звітного періоду 155 банок фарби
вартість 833,7 грн. (240 грн. +433,3 грн. +160,4 грн.).
Облікову вартість залишку на кінець звітного періоду за вартістю
останніх надходжень обчислюють таким чином:
1) останнє придбання: 90 бан. *6,3 грн. = 567-94,5 (ПДВ)=472,5 грн.
2) залишок від передостаннього придбання: (60 бан. – 35 бан.)*5,5 грн. =
25 бан.*5,5 грн. = 137,5-22,92 (ПДВ) =114,58 грн.
3) усього залишок на кінець звітного періоду: 90 бан. + 25 бан. = 115
бан.
Вартістю 587,08 грн. (472,5 грн. + 114,58 грн.).
У реєстрах бухгалтерського обліку цю операцію відображають такими
проводками:
№ п/п Зміст операції дебет кредит Сума грн.
1 Відображено вартість залишку фарби для підлоги на початок звітного
періоду 201 __ 240
2 Відображено надходження фарби для підлоги протягом звітного періоду
201 631 1417
3 Відображено податковий кредит з ПДВ на фарбу, яка надійшла 641 631
236,2
4 Відображено списання фарби у виробництво методом ФІФО 23 201 833,7
5 Відображено залишок фарби для підлоги на кінець звітного періоду 201
__ 587,09
Метод собівартості останніх за часом надходжень запасів (ЛІФО).
Використання цього методу грунтується на припущенні, що виробничі запаси
відпускають у виробництво в послідовності, зворотній до їх надходження
на підприємство (зарахування на бухгалтерському обліку), тобто запаси,
що відпускаються у виробництво, оцінюють за собівартістю останніх за
часом надходження запасів (LIFO: Last In – First Out).
Приклад.
На початок звітного періоду на підприємстві було 40 банок фарби для
підлоги за ціною 6 грн. за банку. Протягом звітного періоду воно
придбало фарбу для підлоги в такому порядку:
1) 80 бан. * 6,5 грн. =520грн. (у т.ч. ПДВ – 86,7 грн.);
2) 60 бан. * 5,5 грн. =330 грн. (у т.ч. ПДВ – 55,0 грн.);
3) 90 бан. * 6,3 грн. =567 грн. (у т.ч. ПДВ – 94,5 грн.).
У тому ж періоді 155 банок фарби було відпущено на виробничі потреби.
Собівартість відпущених у виробництво запасів і облікову вартість
залишку на кінець періоду за методом ЛІФО визначають у наведений нижче
спосіб.
Згідно з цим методом спершу списують фарбу, що надійшла останньою. Отже,
155 банок, списаних протягом звітного періоду у виробництво,
розподіляють таким чином:
1. Останнє придбання: 90 бан. *6,3 грн. = 567-94,5 (ПДВ)=472,5 грн.
2. Передостаннє придбання: 60 бан. * 5,5 грн. = 330-55 (ПДВ) =275 грн.
3. Передостаннє придбання: (155 бан. – 90 бан. – 60 бан.)* 6,5 грн. = 5
бан. *6,5 грн. = 32,5 -5, (ПДВ) = 27,08 грн.
4. Списано у виробництво:
155 банок вартістю 472,5 грн. + 27,08 грн. = 774,58 грн.
Облікову вартість залишку на кінець звітного періоду визначають за
вартістю перших надходжень:
1. Залишок на початок періоду: 40бан. * 6 грн. = 240 грн.
2. Перше придбання; 75бан. * 6,5 грн. = 487,5-81,25 (ПДВ) = 406,25 грн.
3. Залишок на кінець звітного періоду: 40бан. +75бан. =115бан. вартістю
240 грн. +406,25 грн. = 646,25 грн.
Відображення цієї операції у бухгалтерському обліку аналогічне
наведеному вище для методу ФІФО.
Метод нормативних витрат. Оцінка за нормативними витратами передбачає
застосування норм витрат на одиницю продукції, які підприємство
встановлює з урахуванням нормативних рівнів використання запасів, праці,
виробничих потужностей і діючих цін.
Норма витрат – максимально допустима кількість сировини, матеріалів,
палива, яка витрачається на виготовлення одиниці продукції встановленої
якості.
Норми витрат запасів класифікують, зокрема, за ступенем деталізації,
обсягом нормування та ін. У загальному вигляді норми витрат визначають
як суму чистої ваги виробу і величини відходів виробництва та інших
витрат.
