.

Удосконалення обліку, економічного аналізу і контролю фінансових результатів діяльності підприємства (дипломная)

Язык: украинский
Формат: дипломна
Тип документа: Word Doc
890 26452
Скачать документ

+Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Чернівецький торговельно-економічний інститут

Кафедра обліку і аудиту

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: “Удосконалення обліку, економічного аналізу

і контролю фінансових результатів

діяльності підприємства”

Студента VI курсу

обліково – фінансового факультету

спеціальності 7050106
Родомакіна

“Облік і аудит”
Андрія

заочної форми навчання Володимировича

Науковий керівник:
Чорна

старший викладач Світлана

Василівна

Чернівці, 2004

Зміст

Вступ
………………………………………………………………
………………………………….. 3

1. Методологія формування фінансових результатів діяльності підприємства
та їх значення
………………………………………………………………
… 6

2. Економіко-правовий аналіз та огляд нормативної бази та

спеціальної літератури
………………………………………………………………
……… 13

3. Коротка організаційно-економічна характеристика

підприємства
………………………………………………………………
……………………. 16

4. Облік доходів торговельного підприємства
……………………………………. 22

5. Облік витрат торговельного підприємства
……………………………………… 29

6. Облік фінансових результатів діяльності
………………………………………… 36

7. Порядок складання звітності про фінансові результати
…………………… 40

8. Шляхи удосконалення обліку фінансових результатів
……………………. 46 Висновки і пропозиції
………………………………………………………………
……….. 50

Список використаної літератури
……………………………………………………….. 52

Додатки

ВСТУП

Фінансовим результатом виробничо-господарської діяльності підприємства є
прибуток або збиток. Прибуток підприємства є основним критерієм
ефективності цієї діяльності, а крім того і джерелом формування
централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів. По-перше,
прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і
використовується ними для забезпечення господарської діяльності,
удосконалення їх матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм
інвестування. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб
забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізацію його на
певному рівні. По-друге, він спрямовується на формування фінансових
ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається
вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет і означає,
що доходи підприємства повинні задовольнити не тільки його фінансові
потреби, а й потреби держави на фінансування суспільних фондів
споживання, розвиток науки, освіти, охорони здоров’я, проведення
екологічних заходів тощо.

Таким чином, у збільшенні прибутку зацікавлені як підприємство, так і
держава, оскільки з народногосподарського погляду прибуток є

складовим елементом національного доходу країни.

Дослідити процес формування фінансових результатів
фінансово-господарської діяльності підприємства, визначити обсяги впливу
на них внутрішніх та зовнішніх чинників, а також знайти резерви ресурсів
для підвищення прибутковості підприємства дає змогу інформація, що
акумулюється і узагальнюється в процесі здійснення бухгалтерського
обліку на підприємстві. Відповідно, значної ваги набирає пошук шляхів
вдосконалення ведення обліку на підприємстві взагалі і обліку фінансових
результатів зокрема. Це і визначає актуальність теми даної дипломної
роботи. В ній вивчення бухгалтерського обліку фінансових результатів
спрямоване на дослідження цього процесу у галузі громадського харчування
– підприємницької діяльності, що є тепер однією з найпоширеніших в
нашій країні.

Отже, головною метою дослідження даної роботи є пошук шляхів
удосконалення бухгалтерського обліку фінансових результатів діяльності
підприємства громадського харчування.

Головними завданнями роботи є:

обгрунтування методологічних основ формування прибутку підприємства;

дослідження процесу формування та обліку доходів і витрат підприємства
громадського харчування;

дослідження процесу визначення фінансового результату діяльності
підприємства та складання звітності;

проведення економічного аналізу отриманих підприємством фінансових
результатів;

дослідження технології, технічного та програмного забезпечення
автоматизованого обліку та аналізу фінансових результатів;

пошук шляхів вдосконалення обліку та аналізу фінансових результатів
діяльності підприємства .

Об’єктом дослідження було обрано МПП “Каскад”, що знаходиться в
м.Чернівці.

В процесі дослідження застосовувались такі методичні прийоми як аналіз,
синтез, групування та систематизація даних, розрахунок абсолютних,
відносних та середніх величин, аналітичних показників рядів динаміки
тощо .

При написанні дипломної роботи використовувались Закони України,
постанови Уряду, інструкції та нормативні матеріали, спеціальна
література, фінансова звітність, матеріали поточного обліку, особисті
спостереження тощо.

Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків і пропозицій.

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1.1. Методологія формування прибутку підприємства

Прибутковість підприємства є одним із найголовніших показників, які
відображають його фінансовий стан. Такий показник визначає мету
підприємницької діяльності. Окрім керівництва фірми і колективу, він
цікавить вкладників капіталу (інвесторів, кредиторів), а також державні
органи, насамперед податкову службу, фондові біржі, які здійснюють
купівлю-продаж цінних паперів.

Основний результат діяльності підприємства визначається за допомогою
цілого ряду показників, які поділяються на абсолютні і відносні. До
абсолютних показників відносять прибуток підприємства, а до відносних –
його рентабельність.

Прибуток підприємства в загальному значенні являє собою частину
додаткової вартості, виробленої, реалізованої і готової до розподілу.
Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному
продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми .

Отже, об’єктивна основа існування прибутку пов’язана з необхідністю
первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток – це форма прояву
вартості додаткового продукту.

Водночас прибуток – це підсумковий показник, результат
фінансово-господарської діяльності підприємств як суб’єктів
господарювання. Усі підприємства, здаючи замовнику готові роботи або
реалізуючи продукцію, відшкодовують свої витрати на виробництво, купують
основні виробничі

фонди, нормовані оборотні засоби, та для нормальної діяльності вони

повинні отримувати понад це певний прибуток.

Таким чином, прибуток – це частина виторгу, що залишається після
відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність
підприємства.

Прибуток є основним джерелом самофінансування і розвитку підприємства,
винагороди власникам та працівникам, сплати податків, основою
інноваційних та інвестиційних рішень, він виконує функцію вимірника
успіху діяльності підприємства.

Із загального прибутку підприємство сплачує податок на прибуток.
Величина, що залишилася, називається чистим прибутком. З нього
виплачуються борги і відсотки за довгострокові кредити, а залишок

поділяється на дві частини. Перша – прибуток, який розподіляється між
власниками майна (капіталу) підприємства і спрямовується на
заохочувальні виплати його персоналу за результатами роботи та інші
потреби (наприклад, внески у благодійні фонди). До другої частини
належить прибуток, який залишається на підприємстві і використовується
на інвестиційні потреби та створення резервного фонду.

На прибуток як економічний показник впливає велика кількість факторів.
Ці фактори можна поділити на зовнішні та внутрішні. Внутрішні, в свою
чергу, поділяються на фактори безпосереднього та опосередкованого впливу
(рис 1.1).

Отже, прибуток синтезує в собі всі найважливіші сторони роботи
підприємства. Щоб прибуток підприємства зростав, воно повинне:

нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;

розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент і якість продукції;

впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх
працівників;

– зменшувати витрати на виробництво (реалізацію)
продукції

зовнішні
внутрішні

-інфляційні процеси; безпосереднього

-законодавство; впливу

-політика;

-науково-технічний та

соціальний розвиток

регіону;
-обсяг продукції,

-податкова політика що випускається;

та ін.
-собівартість;

-ціна продукції;

-асортимент та ін.

опосередкованого впливу

-післяпродажний сервіс;

-збільшення або зменшення зносу основних засобів;

-реклама;

-співвідношення власного та залученого капіталу та ін.

Рис 1.1. Дія факторів на фінансовий

результат підприємства

(тобто її собівартість);

вести обгрунтовану цінову політику, бо на ринку діють переважно вільні
(договірні) ціни;

грамотно будувати договірні відносини з постачальниками і

покупцями;

вміти найбільш доцільно розміщати (вкладати) одержаний раніше прибуток з
точки зору досягнення оптимального ефекту.

Отже, управління підприємством громадського харчування чи будь-яким
іншим вимагає повної та різнобічної інформації про результати
здійснюваної фінансово–господарської діяльності . Своєчасність отримання
та достовірність такої інформації, а відповідно – і результати прийнятих
управлінських рішень, залежать від дієвості бухгалтерського обліку і
відповідного аналізу фінансових результатів. Цю ланку облікової та
аналітичної систем і буде розглянуто в наступних розділах.

1.2. Економічна сутність доходів підприємства

Дохід є збільшенням економічних вигод у вигляді надходження активів або
зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за
винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників (учасників)).

Склад доходів за видами діяльності встановлено П(С)БО 3 “Звіт про
фінансові результати” (див.рис.1.2). Згідно цього положення розрізняють
наступні види діяльності.

Звичайна діяльність – це будь-яка статутна діяльність підприємства
(або операції, які її забезпечують чи виникають внаслідок здійснення
такої діяльності). Прикладом звичайної діяльності може бути виробництво
та реалізація продукції, розрахунки із постачальниками, замовниками,
працівниками, банківськими установами, податковими органами тощо. До
звичайної діяльності відносять також списання знецінених запасів,
курсові різниці, економічні санкції за господарськими договорами, за
порушення податкового законодавства та інші операції, як такі, що
супроводжують цю діяльність.

Звичайна діяльність поділяється на операційну та неопераційну (фінансову
та інвестиційну).

Операційна діяльність – це основна статутна діяльність підприємства, а
також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою
діяльністю підприємства.

Основна діяльність – це здійснення операцій, пов’язаних із виробництвом
або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою
створення підприємства та забезпечує основну частку його доходу. Для
комерційного торговельного підприємства такими операціями будуть
операції з придбання товарів, для виробничого – придбання матеріалів і
сировини, виготовлення продукції та її реалізації,

Д О Х О Д И

Звичайна діяльність

Доходи від реалізації
продукції,товарів,

Операційна Основна робіт,послуг

діяльність

Інша діяльність Інші операційні доходи (від
реалізації інших

оборотних активів, операційної оренди
активів,

Фінансова одержані штрафи, неустойки тощо)

діяльність

Доходи від участі в капіталі (від
інвестицій в асоційовані

дочірні підприємства,які обліковуються за
методом

участі в капіталі,дохід від спільної
діяльності)

Фінансові доходи (дивіденди,відсотки по кредитах
отримані,фінансовій

оренді, крім тих,що обліковуються за методом участі в капіталі)

Інвестиційна Інші доходи (від реалізації фінансових
інвестицій,

діяльність необоротних активів,майнових комплексів,

неопераційних курсових різниць тощо)

Надзвичайна діяльність

Доходи від надзвичайних подій (відшкодування збитків від надзвичайних

подій (платежі від страхових компаній) тощо

Рис 1.2.Класифікація доходів підприємства.

для інвестиційної компанії – формування портфелю інвестицій тощо.
Оскільки МПП “Каскад” являється підприємством громадського харчування, а
отже, поєднує в собі риси, що притаманні і торговельному і виробничому
підприємству, то операціями, що відносяться до його основної діяльності
будуть придбання товарів, виготовлення власної продукції, а також їх
реалізація.

Доход від реалізації продукції обчислюється за формулою:

ПР = ВД – SР – ПДВ – АЗ, (1.1)

де ВД – валовий дохід;

SР – витрати виробництва на виготовлення продукції і зарплату
працівників, а також комерційні витрати (повна собівартість);

ПДВ – податок на додану вартість;

АЗ – акцизний збір.

Виходячи з формули, доход від реалізації товарної продукції – це різниця
між роздрібною ціною реалізованої продукції (без ПДВ) і її
собівартістю.

На собівартість товарної продукції підприємства зобов’язані відносити
всі витрати на виробництво згідно з чинним законодавством.

Повна собівартість реалізованої продукції включає також комерційні
витрати.

Доход від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних
показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну
обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків
нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції
(рентабельність продукції). Істотний вплив на обсяг реалізації
продукції, а також і на чистий доход від реалізації справляє розмір
прибутку, що включається в ціну виробів.

До інших операційних доходів відносяться доходи від реалізації інших
оборотних активів, операційної оренди активів, одержані штрафи тощо.

Крім основної та іншої операційної діяльності підприємство може
здійснювати іншу звичайну діяльність, тобто фінансову та інвестиційну.

Під фінансовою діяльністю розуміють таку діяльність, яка пов’язана зі
змінами розміру та складу власного і позикового капіталу підприємства.

Під інвестиційною діяльністю розуміють такий вид діяльності, коли
підприємство купує та продає основні засоби, цілісні майнові комплекси
та інші необоротні активи, які не є складовою частиною еквівалентів
грошових коштів.

До надзвичайної діяльності відносять такі операції та події, які
відрізняються від звичайної діяльності і не відбуваються часто або
регулярно.Надзвичайна подія – це подія, яка є випадковою і нехарактерною
для діяльності даного підприємства. Прикладами таких подій є стихійні
лиха, пожежі, техногенні аварії та інші форс-мажорні обставини.
Відповідно, доходами від надзвичайної діяльності можуть бути отримані
підприємством страхові виплати, що здійснюються у випадку настання
наведених надзвичайних подій.

Отже, можна зробити висновок, що в основу економічної класифікації
доходів покладено принцип їх поділу на доходи, що отримані від звичайної
діяльності, і доходи, що виникають в процесі надзвичайної діяльності.

1.3.Економічна сутність витрат підприємства

Під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття
активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного
капіталу ( за винятком зменшення капіталу за рахунок вилучення внесків
власників) [12].

Витрати – це загальноекономічна категорія, що характеризує використання
різних речовин і сил природи в поцесі господарювання. Під економічними
витратами розуміють “затрати втрачених можливостей”, тобто суму грошей,
яку можна отримати при найбільш вигідному із усіх можливих
альтернативних варіантів використання ресурсів. Таким чином, економічні
витрати будь-якого ресурсу, обраного для виробництва продукції,
дорівнюють його вартості при найкращому із усіх можливих варіантів
використання. Поняття економічних витрат обумовлено обмеженістю ресурсів
у порівнянні з кількістю варіантів їх використання. З бухгалтерської
точки зору витрати – це тільки конкретні витрати ресурсів.

Наявність різних точок зору на сутність витрат обумовлено різними
підходами у поглядах на природу економічного буття взагалі, і
виробничого процесу, зокрема. Можна виділити два основоположні підходи.
Перший базується на розумінні господарського життя з позицій трудової
теорії вартості, що передбачає взаємодію в процесі виробництва трьох
основних факторів (робочої сили, предметів праці та засобів праці) з
витікаючою інтерпретацією поняття вартості, її складових та структури.
Дана орієнтація була переважаючою в розумінні сутності економічного
життя у вітчизняній науці і практиці, відповідно відбувався процес
формування поглядів на поняття витрат виробництва і в бухгалтерському
середовищі. Типове тлумачення витрат виробництва при даному підході – це
затрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Другий –
базується на ресурсному розумінні природи господарства, передбачаючи
обмеженість всіх видів ресурсів і альтернативність варіантів
застосування, і по-своєму визначає сутність вартості та її складових
елементів. Даний підхід передбачає, що місце і роль витрат розглядається
та розкривається в прикладному аспекті як складовий елемент ціни, що
формується під дією сукупності факторів в системі функціонування ринку
на основі зміни попиту і пропозиції.

В основі організації обліку витрат лежить їх економічна класифікація.
Розрізняють такі основні групування витрат:

за елементами витрат;

за статтями витрат;

за способом їх включення до витрат окремих структурних підрозділів
підприємства;

за обсягом товарообігу;

за звітними періодами;

за функціональним призначенням.

Групування витрат за елементами витрат дозволяє отримати інформацію про
величину витрат залежно від їх економічного змісту.

Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними
елементами:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація;

інші операційні витрати.

Групування витрат за статтями витрат використовується для розподілу
витрат за видами, що дозволяє контролювати витрати з точки зору їх
призначення.

При групуванні витрат за способом їх включення до витрат окремих
структурних підрозділів підприємства розрізняють прямі і непрямі
витрати.

Прямі витрати – це витрати, які можна віднести безпосередньо до витрат
конкретних підрозділів (магазинів, комор, барів тощо). Непрямими
визнаються витрати, які відносяться до всього підприємства вцілому і
розподіляються між його структурними одиницями розрахунковим шляхом.

Групування витрат за обсягами товарообігу передбачає поділ витрат на
змінні та постійні.

Змінні представляють собою витрати, величина яких змінюється
(збільшується чи зменшується) прямопропорційно зміні обсягу товарообігу.
До них відносяться витрати на сировину тощо. Постійні – витрати,
величина яких при зміні обсягу товарообігу залишається незмінною. До їх
складу входить амортизація необоротних активів, орендна плата, витрати з
оплати послуг охорони тощо.

