.

Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ „Хімік” (курсовая)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
175 4103
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Основи ЗЕД»

на тему:

Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ „Хімік”

Виконав:

студент групи М – 32

М.С. Нагірняк

Керував:

старший викладач

Ковальчук А.П.

КОЛОМИЯ – 2004

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

Затверджено

Зав. каф. менеджменту

_____________Є.В. Мних

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни

Основи ЗЕД

студенту групи М-32

Нагірняку Михайлу Степановичу

Виконати курсову роботу на тему Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ
“Хімік”

Основні вихідні дані:

Варіант: прямий експорт

Об’єкт угоди: Калійні добрива

Базисна умова поставки (згідно Incoterms 2000): FOB

Валюта ціни: євро

Валюта платежу: євро

Умови платежу.

Вид: готівка

Форма: акредитив

Спосіб встановлення контакту з іноземним контрагентом: тверда оферта

Конкурентні матеріали: ЗТК

Додаткові вихідні дані

Стиль проведення переговорів – в залежності від ділової культури країни
контрагента

Форма проведення переговорів – особиста зустріч

Строк виконання курсової роботи_______

Дата отримання завдання_____________

Підпис студента:__________________

Завдання видав: старший викладач Ковальчук А.П.

ЗМІСТ:

ВСТУП………………………………………………………….
………………………………………………………………
…………4

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛЫДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ
ОПЕРАЦІЙ……………………………………………………….
………………………………………………………………
………6

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ
“ХІМІК”………………………………………………………..
………………….9

Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВАТ
“ХІМІК”………………………………………………………..
………16

Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО
КОНТРАКТУ………..22

4.1. ВСТАНОВЛОННЯ КОНТАКТІВ З ІНОЗЕМНИМИ
ПАРТНЕРАМИ…………………………….. 22

4.2. ВСТАНОВЛОННЯ КОНТАКТІВ З ІНОЗЕМНИМИ
ПАРТНЕРАМИ………………………………24

4.3. ПРОРОБКА БАЗИСНИХ ТА ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ УМОВ
КОНТРАКТУ……………25

4.4. ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ ТА УКЛАДАННЯ
КОНТРАКТУ………………………………….30

ВИСНОВОК……………………………………………………….
………………………………………………………………
….31

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………..
………………….32

ДОДАТКИ:

Додаток А: Проект контракту

ВСТУП

Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в
світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної
діяльності (ЗЕД), надання підприємствам і організаціям, що випускають
конкурентноздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають
нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів
управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні
підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного
комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.

На думку ряду спеціалістів, поняття „зовнішньоекономічна діяльність”
(ЗЕД) з’явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р.
Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була
децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права
безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на
рівні господарських

суб’єктів.

Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку
XXI сторіччя є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин.
Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними
економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних
операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

Сучасний етап розвитку світогосподарських зв’язків характеризується
розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі
швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням
науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча
концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює
тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку
міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.

Особливістю сучасного етапу економічного розвитку є швидкий ріст
міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і результатами
виробничо-технічного співробітництва, також характерний бурхливий ріст
ринку послуг (страхових, лізингових, транспортних, тощо).

В результаті проведення економічних реформ в зовнішній сфері
сформувалось два поняття: “зовнішньоекономічні зв’язки” (ЗЕЗ) і
“зовнішньоекономічна діяльність” (ЗЕД).

На відміну від ЗЕЗ, які являють собою різні форми, засоби і методи
зовнішньоекономічних відносин між країнами, ЗЕД висвітлює
зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм,
організацій, підприємств, об’єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як
сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і
оперативно-комерційних функцій підприємства, пов’язаних з його виходом
на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях.

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути :

1.Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою
максималізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій
і обладнання.

3. Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з
урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в
порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва,
зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових
товарних ринках.

5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні
виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.

Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту
в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на
соціально-економічний розвиток не тільки країни але й кожного
господарського суб’єкта.

ЗЕД — поняття багатогранне. Воно включає наступні види діяльності:
зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування. міжнародне
науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне
співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.

Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами
зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт: реімпорт.
Формами виробничої кооперації — спільне виробництво на основі
спеціалізації – спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів.
підрядна кооперація та ін.

Мета курсової роботи:

Оцінити ЗЕД ВАТ „Хімік”.

Завдання курсової роботи:

Оцінити ефективність ЗЕД ВАТ „ Хімік”, встановити контакти з новим
партнером, підготувати проект контракту, провести переговори та укласти
його.

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛЫДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) – діяльність суб’єкта господарської
діяльності України й іноземного суб’єкта господарської діяльності,
побудована на взаєминах між ними, що має місце як на території України,
так і за її межами. ЗЕД являє собою сукупність міжнародних комерційних
операцій, спрямованих на організацію, проведення і регулювання процесу
обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності. Міжнародний
обмін товарами економічно до цільний для країн.

якщо на виробництво експортних товарів країна витрачає менше суспільної
праці, ніж повинна була б витраті іти на виробництво товарів замість
імпортованих на суму. яка виручена від експорту.

Експорт – продаж товарів іноземним суб’єктам і господарської діяльності
і вивіз товарів через митний кордон України, крім тих випадків, коли
суб’єкт ЗЕД передає майно господарської діяльності іноземному суб’єкту
як натуральну частку участі у формуванні статутного капіталу при
спільній господарській діяльності.

Реекспорт — продаж іноземним суб’єктам ЗЕД і вивіз за межі України
товарів, які були раніше імпортовані на територію України і не
піддавалися переробці.

Імпорт — закупівля в іноземних суб’єктів ЗЕД товарів і їхній увіз на
територію України, включаючи закупівлю товарів, призначених для власного
споживання установами й організаціями України, розташованими за її
межами.

Реімпорт – увіз через границю раніше вивезеної за межі митної території
продукції, яка не піддавалася там переробці.

Транзит – переміщення товарів, вироблених за межами України через
територію України без будь-якого використання цих товарів на зазначеній
території.

Класифікація зовнішньоекономічних операцій, етапи їхнього проведення.

Міжнародна практика проведення зовнішньоекономічних операцій припускає
здійснення певних видів комерційної діяльності табл 1, що складається з
окремих етапів і стадій, на кожному з яких вирішуються конкретні задачі
і виконуються формальності, що пов’язані з оформленням, пересиланням і
обробкою документації, необхідної для забезпечення виконання угоди.

Таблиця 1.

Класифікація зовнішньоекономічних операцій.

№ Ознака класифікації Види операцій

1 За напрямками торгівлі. Експортні, імпортні. ре експортні, реімпорті,
транзиті.

2 За групами товарів. Купівля-продаж машин і устаткування, сировинних і
продовольчих, непродовольчих товарів і тд.

3 За ступенем готов- ності товару до продажу. Поставка готової
продукції, вузлів і деталей для зборки, комплектного устаткування і т.д.