Метод ціни продажу. Для забезпечення максимального наближення
нормативних витрат до фактичних норм витрат ціни регулярно переглядають.
Цей метод застосовують промислові підприємства, які з технічних причин
не можуть достовірно визначити фактичне витрачання запасів (передусім
рідких, газоподібних, сипких матеріалів).
Списання запасів у зв’язку з передачею їх до статутного капіталу
іншого підприємства. Запаси можуть бути передані (у наслідок здійснення
підприємством інвестицій) до статутного капіталу іншого підприємства.
Приклад.
Підприємство А внесло до статутного фонду іншого підприємства бджолину
сім’ю вартістю 100 грн. в обмін на акції.
Відображення цієї операції на рахунках бухгалтерського обліку є таким:
№ п/п Зміст операції Кореспонденція рахунків Сума грн.
дебет кредит
1 Передано бджолину сім’ю в обмін на акції акціонерного товариства
14 21 100
2 Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ 949 641 20
3 Різниця між вартістю запасів і справедливою вартістю інвестицій (в
обмін на запаси одержано акції на суму 150 грн.) 14 746 50
3.5. Облік транспортно – заготівельних витрат
Одним з видів витрат, що формують первісну вартість запасів, придбаних
за плату, є транспортно – заготівельні витрати (ТЗВ) ?.
ТЗВ включають витрати на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту), за
вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами
транспорту до місця їх використання, зокрема витрати на страхування
ризиків транспортування запасів.
До переліку витрат на заготівлю запасів входять витрати підприємства на
придбання спеціальних матеріалів для доставки і збереження заготовлених
запасів, їх утеплень, охолоджування і теплоізоляція ?. Ці витрати
беруться в розрахунок, якщо вони мають разовий або індивідуальний
характер тільки для купівлі цього виду запасів. Окрім того, до цих
витрат включаються суми, які підлягають сплаті працівником підприємства,
зайнятим виконанням робіт із заготівлі запасів, а також пов’язані із тим
відрахування до відповідних соціальних фондів.
Навантажувально-розвантажувальні роботи найчастіше входять у комплекс
робіт з транспортування. У їх розмірі може входити вартість спеціальних
матеріалів, ущільнювачів, цвяхів тощо.
Витрати на транспортування включають витрати на підготовку, зберігання і
доставку запасів. Коли транспортування здійснюються сторонніми
організаціями, то ці послуги підприємство оплачує згідно із укладеними
договорами.
Коли запаси транспортуються власним транспортом підприємства, то витрати
пов’язані з цим, включатимуть:
____________
? Згідно із п.9 П(С)БО – 9 „Запаси”.
? Хом’як Р.Л. Бухгалтерський облік в Україні – 146 с.
– пально-мастильні матеріали;
– зарплату водія транспорту з відрахуваннями до відповідних соціальних
фондів;
– вартість експлуатації власного транспорту, пов’язаної з доставкою
запасів;
– оплату службових відряджень водія (експедитора, менеджера відділу
постачання та ін.) з доставки запасів;
– вартість тимчасового зберігання вантажів на станціях, пристанях , у
портах, аеропортах або на складах транспортно-експедиційних підприємств
у межах нормативного терміну, встановленого для введення вантажів.
Необхідність включити послуги страхової організації до переліку ТЗВ
зумовлена тим, що страхування ризиків транспортування являє собою
специфічний метод захисту майнових інтересів власника запасів,
невід’ємний від формування їх вартості.
Предметом договору страхування щодо запасів, що придбаються, може бути
ризик пошкодження, крадіжки, розбійного нападу, аварії на транспорті та
інших випадків загрози втрати вантажів під час навантаження на
транспортний засіб, транспортування, вивантаження та (або)
перевантаження на інший
транспортний засіб вантажів, що належать до запасів підприємства, які
придбаються за плату.
Витрати підприємства, що належать до цієї групи, визначаються виходячи з
вартості застрахованого вантажу, чинних страхових тарифів і нормативів,
передбачених у договорі страхування.
Стосовно віднесення ТЗВ до складу первісної вартості запасів існує два
методи розподілу цих витрат:
– прямого підрахунку;
– середнього відсотка.