Групування витрат за звітними періодами передбачає визнання витрат в
тому періоді, в якому вони реально виникли, незалежно від часу їх
оплати. Це дає підставу для класифікації витрат на витрати звітних
періодів (витрати, які відносяться до звітного періоду, в якому вони
здійснені) і витрати майбутніх періодів (витрати, які понесені в
поточному звітному періоді, але відносяться до майбутніх періодів). До
останніх, зокрема, відносять орендну плату, внесену наперед тощо.

Залежно від видів діяльності всі витрати розподіляються на дві великі
групи: витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності та витрати,
що виникають у процесі надзвичайної діяльності. В свою чергу, витрати,
що виникають в процесі звичайної діяльності, можна поділити на витрати
від операційної (основної та іншої), інвестиційної, фінансової та іншої
діяльності. Характеристика видів діяльності підприємства наведена в
попередньому розділі даної дипломної роботи.

1.4. Економіко – правовий аналіз та огляд нормативної бази та
спеціальної літератури

При дослідженні бухгалтерського обліку та аналізу фінансових результатів
діяльності підприємства громадського харчування слід звернути увагу на
діючі нормативні документи, які регулюють дану галузь. Ними є загальні
для всієї системи бухгалтерського обліку нормативні акти. Основні з них
розглянуто і проаналізовано в наступній таблиці.

Таблиця 1.1

Економіко-правовий аналіз чинної нормативної бази

з обліку фінансових результатів діяльності

підприємства громадського харчування

Нормативний документ Короткий зміст Використання в обліку та аналізі

1 2 3

ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від
01.06.99р. Визначає мету бухобліку та звітності, їх основні принципи,
порядок державного регулювання цих питань. Поширюється на всіх
суб’єктів підприємницької діяльності, які зобов’язані вести
бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність; встановлює основні
засади організації та ведення обліку і складання фін. звітності.

ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 №283/97-ВР
Містить правила визначення бази оподаткування податком на прибуток.
Дозволяє правильно визначити доходи, витрати і фінансові результати
діяльності з точки зору податкового обліку, розрахувати суму податку.

Наказ Мінфіну „Про затвердження Плану рахунків та інструкції про його
застосування”№291 Затверджено схвалені Методологічною радою з
бухгалтерського обліку План рахунків та порядок їх використання.
Дозволяє вірно відобразити на відповідних рахунках бухгалтерського
обліку здійснені підприємством господарські операції. Подана також
типова кореспонденція рахунків щодо обліку

1 2 3

від 30.11.99р.

Фінансових результатів.

Порядок подання фінансової звітності Визначає дати подання звітності, а
також адресати подання для різних видів підприємств та організацій.
Використовується для визначення термінів подання фінансової звітності.

Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 1 ”Загальні вимоги до
фінансової звітності” Визначаться мета, склад і принципи підготовки
фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.
Встановлює основні засади і вимоги щодо складання і подання фінансової
звітності.

Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 2 „Баланс” Положенням
визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його
статей. Дозволяє сформувати форму Балансу і відобразити в ній фінансові
результати підприємства.

Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові
результати” Положенням визначаються зміст і форма Звіту про фінансові
результати, а також загальні вимоги до формування його статей Дозволяє
розрахувати фінансовий результат діяльності підприємства і сформувати
форму Звіту про фінансові результати.

Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 6 „Виправлення помилок і
зміни у фінансових звітах” Подається порядок виправлення помилок і
внесення змін до фінансових звітів підприємства. Дозволяє правильно
виправити помилки і внести зміни до фінансової звітності підприємства.

П(С)БО 15 “Дохід” Включає критерії визнання доходів,їх класифікацію.

Дозволяє здійснити та оцінку доходів,відобразити їх у обліку та
звітності.

Продовження таблиці

Продовження таблиці

1 2 3

Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” Включає
критерії визнання витрат, а також їх склад. Дозволяє здійснювати
розрахунок, облік та розкриття витрат у фінансовій звітності.

Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 17 “Податок на прибуток”
Вказано порядок визнання і визначення суми поточного і відстроченого
податку на прибуток, відображення їх у фінансовій звітності. Дозволяє
визначити суму зобов’язання, дебіторської заборгованості з податку,
розрахувати відстрочені податкові активи та зобов’язання, тобто
здійснити облік витрат, пов’язаних з їх нарахуванням.

Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 25 „Фінансовий звіт
суб’єкта малого підприємництва” Положенням визначається зміст і форма
Балансу і Звіту про фінансові результати для малих підприємств. Дає
змогу сформувати Баланс і Звіт про фінансові результати для малого
підприємства.

Основні літературні джерела, що містять інформацію по темі даної роботи
і можуть бути використані для удосконалення обліку та аналізу
систематизовані в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Спеціальна література з питань обліку фінансових результатів

діяльності підприємства роздрібної торгівлі

Джерело Короткий зміст Використання для удосконалення обліку аудиту та
аналізу

1 2 3

Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні./ За ред.
С.Ф.Голова. – Дніпропетровськ, ТОВ “Баланс – Клуб”, 2000 Викладені
основи бухгалтерського обліку на підприємствах України. Наведена типова
кореспонденція рахунків з обліку фінансових результатів.

Продовження таблиці

1 2 3

Бухгалтерський облік в торгівлі./ За ред.проф. Ф.Ф.Бутинця та доц.
Н.М.Малюги. – Житомир: ПП “Рута”, 2002 Подано докладний розгляд усіх
складових системи бухгалтерського обліку торговельного підприємства та
питань складання усіх форм його фінансової звітності. Описано методику
бухгалтерського обліку фінансових результатів торговельного підприємства
згідно з Національними П(С)БО та новим Планом рахунків.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.
– К.: А.С.К.,2001 Викладені основи бухгалтерського фінансового обліку,
організації його на підприємствах України. Дає змогу визначити методику
обліку фінансових результатів на підприємствах з різними форами
власності.

Бухгалтерський облік в Україні./ За ред. Р.Л.Хом’яка. – Львів:
Національний університет “Львівська політехніка”, “Інтелект – Захід”,
2001 Містить розділи, присвячені обліку фінансових результатів
підприємства громадського харчування. Наведена інформація дає змогу
привести систему бухгалтерського обліку на підприємстві у відповідність
з нормативними актами України.

Давидов Г.М. Аудит. – К.:Т-во „Знання”, 2001 У посібнику висвітлено
сутність аудиту, його предмет, метод Дозволяє визначити характерні
особливості проведення аудиту підприємств різних галузей народного
господарства.

Гуцайлюк З.В. Аудит. – Тернопіль: Економічна думка,2002 Послідовно
викладено теоретичні і практичні питання аудиту на основі чинного
законодавства України. Дає наочні приклади розв’язку практичних завдань
по аудиту.

Кулаковська М.П. Основи аудиту. – К.: „Каравелла”, 2002 В посібнику
разом із теоретичним матеріалом подаються типові вправи, Дає можливість
ознайомитися з особливостями сучасної аудиторської практики.

1 2 3

тести та завдання з основ аудиту.

Чебанова Н.В. Бухгалтерський фінансовий облік. – К.: „Академія”, 2002
Містить системний виклад організації та методології фінанового
бухгалтерського обліку. В узагальненій формі подає особливості роботи
підприємств різних галузей, в тому числі і фінансових результатів.

Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік у громадському харчуванні. –
Житомир,2002 Розкриваються суттєві питання організації роботи та обліку
на підприємствах громадського харчування. Дозволяє удосконалити облік
фінансових результатів та процес складання звітності на підприємствах
громадського харчування.

Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства.
– Львів: ЛБІ НБУ, 2000.

Висвітлено основні питання аналізу діяльності підприємства. На основі
викладеної методики дозволяє провести загальний і факторний аналіз
процесу формування фінансових результатів підприємства.

Економічний аналіз: Навчальний посібник / За заг. ред. акад. НАНУ, проф.
М.Г.Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2001.

У посібнику наведено практичні прклади економічного аналізу
різноманітних показників діяльності підприємства, в тому числі і аналізу
фінансових результатів. Дозволяє вдосконалити процес аналізу фінансових
результатів підприємства громадського харчування.

Мец В.О. Економічний аналіз. – К.: КНЕУ,2001 Наведено практичні завдання
і тести по аналізу діяльності підприємства. Дозволяє вдосконалити
практику проведення аналізу прибутку підприємства.

Бандурка О.М., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства:
Підручник. – К.: Либідь, 1998.

У підручнику на базі чинного фінансового законодавства розглядається
фінансова діяльність підприємства. Дозволяє вивчити і вдосконалити
фінансову діяльність підприємства, як суб’єкта цивільно-правових
відносин.

Продовження таблиці

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО – ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МПП „КАСКАД”

2.1. Мета, завдання та основні показники фінансово-господарської
діяльності підприємства

Дослідження процесів бухгалтерського обліку та економічного аналізу
формування фінансових результатів і пошук шляхів удосконалення цьго
процесу проводиться на основі облікових даних МПП “Каскад) (надалі –
підприємство), що засноване у 1993р. і знаходиться у м.Чернівці.

Метою діяльності підприємства є отримання прибутку від господарської
діяльності, задоволення суспільних потреб в його продукції, товарах та
послугах, комерційна діяльність та інші види підприємницької діяльності
і реалізація на цій основі економічних інтересів учасників та членів
трудового колективу підприємства.

Мале приватне підприємство “Каскад” створене на приватній власності
громадянина України – засновника підприємства.

Підприємство є самостійним господарським суб’єктом з правами юридичної
особи з дня його юридичної реєстрації. Підприємство має самостійний
баланс, рахунки в банку, печатку та інше. Підприємство має право
створювати філії, відділення, відособлені підрозділи з правом відкриття
рахунків. Воно також має право створювати спільні підприємства, надавати
делеговані права зарубіжним партнерам та громадянам.

Предметом діяльності підприємства є створення власної мережі закладів
громадського харчування.

Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також
інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі
підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є:

грошові та матеріальні внески засновника;

доходи від реалізації послуг і товарів;

інші надходження фінансування, що не суперечить чинному законодавству
України.

Підприємство самостійно вирішує питання про продаж, передачу в оренду чи
безоплатно свого майна згідно чинного законодавства.

Вилучення майна підприємства здійснюється тільки в судовому порядку.
Підприємство несе відповідальність за всі свої борги всім своїм майном.
Засновник несе відповідальність за борги підприємства ті льки в межах
свого внеску. Держава не відповідає по зобов’язаннях підприємства, так
як і підприємство не відповідає по зобов’язаннях державних органів та
організацій.

Для організації підприємства створено статутний капітал у розмірі 10000
(десять тисяч) гривень у вигляді грошових внесків. Засновник вніс свій
вклад на протязі одного року з дня реєстрації підприємства.

Вищим керівним органом підприємства є безпосередньо власник. Власник
підприємства затверджує статут підприємства, вносить зміни до нього,
призначає на посаду та звільняє керівника підприємства, створює,
реорганізує, ліквідує дочірні підприємства та філії, вікриває в
установах банку поточний та інші рахунки, встановлює порядок
використання прибутку підприємства.

Виконавчим органом підприємства являється директор,який найнятий по
контракту і підзвітний власнику. Він організовує роботу підприємства,
несе персональну відповідальність за його діяльність, здійснює
оперативне керівництво діяльністю підприємства, укладає зі згоди
власника договори та контракти, в межах законодавства України та статуту
розпоряджається майном підприємства та здійснює інші функції, за
виключенням тих, що входять в компетенцію власника.

Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, що згідно
договору (контракту, угоди) знаходяться у трудових відносинах з
підприємством. Між власником і трудовим колективом може укладатись
колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та економічні
відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства, питання
охорони праці та соціального розвитку.

Прийом та звільненя працівників підприємства проводиться директором
згідно з трудовим контрактом та діючим законодавством. Контракт може
бути розірваний з ініціативи однієї з сторін у відповідності зі статутом
підприємства.

Господарську діяльність підприємство здійснює на базі власного та
орендованого майна. Всі відносини з іншими суб’єктами базуються на
договірних засадах.

Підприємство самостійно здійснює оперативний та бухгалтерський облік
результатів своєї роботи, складає статистичну звітність. Власник
визначає обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю,порядок її
захисту.

Основним показником діяльності підприємства є його прибуток. З прибутку
проводяться відповідні відрахування. Порядок використання чистого
прибутку встановлює власник. Підприємство користується всіма видами
кредитів, а також вільно використовує свої кошти. Підприємство може
здійснювати зовнішньоекономічну діяльність в рамках законодавства
України, використовувати валютну виручку, одержувати кредити, матеріали,
товари, сировину та устаткування від зарубіжних партнерів. Воно також
може створювати спільні підприємства, відкривати зарубіжні
представництва та виробничі підрозділи.

Припинення діяльності підприємства відбувається шляхом його ліквідації
або реорганізації за рішенням власника або у випадках, передбачених
законодавством.

Ліквідація підприємства відбувається за рішенням власника або суду у
випадках:

визнання його банкротом;

прийняття рішення про заборону діяльності підприємства через
невиконання умов, встановлених законодавством.

Ліквідація підприємства повинна здійснюватися ліквідаційною комісією, що
створюється власником, яка оцінює наявне майно, розраховується з
кредиторами та складає ліквідаційний баланс.

Реорганізація підприємства повинна проводитися з ініціативи власника.

Фінансово – господарська діяльність підприємства за 2001 – 2002 роки
характеризувалася наступними даними (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Основних показники фінансово-господарської діяльності

МПП “Каскад” за 2001 – 2002 рр.

Назва показника Од.

вим. 2001 рік 2002 рік Відхи-лення Темп

росту,%

1 2 3 4 5 6

1.Дохід (виручка) від реалізації продукції та товарів тис.грн 34,0 28,0
– 6,0 82,3

2.Непрямі податки (ПДВ) тис.грн 5,7 4,7 -1,0 82,3

3.Чистий дохід від реалізації продукції та товарів тис.грн 28,3 23,3
-5,0 82,3

4.Інші операційні доходи тис.грн 0,9 1,8 0,9 200

5.Інші операційні витрати тис.грн 2,9 0,5 -2,4 17,2

6.Інші звичайні доходи тис.грн 1,9 2,1 -0,2 110,5

7.Матеріальні затрати тис.грн 12,5 7,5 -5,0 60,0

Продовження таблиці

1 2 3 4 5 6

8.Витрати на оплату праці тис.грн 4,2 3,4 -0,8 81,0

10.Відрахування на соціальні заходи тис.грн 1,4 1,2 -0,2 85,7

11.Амортизація тис.грн 1,2 1,2 – –

12.Податок на прибуток тис.грн 2,5 3,5 1,0 140

13.Прибуток після оподаткування тис.грн 6,0 9,2 3,2 153,3

14.Статутний капітал тис.грн 10,0 10,0 – –

15.Середньоспискова чисельність працюючих чол. 5 5 – –

16. Продуктивність праці грн/год 17 14 -3 0,79

17. Середньорічна зарплата тис.грн 0,9 0,7 -0,2 0,77

За 2002 рік підприємство отримало прибуток у розмірі 9,2 тис.грн.,
тобто, згідно даних Звіту про фінансові результати, абсолютна зміна
фінансового результату у порівнянні до минулого року склала 3,2
тис.грн. (темп росту – 153,3%), що позитивно характеризує діяльність
підприємства у звітному періоді. Також можна зробити висновок, що у
звітному періоді знизилася продуктивність праці, внаслідок зниження
фонду оплати праці знизилась і середньорічна зарплата працівників.
Оскільки зріс рівень прибутку, то, відповідно, і сума податку на
прибуток також зросла

Короткий аналіз показників фінансового стану підприємства на кінець
звітного періоду подано в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Аналіз фінансового стану МПП “Каскад” у 2001 – 2002 рр.

Показник Нормативне

значення 2001 рік 2002 рік Відхилення

1 2 3 4 5

Показники ліквідності та платоспроможності

Коефіціент поточної ліквідності (коефіціент покриття загальний) ( 1 1,78
2,5 0,72

Коефіціент абсолютної ліквідності (платоспроможність) ( 0 0,43 0,96 0,53

Коефіціент критичної ліквідності 0,6 – 0,8 1,19 1,68 0,49

Коефіціент фінансової незалежності (автономії) ( 0,5 0,67 0,75 0,08

Коефіціент фінансової стабільності ( 1,0 2,05 2,95 0,90

Показники рентабельності підприємства

Коефіціент рентабельності продажу ( 0 (збільшення) 0,25 0,49 0,24

Рентабельність сукупного капіталу підприємства ( 0 (збільшення) 0,18
0,24 0,06

Рентабельність чистих активів ( 0 (збільшення) 0,27 0,33 0,06

Рентабельність власного капіталу ( 0 (збільшення) 0,27 0,33 0,06

Продовження таблиці

1 2 3 4 5

Показники ділової активності

Коефіціент оборотності запасів – 0,75 1 0,25

Коефіціент оборотності власного капіталу – 1,5 1 – 0,5

Середній строк обороту дебіторської заборго-

ваності, дні – 40 62 22

Середній строк обороту кредиторської заборгованості, дні – 68 117 49

Коефіціент оборотності кредиторської заборгованості – 5,3 3,1 -2,2

Коефіціент оборотності дебіторської заборгованості – 8,9 5,8 -3,1

На основі розрахованих в таблиці показників можна зробити наступні
висновки. Коефіціенти ліквідності, платоспроможності, фінансової
незалежності та стабільності є досить високими і відчутно зросли у
звітному періоді. Фінансова автономія підприємства є достатньою для його
стабільного розвитку в майбутньому. Фінансова стабільність підприємства
є досить високою, що вказує на високу питому вагу власних коштів у
порівнянні з коштами позиковими.Значення рентабельності продажу означає,
що продаж у звітному періоді був прибутковим для підприємства, і кожна
гривня доходів від реалізації приносила 49 копійок прибутку. З таблиці
видно, що також мало місце зростання рентабельності капіталу та інших
активів. Негативним явищем було зростання періоду оборотності деяких
видів активів.