4 Товарообмінні операції. Зустрічні закупівлі, бартер, викуп застарілої
продукції, переробка давальницької сировини й інші.

5 Торгівля науково- технічними досягненнями і надання послуг.
Купівля-продаж ліцензій, “ноу-хау”, інжиніринг, факторинг, оренда,
туризм, підряд, транспортування і інші.

6 Торговельно- посередницька діяльність. Консигнаційні, комісійні,
агентські, брокерські операції.

7 Торгівля змагального типу. Аукціони, біржова торгівля, міжнародні
торги.

Процес проведення зовнішньоекономічних операцій розбивається на кілька
етапів і стадій:

1. Підготовчий етап:

° аналіз кон’юнктури міжнародного ринку, рівня його монопо-

лізації великими компаніями, можливості проникнення на цей ринок;

° вибір форми і методів роботи на ринку;

° вибір контрагентів;

° аналіз і розрахунок цін;

° рекламна кампанія.

2. Організаційний етап:

° встановлення контакту з потенційними контрагентами;

° підготовка і проведення переговорів;

укладання контракту.

3. Виконавчий етап:

° підготовка товару до відвантаження (експортером) і підго-

товка до прийому товару (імпортером);

° оформлення документації:

° укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних, і т.п.);

° врегулювання суперечок:

° здійснення розрахунків.

До основних відносяться операції, які здійснюються на розрахунковій
основі між безпосередніми учасниками цих операцій (контрагентами різних
країн). Це операції:

1) по обміну науково-технічними знаннями в формі торгівлі патентами,
ліцензіями, “ноу-хау”;

2) по обміну товарами в матеріально-речовій формі (експортно-імпортні
операції);

3) по обміну технічними послугами в формі консультативного і
будівельного інженерінга;

4) арендні, в тому числі лізингові;

5) по наданню консультаційних послуг в галузі інформації та
удосконалення управління;

6) по міжнародному туризму;

7) по обміну кінофільмами, телепрограмами та ін.

До допоміжних зовнішньоторгових відносяться операції:

1) по міжнародних перевезеннях;

2) транспортно-експедиторські;

3) по страхуванню вантажів;

4) по збереженню вантажів при міжнародних перевезеннях;

5) операції по міжнародних розрахунках та ін.

Допоміжні операції одержали назву операцій товаропросування, тому що
пов’язані з рухом товару до споживача. Зовнішньоторгові операції
мінялися й ускладнювалися в міру розвитку зовнішньої торгівлі. Першими
операціями, які склалися до появи грошових знаків, були операції обміну.
Пізніше, з появою грошей, операції обміну були витіснені операціями
купівлі-продажу, котрі переважають і в наші дні. Однак форми і види
зовнішньоторгових операцій продовжують розвиватися й вдосконалюватися.

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ „ХІМІК”

Згідно з законом України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.
04. 1991р.

ВАТ „Хімік” як юридична особа є суб’єктом ЗЕД, та може самостійно, у
визначених законодавством межах, здійснювати ЗЕД.

ВАТ „ Хімік” здійснює такі види ЗЕД:

Експортує локомотиви.

Імпортує сировину і матеріали.

Здійснює інші види діяльності зазначені в установчих документах.

ВАТ „ Хімік” є колективною власністю.

Колективне підприємство (точніше його можна було б назвати “підприємство
колективної власності”) — це організаційно-правова форма підприємства,
заснованого на власності трудового колективу підприємства.

Визначення колективне означає, що підприємство належить колективу
співвласників (засновників, учасників), які діють як один суб’єкт права
колективної власності. Правосуб’єктність власника (у даному разі
колективу або групи власників, організованих у колективне підприємство з
правами юридичної особи) реалізується через юридичну особу —
підприємство, яке володіє, користується і розпоряджається майном
відповідно до свого статуту (статті 6, 20 і 21 Закону України “Про
власність”). Це вид недержавної юридичної особи. Право колективної
власності у колективному підприємстві безпосередньо здійснюють його
органи управління — вищий орган управління (загальні збори або
конференція) і правління. Отже, колективне підприємство, поки воно діє,
— це об’єкт права власності відповідної юридичної особи. Його засновники
і учасники є власниками часток (паїв, вкладів) у майні підприємства.

Інакше визначає поняття колективного підприємства Закон України “Про
власність”, згідно з яким видів колективних підприємств стільки ж,
скільки суб’єктів права колективної власності названо в ст. 20 Закону
України “Про власність”: колективні підприємства (наприклад,
підприємство, приватизоване трудовим колективом державного підприємства
і не перетворене на інший вид; колективне сільськогосподарське
підприємство); акціонерне або інше статутне господарське товариство
(статті 25 і 26

Закону); виробничий кооператив (ст. 24 Закону; підприємство, яке
засноване на власності об’єднання громадян (наприклад, профспілкове —
ст. 28 Закону); підприємство релігійної організації (ст. 29 Закону);
підприємство, створене господарським об’єднанням (ст. 27 Закону).

Специфічним видом колективного підприємства є також орендне підприємство
(ст, 22 Закону України “Про власність”).

Поняття акціонерного товариства. Це так зване товариство капіталів.

Особливості його правового статусу виражає визначення акціонерне. Ці
особливості обумовлені акціонерною власністю, акціонерним способом
формування і функціонування статутного фонду товариства.

Акціонерним визнається засноване на установчому договорі

та статуті товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну
кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за
зобов’язаннями тільки майном товариства.; 3 визначення випливають
особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його
юридичного статусу. По-перше, статутний фонд акціонерного товариства має
акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним
та/або юридичним особам. По-друге, акціонерне товариство має публічний
ста-

тус емітента цінних паперів (акцій, облігацій). Інші товариства не мають
статусу емітента акцій. ^Акціонерне товариство є юридичною особою, яка
від свого імені випускає акції і зобов’язується своєчасно виконувати
обов’язки, що випливають з умов їх випуску. Шляхом випуску і продажу
акцій акціонерні товариства формують свої статутні фонди, і збільшують
їх, якщо це необхідно. Акції відкритих акціонерних товариств
допускаються до

вільного продажу на умовах, визначених Законом України “Про цінні папери
і фондову біржу”, іншими актами про фондовий ринок. По-третє, фізичні та
юридичні особи. які придбали акції акціонерних товариств, фіксуються у
реєстрі власників іменних цінних паперів і набувають статусу акціонерів.
Права та обов’язки акціонерів визначені статтями 1-0 і 11 Закону України
“Про господарські товариства”, статтями 4, 5, 8 і 9 Закону України “Про
пінні папери і фондову біржу”. По-четверте, особливою ознакою
акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів.
Акціонери відповідають (точніше — несуть ризик відповідальності) за
зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. За ознакою
відповідальності акціонерів

акціонерне товариство належить до товариств з обмеженою
відповідальністю.