Метод прямого підрахунку
Одним із методів розподілу ТЗВ є їх безпосереднє включення до складу
собівартості придбаних запасів.
Цей метод може бути застосований тоді, коли можна точно визначити
витрати, пов’язані із транспортуванням тих чи інших одиниць запасів у
вартісному чи натуральному виразі. Наприклад, підприємство перевозить
одним транспортним засобом запаси однієї номенклатури. При цьому запаси
на транспортування цих запасів можна розділити, поділивши всю суму
транспортованих витрат на кількість продукції, яка перевозиться.
Сфера застосування цього методу дуже обмежена. Крім того, такий розподіл
є досить трудомісткий і тому він застосовується здебільшого на
підприємствах з невеликим обсягом обороту запасів.
Приклад. Підприємство придбало 3 т. цементу загальною вартістю 960 грн.
(у т. ч. ПДВ – 160 грн.). Для доставки матеріалу на склад було укладено
договір з автотранспортним підприємством. Вартість послуг згідно з
договором склала 300 грн. (у т. ч. ПДВ – 50 грн.). Визначити
собівартість 1 кг. цементу.
Вартість цементу – 800 грн.
Вартість транспортних послуг – 250 грн.
Собівартість всієї партії цементу – 1050 грн.
Собівартість 1 кг цементу – 1050 грн. : 3000 кг = 0,35 грн.
№ п/п Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Сума, грн.
дебет кредит
1. Здійснено передоплату за послуги автотранспортному підприємству 371
311 300
2 Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ 641 644 50
3 Оприбутковано цемент на склад:
– на ціну постачальника (без ПДВ) 203 631 800
– на вартість транспортних послуг (без ПДВ) 203 685 250
4 Відображено суму податкового кредиту по цементу 641 631 160
5 Списано суму раніше відображеного податкового кредиту щодо
транспортних послуг 644 685 50
6 Зарахування заборгованості по автотранспортному підприємстві 685 371
300
7 Оплачено постачальнику вартість цементу 631 311 960
Метод середнього відсотка
Суть цього методу полягає у визначенні відсоткового співвідношення між
сумою залишку ТЗВ на початок місяця і ТЗВ, що пов’язані з придбанням
товарів протягом звітного періоду, та сумою залишку запасів на початок
звітного періоду і придбання у цьому ж періоді запасами. Метод розподілу
ТЗВ за середнім відсотком на відміну від прямого розрахунку не
застосовується безпосередньо при одержанні запасів. При використанні
розподілу за середнім відсотком ТЗВ загальною сумою відображаються на
окремому субрахунку обліку запасів. Сума цих ТЗВ щомісяця розподіляється
між сумою залишку запасів на кінець звітного періоду і сумою запасів, що
вибули.
Сума ТЗВ, яка припадає на запаси, що вибули, визначається за формулою:
ТЗВ виб = З виб *% ТЗВ,
ТЗВ виб – сума транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), що припадає на
запаси, які вибули у звітному кварталі;
З виб – вартість запасів, що вибули;
% ТЗВ – середній відсоток ТЗВ.
% ТЗВ= ТЗВ поч. + ТЗВ пост ,
З поч. + З пост
ТЗВ поч. – сума ТЗВ на початок звітного періоду;
ТЗВ пост – сума ТЗВ за звітний період;
З поч. – вартість залишку запасів на початок звітного періоду;
З пост – вартість запасів, що надійшли за квартал.
Списання ТЗВ, які припадають на вартість запасів, що вибули,
здійснюються наприкінці звітного місяця на ті ж рахунки, на які
списувалися самі запаси. При використанні методу розподілу ТЗВ за
середнім відсотком розподіл проводиться не між одиницями запасів, а між
запасами, що вибули, та запасами, які залишилися на кінець звітного
періоду. Іншими словами, відбувається формування собівартості товарів,
які вибули, та вартості запасів, що залишилися.