Виходячи з даних таблиці, діяльності підприємства у звітному періоді
можна дати позитивну характеристику. Це підтверджується збільшенням
величини коефіціенту збалансованого зростання підприємства.

2.2. Облікова політика

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві залежить від багатьох
факторів: форми власності, організаційно – правової форми підприємства,
характеру технології і обсягів його діяльності, чисельності персоналу,
структури управління тощо.

Організація бухобліку є у компетенції власника (учасників) або
уповноваженого органу (посадової особи), відповідно до чинного
законодавства та установчих документів.

Це означає, що власник (власники) або виконавчий орган, який здійснює
керівництво підприємством, несе відповідальність за організацію
бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх
господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених
документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну (але не
менше трьох років). Керівник підприємства зобов’язаний створити
необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку,
забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами і
працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог
бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та поданння до обліку
первинних документів.

Підприємство для забезпечення процесу здійснення бухгалтерського обліку
самостійно визначає облікову політику.

Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що
використовуються підприємством для здійснення процесу бухгалтерського
обліку, а також складання та подання фінансової звітності.

Тому визначення облікової політики означає у першу чергу вибір методів
обліку основних засобів, запасів, розподілу накладних витрат,
амортизації основних засобів тощо, якщо Положення бухгалтерського обліку
надають можливість такого вибору.

На досліджуваному в даній роботі підприємстві бухгалтерський облік
здійснюється згідно з вимогами Положень (Стандартів) бухобліку і
облікова політика має наступні основні особливості.

Для ведення бухгалтерського обліку підприємство застосовує журнально –
ордерну форму обліку, що передбачає використання журналів ордерів,
тобто регістрів систематичного запису, призначених для відображення
кредитових оборотів. Аналітичний облік ведеться за допомогою відомостей
аналітичного обліку та карток.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс за первісною
вартістю, яка визначається згідно з вимогами П(С)БО
№7 “Основні засоби”. Амортизація об’єкта основних засобів для цілей
бухгалтерського обліку нараховується із застосуванням прямолінійного
методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості,
яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта
основних засобів. Для цілей податкового обліку сума амортизації
розраховується на основі методу амортизації, визначеного Законом України
“Про оподаткування прибутку підприємств”.

Оцінка та облік запасів здійснюється у відповідності з вимогами П(С)БО
№9 “Запаси”. При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому
вибутті оцінка їх здійснюється за одним з методів, передбачених цим
положенням, а саме методом собівартості перших за часом надходження
запасів (ФІФО), тобто запаси використовуються у тій послідовності, у
якій вони надходили на підприємство. Цей метод використовується і для
здійснення податкового обліку.

Склад витрат та доходів підприємства також визначається відповідно до
вимог Положень бухгалтерського обліку. Нерозподілені загальновиробничі
витрати підприємство у повному обсязі включає до складу собівартості
реалізованої продукції (робіт, послуг) у період їх виникнення.

Одною з характеристик облікової інформації, які визначають її здатність
впливати на рішення користувачів фінансової звітності є суттєвість.
Суттєвість окремих господарських операцій та об’єктів обліку
визначається керівництвом підприємства, якщо інше не передбачено
Положеннями (стандартами) бухобліку. Слід зауважити також, що існують
також рекомедації Міністерства фінансів України щодо визначення порогів
суттєвості. На досліджуваному підприємстві для визначення суттєвості
окремих об’єктів обліку, що відносяться до активів, зобов’язань,
власного капіталу, доходів та витрат за орієнтовний поріг суттєвості
прийнята вартість у 1000 гривень.

До інших необоротних матеріальних активів на підприємстві відносять
активи, що утримуються підприємством протягом терміну більше 12 місяців,
і вартість яких становить менше 500 гривень.

Дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад
бухобліку покладено на головного бухгалтера, який також організовує
контроль за відображенням на рахунках бухобліку всіх господарських
операцій, забезпечує складання та подання у встановлені строки
фінансової звітності та виконує інші функції пов’язані з процесом
ведення бухгалтерського обліку.

Зміст облікової політики оформлюється спеціальним Наказом про облікову
політику, за розробку і формування якого несе відповідальність головний
бухгалтер підприємства. Керівник затверджує Наказ про облікову політику
і несе відповідальність за його зміст – саме його підпис надає Наказу
про облікову політику чинності. Наказ про облікову політику є одним з
перших документів, які використовуються податковою інспекцією,
аудиторськими фірмами та іншими відповідними службами при перевірці
діяльності підприємства.

РОЗДІЛ 3. СИСТЕМА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

3.1. Облік формування доходів підприємства

Методологічні засади формування, оцінки і визнання в бухгалтерському
обліку інформації про доходи визначаються П(С)БО 15 “Дохід”, норми якого
поширюються на підприємства, організації та інші юридичні особи
незалежно від форм власності (крім бюджетних та банківських установ).

Доходи включаються до складу об’єктів облікового процесу на підставі
принципів нарахування, відповідності та періодичності.

Принцип нарахування передбачає відображення результатів господарських
операцій у тому звітному періоді, коли відбувається господарська
операція, не враховуючи моменту отримання чи сплати грошових коштів,
оскільки не завжди оплата грошових коштів збігається по звітних періодах
з моментом здійснення господарської операції.

Принцип нарахування застосовується в поєднанні з принципом
відповідності, який полягає у порівнянні доходів і витрат звітного
періоду, тобто витрати, понесені для отримання доходу, повинні бути
погоджені з цим доходом. Наприклад, якщо підприємство визнало дохід від
реалізації товарів в момент їх відвантаження, то одночасно слід визнати
і їх собівартість.

Для визначення фінансового результату, виходячи з принципу
періодичності, доходи та витрати підприємства розподіляються по звітних
періодах. Згідно П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”
звітним періодом є календарний рік, але для наявності оперативної
інформації для прийняття управлінських рішень установлені проміжні
звітні періоди: місяць, квартал.

Доходи в бухгалтерському обліку класифікуються за такими групами (рис .
3.1):

ДОХОДИ

Дохід(виручка)від реалізації продукції

(товарів, робіт,послуг)

Інші операційні доходи

Фінансові доходи

Інші доходи

Надзвичайні доходи

Рис. 3.1.Класифікація доходів в бухгалтерському обліку

Важливим питанням обліку доходів є порядок їх визнання. За кожним видом
діяльності дохід визнається як збільшення економічних вигод, які
отримані чи підлягають отриманню в результаті реалізації товарів,
продукції, послуг, інших активів, а також у результаті використання
активів підприємства іншими сторонами (у вигляді відсотків, дивідендів,
роялті).

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та
інших активів визнається у разі всіх наведених нижче умов (П(С)БО 15):

покупцеві передані суттєві ризики і вигоди, пов’язані з правом

власності на товар (продукцію, актив);

підприємство не здійснює подальше управління та контроль за
реалізованими товарами (активами);

сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення
економічних вигід підприємства;

витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Якщо підприємство отримало грошові кошти чи відбулося збільшення інших
активів, але не виконана хоча б одна з наведених вище умов, то в
бухгалтерському обліку дохід не визнається.

Однією з важливих умов визнання доходу є можливість достовірної оцінки
витрат, пов’язаних з одержанням указаних доходів. Це випливає з принципу
відповідності доходів і витрат. Інакше кажучи, коли визнається дохід,
повинні бути визнані і пов’язані з ним витрати, включаючи оцінку
майбутніх витрат. Прикладом майбутніх витрат, які будуть оцінені і
нараховані, є гарантійні витрати. Якщо гарантійні витрати не можна
достовірно оцінити, визнання доходу відкладається доти, поки сума таких
витрат буде найбільш достовірно оцінена або фактично понесена. За таких
обставин будь-яка вже отримана компенсація за реалізацію товарів
визнається як зобов’язання або відкладений прибуток. Застосування
принципів нарахування та відповідності, фактичне надходження грошових
коштів під час визнання доходів зумовлюють розподіл доходів і витрат на
фактичні, відстрочені та нараховані.

Слід також зазначити, що деякі надходження від інших осіб не визнаються
доходами:

сума ПДВ, акцизів та інших податків і платежів, що підлягають
перерахуванню до бюджету;

сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим договором;

сума попередньої оплати товарів;

сума завдатку під заставу або на погашення позики, якщо це передбачено
відповідним договором;

надходження від первинного розміщення цінних паперів;

сума авансу в рахунок оплати товарів;

інші надходження,що належать іншим особам.

Указані вище надходження збільшують активи підприємства, але не
приводять до збільшення власного капіталу і тому не вважаються доходом.

Для обліку доходів діяльності всі підприємства, в тому числі і
торговельні, використовують рахунки сьомого класу. Рахунки, що
використовуються для обліку доходів на МПП “Каскад” узагальнено в
таблиці (додаток 4).

Для узагальнення інформації про доходи від операційної,
інвестиційної, фінансової діяльності підприємства та фінансові
результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій
(за кредитом вищеперерахованих рахунків) призначено Журнал 6, форма
якого затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000
року №356 , в якому накопичуються дані про окремі складові доходів
діяльності підприємства на підставі різноманітних первинних документів.
Інформація з облікового регістру потім використовується для заповнення
Головної книги та фінансової звітності. Для малих підприємств
законодавством передбачено спрощену форму узагальнення результатів
діяльності з використанням такого регістру бухгалтерського обліку як
Відомість 5-М, а саме її Розділ ІІІ (затверджено Наказом Мінфіну України
від 25.06.2003р. №422).

На підприємстві, облік діяльності якого досліджується в даній роботі,
доходи від роздрібної торгівлі разом з доходами від інших видів
діяльності обліковуються в журналі-ордері №11 (додаток 2 ). Наведена в
ньому інформація щодо видів доходів діяльності, отриманих підприємством
у грудні 2002 року узагальнена в таблиці 3.1.

Сума усіх доходів досліджуваного підприємства за грудень 2002р., як
видно з таблиці , дорівнює 3284,74 грн. Зменшена на суму належного
до перерахування в бюджет податку на додану вартість, що в даному
випадку

складає 540,45 грн., вона дорівнює 2744,29 грн. і обліковується по

кредиту рахунку 79 ”Фінансові результати”, тобто складає дохід МПП
“Каскад” у грудні 2002 року.

Таблиця 3.1

Доходи МПП “Каскад” за грудень 2002 року

Вид доходу Сума,грн.

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
2922,74

Непрямі податки та інші вирахування з доходу (ПДВ) 487,12

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2435,62

Інші операційні доходи 362,00

Разом чисті доходи 2797,62

Бухгалтерські проводки з обліку доходів, які складаються при

формуванні журналу-ордеру №11 наведено в табл. 3.2 . З даних цієї
таблиці можна зробити висновок, що кореспонденція рахунків при обліку
доходів на даному підприємстві відповідає вимогам Інструкції про
застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов’язань і господарських розрахунків підприємств і організацій.

Таблиця 3.2

Типові господарські операції та кореспоненція рахунківз обліку доходів
МПП”Каскад”

№ Зміст операції Сума,

грн. Кореспонденція рахунків Податковий облік

Згідно норматив-них документів на підпри-ємстві Валові

доходи Валові

витрати

Д-т К-т Д-т К-т

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 Визнано дохід від реалізації готової продукції на суму одержаної
готівки 1802,34 301 701 301 701 1501,95

2 Визнано дохід від реалізації товарів на суму одержаної готівки
1120,40 301 702 301 702 933,67

3 Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ 487,12 70 641 70 641

4 Визнано іншим операційним доходом зменшення розміру заборгованості
перед постачаль-никами,щодо якої минув термін позовної давнини 320,00
631 717 631 717 266,67

Продовження таблиці

1 2 3 4 5 6 7 8 9

5 Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ 53,33 717 641 717 641
– –

6 Отримано неустойку від постачальника 42,00 631 715 631 715 42,00

7 Визнано дохід від погашення кредиторської заборгованості перед
постачаль-никами та підрядниками – 63 70 63 70 +

8 Визнано дохід від погашення заборгованості з оплати праці робітників
в натуральній формі – 66 70 66 70 – –

9 Визнано інший дохід у розмірі справедливої вартості безоплатно
одержаних товарів – 28 745 28 745 +

10 Визнано інший фінансовий дохід у зв’язку зі зменшенням зобов’язань
за довгостроко-вими позиками – 50 73 50 73 +

11 Визнано іншим операційним – 36 719 36 719 +

Продовження таблиці

1 2 3 4 5 6 7 8 9

доходом дебіторську заборгованість покупців та замовників, що
утворилася в ході іншої операційної діяльності

12 Віднесено на фінансовий результат доход від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) – 70 791 70 791 – –

13 Списано на фінансовий результат доход, одержаний протягом звітного
періоду від іншої операційної діяльності – 71 791 71 791 – –

14 Списано на фінансовий результат доход, отриманий протягом звітного
періоду від інвестиційної та іншої діяльності, яка не є операційною – 74
793 74 793 – –

15 Списано на фінансовий результат доход від надзвичайних подій – 75 794
75 794 – –

Слід зауважити, що на відміну від журналу-ордеру №11, в якому ведеться
облік доходів МПП “ Каскад”, Журнал 6 містить таблицю, в якій
відображаються аналітичні дані про доходи підприємства, тобто цей
регістр має більш досконалу і наочну форму. Теж саме можна сказати і про
Відомість 5-М. Отже, одним із шляхів удосконалення обліку доходів як
складової фінансового результату на даному підприємстві є заміна
журналу-ордеру №11 на Відомість 5-М і використання саме цього регістру.

3.2. Облік формування витрат підприємства

Методологія обліку і порядок розкриття витрат у фінансовій звітності
визначається П(С)БО 16 “Витрати”.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням
доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо
пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того
звітного періоду, в якому вони були понесені. Якщо актив забезпечує
одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то
витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості
(наприклад, амортизація) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами звітного періоду:

платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими
аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

попередня (авансова) оплата запасів, робіт послуг;

погашення одержаних позик;

інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не призводять до
зменшення власного капіталу.

В основі організації обліку витрат підприємств громадського харчування
лежить їх класифікація.

Бухгалтерський облік повинен забезпечити отримання інформації про
витрати за видами діяльності, за функціональною ознакою, а також за
елементами витрат. Витрати підприємства громадського харчування, як і
будь-якого іншого торговельного підприємства являють собою собівартість
проданих товарів плюс витрати за іншими видами діяльності. Балансова
вартість товарів, що реалізуються, відображається на субрахунку 902
“Собівартість реалізованих товарів”. Виробнича собівартість продукції
власного виробництва відображається на відповідному субрахунку 901. Що
стосується витрат від інших видів діяльності, то вони можуть формуватися
на рахунках восьмого класу, який в торговельній діяльності
використовується тільки для обліку цих витрат, або на 92 – 95 рахунках
витрат дев’ятого класу. Узагальнення витрат періоду здійснюється по
дебету субрахунка 791 “Результат основної діяльності”. Отже, є три
варіанти обліку витрат підприємства громадського харчування: з
використанням рахунків тільки 9 Класу, з використанням тільки рахунків 8
Класу (це найбільш прийнятний для малого підприємства варіант), а також
із застосуванням і 8, і 9 Класів.

Існує також і інший спосіб групування витрат у торгівлі, який
грунтується на положеннях Інструкції про застосування Плану рахунків,
затвердженої наказом Мінфіну України від 30.11.99р. №291 у частині, що
стосується призначення рахунка 23 “Виробництво”, а саме: цей рахунок
призначений, крім усього іншого, для узагальнення інформації про витрати
підприємств торгівлі, постачання та збуту – на здійснення діяльності з
продажу товарів.