Юридичний статус акціонерного товариства характеризується і деякими
іншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо створення
господарських об’єднань (участі в існуючих об’єднаннях). Акціонерне
товариство має право створювати дочірні підприємства, наділяти їх
майном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізовувати
інші права власника дочірнього підприємства. Законодавством передбачено,
що акціонерне товариство має фірмову марку та товарний знак. Ці
реквізити затверджуються правлінням товариства і реєструються в
Торгово-промисловій палаті України.

Види акціонерних товариств. За способом функціонування акцій закон
розрізняє відкриті та закриті акціонерні товариства. Акції відкритих
товариств можуть розповсюджуватися як шляхом відкритої підписки, так і
шляхом купівлі-продажу на біржі (статті 6—8 Закону України “Про цінні
папери і фондову біржу”, ст. ЗО Закону України “Про господарські
товариства”). В закритому акціонерному товаристві акції розподіляються
між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки або
купівлі-продажу на біржі. Засновники закритих акціонерних товариств до
дня скликання установчих зборів повинні внести не менш як 50 відсотків
номінальної вартості акцій.

Майно та майнові права в акціонерному товаристві.

Акціонерне товариство як суб’єкт і об’єкт права власності (майновий
комплекс) характеризується складною майновою і фінансовою структурою.
Майнова і фінансова структура акціонерного товариства становить
врегульовані правом відносини щодо об’єднання вкладів засновників та
учасників у статутний фонд товариства як колективну власність
акціонерів, щодо випуску та обігу акцій, щодо розподілу майна у фонди
товариства та виплати дивідендів на акції.

Правові основи майнових відносин в акціонерному товаристві загалом
врегульовані Законом України “Про власність”, який визначає товариство
суб’єктом права колективної власності, а також встановлює підстави
виникнення права зазначеної колективної власності. Поняття майна
акціонерного товариства використовується, зокрема, в ст. 24 Закону
України “Про господарські товариства”, відповідно до якої товариство
“несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства”.

Поняття “майно товариства” узагальнює всі види майна і майнових прав
цього суб’єкта права. Зміст його необхідно визначати згідно з правилами
ст. 10 Закону України “Про підприємства в Україні”. Під майном мають на
увазі всі активи і пасиви товариства. За ознакою функціонального
призначення окремих видів майна це: основні фонди, оборотні кошти? інші
матеріальні цінності товариства.

Майно товариства юридичне відокремлено від майна власників товариства,
тобто акціонерів. Це майно є власністю саме товариства як юридичної
особи. Товариство у статусі суб’єкта права володіє, користується і
розпоряджається майном товариства, відокремлення якого здійснюється на
праві колективної власності. Юридично-технічною формою, яка постійно
відображає майновий стан товариства, є його самостійний бухгалтерський
баланс, тобто документ про його активи і пасиви. Грошові кошти
товариства відображені на його поточному та інших рахунках в установах
банків.

Закон України “Про власність” визначає дві основні юридичні підстави
виникнення колективної власності товариства. Загальним правилом для всіх
товариств є добровільне об’єднання майна засновників і учасників для
створення і діяльності товариства. Отже, однією з юридичних підстав
виникнення права колективної власності є умови відповідних договорів,
згідно з якими утворюється статутний фонд товариства (засновники вносять
свої вклади згідно з установчим договором акціонерного товариства, інші
акціонери — на умовах договорів купівлі-продажу

акцій). Право колективної власності виникає також у результаті
перетворення державних підприємств на акціонерні товариства, тобто в
порядку прийняття власником рішень про їх корпоратизацію і приватизацію.
Державне підприємство перетворюється на акціонерне товариство на
підставі спільного рішення трудового колективу і уповноваженого
державного органу про випуск акцій на всю вартість майна підприємства.
Згідно з цим рішенням створюється статутний фонд акціонерного товариства
(ст. 25 Закону України “Про власність”). Рішення про продаж акцій
(приватизацію майна) такого товариства приймає орган приватизації, якому
передаються акції держави. В обох випадках виникає право колективної
власності, єдиним суб’єктом якого стає товариство як юридична особа.

Об’єкти права власності акціонерного товариства різні. Товариство
визнається власником, по-перше, майна, яке засновники і учасники згідно
з установчим договором передають йому у власність. Це майно називається
вкладами засновників та учасників. З економічної точки зору вклади — це
фіксовані частки майнової участі цих осіб у статутному фонді товариства,
вартість яких у грошовому виразі визначається вартістю акцій, на які
поділено статутний фонд.

Загальний розмір статутного фонду, а також номінальна вартість та
кількість акцій визначаються засновниками відповідно до мети, предмета
діяльності, мінімального легального розміру статутного фонду акціонерних
товариств. Засновники визначають в установчих документах і види вкладів
до статутного фонду. В акціонерному товаристві це може бути майно у
прямому розумінні (будинки, споруди, устаткування, машини, інші
матеріальні цінності), грошові кошти в національній та іноземній валюті.
Такий висновок випливає зі ст. 8 Закону України “Про цінні папери і
фондову біржу”, згідно з якою акції оплачуються у гривнях, а у випадках,
передбачених статутом акціонерного товариства, також в іноземній валюті
або шляхом передачі майна. Вклади у статутний фонд акціонерного
товариства в натуральній та нематеріальній формах підлягають оцінці у
гривнях (отже, і в акціях).

За загальним правилом, порядок оцінки вкладів визначається установчими
документами товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.
Оцінку вкладів у статутний фонд акціонерного товариства, внесених у
натуральній формі, затверджують установчі збори товариства. Ці правила
безпосередньо стосуються вкладів фізичних і недержавних юридичних
осіб—акціонерів.

Вклади, які є майном державної власності, визначаються в нормативне
врегульованому порядку — згідно з Методикою оцінки вартості майна під
час приватизації, затвердженою Кабінетом Міністрів України 22 липня 1998
р. .№1114. Це означає, що при створенні акціонерних товариств у процесі
корпоратизації й інших випадках діють загальні правила оцінки вкладів.
Сума випуску акцій товариства, що створюється на базі державного

підприємства, має відповідати сумі статутного фонду підприємства, яка в
даному разі визначається відповідно до зазначеної методики.

Крім вкладів, товариство виступає власником іншого майна, яке на підміну
від статутного фонду називається власним капіталом товариства. Це
виготовлена у процесі господарювання продукція, доходи під продажу
облігацій, інших цінних паперів. Це також кредити банків, інвестиції під
державні контракти, надходження від продажу акцій, що належать державі,
пожертвувань тощо.

Фонди акціонерного товариства — це передбачені нормами права види або
частини майна товариства відповідно до їхнього цільового призначення.
Кожен фонд має певний правовий режим.