№ п/п Зміст операції Кореспондуючі рахунки
дебет кредит
1 Оплачено послуги автотранспортного підприємства 371 311
2 Відображено суму податкового кредиту 641 644
3 Оприбутковано паливо на склад 203 63
4 Відображено суму податкового кредиту 641 63
5 Підписано акт наданих транспортних послуг 203/ТЗВ 63
6 Списано суму раніше відображеного податкового кредиту по транспортних
послугах 644 63
7 Зарахування заборгованостей із транспортним підприємством 63 371
8 Оплачено вартість палива 63 311
9 Передано сировину у виробництво 23 201
10 Списано суму ТЗВ 23 20/ТЗВ
11 Витрачено паливо для адміністративних потреб 92 203
12 Списано суму ТЗВ 92 20/ТЗВ
13 Використано запчастини для ремонту обладнання загально виробничого
призначення 91 207
14 Списано суму ТЗВ 91 20/ТЗВ
3.6. Інвентаризація запасів
Інвентаризація запасів проводиться з метою порівняння облікових даних із
фактичними. Їх здійснення покладається на спеціально створену постійно
діючу інвентаризаційну комісію ?. Результати проведеної перевірки
матеріальних цінностей зазначають у „Інвентаризаційному описі” (ф. 21
–М). Періодичність здійснення інвентаризації має бути не рідше, ніж один
раз на рік (перед завершенням звітного року). Під час проведення
обов’язкової інвентаризації необхідно перевірити усі види майна та
запасів, як власних, так і тих, які не належать підприємству.
Інвентаризаційні описи складаються окремо на оплачені в строк покупцями
відвантажені товари і цінності, та на ті, що перебувають на складах
інших підприємств.
При визначенні незавершеного виробництва в інвентаризаційних описах
зазначають найменування заділу, стадію або міру його готовності ?.
Сировина, матеріали і куповані напівфабрикати, які є біля робочих місць,
до опису незавершеного виробництва, а фіксуються в описах матеріальних
цінностей, або в окремих описах.
При оформленні результатів інвентаризації слід пам’ятати, що перекриття
недостачі одного запасу за рахунок надлишку за рахунок іншого
допускається лише в тому випадку, коли вони були утворені в один і той
же період, який перевіряється, і однією і тією ж особою, яка
перевіряється.
Після завершення інвентаризаційного опису всіма членами
інвентаризаційної комісії його дані використовуються для складання
„Звіряльної відомості”. В цьому документі, який складається і
підписується бухгалтером в єдиному примірнику, відображаються результати
проведеної інвентаризації запасів, за якими виявлені відхилення. Із
„Звіряльною відомістю” під розписку ознайомлюється
матеріально-відповідальна особа. Результати проведеної інвентаризації
мають бути відображені у бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому
проведено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року.
_____________
? Відповідно до інструкції по інвентаризації основних засобів,
нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів,
документів, розрахунків та інших активів.
? Хом’як Р.Л. Бухгалтерський облік в Україні . – 150 с.
Порядок відображення результатів інвентаризації матеріальних цінностей:
№ п/п Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків
дебет кредит
1 Відображено загальну суму нестач, якщо винуватця не встановлено
субрах. 947 субрах. 201,203
2 Списано нестачу, зараховану по пересортиці субрах. 201 субрах. 201
3 Віднесена за рахунок матеріально-відповідальних осіб різниця у
вартості матеріалів, зарахованих по пересортуванні 375 субрах. 201
4 Оприбутковано виявлені лишки матеріалів (з включенням суми до валових
доходів) субрах. 201 субрах. 745
5 Сума нестач у межах норм природних витрат 947 субрах. 20
6 Нестачі, віднесені за рахунок матеріально-відповідальної особи субрах.
375 71
7 Внесено в касу винною особою нестачу матеріалів 301 субрах. 375
8 Різниця між розрахунковими та обліковими цінами, що має бути внесена
до бюджету 71 субрах. 641
9 Перераховано до бюджету різницю між розрахунковими та обліковими
цінами 641 31
4. Удосконалення обліку запасів
В період переходу до повноцінної ринкової економіки комп’ютеризація
бухгалтерського обліку, точність і оперативність інформації є
вирішальними факторами успішного розвитку економіки України ?. При цьому
необхідно врахувати значну різницю у змісті бухгалтерського обліку в
Україні і в країнах з розвиненою економікою. Якщо в Україні
бухгалтерська справа обмежувалася обліково-реєстраційними завданнями, то
в країнах з розвиненою ринковою економікою вони не є основною частиною
бухгалтерського обліку, основна увага приділяється фінансовому аналізу
та прогнозуванню. Тому дуже важливо оцінити завдання й цілі
комп’ютеризації бухгалтерського обліку.