Фундаментальною підставою для реалізації цього способу обліку витрат у
торгівлі є той факт, що з економічної точки зору витрати обігу у

торгівлі мають продуктивний характер – вони беруть участь у створенні
доданої вартості. Таким чином, рахунок 23 “Виробництво” призначений для
формування “виробничої” собівартості у торгівлі, яка містить у собі
балансову вартість реалізованих товарів (прямі матеріальні витрати),
витрати на оплату праці продавців (прямі витрати на оплату праці),
податки, збори та обов’язкові платежі, що входять до виробничої
собівартості товарів (інші прямі витрати):комунальний податок, плата за
землю, податок з власників транспортних засобів. Інші витрати обігу
враховуються на рахунках 92 – 95.

Порівнюючи класичну схему формування витрат з “виробничою”, можна
зробити висновки:

якщо підприємство не отримує виручку від реалізації товарів протягом
звітного періоду, то витрати звітного періоду будуть призводити до
негативного фінансового результату, тому що вони відображаються
незалежно від доходів від реалізації товарів. У цьому випадку класична
схема призводить до збитків, які будуть більшими за ті збитки, які
понесені при використанні “виробничої” схеми;

“виробнича” схема з економічної точки зору є правильнішою, оскільки
оплата праці продавців має продуктивний характер і не впливає на
фінансовий результат торгового підприємства, доки товари не будуть
реалізовані.

Суттєвим питанням обліку реалізації товарів є метод оцінки їх вибуття.
Оцінка товарів, які вибувають може проводитись за такими методами:

за собівартістю перших за часом надходження товарів (FIFO);

за собівартістю останніх за часом надходження товарів (LIFO);

за середньозваженою собівартістю;

за цінами продажу;

за нормативними витратами;

за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів.

Метод середньозваженої собівартості, як правило, застосовується на
підприємствах оптової торгівлі, що зумовлено передусім особливостями
аналітичного та синтетичного обліку товарів у оптовій торгівлі.

Найбільш поширеним методом, який застосовується підприємствами торгівлі
при вибутті товарів, є метод цін продажу, який грунтується на
застосуванні середнього відсотка торговельних націнок. Цей метод
застосовують підприємства, які мають значну і змінювану номенклатуру
товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки.

Слід зауважити, що для дорогих товарів підприємство може обрати метод
ідентифікованої собівартості, для товарів, рівень націнки яких
відрізняється від рівня націнки товарів основної маси – середньозваженої
собівартості, а для решти товарів – метод цін продажу.

На базовому підприємстві використовується оцінка товарів, що вибувають
за собівартістю перших за часом надходження товарів.

Що торкається обліку витрат виробництва власної продукції, то для цієї
мети використовується рахунок 23 “Виробництво”, який призначений для
узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції. За дебетом
цього рахунка відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі
витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку
продукції, за кредитом суми фактичної виробничої собівартості
завершеної продукції.

Одним із видів витрат, що формують первісну вартість запасів (товарів),
придбаних за плату, є транспортно-заготівельні витрати. Відповідно до
П(С)БО 9 “Запаси” ТЗВ включають витрати на заготівлю запасів, оплату
тарифів за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів
усіма видами транспорту до місця їх використання, зокрема витрати на
страхування ризиків транспортування запасів. Існує два методи розподілу
ТЗВ:

прямого підрахунку;

середнього відсотка.

Сутність першого методу відображена в самій його назві – витрати прямо
розподіляються між одиницями придбаного товару у вартісному або

кількісному, або у ваговому співвідношенні. Цей метод застосовується
тоді, коли можна точно визначити витрати, пов’язані із транспортуванням
тих чи інших одиниць запасів у вартісному чи натуральному виразі. Прямий
розподіл ТЗВ може призвести до значних витрат праці, особливо якщо
підприємство має великі обороти надходження і вибуття товарів, дуже
широкий асортимент, несе постійні витрати на доставку товарів. В цьому
випадку оптимальним буде розподіляти ТЗВ методом розподілу за середнім
відсотком, який полягає у накопиченні ТЗВ протягом звітного періоду на
відповідних субрахунках та списанні їх у складі собівартості проданих за
період товарів на основі відсоткового співвідношення між сумою ТЗВ і
вартістю запасів.

Облік витрат діяльності підприємства здійснюється на рахунках, які
відображені в додатку.

Необхідно зазначити, що введення у використання в процесі
бухгалтерського обліку витрат рахунків класу 8, який на данний момент не
використовується на підприємстві, дозволить деталізувати операційні
витрати за їх економічними елементами і, відповідно, спростить і зробить
більш зручним формування інформації для заповнення Звіту про фінансові
результати, тим більше, що рахунки восьмого класу передбачено для
використання саме на малих підприємствах.

Бухгалтерський облік витрат діяльності ведеться у Журналах 5 і 5А, форми
яких затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000
року №356. Якщо підприємство не застосовує рахунки класу 8, то облік
витрат операційної діяльності та надзвичайних подій ведеться у
скороченому Журналі 5. Відображення операцій з використанням рахунків
класів 8 і 9 здійснюється в Журналі 5А. Для складання Журналів 5 і 5А
використовуються дані первинних документів, накопичувальних відомостей,
інших журналів, а також бухгалтерських довідок. Інформація, накопичена в
цих облікових регісрах, є основою формування записів на рахунках витрат
у Головній книзі та звітності. Окрім того, для малих підприємств
передбачено окремий вид регістрів обліку витрат згідно з спрощеною
системою бухгалтерського обліку – Відомість 5-М (Розділи І та ІІ).

На досліджуваному підприємстві облік витрат діяльності ведеться у
журналі-ордері №10 (додаток 3). Дані про витрати, понесені підприємством
у грудні 2002 року, узагальнено в таблиці 3.3 . Сума всіх витрат, яка
дорівнює 1656,69 грн., відображається у дебеті рахунку 79
“Фінансові результати”.

Таблиця 3.3

Витрати МПП “Каскад” у грудні 2002 року

Вид витрат Сума, грн.

Собівартість реалізованої готової продукції 804,02

Собівартість реалізованих товарів 452,90

Загальновиробничі витрати 54,00

Адміністративні витрати 345,77

Разом 1656,69

Основні бухгалтерські записи, що відображають формування даних
облікового регістру витрат, а також типові для бухгалтерського обліку
витрат МПП „Каскад” проведення наведені у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з обліку витрат
МПП „Каскад”

№ Зміст операції Сума,

грн. Кореспонденція рахунків Податковий облік

Згідно норматив-них документів на підпри-ємстві Валові

доходи Валові

Витрати

Д-т К-т Д-т К-т

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 Списано витрати на виробництво на собівартість реалізованої продукції
804,02 901 23 901 23 – –

Продовження таблиці

1 2 3 4 5 6 7 8 9

2 Списано балансову вартість реалізованих товарів 452,90 902 28 902 28

3 Списано на загальновироб-ничі витрати собівартість використаних
запасів 54,00 91 20 91 20

4 Віднесено на адміністративні витрати вартість використаних МШП 28,50
92 22 92 22

28,50

5 Нараховано заробітну плату адмінперсоналу 228,10 92 661 92 661

228,10

6 Нараховано відрахування на зарплату адмінперсоналу 89,17 92 65 92 65

89,17

7 Списано собівартість реалізованих виробничих запасів, МШП – 943 20,22
943 20,22 – –

8 Списано залишкову вартість об’єктів основних засобів у зв’язку з їх
реалізацією – 972 10 972 10 – –

9 Відображено суму уцінки об’єктів основних засобів – 975 10 975 10

+

Продовження таблиці

1 2 3 4 5 6 7 8 9

10 Нараховано суму штрафних санкцій і пені за несвоєчану сплату податків
– 948 641 948 641 – –

11 Списано собівартість реалізації – 79 90 79 90 – –

12 Відображено у складі фінансових результатів суму адміністративних
витрат – 79 92 79 92 – –

13 Відображено у складі фінансових результатів суму витрат на збут – 79
93 79 93 – –

14 Відображено у складі фінансових результатів суму інших витрат
операційної діяльності – 79 94 79 94 – –

15 Відображено у складі фінансових результатів суму фінансових витрат
звітного періоду – 79 95 79 95 – –

16 Списано інші витрати на фінансові результати – 79 97 79 97 – –

З даних таблиці видно, що кореспонденція рахунків на даному підприємстві
відповідає вимогам нормативних документів.

Як і стосовно доходів, слід звернути увагу на те, що журнал-ордер №10 у
повноті та деталізації інформації значно поступається Журналу 5, і
підприємство для окреслення більш чіткої картини формування витрат
повинне саме цей регістр використовувати для їх обліку. Окрім того,
оскільки підприємство являється малим, воно, так як і для обліку
доходів, може використовувати Відомість 5-М.

3.3. Облік фінансових результатів діяльності

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства
громадського харчування є прибуток або збиток.

Поняття фінансових результатів діяльності наведено в П(С)БО 3 “Звіт про
фінансові результати”.

Прибуток – сума, на яку доходи перевищують витрати, що повязані з ними.

Збиток – перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких
здійснені ці витрати.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку
(збитку) за кожним видом діяльності шляхом зіставлення доходів і витрат
звітного періоду.

Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати від
звичайної діяльності і надзвичайних подій призначено рахунок 79
“Фінансові результати”, за кредитом якого відображаються суми, списані в
порядку закриття рахунків обліку доходів, а за дебетом – рахунків обліку
витрат, включаючи належну суму податку на прибуток. По закінченні
звітного періоду сальдо рахунка 79 при його закритті списується на
рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. Для визначення
кінцевого фінансового результату необхідно закрити рахунок 98 “Податки
на прибуток”. Оскільки податок на прибуток визначається загальною сумою
і не розділяється за видами діяльності, то витрати з податку на прибуток
списуються на окремий субрахунок рахунка 79 “Фінансові результати” за
вибором підприємства, крім субрахунка 794 “Результат надзвичайних
подій”.

Послідовність процесу визначення фінансових результатів торговельного
підприємства можлива за такими формулами:

1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (ЧД):

ЧД = Д – (ПДВ + АЗ + ІЗ + ІВ), (3.1)

де Д – дохід (виручка) від реалізації товарів;

ПДВ – податок на додану вартість;

АЗ – акцизний збір;

ІЗ – інші збори або податки з обороту;

ІВ – інші витрати.

2. Розрахунок валового прибутку або збитку (ВП(З)):

ВП(З) = ЧД – СР, (3.2)

де СР – собівартість реалізованих товарів.

3. Визначення фінансового результату від операційної діяльності
(ФРОД ):

ФРОД = ВП(З) + ІОД – (АВ + ВЗ + ІОВ), (3.3)

де ІОД – інші операційні доходи;

АВ – адміністративні витрати;

ВЗ – витрати на збут;

ІОВ – інші операційні витрати.

4. Розрахунок фінансового результату – прибутку (збитку) від звичайної
діяльності до оподаткування (ФРЗД ):

ФРЗД = ФРОД + (( ДК + ІФД + ІД ) – ФВ+ ВК + ІВ), (3.4)

де ДК – дохід від участі в капіталі;

ІФД – інші фінансові доходи;

ІД – інші доходи;

ФВ – фінансові витрати;

ВК – витрати від участі в капіталі;

ІВ – інші витрати.

5. Розрахунок фінансового результату – прибутку (збитку) від звичайної
діяльності (П(З)):

П(З) = ФРЗД – ППЗД , (3.5)

де ППЗД – податок на прибуток.

6. Розрахунок чистого прибутку або збитку (ЧП(З)):

ЧП(З) = ФРЗД + ДНД + ППНД + ВНД + ЗППНД , (3.6)

де ДНД – дохід від надзвичайної діяльності;

ППНД – податок на прибуток від надзвичайної діяльності;

ВНД – витрати від надзвичайної діяльності;

ЗППНД – зменшення податку на прибуток від збитків від надзвичайної
діяльності.

На основі даної послідовності розрахунків проводиться визначення
фінансового результату діяльності підприємства, що подає Звіт про
фінансові результати за повною формою. Слід зауважити, що форма Звіту
про фінансові результати для малих підприємств у редакції наказу Мінфіну
України від 24.02.2001р. №101 має інший вигляд ніж його повна форма для
великих підприємств. Тому для малих підприємств слід застосувати
наступну схему розрахунків.

Визначення доходу (виручки ) від реалізації (ДР):

ДР = Д – (НП + ІВ),
(3.7)

де Д – дохід (виручка) від реалізації ;

НП – непрямі податки;

ІВ – інші вирахування з доходу.

Розрахунок загальних чистих доходів (ЧД):

ЧД = ДР + ІОД + ІЗВ + НД,
(3.8)

де ІОД – інші операційні доходи,

ІЗВ – інші звичайні доходи,

НД – надзвичайні доходи.

Визначення загальної суми витрат (В):

В = МЗ + ОП + ВСЗ + А + ІОВ + ІЗВ + НВ ( ЗГП + ПП, (3.9)

де МЗ – матеріальні затрати,

ОП – витрати на оплату праці,

ВСЗ – відрахування на соціальні заходи,

А – амортизація,

ІОВ – інші операційні витрати,

ІЗВ – інші звичайні витрати,

НВ – надзвичайні витрати,

ЗГП – збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і
готової продукції,

ПП – податок на прибуток.

Чистий прибуток (збиток) тоді дорівнює:

ЧП(З) = ЧД – В, (3.10)

де ЧП(З) – чистий прибуток(збиток),

ЧД – чисті доходи підприємства,

В – витрати підприємства.

У таблиці 3.5 узагальнено дані регістрів обліку та Головної книги,
необхідні для розрахунку чистого прибутку або збитку МПП “Каскад” за
2002 рік згідно формул, що наведені вище. Показники в таблиці збігаються
зі статтями Звіту про фінансові результати (додаток 1), що його буде
розглянуто в наступному розділі. Процес формування цих показників на
основі даних, що містяться в регістрах також буде розглянуто нижче.

Таблиця 3.5

Показники діяльності МПП “Каскад” за 2002 рік

(на основі Звіту про фінансові результати )

Показник Сума за звітний період, тис.грн

1 2

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 28,0

Непрямі податки та інші відрахування з доходу 4,7

Інші операційні доходи 1,8

Інші звичайні доходи 2,1

Продовження таблиці

1 2

Зменшення залишків готової продукції -0,7

Матеріальні затрати 7,5

Витрати на оплату праці 3,4

Відрахування на соціальні заходи 1,2

Амортизація 1,2

Інші операційні витрати 0,5

Податок на прибуток 3,5

Оскільки надзвичайних доходів і витрат підприємство у звітному періоді
не мало, то можна стверджувати, що в результаті своєї діяльності у 2002
році воно отримало чистий прибуток у розмірі 9,2 тис.грн.

3.4. Порядок складання звітності про фінансові результати

Зміст і форма Звіту про фінансові результати визначені Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”,
який є аналогом Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку.

Звіт про фінансові результати – це звіт про доходи, витрати і фінансові
результати діяльності підприємства. Метою його складання є надання
користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи,
витрати, прибутки і збитки.

Вимоги П(С)БО 3 стосуються підприємств, організацій, установ та інших
юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
Малі підприємства складають такий Звіт за спрощеною формою відповідно до
П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”.

Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів:

Фінансові результати.

Елементи операційних витрат.

Розрахунок показників прибутковості акцій.

У Формі №2-м Звіту про фінансові результати для малих підприємств перший
та другий розділ з’єднані в одне ціле, а третій розділ відсутній.

Згідно з класифікацією доходів і витрат за видами діяльності та
функціями побудований розділ 1, що забезпечує послідовне зіставлення
доходів і витрат для визначення чистого прибутку (збитку) звітного

періоду. Цей розділ надає інформацію з точки зору власника
підприємства і:

розглядає прибуток як джерело виплат власникам (нарахування і сплати
дивідендів тощо), створення резервного капіталу або збільшення
статутного капіталу;

усі витрати, пов’язані з отриманням доходу звітного періоду, включаючи і
податок на прибуток, вважає витратами звітного періоду.

Передусім фінансові результати поділяють за видами діяльності, внаслідок
якої вони виникають, на прибутки (збитки) від звичайної та надзвичайної
діяльності. Звичайна діяльність , у свою чергу, поділяється на
операційну та іншу (фінансову та інвестиційну). Витрати, пов’язані з
основною діяльністю, розрізняють за функціями – виробництво, управління,
збут тощо.

Загальні критерії визнання статей у фінансових звітах – імовірність
збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод, пов’язаних із цією
статтею, та можливість достовірного визначення оцінки статті –
установлені П(С)БО 1. П(С)БО 3 деталізує ці критерії стосовно доходу і
витрат. Доходи і витрати включаються до складу Звіту про фінансові
результати на підставі принципів нарахування та відповідності. Тому
доходи і витрати визначаються тоді, коли вони відбуваються (а не тоді,
коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в
бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони
відносяться. Крім того витрати визнаються у Звіті про фінансові
результати на основі прямого зв’язку між ними і отриманими доходами.