Статутний фонд. Законодавство не визначає поняття та призначення
статутного фонду акціонерного товариства. Виходячи зі змісту статей 13 і
24 Закону України “Про господарські товариства”, статутний фонд
акціонерного товариства можна визначити як колективну власність
акціонерів у майні товариства, яка засвідчує його майнову правоздатність
як суб’єкта права. Статутний фонд — одна з майнових гарантій
стабільності товариства як ділового партнера. З цією метою ст. 24 Закону
України “Про господарські товариства” встановлено мінімальний розмір
статутного фонду акціонерного товариства як суму, еквівалентну 1250
мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної
плати, діючої на момент створення акціонерного товариства. Статутний
фонд акціонерного товариства поділений на визначену установчими
документами кількість акцій рівної номінальної вартості.

Оскільки статутний фонд у певному розумінні є неподільним майном
акціонерного товариства, закон імперативне регулює порядок його зміни —
збільшення або зменшення.

Збільшення статутного фонду можливе лише за умови повної оплати
акціонерами усіх раніше випущених акцій. Збільшується він у порядку,
встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку,
зокрема, шляхом випуску нових акацій і реалізації їх за рахунок
додаткових грошових, матеріальних або інших внесків акціонерів. Це так
звана додаткова підписка на акції. Вона здійснюється у тому самому
порядку, що й випуск акацій. Акціонери користуються переважним правом на
придбання

акцій додаткового випуску перед іншими особами. Збільшення статутного
фонду можна здійснювати також завдяки збільшенню номінальної вартості
вже випущених акцій, а також шляхом обміну облігацій на акції. Прийняття
рішення про збільшення статутного фонду належить до компетенції
загальних зборів (статутом товариства може бути передбачено збільшення
статутного фонду не більше ніж на 1/3 за рішенням правління товариства).

У голосуванні про затвердження результатів підписки на додатково
випущені акції беруть участь особи, які підписалися на ці акції.

Збільшення статутного фонду — це зміна статуту, тому це питання
вирішують спеціальні загальні збори “з питання зміни статутного фонду
товариства” (ст. 40 Закону України “Про господарські товариства”).

Зменшення статутного фонду можливе шляхом зменшення номінальної вартості
випущених акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини
акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій. Зменшення статутного
фонду неможливе за наявності заперечень кредиторів. Рішення про
зменшення статутного фонду приймається у такому самому порядку, як і про
збільшення.

Рішення товариства про зміну статутного фонду впливає на майнові
інтереси акціонерів, тому діє правило: товариство зобов’язане
відшкодувати власникові акцій збитки у зв’язку зі змінною статутного
фонду. Порядок відшкодування збитків мають визначати загальні збори з
питань зміни статутного фонду. Спори щодо відшкодування цих збитків
вирішує суд або арбітражний суд.

Для покриття витрат, пов’язаних з відшкодуванням збитків, позаплановими
видатками, товариство створює резервний фонд. Розмір цього фонду
встановлює законодавство. Він має бути не менше 25 відсотків статутного
фонду товариства. Резервний фонд формується за рахунок чистого прибутку
шляхом шорічного відрахування 3 відсотків прибутку до отримання
необхідної суми. Кошти фонду зараховуються на спеціальний рахунок в
установі банку. Рішення про використання фонду приймає вищий орган
управління товариства. Резервний фонд має цільове призначення, тому його
кошти на інші цілі не використовуються. Обов’язковим фондом у товаристві
є також фонд сплати дивідендів. Цей майновий фонд теж формується з
чистого прибутку товариства.

Інші фонди створюються, якщо це передбачено статутом товариства
(наприклад, житловий фонд, валютний фонд, страховий фонд).

Майнові права в акціонерному товаристві. Купуючи акцію, акціонер
відчужує своє майно до статутного фонду товариства. За це майно акціонер
дістає специфічне право — право участі в акціонерному товаристві. Зміст
цього права визначено законами України “Про господарські товариства”
(статті 10, 11, 26, 29, 30, 33, 35, 36 і 38) та “Про цінні папери і
фондову біржу” (статті 4. 5, 8 і 9).

Право участі в акціонерному товаристві за змістом є комплексним. До
нього входять як майнові права та обов’язки акціонера, так і членські
(управлінські) права та обов’язки. До майнових прав акціонера належать
такі права:

• брати участь у розподілі прибутків товариства;

• отримувати частку прибутку товариства у вигляді дивідендів;

• отримувати частку вартості майна товариства у разі його

ліквідації. Ця частка має бути пропорційною вартості акцій, які

належать акціонерові;

• розпоряджатися акціями: продавати, передавати, відчужувати іншим
способом у порядку, визначеному чинним законодавством та статутом
товариства;

• заповідати акції у спадщину;

(

*

P

R

T

l

?

Ae

E

’”h

c

A

A

*

R

????R

T

l

?

AE

E

U

.V’”*

V

A

???????

(A

????$?????

???$??$?? ????$???

??

??????$?????

???$??$??

hYP B*

?$??$

???$??$??

????$???

??????$?????

?$??$

???$??$??

???(??$?????

??????$????? ????$????ариства.

Акціонер несе майнові обов’язки стосовно товариства. Він зобов’язаний
оплачувати основні та додаткові акції у розмірі, порядку та засобами,
передбаченими установчими документами товариства. Акціонер зобов’язаний
сплатити повну вартість акцій у строки, визначені установчими зборами,
але не пізніше року після реєстрації товариства. У разі несплати у
встановлений строк акціонер сплачує за час прострочення 10 відсотків
річних від суми простроченого платежу, якщо статут товариства не
передбачає іншої санкції. При несплаті платежів за акціями протягом
трьох місяців після встановленого строку платежу товариство має право
реалізувати ці акції в порядку, передбаченому статутом.

Акціонери несуть ризик відповідальності за зобов’язаннями товариства в
межах належних їм акцій. До членських (управлінських) та інших прав та
обов’язків акціонерів належать такі:

• входити у товариство і виходити з нього;

• брати участь у загальних зборах акціонерів;

• обирати і бути обраними до органів товариства: спостережної ради,
правління, ревізійної комісії;

• брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному статутом
товариства і законодавством;

• отримувати інформацію про діяльність товариства.

На вимогу акціонера товариство зобов’язане надавати йому річні баланси,
звіти, протоколи зборів. Акціонери зобов’язані: додержуватися установчих
документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших
органів управління товариства, не розголошувати комерційну таємницю та
конфіденційну інформацію про діяльність товариства, нести інші
обов’язки, передбачені законодавством та установчими документами.

Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВАТ „ХІМІК”

Оцінку ефективності ВАТ „Хімік” здійснюємо на основі бухгалтерських
звітів за 2000 – 2003 рр. Основні показники експортно-імпортних операцій
ВАТ „ Хімік” наведено в табл 2.

Таблиця 2.

Показники експортно-імпортної діяльності ВАТ „Хімік” протягом 2000 –
2003рр.

п/п Показники експортно-імпортної діяльності підприємства Звітний період

IV квартал 2000р. IV квартал 2003р.