Завдання комп’ютеризації – підвищення якості роботи як бухгалтерів, так
і бухгалтерії в цілому. Комп’ютер – це тільки інструмент, що дозволяє
максимально повно використовувати кваліфікацію спеціаліста й максимально
спрощувати повсякденну рутинну роботу.
Комп’ютеризація не лише підвищує якість обліку, а й якість бізнесу
підприємства. Тому вибір запасів комп’ютеризації завжди має
здійснюватися безпосередньо зацікавленими спеціалістами – бухгалтером і
керівником підприємства.
Найоптимальнішим варіантом є система „1С: Бухгалтерія – Проф. Для
Windows”, яка є універсальною бухгалтерською програмою. На її основі і
розглянемо облік запасів.
У процесі господарської діяльності підприємство набуває ТМЦ для
перепродажу, виробництва та з іншою метою ?. Для ведення списку ТМЦ
призначений довідник Номенклатура. У ньому міститься також інформація
про матеріали, номенклатуру продукції, яку виготовляють, перелік
виконуваних робіт і послуг.
Інформація про кожний елемент довідника розміщена на двох закладках –
Ціни і Додатково. Кожний елемент довідника Номенклатура має стислу і
повну назву. Стисла назва відображена на екранних формах і призначена
для швидкого пошуку ТМЦ, а повна виводиться в друкуванні форми
документів. Кожний ТМЦ характеризує низка цін. Передусім це відпускні
ціни, зазначені у валюті продажу. Під час виписування документа ціна
буде перерахована у валюту документа згідно з уведеним курсом. Наступна
ціна – закупівельна ціна, задана у валюті купівлі. Закупівельну ціну і
ціну продажу зазначають без ПДВ. На відміну від них, роздрібну ціну
наводять з ПДВ і тільки в гривнях. Скориставшись кнопкою Історія, можна
переглянути історію зміни роздрібної ціни кожної ТМЦ.
Зазначимо, що ціни не є сталими і в кожному конкретному документі їх
можна змінити.
У реквізиті ПДВ задано ставку ПДВ для конкретної ТМЦ, яка буде
використана для розрахунків сум ПДВ у документах. Якщо заповнити
реквізит Артикул, то за його допомогою можна виконати швидкий пошук і
сортування. Одиницю
__________
? Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України. – 120с.
? Дубій О. 12 уроків з 1С: Бухгалтерії. – 146с.
вимірювання, в якій будуть обліковані залишки ТМЦ, зазначають у
реквізиті Базова групи Одиниці вимірювання. Для реквізиту Вид потрібно
вибрати одне зі значень: Товар, Послуга, Тара, Продукція, Матеріал,
Будматеріал, Паливо, Запчастини, МШП або Напівфабрикат. У випадку ТМЦ
можна переходити до заповнення реквізитів на закладці Додатково.
Для автоматичного заповнювання сум транспортних затрат у податкових
накладних потрібно для відповідних послуг увімкнути прапорець Уважати
послугу транспортним видатком.
Операції з надходження в організацію ТМЦ відображені в обліку за
допомогою документа Прибуткова накладна. Введені прибуткові накладні
зберігаються в однойменному журналі. У випадку одержання від
постачальника рахунка – фактури вводять документ Рахунок вхідний. У разі
передоплати за ще не отримані запаси цей документ може відігравати роль
замовлення.
Якщо передоплати немає (запаси отримані від постачальника і лише потім
будуть оплачені), то введення документа Рахунок вхідний не обов’язкове.
У цьому випадку роль замовлення під час оплати відіграє Угода або ж сама
Прибуткова накладна, якою оприбутковують запаси.
У разі заповнення рахунка треба вибрати постачальника з довідника
Контрагента, валюту рахунка і курс валюти. Після вибору постачальника
реквізит Вид торгівлі буде заповнений автоматично, а його значення буде
таке ж, як у довіднику Контрагенти за замовчуванням для цього клієнта. У
випадку взаєморозрахунків з постачальником за угодою, коли в довіднику
Контрагенти для нього визначено угода за замовчуванням, реквізити цієї
угоди відобразяться у полі Замовлення. Рахунок може автоматично ставати
документом – замовленням, якщо облік взаєморозрахунків з клієнтом ведуть
у розрізі рахунків/накладних.
Таблична частина документа містить дані про запаси – назву, ціну
придбання, кількість та ін.