Слід також зауважити, що інформація наведена у фінансовій звітності
повинна бути достовірною і вважається такою, якщо вона не містить
помилок чи викривлень, які можуть вплинути на рішення користувачів
звітності. Вона грунтується на даних синтетичного і аналітичного обліку,
а отже повинна бути тотожною до них.

Що стосується спрощеної форми Звіту про фінансові результати для малих
підприємств, то її особливостями є наступні.

По-перше, не потрібно визначати фінансові результати від окремих видів
діяльності. Спочатку визначаються загальні доходи, потім загальні
витрати, різниця між якими дає відповідний прибуток (збиток)
розрахункового періоду.

По-друге, немає окремого розділу для відображення складу витрат за
елементами – ці витрати входять до розрахунку загальних витрат.

У статті “Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг)” відображається загальний дохід від реалізації продукції
за мінусом суми податку на додану вартість. На досліджуваному
підприємстві Цей показник у 2002 році дорівнював 23,3 тис.грн.

У статті “Інші операційні доходи” відображається сума доходів від
операційної діяльності підприємства (крім виручки) – доходи від
операційної оренди активів, від операційних курсових різниць, від
реалізації оборотних активів тощо. Сума інших операційних доходів на
підприємстві у 2002 році дорівнювала 1,8 тис.грн.

Стаття “Інші звичайні доходи” відображає суму дивідендів, відсотків,
доходів від участі у капіталі та інших доходів, що виникають у процесі
звичайної діяльності підприємства, але не пов’язані з його операційною
діяльністю. У 2002 році підприємство отримало 2,1 тис.грн. інших
звичайних доходів.

Чистий доход від реалізації, інші операційні доходи, інші звичайні
доходи та надзвичайні доходи, що виділяються окремим рядком, у сумі
складають чисті доходи підприємства. У 2002 році чисті доходи МПП
„Каскад” склали 27,2 тис.грн.

У Звіті про фінансові результати також наводиться сума відповідних
елементів операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші
витрати). Окремими рядками виділяються інші операційні витрати, що не
включаються в собівартість продукції, інші звичайні витрати (витрати на
сплату процентів, втрати від участі в капіталі, втрати від неопераційних
курсових різниць тощо). У статті “Надзвичайні витрати” відображаються
втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних
аварій тощо), включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від
стихійного лиха та техногенних аварій. Оскільки надзвичайних витрат у
2002 році підприємство не понесло, то загальна сума витрат склала 14,5
тис.грн.

У статті “Податок на прибуток” відображається сума податку на прибуток.
У цій статті наводиться також сума єдиного податку, а також плата за
торговий патент. Сума податку на прибуток базового підприємства у 2002
році склала 3,5 тис.грн.

Звітним періодом для складання фінансової звітності, а отже, і Звіту про
фінансові результати, є календарний рік з 1 січня по 31 грудня включно.
Квартальна фінансова звітність (крім зведеної і консолідованої)
подається підприємствами не пізніше 25-го числа місяця, наступного за
звітним кварталом, а річна – не пізніше 20-го лютого наступного за
звітним року.

3.5. Особливості податкового обліку формування доходів і витрат

Особливості податкового обліку валових доходів і витрат визначаються
Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р.
№283/97 – ВР зі змінами і доповненнями.

Згідно статті 3 цього закону об’єктом оподаткування податком є
прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового
доходу звітного періоду визначеного згідно цього Закону на:

суму валових витрат платника податку;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно Закону.

Валовий дохід – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів
діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у
грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України,
її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і
за її межами.

Валовий дохід включає:

доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та
обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також
доходи від продажу цінних паперів та операцій з їх кінцевого погашення;

доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання
фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами,
борговими зобов’язаннями;

доходи з інших джерел.

Не включаються до складу валового доходу:

суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником
податків на вартість продажу товарів (робіт, послуг);

суми коштів у частині надмірно сплачених податків, що повертаються
платнику податків з бюджетів;

суми одержаного платником податку емісійного доходу;

кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги,
яка надається іншими державами відповідно до міжнародних угод та інші.

Скоригований валовий дохід – це валовий дохід платника податку без
урахування доходів, що не включаються до нього згідно Закону.

Валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника
податку у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, здійснюваних
як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються
(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання
у власній господарській діяльності.

Не включаються до складу валових витрат витрати на :

потреби не пов’язані з веденням господарської діяльності;

фінансування особистих потреб фізичних осіб;

придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші
поліпшення основних фондів та витрати пов’язані з придбанням
нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

Під терміном “амортизація” основних фондів і нематеріальних активів для
цілей податкового обліку слід розуміти поступове віднесення витрат на їх
придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого
прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань
встановлених Законом “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Окрім того, на платника податку покладено обов’язок вести податковий
облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини,
матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, МШП на складах, у
незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на
придбання яких включаються до складу валових витрат. У разі коли
балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх
балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця
включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному
періоді. У протилежній ситуації різниця включається до складу валових
витрат.

РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА АУДИТ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ
РЕЗУЛЬТАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА

4.1. Організаційно-інформаційна модель аналізу фінансових результатів

Різних користувачів бухгалтерської звітності цікавлять різні показники
фінансової звітності. Наприклад, адміністрацію підприємства цікавлять
сума прибутку та його структура, фактори, які впливають на зміну розміру
прибутку; податкові органи зацікавлені в одержанні достовірної
інформації про всі складові оподатковуваного прибутку. Потенційних
інвесторів цікавлять питання якості прибутку, тобто сталості та
надійності одержання прибутку в теперешній час і в перспективі для
вибору та обгрунтування стратегії інвестицій, спрямованої на мінімізацію
втрат і фінансового ризику від вкладень в активи даного підприємства.

Для того щоб отримати відповіді на поставлені питання, а також для
виявлення додаткових резервів збільшення прибутку, більш раціонального
його використання кожному підприємству необхідно проводити глибокі
дослідження формування прибутку, оцінку впливу іакторів на відхилення
фактичних результатів діяльності від очікуваних, а також розподілу і
використання прибутку.

Отже, основними завданнями аналізу фінансових результатів є:

оцінка виконання плану (прогнозу) прибутку (за його наявності) та
вивчення динаміки відносно попередніх років;

визначення та вимір впливу факторів на відхилення по прибутку;

виявлення резервів збільшення прибутку та розробка конкретних заходів
щодо їх використання;

оцінка використання чистого прибутку;

оцінка фінансово-економічного стану підприємства та його динаміки.

Об’єктом аналізу фінансових результатів є, власне, фінансовий результат
діяльності підприємства (прибуток або збиток), а також його складові,
тобто доходи і витрати підприємства, що їх було отримано у звітному
періоді внаслідок здійснення всіх видів діяльності. Суб’єктом аналізу
фінансових результатів на досліджуваному підприємстві являється
бухгалтерія МПП „Каскад”.

В процесі економічного аналізу прибутку підприємства спочатку
визначаються обсяги та джерела загальних доходів і витрат, що його
утворюють. Наступним кроком є аналіз розміру прибутків підприємства від
різних видів діяльності, а також вивчення розмірів впливу на прибуток
факторів, від яких він залежить. Насамкінець проводиться оцінка
фінансово-економічного стану підприємства та ефективності його
діяльності в загальному та за окремими її напрямками.

Для проведення такого аналізу необхідна відповідна інформаційна база.
Для великого підприємства, що складає фінансову звітність за повною
формою, має значний оборот активів чисельність працюючих інформаційна
база може бути досить широкою.В цьому випадку в якості джерел інформації
для аналізу фінансових результатів діяльності підприємства можуть
використовуватися його баланс, звіти про фінансові результати, про рух
грошових коштів, власний капітал, примітки до звітності, статистичні
звіти, такі як звіт про фінансові результати, дебіторську і кредиторську
заборгованість, податкова звітність та інша інформація, джерелами якої є
регістри бухгалтерського обліку тощо.

Малі підприємства, як правило, не подають такої кількості звітності, але
також і потребують спрощеної методики аналізу фінансових результатів,
тому для проведення такого аналізу достатньо тих форм звітності, які
складаються такими підприємствами відповідно дозаконодавства.

Основні джерела інформації, що можуть використовуватися для проведення
аналізу фінансового стану малого підприємства наведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Інформаційна база аналізу фінансових результатів малого підприємства та
її можливості

Інформаційне джерело Форма Аналітичні можливості

1 2 3

Публічна фінансова звітність Баланс, Ф.№1-м Оцінка динаміки власного
капіталу, розрахунок середньої вартості відповідних груп активів та
капіталу в системі оцінки рентабельності.

Звіт про фінансові результати, Ф.№2-м Горизонтальний і вертикальний
аналіз фінансових результатів. Оцінка ефективності господарювання на
основі показників рентабельності та ділової активності.

Податкова звітність Декларація про прибуток підприємства Розрахунок
податку на прибуток в податковому обліку.

Інша інформація Експертні оцінки Аудиторські висновки щодо правильності
визначення фінансових результатів та податку на прибуток.

Продовження таблиці

Дані бухгалтерського обліку Інформаційна база факторного аналізу
операційного прибутку (склад, структура, асортимент реалізованої
продукції, її собівартість тощо).

Показники оцінки фінансових результатів підприємства громадського
харчування для цілей аналізу поділяються на абсолютні показники (обсяг
доходів в цілому по підприємству і обсяг фінансових результатів по
окремих видах діяльності), структурні показники (склад фінансових
результатів, тобто питома вага окремих видів фінансових результатів у їх
загальному обсязі), відносні показники (отримані фінансові результати за
видами діяльності і в цілому по підприємству на одиницю показника, що
оцінює їх обсяг в грошовому чи натуральному виразі).

При здійсненні аналізу фінансових результатів діяльності підприємства
використовуються такі методичні прийоми як аналіз, синтез, групування та
систематизація даних, розрахунок абсолютних, відносних величин,
аналітичних показників рядів динаміки тощо.

Слід зауважити, що при проведенні аудиту результатів діяльності
підприємства аудитор використовує практично ті самі джерела інформації,
а також багато з тих прийомів і методів, що використовуються для аналізу
прибутків.

4.2. Аналіз складу і динаміки прибутку підприємства

Розпочинаючи аналіз фінансових результатів діяльності підприємства,
необхідно зауважити, що для окреслення більш чіткої картини формування
прибутку підприємства передовсім слід провести аналіз доходів і аналіз
витрат, різниця між якими і утворила прибуток.

Проаналізуємо доходи досліджуваного підприємства. На першому етапі
аналізу визначається загальний обсяг доходів підприємства від всіх
здійснених ним на протязі звітного року операцій. Для цього слід
застосувати розрахунок, що базується на даних Форми №2-м “Звіт про
фінансові результати” (додаток 1 ) :

Д = р.030 + р.040 + р.050 + р.060 ( 4.1 )

Розрахувавши загальний обсяг доходів за звітний і за попередній період,
визначаємо також його абсолютну і відносну зміну.

Слід зазначити, що при проведенні аналізу фінансових результатів
необхідно враховувати фактор впливу інфляції, тобто використовувати
співставні ціни. Якщо відомо, що у звітному періоді (2002 рік) інфляція
склала –0,6% (К), тобто відбувся процес дефляції [43], то індекс ціни
розраховують наступним чином:

Jц = (100 + К) / 100, ( 4.2 )

і він дорівнюватиме 0,994. Для того, щоб розрахувати співставний
показник, слід показник звітного періоду поділити на цей індекс.

Другий етап передбачає визначення джерел формування валового доходу
(виробництво продукції, налання послуг, виконання робіт, інвестиційної
діяльності і надання кредитів, отримання штрафів від інших підприємств
тощо).

На цьому етапі також визначаємо обсяг формування доходів від

кожного джерела і їх питому вагу в загальному обсязі доходів.

Результати узагальнено в таблиці 4.2. :

Таблиця 4.2

Структура доходів МПП “Каскад”

за 2001 – 2002 роки (в тис.грн)

Вид доходу 2001 рік 2002 рік Відхи-лення Темп росту

Сума Питома вага Сума в діючих цінах Сума в порів-няльних цінах Питома
вага

Чистий дохід від реаліза-ції про-дукції 28,3 91,0% 23,3 23,4 85,7% -5,0
82,3

Інші опера-ційні доходи 0,9 2,9% 1,8 1,8 6,6% 0,9 200

Інші звичайні

доходи 1,9 6,1% 2,1 2,1 7,7% 0,2 110,5

Разом 31,1 100% 27,2 27,2 100% -3,9 87,5

Як видно з даних, узагальнених у таблиці, основним джерелом доходу на
підприємстві у 2001 – 2002 роках була виручка від реалізації продукції.

Абсолютне відхилення загального доходу, що отриманий у звітному періоді,
від доходу попереднього року складає:

27,2 – 31,1 = -3,9 (тис.грн).

Відносне відхилення доходів розраховане у співставних цінах склало:

(27,2 – 31,1) / 31,1 * 100 = -12,5

Інакше кажучи, доходи підприємства від усіх видів діяльності у

2002 році зменшилися на 12,5% порівняно з рівнем загального доходу 2001
року.

Обсяг формування доходів від кожного джерела у їх загальному обсязі
(питому вагу) відображено на рис. 4.1. і 4.2.:

Рис.4.1. Структура валового доходу

МПП “Каскад” у 2001 році

Рис 4.2. Структура валового доходу

МПП ”Каскад” у 2002 році

В процесі аналізу загальних витрат підприємства перш за все слід
визначити їх величину, що утворилася у звітному періоді, та темпи її
зміни порівняно з даними попереднього періоду, а також порівняти їх з
темпами зміни доходів від продажу продукції.

Загальна сума валових витрат розраховується за формулою, що базується на
даних Форми №2-м:

В = р.090+р.100+р.110+р.120+р.130+р.140+р.150+р.160 (4.3 )

Згідно даних таблиці 4.3. відносна зміна обсягу валових витрат у
співставних цінах у 2002 році порівняно до 2001 року склала:

(13,9 – 22,2) / 22,2 * 100 = -37,4,

тобто валові витрати зменшились за період на 37,4%. На основі даних
таблиці 4.2 відносна зміна обсягів доходів від реалізації продукції за
той самий період склала:

(23,4 – 28,3) / 28,3 * 100 = -17,3 ,

тобто доходи від реалізації зменшились на 17,3%. Отже, можна зробити
висновок, що хоча за 2002 рік і відбулося зменшення обсягів доходів від
реалізації, темпи зменшення обсягів витрат на досить великий відсоток (
а саме 20,1%), перевищували темпи зменшення обсягів доходів від
продажу продукції, що, все ж таки, є позитивним явищем.

Таблиця 4.3

Структура витрат МПП ”Каскад” в розрізіокремих елементів

за 2001 – 2002роки (у тис.грн)

Вид витрат 2001 рік 2002 рік Відхи-лення Темп росту

Сума Питома вага Сума в діючих цінах Сума в порів-няльних цінах Питома
вага

Матеріальні затрати 12,5 56,3% 7,5 7,6 54,4% -5,0 60,0

Витрати на оплату праці 4,2 18,9% 3,4 3,4 24,6% -0,8 81,0

Відрахування на соціальні заходи 1,4 6,3% 1,2 1,2 8,7% -0,2 85,7

Амортизація 1,2 5,4% 1,2 1,2 8,7% – –

Інші операційні витрати 2,9 13,1% 0,5 0,5 3,6% -2,4 17,2

Разом 22,2 100% 13,8 13,9 100% -8,3 62,0

Структура витрат підприємства у звітному і попередньому періодах
показана на рис. 4.3. і 4.4.

Рис .4.3. Структура валових витрат

МПП “Каскад” у 2001 році

Рис.4. 4. Структура валових витрат

МПП “Каскад” у 2002 році

Отже, можна стверджувати, що дане виробництво є матеріало- і
працемістким, що характерно для переробних галузей. Незначне зменшення
питомої ваги матеріальних витрат за період вказує на відповідне зниження
продуктивності праці, в той час як відхилення показника “Витрати на
оплату праці” свідчить про зростання працемісткості продукції.
Дослідження змін питомої ваги елементів витрат дає можливості планування
і контролю процесу їх формування, що може позитивно вплинути на
фінансові результати діяльності підприємства.

Дослідивши процес формування і зміни загальних доходів і витрат
підприємства, можна переходити до аналізу величини самого фінансового
результату – прибутку.

Основними етапами аналізу прибутку є такі:

дослідження змін кожного показника за поточний період

(горизонтальний аналіз);

дослідження структури відповідних показників та їх змін за аналізований
період (вертикальний аналіз);

дослідження впливу факторів на прибуток (факторний (чинниковий) аналіз).

Окрім цього може бути також проведене вивчення динаміки змін показників
за кілька звітний період – трендовий аналіз .