1 Контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн. 21141,58 18399,94

2 Акцизні збори, тис.грн. 45,30321 45,99989

3 Мито і митні збори, тис.грн. 98,15815 107,3337

4 Транспортні витрати, тис.грн. 1434,606 7686,662

5 Вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн. 755,0564 766,6642

6 Складські витрати, тис.грн. 377,5273 153,3336

7 Експедиторські витрати, тис.грн. 362,4274 245,3333

8 Страхові витрати, тис.грн. 90,60641 61,33377

9 Інші витрати на ЗЕД, тис.грн. 75,50474 153,3336

10 Виробнича собівартість продукції, тис.грн. 49914,62 43812,71

11 Позавиробничі витрати, тис.грн. 7550,564 7666,644

12 Ціна імпорту, тис.грн. 15,10162 16,09952

13 Кількість імпорту, тис.грн. 3322,248 3066,657

14 Коефіцієнт кредитного впливу, тис.грн. 1,544263 1,561079

15 Експортна виручка за умов надання комерційного кредиту, тис.грн.
65219,95 99020,69

Оцінку ефективності ВАТ „ Хімік” здійснюємо в такій послідовності:

Визначимо накладні витрати в аналізованому і базовому році.

СН = СТ + СЗР + ССКЛ + СЕКСПЕД + ССТР + СІН (1),

де

СТ – транспортні витрати за базисом постачання, тис.грн.

СЗР – вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн.

ССКЛ – складські витрати, тис.грн.

СЕКСПЕД – експедиторські витрати, тис.грн.

ССТР – страхові витрати, тис.грн.

СІН – інші витрати на ЗЕД, тис.грн.

СН 2000 =1434,606+755,0564+377,5273+362,4274+90,60641+75,50474=3095,728
(тис.грн.)

СН 2003 =7686,662+766,6642+153,3336+245,3333+61,33377+153,3336=9066,6605
(тис.грн.)

Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році.

СЗТ ІМП = СК + СН + СА + СМ (2),

де

СК – контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн.

СН – накладні витрати, тис.грн.

СА – акцизні збори, тис.грн.

СМ – мито і митні збори, тис.грн.

СЗТ ІМП 2000 = 21141,58+3095,728+45,303221+98,15815=24380,77 (тис.грн.)

СЗТ ІМП 2003 = 18399,94+9066,6605+45,99989+107,3337=27619,934 (тис.грн.)

Виручка від експорту за готівку в аналізованому та базовому році.

ВРЕКС К

ВРЕКС Г = (3),

ККВ

де

ВРЕКС К – виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту,
тис.грн.

ККВ – коефіцієнт кредитного впливу, част.од.

65219,95

ВРЕКС Г 2000 = = 42233,71 (тис.грн.)

1,544263

99020,69

ВРЕКС Г 2003 = = 63430,928 (тис.грн.)

1,561079

Виручка від імпорту в аналізованому та базовому році.

ВРІМП = ЦІМП х NІМП (4),

де

ЦІМП – середня ціна імпорту, тис.грн.

NІМП – кількість імпорту, т.

ВРІМП 2000 = 15,10162*3322,248=50171,33 (тис.грн.)

ВРІМП 2003 = 16,09952*3066,657=49371,706 (тис.грн.)

Витрати на експорт в аналізованому та базовому році.

СЗТ ЕКС = СВИР + СПВ (5),

де

СВИР – виробнича собівартість, тис.грн.

СПВ – позавиробничі витрати, тис.грн.

СЗТ ЕКС 2000 = 49914,62+7550,564=57465,18 (тис.грн.)

СЗТ ЕКС 2003 = 43812,71+7666,644=51479,354 (тис.грн.)

Прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році.

ПІМП = ВРІМП – СЗТ ІМП (6),

де,

ВРІМП – виручка від імпорту, тис.грн.

СЗТ ІМП – витрати на імпорт, тис.грн.

ПІМП 2000 =50717,33-24380,77=25790,56 (тис.грн.)

ПІМП 2003 = 49371,706-27619,934=21751,772 (тис.грн.)

Прибуток від експорту в аналізованому та базовому році.

ПЕКС = ВРЕКС Г – СЗТ ЕКС (7),

де

ВРЕКС Г – виручка від експорту за готівку, тис.грн.

СЗТ ЕКС – витрати на експорт, тис.грн.

ПЕКС 2000 = 42233,71-57465,18= -15231,48 (тис.грн.)

ПЕКС 2003 = 63430,928-51479,354=11951,574(тис.грн.)

Експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році.

ВЕКС-ІМП = СЗТ ЕКС + СЗТ ІМП (8),

де

СЗТ ЕКС – витрати на експорт, тис.грн.

СЗТ ІМП – витрати на імпорт, тис.грн.

ВЕКС-ІМП 2000 = 57465,18+24380,77=81845,95 (тис.грн.)

ВЕКС-ІМП 2003 = 51479,354+27619,934=79099,288 (тис.грн.)

Прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому та базовому
році.

ПЕКС-ІМП = ПЕКС + ПІМП (9),

де

ПЕКС – прибуток від експорту, тис.грн.

ПІМП – прибуток від імпорту, тис.грн.

ПЕКС-ІМП 2000 = -15231,48+25790,56=10559,08 (тис.грн.)

ПЕКС-ІМП 2003 = 11951,574+21751,772=33703,346 (тис.грн.)

Ефективність ЗЕД в аналізованому та базовому році.

ПЕКС-ІМП

ЕЗЕД = х 100 (10),

ВЕКС-ІМП

де

ПЕКС-ІМП – прибуток від експортно-імпортних операцій, тис.грн.

ВЕКС-ІМП – пкспортно-імпортні витрати, тис.грн.

10559,08

ЕЗЕД 2000 = = 12,90116 %

81845,95

33703,346

ЕЗЕД 2003 = = 42,608912 %

79099,288

Отримані результати зводимо в табл 3.

Таблиця 3.

Показники для аналізу ефективності ЗЕД ВАТ „Хімік”.

Показники Індекс Одиниця виміру Величина Відхилення

Аналізована Базова Абсолютне Відносне %

1 2 3 4 5 6 7

Ефективнісь ЗЕД ЕЗЕД % 42,60891 12,90116 29,7077 330,27

Прибуток від експортно-імпортних операцій ПЕКС-ІМП тис.грн. 33703,35
10559,08 23144,3 319,19

Експортно-імпортні витрати ВЕКС-ІМП тис.грн. 79099,29 81845,95 -2746,7
96,644

Прибуток від експорту ПЕКС тис.грн. 11951,57 -15231,5 27183,1 -78,466

Прибуток від імпорту ПІМП тис.грн. 21751,77 25790,56 -4038,8 84,34

Витрати на експорт СЗТ ЕКС тис.грн. 51479,35 57465,18 -5985,8 89,584

Витрати на імпорт СЗТ ІМП тис.грн. 27619,93 24380,77 3239,16 113,29

Виручка від експорту за готівку ВРЕКС Г тис.грн. 63430,93 42233,71
21197,2 150,19