Трапляються випадки, коли на собівартість придбаних запасів потрібно
віднести якісь додаткові витрати, пов’язані з їхнім придбанням. У такому
разі треба застосувати документ Витрати на придбання.
Реквізит Термін оплати містить дату, до якої виписаний рахунок є
дійсним.
Таблична частина Рахунка – фактури повинна мати такі дані:
– назва товару, який відпускають;
– кількість товару (продукції);
– одиниця вимірювання;
– коефіцієнт перерахунку вибраної одиниці вимірювання в основну;
– ціна товару без ПДВ;
– сума без ПДВ для рядка (без знижки);
– сума знижки;
– суми для рядка без ПДВ і з ПДВ з урахуванням знижки;
– сума ПДВ.
Табличну частину можна заповнювати різними способами – як звичайним
введенням даних по рядках, так і багаторазовим вибиранням з довідника
ТМЦ. Для цього призначена кнопка Вибирати.
Після введення документи Рахунок – фактура будуть відображені у журналі
Рахунки – фактури.
Документ Видаткова накладна дає змогу отримати дві різні друковані
форми: видаткову накладну і акт виконаних робіт (у випадку реалізації
послуг). Потрібну друковану форму вибирають з меню, що з’явиться після
натискання на кнопку Друкувати.
Програма „1С: Бухгалтерія” забезпечує автоматичне формування податкових
накладних під час оформлення операцій, унаслідок яких виникають
податкові зобов’язання. Для того, щоб програма автоматично сформувала
документ Податкова накладна, треба, щоб константа Автоматичне створення
податкових накладних мала значення Так.
Документи Видаткова накладна містяться в однойменному журналі.
У господарській діяльності організації інколи виникає потреба повернути
постачальнику наданий товар або його частину. Для відображення таких
операцій в обліку призначений документ Повернення постачальнику.
Документ Переоцінка ТМЦ призначено для зміни облікової вартості або
торговельної націнки запасів. Його використовують як для модифікації
торговельної націнки товару, що є в роздрібній торгівлі, так і для
модифікації облікової ціни запасів на гуртових складах.
Сформувати акт інвентаризації запасів, отримати друковану форму акту і
зберігати дані про результати проведеної інвентаризації дає змогу
документ Акт інвентаризації ТМЦ. Цей документ не формує ніяких
бухгалтерських проведень, про те на його підставі можна ввести документи
Списання ТМЦ та Оприбуткування надлишків ТМЦ, які й сформують необхідні
проведення та приведуть залишки запасів на складі у відповідність з
фактичними залишками.
Щоб сформувати друковану форму акта інвентаризації, на закладці
Додатково потрібно заповнити реквізити, що визначають склад та голову
комісії, яка проводить інвентаризацію.
Сформувати бухгалтерські проведення з оприбуткування надлишків запасів,
виявлених унаслідок ревізії на складі можна за допомогою документа
Оприбуткування надлишків ТМЦ. Документ найдоцільніше вводити на підставі
документа Акт інвентаризації ТМЦ.
Операції списання запасів у типовій конфігурації виконують за допомогою
призначеного для цього документа Списання ТМЦ.
Для відображення документів Переоцінка ТМЦ, Акт інвентаризації ТМЦ,
Списання ТМЦ, Оприбуткування надлишків ТМЦ призначений журнал Складські.
Уведення операцій обліку запасів можливе як з використанням, так і
вручну, однак у разі ручного введення операцій потрібно самостійно
вирішувати багато питань щодо дій, які програма виконує автоматично
(кореспонденція рахунків, суми проведень тощо).
Висновок
Розглянувши в дані курсовій роботі облік запасів, можна дійти висновку,
що вони мають велике значення у виробничій діяльності підприємства, а
завдання удосконалення їх обліку стає дедалі актуальнішим. Тому, що
комп’ютеризація облікового процесу дає можливість підвищити
оперативність і точність облікових даних, необхідних для управління
підприємством ?.
Найбільша кількість помилок в обліку при паперовій технології виникає на
етапі переносу даних з одного облікового регістру до другого, а також
при складанні різноманітних довідок і звітів ?. Використання
комп’ютеризованого обліку дасть змогу повністю звільнитися від такого
роду помилок, оскільки, як правило, при комп’ютеризованому обліку
ведеться тільки один обліковий регістр, всі інші формуються автоматично
і ризик помилки при переносі даних між регістрами обліку дорівнює нулю.