Отже, насамперед аналізують динаміку показників прибутку. Дані для
оцінювання динаміки прибутку та його складових наведені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4

Динаміка показників прибутку МПП “Каскад” у

2001 – 2002 роках (у тис.грн)

Найменування показника 2001 рік 2002 рік Відхилення

Сума в діючих цінах Сума в порів-няльних цінах Сума у %

1 2 3 4 5 6

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
28,3 23,3 23,4 -5,0 -18,0

Фінансовий результат (прибуток) від операційної діяльності 7,0 11,3 11,4
4,3 63,0

Продовження таблиці

1 2 3 4 5 6

Інші звичайні доходи 1,9 2,1 2,1 0,2 11,0

Фінансовий результат (прибуток) від звичайної діяльності до
оподаткування 8,5 12,7 12,8 4,2 50,6

Горизонтальний аналіз абсолютних показників, наведених у табл.4.4 ,
показує, що підприємство у звітному році досягло високих фінансових
результатів у господарській діяльності порівняно з фактичними даними
минулого року. Порівняно з минулим роком приріст прибутку в абсолютній
сумі становив 4,2 тис.грн., або 50,6%.

Аналіз структури прибутку звітного року (вертикальний аналіз) дає змогу
визначити, що головну частину його становить чистий дохід від реалізації
продукції. Щоправда, відносно величини минулого року значення цього
показника зменшилось на 5,0 тис.грн., або 18,0%. Інші звичайні доходи
дали змогу збільшити прибуток звітного року порівняно з минулим, на 0,2
тис.грн.(2,1 – 1,9).

Попередній структурний аналіз прибутку звітного періоду показав, що
основне джерело його формування на даному підприємстві – прибуток від
реалізації продукції (робіт, послуг). Формалізований розрахунок прибутку
від реалізації продукції (Р) можна подати в такому вигляді:

P = Q – S – К – У, ( 4.4 )

де Q – виручка (нетто) від реалізації продукції (за мінусом ПДВ,
акцизів, інших аналогічних платежів);

S – собівартість реалізації продукції;

К – комерційні витрати;

У – управлінські витрати.

Фактично отриманий у звітному періоді в процесі реалізації прибуток може
відрізнятися від прибутку за минулий період у зв’язку з впливом ряду
внутрішніх і зовнішніх чинників. Тому при аналізі важливо дати не лише
загальну оцінку динаміки, а й всебічно вивчити чинники, що впливають на
прибуток, визначити ступінь кожного з них. Для ознайомлення з основними
показниками, що характеризують динаміку

прибутку від реалізації продукції потрібно звернутися до даних Форми
№2-м (див. табл.4.5. ):

Таблиця 4.5

Динаміка реалізації продукції і прибутку

МПП “Каскад” за 2001 – 2002 роки (у тис.грн)

Найменування показника 2001 рік 2002 рік

В цінах звітного періоду В цінах базового періоду

Реалізація продукції (без ПДВ) 28,3 23,3 23,4

Собівартість реалізованої продукції 19,3 13,3 13,4

Результат (прибуток) 9,0 10,0 10,0

Рівень рентабельності продукції 31,8 42,9 42,7

На суму прибутку від реалізації продукції безпосередньо впливають такі
фактори:

обсяг реалізації продукції;

собівартість реалізованої продукції;

структура реалізованих товарів;

ціни реалізації.

Зміна суми прибутку від реалізації за рахунок впливу зміни обсягу
реалізації (ПР) розраховується за формулою:

ПР = ПМ * (РФМ / РМ ) – ПМ , ( 4.5 )

де ПМ – сума прибутку від реалізації продукції в минулому році;

РФМ – фактичний обсяг виручки від реалізації в цінах минулого року;

РМ – обсяг виручки в минулому році.

Отже, вплив зміни обсягу реалізації, що зменшився в порівнянні з минулим
роком, на суму прибутку становитиме:

ПР = 9,0 * (13,3 / 19,3) – 9,0 = -2,8(тис.грн)

Зміна суми прибутку від реалізації за рахунок вартості реалізованої
продукції (ПС) розраховується так:

ПС = СФ – СФМ, ( 4.6 )

де СФ – фактична собівартість реалізованої продукції;

СФМ – фактична собівартість реалізованої продукції в цінах минулого
року.

У нашому випадку у звітному періоді отримана економія у сумі

0,1 тис.грн:

ПС = 13,3 – 13,4 = -0,1(тис.грн).

Вплив на прибуток зміни асортименту та структури реалізованої продукції
можна визначити за формулою:

ПА = ПФМ – ПМ * (РФМ / РМ) , ( 4.7 )

де ПФМ – прибуток, отриманий від фактично реалізованої продукції у цінах
минулого року.

Значення цього показника в нашому випадку становитиме:

ПА = 10,0 – 9 * (13,3 / 19,3) = 3,8(тисгрн.),

тобто внаслідок впливу цього фактору не відбулася зміна прибутку, а
саме – його приріст на 3,8(тис.грн.).

Вплив на прибуток зміни роздрібних цін (ПЦ) визначається наступним
чином:

ПЦ = РФ – РФМ, ( 4.8 )

де РФ – фактичний обсяг виручки від реалізації.

Він дорівнює:

ПЦ = 23,3 – 23,4 = -0,1(тис.грн),

тобто в результаті змін цін і тарифів прибуток зменшився на

0,1 тис.грн.

Розрахунки впливу чинників на зміну прибутку від реалізації продукції
(робіт, послуг) проти рівня попереднього року узагальнено в таблиці
4.6.

Таблиця 4.6

Узагальнення результатів чинникового

аналізу прибутку МПП “Каскад” у 2002 році

Чинники зміни прибутку Сума приросту у порівнянні з минулим роком
(тис.грн.)

Зміна обсягу реалізації продукції – 2,8

Зміна структури та асортименту 3,8

Зміна собівартості продукції 0,1

Зміна відпускних цін – 0,1

Всього 1,0

Оскільки прибуток від реалізації товарної продукції (робіт, послуг) є
найважливішим джерелом прибутку даного підприємства, то основним
завданням аналізу є оцінка саме цієї складової прибутку, але також можна
проаналізувати і інші його джерела.

4.3. Загальний і факторний аналіз рентабельності підприємства.

Для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства, ефективності
виробництва всієї продукції та окремих її видів недостатньо
використовувати лише показники прибутку. Щоб зробити висновок про рівень
ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток слід порівняти з
понесеними витратами.

По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності
підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут можливі
різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що
використовуються у розрахунках.

По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований
капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської
діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення
авансованої вартості і визначення прибутку, що береться для розрахунків.

Тому для оцінки інтенсивності та ефективності виробництва використовують
показники рентабельності.

Рентабельність – це якісний вартісний відносний показник, що
характеризує рівень віддачі витрат або міру використання наявних
ресурсів у процесі виробництва і реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг).

Ці показники повніше, ніж прибуток, характеризують кінцеві результати
діяльності, оскільки їх величина показує співвідношення прибутку з
наявними або використаними ресурсами. Тобто, якщо сума прибутку показує
абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру
цієї ефективності, відносний ступінь прибутковості підприємства, або
продукції, що виробляється. У загальній формі рентабельність
розраховується як відношення прибутку до витрат чи застосованих ресурсів
(капіталу).

Підприємство вважається рентабельним, якщо в результаті реалізації
продукції воно покриває свої витрати і отримує прибуток. Але сума
прибутку і рівень рентабельності, як правило, змінюються не в рівній
пропорції, а іноді і в різних напрямках: прибуток може збільшуватися
швидшими темпами ніж рентабельність. Показники рентабельності
характеризують ефективність поточних витрат підприємства, пов’язаних з
виробництвом та реалізацією як усієї продукції, так і окремих її видів.
У той же час ці показники відображають рівень використання всіх коштів
підприємства, як авансованих у даному виробничому циклі, так і спожитих
у ньому.

Аналіз показників рентабельності має важливе значення. Його дані
використовуються для вибору варіантів формування асортименту та
структури продукції, оцінки можливостей додаткового прибутку шляхом
збільшення випуску більш рентабельних виробів, як інструмент
інвестиційної політики та ціноутворення. Аналіз необхідний для
узагальнюючої оцінки рівня рентабельності підприємства і визначення
основних напрямів пошуку резервів підвищення його ефективності.

Різні варіанти рішень, що приймаються для визначення прибутку, поточних
витрат, авансованої вартості,для розрахунку рентабельності, зумовлюють
наявність значної кількості показників рентабельності.

Основним показником рентабельності діяльності підприємства
(рентабельності капіталу) є відношення одержаного прибутку як
фінансового результату діяльності (до оподаткування) до всього
вкладеного капіталу:

RД = П / К * 100, ( 4.9 )

Де RД – рентабельність діяльності підприємства;

П – прибуток без вирахування податку на прибуток;

К – середній за аналізований період залишок власного і позикового
капіталу підприємства (або суми всіх активів).

У знаменнику цієї формули, залежно від цілей обчислення рентабельності,
можуть фігурувати або лише власні фінансові ресурси, що вкладені в
основні, оборотні засоби, засоби обігу, або всі фінансові ресурси
підприємства – власні та позикові. Цей показник характеризує
прибутковість підприємства стосовно наявних фінансових ресурсів, які є в
його розпорядженні, тобто такий показник є ресурсним. Рентабельність
використання фінансових ресурсів може бути підвищена, якщо підприємство
досягає того самого обсягу прибутку, але зменшує прицьому суму коштів,
вкладених в основні, оборотні засоби, засоби обігу (наприклад, реалізує
частину машин, устаткування, якщо вони використовуються не досить
ефективно, знижує залишки виробничих запасів, незавершеного виробництва,
готової продукції, товарів, вивільнює гроші, іммобілізовані в
дебіторську заборгованість).

Для базового підприємства цей показник у 2001 році дорівнював

RД = 8,5 / 33,2 * 100 = 25,6%.

У 2002 році його значення становило:

RД = 12,7 / 35,6 * 100 = 35,7%,

тобто відбулося його зростання.

На практиці часто застосовується показник “чистої” рентабельності
використання фінансових ресурсів. Він обчислюється за аналогією з
показником загальної рентабельності (див.формулу ), лише в чисельнику
береться прибуток, зменшений на внесені за його рахунок податки до
державного бюджету. Він характеризує розрахункову рентабельність, тобто
прибутковість, яка враховує прибуток, що залишається в розпорядженні
підприємства. У 2001 – 2002 роках цей показник на підприємстві становив,
відповідно, 18,1% та 25,8%.

Інший економічний смисл має показник “рентабельність операційних
витрат”, який визначається так:

RОВ = ПОД / С * 100, ( 4.10 )

де RОВ – рентабельність операційних витрат підприємства;

ПОД – прибуток від операційної діяльності;

С – операційні витрати (поточні витрати на виробництво продукції та на
інші види операційної діяльності).

На відміну від ресурсних показників, рентабельність операційних витрат
характеризує прибутковість поточних витрат, вигідність для підприємства
виробництва певних видів продукції, виконання певних робіт,надання
платних послуг і витрат на інші види опраційної діяльності (тому він
являє собою витратний показник рентабельності). Ресурси, якими володіє
підприємство, впливають на рівень цього показника незначною мірою – лише
у тій частині собівартості, яка дорівнює амортизації основних засобів і
зносу нематеріальних активів, а також витратам на поточний та
капітальний ремонти основних засобів. Основними факторами зростання
рентабельності операційної діяльності є зниження витрат на виробництво
товарів, робіт і послуг, а також підвищення їх продажних цін. Для
підприємства, діяльність якого досліджується в даній роботі,
рентабельність операційних витрат у 2001 році становила:

RОВ = 7,0 / 22,2 * 100 = 31,5%.

У 2002 році цей показник зріс і дорівнював:

RОВ = 11,3 / 13,8 * 100 = 81,9%.

Для економічного аналізу діяльності підприємств використовуються також
показники рентабельності основної товарної продукції та окремих видів
товарів, робіт і послуг. Рентабельність продукції характеризує
ефективність витрат на її виробництво. Передусім, аналізуючи
рентабельність продукції, слід обчислити рентабельність усієї
реалізованої продукції як відношення валового прибутку від реалізації до
собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна
розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції.
У такому вигляді цей показник більше застосовується у зарубіжній
практиці. З огляду на порядок обліку витрат на виробництво продукції
(мається на увазі невключення до собівартості окремих видів продукції
таких операційних витрат, як адміністративні витрати, витрати на збут,
нерозподілені постійні загальновиробничі витрати) рекомендується
визначати такі показники рентабельності основної товарної продукції:

RП = ( Р – СРП ) / СРП * 100, (4.11)

де RП – рентабельність продукції підприємства;

Р – виручка від реалізації товарів, робіт, послуг ( без ПДВ );

СРП – операційні витрати на випуск реалізованої продукції.

RВАЛ = ПВАЛ / СВ * 100, (4.12 )

Де RВАЛ – рентабельність продукції за валовим прибутком;

ПВАЛ – валовий прибуток;

СВ – виробнича собівартість продукції.

Різниця між величинами СРП і СВ визначається особливостями формування
виробничої собівартості продукції та операційних витрат згідно з П(С)БО
3 і П(С)БО 16 національних стандартів бухгалтерського обліку. За логікою
формули ( ) можна розрахувати також і рентабельність окремих видів
продукції (робіт, послуг):

rВ = ( ЦВ – СВ ) / СВ * 100, ( 4.13 )

де rВ – рентабельність виробу (виду робіт, послуг);

ЦВ – відпускна ціна одиниці продукції (виробу, виду робіт, послуг) без
ПДВ;

СВ – виробнича собівартість одиниці продукції.

Для підприємства громадського харчування з його широкими та часто
змінюваними асортиментом та цінами немає змісту розраховувати
рентабельність певного виду продукції чи товару, тому найбільш наочно
визначити рентабельність можна за допомогою показника основної товарної
продукції.Нижче подані розрахунки цього показника для МПП “Каскад” у
2001-2002 роках.

RП1 = ( 28,3 – 22,2 ) / 22,2 * 100 = 27,5%,

RП2 = ( 23,3 – 13,8 ) / 13,8 * 100 = 68,8%.

Національними стандартами бухгалтерського обліку введено поняття
“витрати діяльності підприємства”. Вони вбирають в себе (згідно з
П(С)БО16):

операційні витрати;

фінансові витрати;

втрати від участі в капіталі;

інші витрати;

надзвичайні витрати.

Загальний фінансовий результат діяльності підприємства (прибуток),
віднесений до суми витрат діяльності, показує загальну витратну
рентабельність, тобто дає відповідь на запитання, скільки прибутку
приносить кожна гривня всіх витрат, зроблених підприємством за звітний
період. Цей показник обчислюється за формулою:

RВД = П / СД * 100, (4.14 )

де RВД – рентабельність витрат діяльності;

П – прибуток звітного періоду (без урахування податку на прибуток);

СД – витрати діяльності (без урахування податку на прибуток).

Для досліджуваного підприємства цей показник у 2001-2002 роках становив:

RВД1= 6,0 / 22,2 * 100 = 27,0%,

RВД2= 9,2 / 13,8 * 100 = 66,6%.

Окрім перерахованих показників існують і інші показники рентабельності,
в тому числі і показники рентабельності галузі, однак для аналізу
фінансових результатів діяльності підприємства громадського харчування,
враховуючи її специфіку, вони можуть і не застосовуватися.

Результати аналізу рентабельності МПП “Каскад” узагальнено в таблиці
4.7.:

Таблиця 4.7

Показники рентабельності МПП “Каскад” у 2001-2002 рр.

Показник 2001 рік, % 2002 рік, % Відхилення

Рентабельність діяльності підприємства 25,6 35,7 10,1

Чиста рентабельність використання фінансових ресурсів 18,1 25,8 7,7

Рентабельність операційних витрат 31,5 81,9 50,4

Рентабельність товарної продукції 27,5 68,8 41,3

Рентабельність витрат діяльності 27,0 66,6 39,6

Рентабельність живої та уречевленої праці 143,0 270,0 127,0

Як видно з таблиці, за досліджуваний період на підприємстві відбулося
значне зростання всіх показників рентабельності, що являється позитивною
характеристикою його діяльності.

Аналіз рентабельності також передбачає визначення впливу факторів на
відхилення за рівнем рентабельності. Розглянемо вплив факторів на
прикладі аналізу рентабельності витрат діяльності підприємства
(табл.4.8).

Як видно з таблиці, фактичний рівень рентабельності збільшився на 39,6%
(66,6 – 27,0). На відхилення рівня рентабельності вплинула зміна:

а) прибутку звітного періоду: 41,4 – 27,0 = +14,4%;

б) витрат діяльності: 66,6 – 41,4 = +25,2%

Загальне відхилення: +39,6%.

Таблиця 4.8

Вихідні дані для факторного аналізу рентабельності

МПП “Каскад” у 2001-2002 рр.