Виручка від імпорту ВРІМП тис.грн. 49371,71 50171,33 -799,62 98,406

Коефіцієнт кредитного впливу ККВ част.од. 1,561079 1,544263 0,01682
101,09

Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту ВРЕКС К
тис.грн. 99020,69 65219,95 33800,7 151,83

Виробнича собівартість СВИР тис.грн. 43812,71 49914,62 -6101,9 87,775

Позавиробничі витрати СПВ тис.грн. 7666,644 7550,564 116,08 101,54

Середня ціна імпорту ЦІМП тис.грн. 16,09952 15,10162 0,9979 106,61

Кількість імпорту NІМП т. 3066,657 3322,248 -255,59 92,307

Контрактна вартість сировини СК тис.грн. 18399,94 21141,58 -2741,6
87,032

Накладні витрати СН тис.грн. 9066,66 3095,728 5970,93 292,88

Акцизні збори СА тис.грн. 45,99989 45,30321 0,69668 101,54

Мито і митні збори СМ тис.грн. 107,3337 98,15815 9,17555 109,35

Транспортні витрати за базисом постачання СТ тис.грн. 7686,662 1434,606
6252,06 535,8

Вантажно-розвантажувальні витрати СЗР тис.грн. 766,6642 755,0564 11,6078
101,54

Складські витрати ССКЛ тис.грн. 153,3336 377,5273 -224,19 40,615

Експедиторські витрати СЕКСПЕД тис.грн. 245,3333 362,4274 -117,09 67,692

Страхові витрати ССТР тис.грн. 61,33377 90,60641 -29,273 67,693

Інші витрати СІН тис.грн. 153,3336 75,50474 77,8289 203,08

Згідно з табл. 3 можна побачити, що ефективність ЗЕД ВАТ „Хімік” в
аналізованому році порівняно із базовим зросла на 237%, тобто фактично
збільшилась в три рази. Цьому, безумовно, задовільному показнику
передували:

Збільшився прибуток від експортно-імпортних операцій на 202%, що склало
8400,39 тис. грн., а це більше ніж у 2000 році.

При цьому експортно-імпортні витрати у аналізованому 2003 році
зменшилися на 11% і ці витрати у порівнянні з 2000 роком знизились на
7406,2 тис. грн.

При цьому, витрати на експорт зменшились на 9,7%, а витрати на імпорт
зменшились у порівнянні з базовим роком на 13%, що складає 5244,82 та
2161,38 тис. грн.

Виручка від імпорту у порівнянні з базовим 2000 роком знизилась на
1002,36 тис. грн., що становить 4%.

Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту у 2003 році
збільшилась на 4%, що складає 2414,36 тис. грн.

Накладні витрати у базовому 2000 році складали 2220,011 тис. грн.,

а в аналізованому періоді 2003 року цей показник становив на 3% менше
ніж у 2000 році.

Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ

4.1. Встановлення контактів з іноземним партнером

Безпосередньому встановленню з потенційним контрагентом передувало
маркетингове дослідження зовнішнього ринку.

Метою цього дослідження було вивчення попиту на товар що випускається
підприємством та вибір країни контрагента. При виборі країни контрагента
бралися до уваги такі фактори:

політичні відносини з країнами контрагентами,

торгівельно-політичні умови,

транспортні умови,

умови платежу та кредиту,

правові питання, тощо.

Проаналізувавши зібраний матеріал для проведення експортної операції
країною контрагентом обираємо: Турцию.

Встановлення контакту з турецьким контрагентом здійснюємо в такій
послідовності рис 1.

Рисунок 1.

Встановлення контракту з турецькою фірмою ТзОВ „TASSAT”.

ТзОВ „TASSAT”

м. Стамбул, вул. Бен-Ладена 7.

Турция.

Оферта

м. Одеса
10 травня ц.р.

Відкрите акціонерне товариство „Хімік”, пропонує Вам придбати на умовах,
перерахованих нижче, наступний товар:

Найменування товару: Калійні добрива.

Кількість: 200 тон.

Ціна: 1 000 євро за тону.

Загальна сума: Двісті тисяч євро.

Умови поставки: Франко-борт, пункт відправлення зазначений продавцем.

Умови оплати: безвідзивний документарний акредитив, що відкривається на
60 днів на користь ВАТ „Хімік” протягом 10 днів з дати отримання нашого
повідомлення про готовність товару до відвантаження, з виконанням в АКБ
„Аваль”, м. Одеса. Платіж здійснюється проти надання наступних
документів:

рахунку-фактури;

відвантажувальної специфікації;

транспортної накладної;

Строк поставки: липень ц.р.

Дія оферти: оферта тверда, строк дії – 5 днів з дати відправлення.

Генеральний директор ВАТ „Хімік”
М.С. Нагірняк.

Рисунок 2.

Тверда оферта для встановлення контакту.

4.2. Встановлення контактів з іноземним партнером

На основі телефонних переговорів ВАТ „Хімік” та фірми ТзОВ „TASSAT” було
узгодженню, що проект контракту буде готувати Продавець.

Також були визначені усі основні статті та умови майбутнього контракту.
До визначених статей відносять:

ПРЕАМБУЛА

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

2. ЦІНА ТА ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КОНТРАКТУ

3. СТРОКИ ТА УМОВИ ПОСТАВКИ

4. ОПЛАТА

5. ЯКІСТЬ

6. ГАРАНТІЯ

7 ФОРС-МАЖОР

8. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН

9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

10. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ

11 ІНШІ УМОВИ

12. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

4.3. Пророка базисних та валютно-фінансових умов поставки

Згідно з проекту контракту базовою умовою поставки є: „Франко-борт”
(FOB).

Міжнародна торговельна палата, Правила № 460 від О/. 09.90

FOB Франко-борт

(порт відвантаження зазначений)

«Франко-борт» означає, що зобов’язання щодо поставки вважається
виконаним після того, як товар передано через поручні судна в
погодженому порту відвантаження. Це означає, що покупець повинен нести
всі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару від цього моменту.

Умова FОВ вимагає, щоб продавець здійснив очистку товару від мита
на експорт.

Цю умову можна використовувати тільки для морського і
внутрішнього водного транспорту. В тих випадках, коли борт судна не
служить практичній меті, наприклад у випадку перевезення типу “ро-ро”
або в контейнерах, прийнятнішим є термін FCA.

А. Продавець зобов’язани

А.1. Поставка товару відповідно до договору.

Поставити згідно з умовами договору купівлі-продажу товар і торговий
рахунок- фактуру або еквівалентне йому електронне повідомлення, а також
будь-яке інше свідоцтво відповідності, яке може бути потрібним за
договором.

А.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності,
потрібні для вивозу товару.

А.3. Договір перевезення і страхування.

а) Договір перевезення,

Немає зобов’язань.

б) Договір страхування.

Немає зобов’язань.

А.4. Поставка.

Поставити товар на борт судна, вказаного покупцем, у погодженому порту
відвантаження в установлену дату або термін, способом, прийнятим у
даному порту.