Кожний бухгалтер знає, скільки часу і сил вимагає підготовка тих чи
інших довідок, звітностей та іншої оперативної інформації, що завжди
потрібна терміново. Використання засобів комп’ютеризації дає змогу
практично повністю вирішити цю проблему, протягом лічених хвилин
підготовити найрізноманітніші й деталізовані бухгалтерські дані.
Потрібно також звернути увагу на те, що правильний вибір засобів
комп’ютеризації і програмного забезпечення дозволить легко і швидко
адаптувати роботу бухгалтерії до частих змін правових норм, які
вносяться Урядом України.
Для бухгалтерії перехід до реформування системи бухгалтерського обліку
із застосуванням міжнародних стандартів означає постійне підвищення
вимог до обсягу, якості та оперативності роботи. Дедалі зростають вимоги
до рівня кваліфікації, – вже мало бути лише бухгалтером, необхідні
глибокі знання економічної теорії, права, фінансового аналізу.
Відповідно, підвищуються вимоги до комп’ютеризованих систем: це й
можливість надання даних для фінансового аналізу, й поширення
можливостей бухгалтерського діловодства і документообігу, і системи
зведеного обліку та фінансової звітності, яку складають підприємства
різних країн світу і яка має певні відмінності у підходах до змісту
фінансових звітів, необхідних для прийняття рішень в умовах розвитку
міжнародної торгівлі, транснаціональних корпорацій.
Запровадження комп’ютеризації на основі комп’ютерних технологій уперше
вивільнило бухгалтера від виконання другорядних функцій реєстратора
господарських операцій, дало йому змогу ввійти до вищого управлінського
персоналу підприємства ?.
____________
? Хом’як Р.Л. Бухгалтерський облік в Україні . – 60 с.
? Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України. – 121с.
? Чабанова Н.В. Бухгалтерський фінансовий облік. – 103с.
Список використаної літератури
1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні” № 996 – XIV від 16.07.99 р. (з наступними змінами)
2. Закон України „Про податок на додану вартість” № 168/97 – ВР від
03.04.97р. (зі змінами і доповненнями)
3. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних
активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів,
розрахунків та інших активів, затверджена наказом Головного управління
Державного казначейства України № 90 від 30.10.98р. (з наступними
змінами і доповненнями)
4. Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних
довіреностей на одержання цінностей № 99, затверджена наказом
Міністерства фінансів України від 16.05.96 р. (зі змінами і
доповненнями)
5. Наказ Міністерства статистики України „Про затвердження типових форм
первинних документів з обліку сировини та матеріалів” від 21.06.96 р. №
193 (з наступними змінами)
6. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом
Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р. і зареєстрований у
Міністерстві юстиції України за № 892/4185
7.Положення „Про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з
групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного
призначення та надлишкових ТМЦ”, затверджене наказом Міністерства
економіки України і Міністерства фінансів України від 15.12.99 р. за №
149/300 (зі змінами і доповненнями)
8. П(С)БО – 10 „Дебіторська заборгованість”, затверджено наказом
Міністерства фінансів України №237 від 08.10.99 р., зареєстровано в
Міністерстві юстиції України за № 725/4018 від 25.10.99 р. (із змінами і
доповненнями)
9. П(С)БО – 15 „Дохід”, затверджено наказом Міністерства фінансів
України №290 від 29.11.99 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції
України за №860/4153 від 14.12.99 р. (з наступними змінами)
10. П(С)БО – 9 „Запаси”, затверджено наказом Міністерства фінансів
України № 246 від 20.10.99 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції
України за № 751/4044 від 02.11.99 р. (зі змінами і доповненнями)
11. Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник.
Нормативно-практичні матеріали. За ред. Р.Л.Хом’яка – Львів:
Національний університет „Львівська політехніка”
(Інформаційно-видавничий центр „ІНТЕЛЕКТ+” Інституту післядипломної
освіти), „Інтелект – Захід”, 2001.
12. Дубій О. 12 уроків з 1С:Бухгалтерії. 2-ге оновлене вид. – Львів:
БаК, 2002.
13. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. екон. спец. – 5-те вид.,
допов. й переробл. – К.: А.С.К., 2002.
14. Чабанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік:
Посібник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002. (Альма-матер)
PAGE
PAGE 11
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