Показники Прибуток звітного періоду, тис.грн. Витрати діяльності,
тис.грн. Рівень рентабельності, %

2001 рік 6,0 22,2 27,0

2002 рік за витратами 2001 року 9,2 22,2 41,4

2002 рік 9,2 13,8 66,6

Отже, рівень рентабельності підприємства збільшився на 14,4% за рахунок
зростання прибутку підприємства і на 25,2% за рахунок зниження витрат
діяльності.

4.4. Основні положення методики аудиту фінансових результатів
підприємства

Нові форми господарювання в Україні зумовили необхідність виникнення та
розвитку аудиту, хоча він і стримується слабким розвитком ринкових
відносин.

Аудит (зовнішній) – це незалежна експертиза стану бухгалтерського
обліку, фінансової звітності та висловлення думки аудитора щодо повноти,
законності та достовірності відображених в них фінансово – господарських
операцій господарюючого суб’єкта.

Метою аудиту є висловлення думки аудитора щодо аудованої інформації і
доведення цієї думки через аудиторський висновок до користувачів.

Одним з найбільш складних видів аудиторських перевірок являється
експертиза фінансових результатів і реального стану об’єктів
підприємницької діяльності. При цьому необхідно враховувати і високу
вірогідність аудиторського ризику, оскільки від повноти виконаної
роботи, об’єктивності висновку залежать правильність і повнота не менш
важливого напрямку аудиторської діяльності – визначення фінансової
стратегії господарювання.

Основною метою аудиту фінансових результатів являється збір, обробка
інформації для визначення результатів діяльності з окремим підрахунком
позитивного чи негативного впливу всіх факторів.

На основіаналізу і узагальнення даних аудиторських доказів аудитор
робить висновки щодо правильності ведення бухгалтерського обліку і
достовірності бухгалтерської звітності на підприємстві, що
перевіряється.

Під аудиторським доказом слід розуміти інформацію, котра підтверджує
правильність відображених в обліку даних або даних, що отримані під час
фактичної перевірки стану об’єкту, що котролюється. Методами збору
аудиторських доказів є наступні:

спостереження за інвентаризацією та участь у ній;

спостереження за виконанням господарських чи бухгалтерських операцій;

усне опитування;

одержання письмових підтверджень;

перевірка документів, одержаних клієнтом від третіх осіб;

перевірка документів клієнта;

перевірка арифметичних розрахунків;

проведення аналізу .

В практиці аудиту також широко застосовуються такі прийоми для отримання
доказів як техніко-економічні розрахунки, нормативні перевірки,
експертна оцінка тощо.

Основними джерелами інформації такого аудиту фінансових результатів
являються наступні:

баланс;

звіт про фінансові результати;

декларація про прибуток підприємства.

бухгалтерські регістри по обліку виробничих затрат, реалізації,
фінансових результатів.

Аудитор передусім повинен оцінити стан бухгалтерського обліку на
підприємстві, оскільки від ступеня довіри до облікової інформації
залежать як обсяг виконуваної роботи, так і якість аудиторського
висновку і, головне, ступінь аудиторського ризику.

Після цього виконують загальну оцінку фінансових результатів: виконання
плану по прибутку не тільки по сумі, але й по окремих складових – видах
діяльності.

Важливим етапом аудиту являється визначення впливу окремих факторів на
величину фінансових результатів. Відомо, що на фінансовий результат
впливають зміни таких показників як:

обсяг реалізації продукції;

виробнича собівартість реалізованої продукції;

ціни на товарну продукцію;

структура та асортимент реалізованої продукції.

Методика підрахунків впливу цих факторів описана в попередніх розділах
роботи.

Слід зауважити, що нестабільність економічної ситуації при формуванні
ринкових відносин в Україні призводить до такого стану, коли перспективи
підприємницької діяльності прогнозувати важко. В таких умовах на
багатьох підприємствах планові завдання визначаються формально і, як
правило, є далекими від реальності, а більшість підприємств взагалі не
планує основних техніко-економічних показників. В кінцевому результаті
це означає втрату частини інформації для аналізу фінансових результатів.

Однак, це не звільняє аудитора від збору доказів і підготовки
аудиторського висновку.

Разом з тим, при стабілізації економіки і, відповідно, появі можливостей
для більш глибокого аналізу є сенс для використання методик зарубіжних
спеціалістів, які пропонують для аналіза і оцінки фактичної і майбутньої
ліквідності складати ретроспективну таблицю фінансових результатів.
Вона являється результатом поєднання двох проміжних таблиць. Перша
узагальнює з позицій ліквідності виробничі і реалізаційні операції –
результат господарської діяльності, друга – результати фінансової
діяльності.

Наступним етапом аудиту являється розрахунок основних показників,
значення яких характеризують основні результати фінансово-господарської
діяльності: рентабельності майна, інвестицій, власного капіталу,
реалізованої продукції.

Як вже було зазначено, в аудиторському висновку необхідно зафіксувати
ступінь довіри до системи обліку. Але крім того аудитор повинен дати
клієнту поради відносно вибору варіанту облікової політики, котрий би
найкращим чином забезпечував реалізацію підприємством фінансової
стратегії.

Також аудитор перевіряє правильність визначення величини податку на
прибуток, що належить сплаті до бюджету. При перевірці правильності
розрахунку суми податку на прибуток аудитор керується чинними
нормативними документами з питань оподаткування, а також переліком
пільг, які надаються суб’єктам підприємницької діяльності при обчисленні
податків. Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається
зменшенням валового доходу звітного періоду на суму валових витрат та
суму амортизації.

Останнім етапом аудиторської перевірки фінансових результатів являється
комплексне дослідження ринку продукції (товарів, послуг), що
виготовляються (надаються) підприємством. Це потребує додаткової
інформації, яка, однак, формується поза сферою бухгалтерського обліку.

На основі наведеного комплексу аудиторських робіт і отриманої при цьому
інформації готують аудиторський висновок., в якому, по-перше,
підтверджують ( або не підтверджують ) правильність визначення
фінансового результату, по-друге, формулюють вмотивований висновок про
досягнення підприємством встановленої мети і, по-третє, прикладаються
науково обгрунтовані пропозиції щодо подальшої поведінки підприємства на
ринку.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Основним завданням дослідження, проведеного в даній дипломній роботі,
було економічне обгрунтування процесу формування фінансових результатів
діяльності підприємства громадського харчування в умовах ринкових
відносин, визначення основних аспектів їх бухгалтерського обліку,
аналізу та аудиту, а також пошук шляхів його удосконалення.

У роботі розглянуто і проаналізовано результати фінансово-господарської
діяльності підприємства громадського харчування – МПП “Каскад”.

За результатами проведеного дослідження можна зробити наступні висновки.

Одним із найголовніших показників діяльності підприємства являється його
прибутковість. Прибуток підприємства визначається співставленням
доходів, що були отримані на протязі звітного періоду від різних видів
діяльності, з витратами, які підприємство понесло для отримання цих
доходів.

У роботі визначено основні положення бухгалтерського обліку фінансового
результату діяльності, доходів і витрат МПП „Каскад”. Для обліку доходів
досліджуване підприємство використовує рахунки сьомого класу. Облік
доходів на підприємстві здійснюється у Журналі-ордері №11. Бухгалтерські
проведення, що відображають здійснені господарські операції відповідають
вимогам Інструкції про застосування Плану рахунків.

Для обліку витрат підприємство обрало однин з трьох можливих варіантів,
а саме – облік здійснюється з використанням дев’ятого класу рахунків.
Для визначення собівартості реалізованих товарів підприємство застосовує
метод оцінки за собівартістю перших за часом надходження товарів.
Узагальнення бухгалтерського обліку витрат на МПП”Каскад” здійснюється у
Журналі ордері №10, який являється основою для формування записів у
Головній книзі та складання звітності. Кореспонденція рахунків з обліку
витрат відповідає вимогам нормативних актів.

Основною формою звітності по фінансовим результатам є Форма 2-м „Звіт
про фінансові результати”, що призначена для застосування саме малими
підприємствами. Згідно Звіту про фінансові результати чистий прибуток
МПП”Каскад” у 2001 і 2002 рр. склав, відповідно, 6,0 і 9,2 тис.грн.

Сума податку на прибуток визначається підприємством відповідно до ЗУ
„Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно якого об’єктом
оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення валового
доходу підприємства на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань.

В даній роботі проведено аналіз показників прибутковості МПП”Каскад” у
2001-2002 рр. Основними завданнями такого аналізу є визначення динаміки
рівня фінансових результатів, а також вимір впливу факторів на його
відхилення.

В процесі економічного аналізу було досліджено структуру доходів
МПП”Каскад” у звітному і попередньому періодах. На основі дослідження
визначено, що доходи підприємства у 2002 році знизилися на 3,9 тис.грн.
в порівнянні з рівнем доходів минулого року. Відносне відхилення
загального рівня доходів склало -12,5%. Основним джерелом доходів
підприємства була виручка від реалізації продукції.

Зміна загальних витрат позитивно вплинула на фінансовий результат
підприємства, оскільки у 200 році рівень витрат знизився на 8,3 тис.грн.
у порівнянні з 2001 роком. Відносна зміна обсягу витрат склала -37,4%.
Слід зауважити, що хоча у 2002 році і відбулося зменшення обсягів
доходів, отриманих від реалізації, обсяги зменшення витрат більше ніж на
20% перевищували зменшення обсягів доходів, що і призвело до зростання
прибутковості підприємства.

Отже, горизонтальний аналіз абсолютних показників прибутковості дав
змогу визначити, що підприємство у звітному році досягло зростання
фінансового результату порівняно з фактичними даними минулого року.

На суму прибутку від реалізації продукції, що згідно проведеного
вертикального аналізу є основною структурною частиною фінансового
результату МПП”Каскад” у 2002 році безпосередньо вплинули наступні
чинники змін прибутку (суму їх відхилення у порівнянні з 2001 роком
наведено в дужках (в тис.грн.)):

зміна обсягу реалізації продукції (-2,8);

зміна асортименту (3,8);

зміна собівартості (0,1);

зміна відпускних цін (-0,1).

Для того, щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи
МПП”Каскад”, отриманий підприємством прибуток було порівняно з
понесеними витратами, тобто розраховані показники рентабельності. На
основі проведених розрахунків можна стверджувати, що за досліджуваний
період на підприємстві відбулося значне зростання всіх показників
рентабельності, що являється позитивною характеристикою його діяльності.

У роботі на прикладі аналізу рентабельності витрат діяльності МПП
„Каскад” у 2001-2002 рр. визначено вплив факторів на відхилення за цим
показником рентабельності. На основі проведених розрахунків можна
зробити висновок, що на загальне відхилення фактичного рівня
рентабельності витрат (+39,6%) вплинули зміни прибутку звітного періоду
(+14,4%) і зміни рівня витрат (+25,2%).

Окрім того, у роботі розглянуто теоретичні основи і методику проведення
аудиту фінансових результатів діяльності підприємства, а також здійснено
стислий огляд можливостей і переваг, які може отримати підприємство
внаслідок автоматизації бухгалтерського обліку та аналізу.

Виходячи з проведеного дослідження, можна стверджувати, що основними
пропозиціями щодо вдосконалення системи бухгалтерського обліку і аналізу
фінансових результатів на МПП „Каскад” є наступні:

перш за все, на підприємстві необхідно розробити і затвердити Наказ про
облікову політику, оскільки даний документ являється базою усієї системи
внутрішньовиробничого обліку, а також визначає основні засади процесу
складання звітності підприємства;

необхідним кроком до удосконалення облікового процесу є заміна тих
регістрів обліку доходів і витрат, що використовуються в даний час,
більш новими і досконалими формами. Уних процес накопичення доходів і
відповідних їм витрат здійснюється більш наочними способами, а крім
того, вони ще й узагальнюють в собі багато додаткової інформації, що в
результаті полегшує процес формування показників фінансової звітності;

суттєвим вдосконаленням буде запровадження у використання на
підприємстві рахунків восьмого класу, що, власне, і передбачені для
використання саме малими підприємствами. Окрім того, використовуючи в
процесі обліку витрат рахунки цьго класу, можна згодом зручно формувати
інформацію для статей Звіту про фінансові результати;

підприємству також варто замінити метод оцінки собівартості
реалізованих товарів, що використовується ним у даний час (FIFO) на
більш простий і зручний для підприємств громадського харчування, які
мають значну і змінювану номенклатуру товарів з приблизно однаковим
рівнем торгової націнки – метод цін продажу, який грунтується на
застосуванні середнього відсотка торговельних націнок;

значно спростити процес ведення бухгалтерського обліку, складаня
звітності і здійснення аналізу діяльності підприємства, а також
полегшити роботу працівників бухгалтерської служби, дозволить
автоматизація цих процесів за допомогою сучасних програмних продуктів,
серед яких є і ті, що призначені саме для використання на підприємствах
громадського харчування.

РОЗДІЛ 5. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНИХ РОБІТ В УПРАВЛІННІ
ФІНАНСОВИМИ

РЕЗУЛЬТАТАМИ

5.1. Програмне забезпечення, комплекс можливостей і задач
автоматизованого обліку в системі управління фінансовими результатами

В період переходу економіки України до ринкових відносин зростає
необхідність активного використання бухгалтерського обліку і контролю в
управлінні виробничим процесом малого підприємства.

Бухгалтер на малому підприємстві займає одно з провідних місць в
управлінні процесом господарювання. До його обов’язків відносяться не
тільки ведення бухгалтерських рахунків, але й виконання робіт, таких як
планування, контроль та оцінка, огляд діяльності, проведення
внутрішнього аудиту і розробка управлінських рішень відносно
господарської діяльності малого підприємства.

Для успішного виконання задач, покладених на бухгалтера, необхідно
провести вдосконалення і реконструкцію його технічної і інформаційної
бази, автоматизувати облік з використанням автоматизованих робочих місць
бухгалтера (АРМБ).

Перевагами АРМ облікових працівників є: автоматизація документування,
суміщення документування з обліковою регістрацією і скорочення за
рахунок цього інформаційних кроків, скорочення кількості вихідних
паперових машинограм, підвищення достовірності і надійності
автоматизованого обліку, посилення контрольних і аналітичних функцій
обліку,значне зниження працемісткості обліку тощо.

Для автоматизації і обробки облікових даних, що використовуються не
тільки для цілей бухгалтерського обліку, але й оперативного
статистичного, необхідно інтегрувати всі види господарського обліку в
єдину систему господарського обліку на ЕОМ.

З переходом бухгалтерського обліку на якісно новий технічний рівень,
він ще в більшій мірі стає складовою частиною системи управлінського
обліку на базі сучасних засобів обчислювальної техніки, котра дозволяє
забезпечити:

повне та своєчасне задоволення іформаційних потреб користувачів;

виконання контрольних та аудиторських задач з метою отримання необхідної
інформації про наявні відхилення;

отримання автоматизованим шляхом готових управлінських рішень;

аналіз і прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства.

На малих підприємствах застосування обчислювальної техніки призвело до
радикальних змін в організаційній структурі і процесі прийняття рішень
керівництвом. Обчислювальні машини звільнили керівників малих
підприємств від ведення паперової роботи і дали поштовх для
централізації організаційної структури процесу прийняття рішення.

Господарський облік характеризується великими інформаційними обсягами,
необхідністю оперативного збору та обробки інформації, іі документування
і наступного бухгалтерського відображення в системі рахунків,
субрахунків і об’єктів аналітичного обліку, а також її
звітно-аналітичного узагальнення.

В задачі комп’ютеризації бухгалтерського обліку входять облік основних
засобів, виробничих запасів, праці і заробітної плати і, звичайно,
фінансових результатів між якими існують тісні інформаційні зв’язки.
Розв’язок цих завдань забезпечується локально розподіленою системою
обробки даних на базі мережі АРМБ. Локальна мережа – це мережа
персональних ЕОМ на обмеженій території. Локальні мережі для
інформаційно-обчислювальних робіт на підприємствах мають різні
характеристики і топології побудови, об’єднюють різні ЕОМ, але загальною
характеристикою для них являється розподіл ресурсів мережі.

Зараз для підприємств, що зайняті у сфері малого бізнесу, отримали
розповсюдження наступні типи організації інформаційних систем
бухгалтерського обліку: мінібухгалтерія та інтегровані системи.

Мінібухгалтерія призначена для ведення бухгалтерського обліку на малих
підприємствах з невеликими оборотами. Цей програмний засіб дає
можливість забезпечити синтетичний, а також нескладний аналітичний
облік. В мінібухгалтеріях формують бухгалтерські проведення, Головну
книгу, оборотні відомості, журнали та первинну документацію. Прикладом
такого програмного продукту є “Бембі +”.