А.5. Перехід ризиків.

Відповідно до положення пункту Б.5 нести всі ризики загибелі або
пошкодження товару до моменту, коли він перейде через борт судна в
погодженому порту відвантаження.

А.6. Поділ витрат.

Відповідно до положень пункту Б.6:

нести всі витрати по товару до моменту, коли він перейде через борт
судна в погодженому порту відвантаження

– витрати, пов’язані з митними формальностями, потрібними для
вивозу, а також усі мита податки та інші офіційні збори, які
виплачуються при вивозі.

А.7. Повідомлення покупця.

Завчасно повідомити покупця про поставку товару на борт.

А.8. Доказ доставки – транспортний документ або еквівалентне
електронне повідомлення.

За рахунок продавця надати покупцю звичайний документ, який е доказом
поставки відповідно до пункту А.4.

Якщо ж цей документ не є транспортним, то слід, на прохання покупця, на
його ризик і за його рахунок, уповні посприяти для одержання
транспортного документа для перевезення (наприклад, транспортну
накладну, що передається: морський дорожній лист, що не передається;
документ для транспортування внутрішнім водним шляхом або комплексний
транспортний документ).

Якщо продавець і покупець погодилися використовувати електронний зв’язок
у відносинах між собою, то звичайний документ може бути замінений
еквівалентним EOI повідомленням EOI.

А.9. Перевірка, упаковка, маркування.

Нести витрати, що викликаються перевіркою товару (наприклад, перевірка
якості, вимірювання, зважування, підрахунок), необхідною для поставки
товару в розпорядження покупця.

Забезпечити за свій рахунок упакування, за винятком випадків, коли у
даній галузі торгівлі товар, який є предметом договору, звичайно
прийнято відправляти без упаковки, що потрібна для перевезення товару
тою мірою, якою обставини, що стосуються перевезення (наприклад, вид
транспорт), місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення
договору купівлі-продажу, Упаковка повинна мати відповідне маркування.

А.10. Інше маркування.

На прохання покупця, на його ризик і за його рахунок, уповні посприяти
йому в одержанні документів або еквівалентних електронних повідомлень
(крім згаданих у пункті А.8), виданих у країні відвантаження або
переданих у цю країну й (або) країну походження товару; які можуть бути
потрібними покупцю для ввозу товару й за необхідності – для транзитного
перевезення через треті країни. Надати покупцеві, на Його прохання,
потрібну інформацію щодо одержання страховки.

Б. Покупець зобов’язаний

Б.1. Сплата ціни.

Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку імпортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності по
ввозу товарів, а в окремому випадку – для їх транзитного перевезення
через треті країни.

Б.3.Договір перевезення.

За свій рахунок укласти договір перевезення товару з погодженого порту
відвантаження.

Б.4. Прийняття поставки.

Прийняти поставку товару відповідно до пункту А.4.

Б.5. Перехід ризиків.

Нести всі витрати загибелі або пошкодження товару від моменту фактичного
переходу через поручні судна в погодженому порту відвантаження. Якщо
покупець не може надати повідомлення відповідно до пункту Б.7, або якщо
назване ним судно не прийде вчасно, або не зможе прийняти товари, або
припинить приймання вантажу раніше обумовленого терміну, то він повинен
нести всі ризики загибелі або пошкодження товару, починаючи із
встановленої дати або дати закінчення обумовленого терміну поставки, але
за умови, що товар був придбаний належним чином за договором, тобто
виразно відокремлений або іншим чином позначений як такий, що є
предметом даного договору.

Б.6. Поділ витрат.

Нести всі витрати по товару з моменту, коли він перейшов через поручні
судна в погодженому порту відвантаження. Сплачувати всі додаткові
витрати, викликані тим. що вказане покупцем судно не прибуло вчасно, або
якщо воно не може прийняти товари, або якщо покупець не зміг надати
відповідне повідомлення згідно з пунктом Б. 7, але за умови, що товар
був придбаний належним чином за договором, тобто виразно відокремлений
або іншим способом позначений як товар, що є предметом даного договору.
Сплатити всі мита, податки та інші офіційні збори, а також витрати по
виконанню митних формальностей, сплачувані при ввозі товарів, а в
окремому випадку для їх транзитного перевезення через треті країни.

Б.7. Повідомлення продавця.

Завчасно повідомити продавця про назву судна, пункт навантаження і
потрібний час поставки.

Б.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

Прийняти доказ поставки відповідно до пункту А.8.

Б.9. Перевірка товарів.

Сплатити, якщо не застережене інше. витрати по передвідвантажувальній
перевірці, за винятком тих випадків, коли цього вимагають власті країни
експорту.

Б.10. Інші зобов’язання.

Сплатити всі видатки і збори, що виникли при одержанні документів або
еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А. 10. і
відшкодувати всі видатки і збори, що зазнав продавець при наданні
допомоги відповідно до цього пункту.

Згідно з проекту контракту, валютою ціни і валютою платежу буде євро.

Формою розрахунків є акредитив.

Акредитивна форма розрахунків. Акредитив являє собою письмове
зобов’язання банку провести за проханням і у відповідності до вказівок
імпортера платіж експортеру проти набору документів, що повністю
відповідають умовам акредитиву. В акредитивній операції беруть участь:
імпортер, який дає доручення своєму банку на відкриття акредитива
(наказодавець акредитива), бенефіціар (зазвичай експортер), на користь
якого

відкривається акредитив; банк, що виставив акредитив (банк-емітент);
банк, через який здійснюється платіж на користь бенефіціара (виконуючий
банк).

Документальний акредитив являється найбільш вигідною

формою розрахунків для експортера, дякуючи надійності платежу і більш
швидкому одержанню експортної виручки. В міжнародній торговій і
банківській практиці використовуються єдині стандартизовані процедури і
правила використання документальних акредитивів. Ці процедури були
сформульовані Міжнародною торговою палатою (МТП) в Уніфікованих правилах
і звичаях для документальних акредитивів (УПДА), до яких приєдналася
більшість банків світу. УПДА періодично переглядаються. В даний час діє
редакція правил 1993 р. (публікація МТП №500).

Акредитивну форму розрахунків здійснюємо в такій послідовності рис 3.

8

7

3

9 6 4 2 10 11

1

5

Рисунок 3.

Акредитивна форма розрахунку.

1. Експортер відправляє імпортеру товару факс про готовність товару до
відвантаження і просить виставити на його користь акредитив.

2. Імпортер дає вказівки своєму банку відкрити акредитив на користь
бенефшіара у себе чи за кордоном.

3. Банк імпортера повідомляє експортера про відкриття акредитива і
відправляє акредитивний лист, в якому докладно викладені умови
акредитива.

4. Банк експортера повідомляє бенефіціару про відкриття на його користь
акредитива і про умови цього акредитива.

5. Експортер відвантажує на адресу покупця товари у відповідності до
умов договору.

6. Продавець передає виконуючому акредитив банку товаросу про вод жуючі
документи.

7. Виконуючий банк перевіряє відповідність наданих товаросупроводжуючих
документів умовам акредитива й відправляє їх банку-емітенту.

8. Банк імпортера також перевіряє документи і тоді перераховує
відповідну суму валюти на кореспондентський рахунок виконуючого банку.

9. Виконуючий банк зараховує відповідну суму валюти на рахунок
бенефіціара.

10. Банк імпортера відправляє товаросупроводжуючі документи разом з
акредитивним листом імпортеру.

11. Імпортер, одержавши документи, перевіряє їх відповідність умовам
акредитива і приймає для акцепти.

Якщо зауважень немає, банк списує гроші з рахунку наказодавця по
акредитиву й відправляє останньому виписку. При здійсненні міжнародних
розрахунків на основі акредитива сторонам даного механізму, особливо
бенефіціару. Важливо звертати увагу на види акредитива. Розрізняють такі
види акредитива: відзивні і безвідзивні; підтверджені й непідтверджені;
перевідні (трансферабельні); револьверні (встановлюючі); покриті й
непокриті.

4.4. Проведення переговорів та укладання контракту

Після того, як ми встановили контакт з фірмою „TASSAT”, нами був
складений попередній контракт. Для вирішення всіх питань та усунення
можливих розбіжностей була проведена особиста зустріч між ВАТ „Хімік” в
особі Генерального директора Г.О. Стеценка та представником ТзОВ
„TASSAT” в особі Генерального директора Shennol Hjunnesh на підприємстві
„Хімік”.

Перед зустріччю кожна із сторін готується до неї. Наша сторона виробила
тактику проведення переговорів, можливий розподіл ролей учасників,
послідовність викладення питань що цікавлять, підготували довідкові та
інші матеріали що будуть потрібні під час переговорів, розробили шляхи
розв’язання розбіжностей та претензій, підготували можливі відповіді на
питання партнера.

При проведенні переговорів представники „TASSAT” розглянули предмет
майбутнього контракту, а також затвердили базу договірних цін.
Затвердили, що контракт буде підписаний як на українській так і на
англійській мовах.

Представники обох фірм ретельно вивчили кожну статтю попереднього
контракту. Переважно у всіх питаннях знайшли згоду, але в деяких виникли
непорозуміння, які були вирішенні шляхом порозуміння. Особливо була
зосереджена увага на статі: „Поставки”. Сторонами було узгоджено штрафні
санкції за невиконання обов’язків, також були внесені поправки до
попереднього контракту. Було проведено об’єктивне вивчення взаємних
аргументів сторін та знайдені на цій основі взаємоприйнятні рішення.

В результаті переговорів сторони уклали спільний проект контракту в
якому була врахована фактична домовленість якої ми досягли під час
переговорів.

Також було визначено, що контракт роздруковує у двох оригіналах на
українській та англійській мовах фірма Продавця. З оригіналів контракту
роблять по три примірники копій. Контракт підписують зазначені у
договорі відповідальні особи. Контроль за виконанням умов контракту
покласти на начальника зовнішньоекономічного відділу В.А. Качанова.

Укладений сторонами контракт (див. Додаток А) .

ВИСНОВОК

ВАТ „Хімік” займається ЗЕД імпортуючи сировину з закордону і реалізуючи
частину продукції на зовнішній ринок.

Оцінка ефективності ЗЕД показала, що ефективність зросла майже в три
рази, це зростання причинене:

Збільшенням прибутку від експортно-імпортних операцій,

Зменшенням експортно-імпортних витрат,

Правленою та ефективною маркетинговою стратегію,

Оперативній організації та взаємодії між відділами,

Врахуванні досвіду західних та пострадянських підприємств,

Врахуванням останніх досягнень у менеджменті ЗЕД.

В поточному році, фірма ВАТ „Хімік” уклала угоду з ТзОВ „TASSAT” на
поставку кілійних добрив.

Для оплати розрахунків між сторонами було використано тверду оферту.
Сторони провели переговори, усунули непорозуміння і підписали контракт
на продаж 200 тон кілійних добрив на умовах „Франко-борт” (FOB).

Ефективність ЗЕД зросла на 198%, що є найкращім доказом ефективної та
правильної роботи підприємства. Аналіз також показав здатність ВАТ
„Хімік” підвищувати якісь продукції при зменшенні витрат на виробництво.

Метою цієї курсової роботи було оцінити ЗЕД ВАТ „Хімік”. Для цього ми
використовували показники експортно-імпортної діяльності підприємства,
займались дослідженням ринку, встановлювали контакти з іноземними
партнерами.

Завданням курсової роботи було оцінити ефективність ЗЕД ВАТ „Хмік”,
встановити контакти з новим партнером, підготувати проект контракту,
провести переговори та укласти його. Детальний аналіз показників
експортно-імпортних операцій показав динаміку показників, причини та
наслідки переміщення в той чи інший бік. Було встановлено контакт з
фірмою імпортером, в даному випадку ТзОВ „TASSAT”, при цьому
використовувались такі документ як Тверда оферта. Сторони домовилися, що
контракт буде розроблений експортером, тобто ВАТ „Хімік”. Підчас
розробки контракту у сторін виникли непорозуміння, які були вирішені
шляхом переговорів. При розробці контракту широко застосовувались
рекомендації та базові умови поставки „Інкотермс 2003”. Слід також
врахувати, що було досліджено питання фінансових розрахунків між
сторонами, після переговорів було вирішено що оплата буде проводитись за
допомогою акредитивної форми розрахунків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. За заг.ред.
А.І. Кредісова. – К.,1997 – 448с.

2 Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної

діяльності .К. Фінансист, 2000 – 634с.

3.Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

підприємства:” Навч.посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 172с.

4. Герчикова И.Н. Международное комерческое дело. – Учеб. для узов. –
М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2001. – 671 с.

5. Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності .

Підручник. – Житомир: ПП «Рута», 2001. – 544с.

6. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля:
Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 448с.

7.Руденко Л.В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній

діяльності підприємства: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 304с.

8.Н.Савлук М.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч.посіб. –
К.: КНЕУ, 2002. – 392с.

9.Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 Вісник
Верховної Ради України. – 1991. – №29.

10.Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів):
Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
від 06.09.2001р., №201.

Закон України “Про власність”.

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”.

Закон України “Про господарські товариства”.

PAGE

PAGE 2

Підготовка проекту контракту.

Отримавши тверду оферту, турецька фірма „TASSAT” ознайомиться з її
змістом, і у разі згоди з умовами твердої оферти готує і відправляє
фірмі „Хімік” письмове підтвердження.

Підготовка та відправлення фірмі ТзОВ „TASSAT” твердої оферти

Молдавська фірма ТзОВ „TASSAT” відсилає ВАТ „Хімік” запит

ТзОВ “TASSAT”

Банк імпортера

(банк-емітент)

Банк експортера

(виконуючий банк)

ВАТ “Хімік”

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020