Інтегровані системи побудовані на основі записів, котрі у тій чи іншій
мірі відображають інформацію різних ланок обліку. В діючих інтегрованих
системах розробники намагаються досягнути повноти реалізації облікових
функцій не за рахунок розподілу бухгалтерського обліку на окремі
ділянки, а за рахунок ускладнення і спеціалізації процедур обробки
бухгалтерських проводок. Цей клас програмних засобів призначений в
більшості випадків для невеликих підприємств; тим не менш, на відміну
від мінібухгалтерії, вони характеризуються більшою глибиною аналітичного
обліку і розвинутою реалізацією функцій натурально-вартісного і
інвентарного обліку. До універсальних систем, орієнтованих на невеликі
бухгалтерії, що підтримують у спрощеному вигляді ведення всіх розділів
обліку, в тому числі і в локальних мережах відносяться такі програмні
засоби як “1С”, “Парус”, “Акцент”. Автоматизувати, взаємопов’язати та
провести аналіз процесу виробництва дозволяють фінансово-аналітичні
програми( наприклад, “Інвестор”). Вони дають можливість отримати і
проаналізувати дані про прибутки і збитки підприємства, рух фінансів,
норму прибутку, терміни окупності капіталовкладень, оцінити ефективність
та ризик фінансових операцій. Узагальнена класифікація бухгалтерських
програмних продуктів наведена на рис.

Одними з найбільш широко розповсюджених продуктів, призначених для
автоматизованого вирішення різноманітних облікових задач є програмні
засоби системи “1С”. Останнім часом швидко зростає

– написане штатним програмістом

– створене на замовлення

– універсальне

– домашня бухгалтерія

– малі підприємства

– середні підприємства

– великі підприємства

– багатогалузеві корпорації

– програми, в яких перевага
надається

ручному введенню операцій

– програми, в яких перевага надається

введенню операуій за шаблонами

– інтегровані програми
зведеного обліку

– окремі АРМ

– програми для ведення
бухгалтерського

обліку

– фінансово-аналітичні системи

Рис 5.1. Класифікація програмного забезпечення

бухгалтерського обліку

число створених на їх основі продуктів призначених для комплексної
автоматизації обліку і управління підприємством. Нові версії цієї
платформи відображають сучасні тенденції розвитку ринку масових систем
автоматизації управління та обліку.

Основними можливостями програмних продуктів “1С” являються:

– забезпечення високої ефективності використання системи для
широкого кола підприємств за рахунок розширення функціональності і
підвищення продуктивності;

зручність використання як на малих, так і на великих підприємствах.

Технологічна платформа даного програмного продукту включає три основні
функціональні компоненти. Компонента “Бухгалтерський облік” призначена
для ведення обліку на основі бухгалтерських операцій. Влна забезпечує
ведення планів рахунків, введення проводок, отримання бухгалтерських
результатів. Ця компонента використовується для автоматизації
бухгалтерського обліку у відповідності з любим законодавством і
методологією обліку. Компонента “Розрахунок” призначена для виконання
складних періодичних розрахунків. Вона може використовуватися для
розрахунку зарплати любої складності, розрахунків, що торкаються цінних
паперів, а також інших видів розрахунків. Компонента “Оперативний облік”
призначена для обліку наявності і руху засобів в реальному часі. Вона
використовується для обліку запасів товаро-матеріальних цінностей,
розрахунків з контрагентами тощо. Компонента дозволяє відображати в
обліку операції господарського життя підприємства у момент їхнього
здійснення.

Щодо визначення фінансових результатів діяльності підприємства, слід
зауважити, що програмні продукти на зразок “1С: Бухгалтерія 6.0” не
мають спеціалізованої форми для визначення фінансового результату. Для
цієї програми розробники рекомендують створювати типові проводки, за
допомогою яких згідно з правилами бухгалтерського обліку закриваються
рахунки витрат і доходів підприємства за звітний період і визначається
фінансовий результат діяльності.

Інша ситуація складається з програмою “1С: Підприємство 7.7”, що має для
цієї мети спеціалізований документ “Фінансові результати”. Цей документ
у головному меню міститься в пункті “Інші документи”, однак, зважаючи на
його важливість для ведення бухгалтерського обліку він заслуговує на
окремий розгляд. Це регламентований документ і головне його призначення
– закриття всіх рахунків доходів і витрат (рахунки класів 7, 8, 9) на
відповідні субрахунки рахунка 79 “Фінансові результати”, тобто внаслідок
проведення документа буде визначено кінцевий фінансовий результат
діяльності підприємства.

Документ “Фінансові результати” виконує такі операції: закриття рахунків
обліку витрат за елементами (рахунків класу 8), закриття рахунка обліку
загальновиробничих витрат (рахунок 91), і, нарешті, закриття всіх
рахунків обліку прибутків і видатків (рахунки класів 7, 8, 9). Кожній з
цих операцій відповідає певний режим роботи документа, який вибирають у
реквізиті діалогової форми “Етап визначення фінансових результатів”.

Розглянемо детальніше роботу документа в кожному з цих режимів. Якщо
задати режим “закриття елементів затрат”, то відбудеться списання
рахунків восьмого класу за елементами затрат на рахунки, визначені для
кожного з елементів у довіднику “Види затрат”. Якщо ж рахунка затрат у
довіднику немає, то списання сальдо рахунка за цим видом затрат не
відбудеться. Закриття рахунка 91 “Загальновиробничі витрати” (розподіл
суми загальновиробничих витрат між рахунками обліку собівартості
продукції і собівартості реалізованої готової продукції) відбувається
під час проведення документа в режимі “Закриття загальновиробничих
затрат”. Алгоритм розподілу затрат потребує введення на закладці
“Додатково” таких реквізитів як “Норм.база розподілу”, “Поточна база
розподілу”, “Норм.сума пост.затрат”. Значення реквізиту “Поточна сума
пост.затрат” визначене автоматично під час проведення документа. Його
можна переглянутипісля повторного відкриття. Ця сума розрахована як
сальдо рахунка 91 за всіма видами витрат, для яких у довіднику “Види
затрат” увімкнений прапорець “Належати до постійних загальновиробничих
затрат”.

У випадку проведення в режимі “Визначення фінансового результату”
документ формує проведення закриття усіх рахунків обліку доходів і
витрат.

Для відображення введених документів “Фінансові результати” призначений
однойменний журнал.

Підсумкову інформацію про фінансові результати діяльності підприємства
можна отримати за допомогою стандартних звітів. Зокрема про стан
бухгалтерських рахунків доходів і видатків дає змогу дізнатися звіт
“Обігово-сальдова відомість”.

Залишки і обороти на рахунках, де ведуть аналітичний облік за
субрахунком “Вид затрат”, можна переглянути за допомогою стандартного
звіту “Аналіз субконто”. Як субрахунок, в цьому випадку, треба задавати
“Вид затрат”.

Рух коштів за конкретними видами затрат дає змогу переглянути звіт
“Картка субконто”. Крім періоду звітності, потрібно також для параметра
“Вид субконто 1” задати значення “Види затрат”, а для параметра
“Субконто 1” вибрати потрібний вид затрат з довідника.

Такою є схема визначення фінансових результатів діяльності підприємства
у програмі “1С: Підприємство 7.7”.

5.2. Програмне забезпечення для проведення економічного аналізу
формування фінансових результатів

Найбільш простим способом, за допомогою якого можна провести любий
розрахунок, а також проаналізувати наявні числові дані, являється
використання електронних таблиць. Існує думка, що весь бухгалтерський
облік підприємства можна подати у вигляді певного числа електронних
таблиць, які містять бухгалтерську інформацію і пов’язані між собою.
Дійсно, легко зрозуміти, як у вигляді однієї таблиці подається журнал
проводок, у вигляді іншої Головна книга, у вигляді третьої баланс. Можна
створити і проміжні таблиці: накопичувальні відомості операцій по
рахунку, журнали-ордери.

Електронні таблиці знаходять широке застосування і при аналізі
діяльності підприємства. Однією з їх найпоширеніших версій є таблиці
Microsoft Excel 2000. Він дає змогу розв’язувати багато видів досить
складних економічних задач, здатний задовольнити багатьох фахівців з
економіки, банківської справи, менеджменту та маркетингу. Крім
оброблення та аналізу табличних даних Microsoft Excel 2000 зданий:

надавати користувачеві контекстуально-залежну допомогу;

подавати дані в наочній формі у вигляді графіків і будь-яких діаграм;

створювати, форматувати та сортувати списки, проводити пошук і вибір
їхніх елементів;

оперативно аналізувати діяльність будь-яких об’єктів тощо.

Основним структурним елементом цих таблиць являється “Книга” . Вона
являє собою файл, що використовується для обробки і збереження даних.
Кожна книга може складатися з декількох аркушів, тому в одному файлі
можна розмістити різноманітні відомості і встановити між ними відповідні
зв’язки. Аркуші книг служать для організації і аналізу даних. Програма
дозволяє вводити та змінювати дані одночасно на декількох аркушах, а
також виконувати розрахунки на основі даних з декількох аркушів. Одним з
інструментів, якими також дозволяє користуватися Microsoft Excel, є
діаграми. Діаграми являються наочним засобом подачі даних користувачу.
Вони полегшують виконання порівнянь, виявлення закономірностей і
тенденцій даних. Наприклад, замість аналізу декількох стовпчиків чисел
на аркуші можна, поглянувши на діаграму, дізнатися, падають чи зростають
обсяги продажу або як фактичні обсяги виробництва співвідносяться з
запланованими.

Діаграму можна створювати на окремому аркуші або розмістити на аркуші з
даними. Незалежно від способу створення і розміщення діаграми вона є
пов’язаною з даними і автоматично змінюється при їх зміні.

Нижче розглянуто результат побудови діаграми на основі даних, що внесені
в електронну таблицю:

Вид доходу

2001 рік 2002 рік

Чистий дохід від реалізації 28,3 23,3

Інші операційні доходи 15,8 18,2

Інші звичайні доходи 9,3 9,1

Разом 53,4 50,6

Рис 5.2 .Результат побудови діаграми структури доходів підприємства.

Діаграма, що побудована наочно відображає структуру і рівень доходів
підприємства. Ще одним з найпоширеніших видів засобів, якими дозволяє
користуватися дана програма, являється побудова графіків, на основі яких
можна проаналізувати тенденції змін показників на протязі декількох
періодів(див.рис 5.3 )

В Microsoft Excel можна також використовувати бази даних у вигляді
списків. Списки автоматично розпізнаються як бази даних при виконанні
таких операцій як пошук, сортування чи обробка даних. Окрім того

Роки 1999 2000 2001 2002

Обсяги прибутків, тис.грн 54,6 65,4 35,3 42,2

Рис. .Результат побудови графіка обсягів прибутку

програма дозволяє використання такого зручного для аналітичних робіт
засобу як сортування і пошук даних у списках за обраними ознаками.

В Microsoft Excel передбачені різноманітні методи узагальнення даних на
аркушах. Можна записати формули, що узагальнюють дані у стовпчиках,
використовувати інструменти, які узагальнюють дані у списках, або
створювати звіти зведеної таблиці або зведеної діаграми, котрі
узагальнюють дані і дозволяють інтерактивно змінювати подання даних.

Звіт зведеної таблиці являє собою інтерактивну таблицю, за допомогою
якої можна швидко узагальнювати велики обсяги даних. Звіт зведеної
таблиці використовується в випадках, коли потрібно порівняти пов’язані
дані, особливо для порівняння декількох фактів по кожному числу зі
списку.

Одною з основних можливостей електронних таблиць є можливість створення
формул для розрахунку. Microsoft Excel здатний виконувати безліч
операцій над даними (математичних, логічних, статистичних, текстових
тощо, оскільки містить багато типових, або вбудованих формул, що відомі
також як функції. Функції можуть використовуватися для виконання простих
і складних розрахунків. Функцією, що найбільш часто використовується, є
функція СУММ, яка застосовується для складання чисел у діапазоні. Панель
формул полегшує введення функцій при створенні формул, що містять
функції. При введенні функції в формулу панель відображає ім’я функції,
усі її аргументи, опис функції, опис функції і кожного аргументу,
поточний результат функції і усієї формули.

З наведеного вище опису даного програмного продукту можна зробити
висновок, що він якнайкраще підходить для проведення аналізу діяльності
підприємства і, в тому числі, для проведення аналізу фінансових
результатів цієї діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон
України від 16.07.99р. №996-XIV ( наступними змінами і доповненнями).

2. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22.05.97р.
№283/97-ВР (з наступними змінами і доповненнями).

3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському
обліку і звітності в Україні:Затверджене Постановою КМУ №250 від
03.04.1993р.

4. Порядок подання фінансової звітності: Затверджений Постановою КМУ від
28.02.2000р. №419.

5. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій: Затверджена Наказом Мінфіну України від 30.11.99р. №291.

6. Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єктів малого
підприємництва: Затверджене Наказом №196 Мінфіну України від
30.09.1998р. (з наступними змінами і доповненнями).

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 “Загальні вимоги до
фінансової звітності”: Затверджене наказом Мінфіну України від
31.03.99р. №87.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 „Баланс”: Затверджене
наказом Мінфіну України від 31.03.99р. №87.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 “Звіт про фінансові
результати”: Затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.99р. №87, із
зінами і доповненнями.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 “Виправлення помилок і
зміни у фінансових звітах”: Затверджене наказом Мінфіну України від
28.05.99р. №137.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”: Затверджене
наказом Мінфіну України від 29.11.99р. №131.

12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”:
Затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99р. №318.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт
суб’єкта малого підприємництва”: Затверджене наказом Мінфіну України від
25.02.2000р. №39.

14. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия / Под
ред.проф. Н.П.Любушина. – М.: Юнити – Дана, 2000.

15. Анализ хозяйственной деятельности предприятия / Г.В.Савицкая. –
Минск: ООО «Новое знание», 2001.

16.Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова
діяльність підприємства: Підручник. – К.: Либідь, 1998.

17. Бухгалтерський облік в торгівлі: Підручник / За ред. проф.
Ф.Ф.Бутинця та доц. М.М.Малюги. – Житомир: ПП “Рута”, 2002.

18. Бухгалтерський облік в Україні / За ред. Р.Л.Хом’яка. – Львів:
Національний університет “Львівська політехніка”, “Інтелект-Захід”,
2001.

19. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні / За ред.
С.Ф.Голова. – Дніпропетровськ, ТОВ “Баланс-Клуб”, 2000.

20. Бухгалтерський облік у громадському харчуванні / За ред. проф.
Ф.Ф.Бутинця. – Житомир: ПП „Рута”, 2002.

21. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / За ред. проф.
Ф.Ф.Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2001.

22. Грабова М.М., Дубровський В.М. Бухгалтерський облік в виробничих і
торгових підприємствах. – К.: „А.С.К.”, 2001.

23. Гуцайлюк З.В., Мех Я.В., Щирба М.Т. Аудит. – Тернопіль: Економічна
думка, 2002.

24.Давидов Г.М. Аудит. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2001.

25. Должанський М.І. Бухгалтерський облік в Україні з використанням
П(С)БО. – Львів.: Львівський банківський інститут НБУ, 2003.

26. Дубій О. 12 уроків з 1С:Бухгалтерії. – Львів: БаК, 2001.

27. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. –
К.: КНЕУ, 2000.

28. Економічний аналіз: Навчальний посібник / За заг. ред. акад. НАНУ,
проф. М.Г.Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2001.

29. Киевский С.В. Самоучитель по работе с программой «1С:Бухгалтерия».
– М.: Компьютер Пресс, 1997.

30. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. –
К.: Т-во „Знання”, КОО, 2001.

31. Котик Н., Онищенко Т. Альбом бухгалтерських проводок. – Х.: Фактор,
2000.

32. Кулаковська М.П., Піча Ю.В. Основи аудиту. – К.: „Каравелла”, 2002.

33. Мец В.О. Економічний аналіз. – К.: КНЕУ, 2001.

34. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання.
– Тернопіль: Економічна думка

35. Примак Т.О. Економіка підприємств. – К.: Вікар, 2001.

36. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового
підприємства. – Львів: ЛБІ НБУ, 2000.

37. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України. – К.: А.С.К., 2001.

38. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред.
проф. А.М.Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 1999.

39. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік. – К.:
Видавничий центр „Академія”, 2002.

40. Чистов Д.В. Основы компьютерной бухгалтерии. – М.: Компьютер Пресс,
1997.

41. Костюченко В. Облік доходу від реалізації продукції, товарів та
інших активів / Бухгалтерський облік і аудит. – 2001.- №4.

42. Регістри бухгалтерського обліку / Бухгалтерський облік і аудит. –
2001.- №1.

43. Офіційні дані Держкомстату / Бухгалтерський тиждень. – 2003. – №2. –
с.8.

PAGE

Фактори впливу на прибуток:

За призна-ченням

За комплекс-ністю вико-нуваних функцій

За способом реалізації в програмах бухгалтер-ських функцій

За об’ єктами обліку

За способами створення

Програмне забезпечення бухгалтерського обліку

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020