.

Трудовий стаж: поняття і значення (дипломная)

Язык: украинский
Формат: дипломна
Тип документа: Word Doc
745 35463
Скачать документ

Міністерство освіти та науки України

Прикарпатський університет

імені В.Стефаника

кафедра цивільного

права та процесу

дипломна робота

на тему:

“Трудовий стаж:

поняття і значення”

виконала студентка

групи ПР

Вань-Хріновська Н.О.

м.Івано-Франківськ

2004 р.

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ ТА ЙОГО ВИДИ

1. ПОНЯТТЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ

1.2. ВИДИ ТРУДОВОГО СТАЖУ

РОЗДІЛ ІІ. ПОРЯДОК ОБЧИСЛЕННЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ТРУДОВИХ
ПЕНСІЙ

2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОБЧИСЛЕННЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
ПЕНСІЙ

2.2. ПОРЯДОК ОБЧИСЛЕННЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ТРУДОВИХ ПЕНСІЙ
ДЛЯ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПРАЦІВНИКІВ

РОЗДІЛ ІІІ. ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ

ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ

ПОРЯДОК ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ПЛАН

ВСТУП………………………………………………………….
…………………………………………..

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ ТА ЙОГО
ВИДИ…………………………………………………………..
………………………………..

1.1. ПОНЯТТЯ ТРУДОВОГО
СТАЖУ……………………………………………..

1.2. ВИДИ ТРУДОВОГО
СТАЖУ……………………………………………………..

РОЗДІЛ ІІ. ПОРЯДОК ОБЧИСЛЕННЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ТРУДОВИХ
ПЕНСІЙ……………………………………………………

2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОБЧИСЛЕННЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
ПЕНСІЙ……………………………………………..

2.2. ПОРЯДОК ОБЧИСЛЕННЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ТРУДОВИХ ПЕНСІЙ
ДЛЯ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ
ПРАЦІВНИКІВ…………………………………………………….
……………………………..

РОЗДІЛ ІІІ. ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТРУДОВОГО
СТАЖУ………………………………………………………….
…………………….

ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ………………..

ПОРЯДОК ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ……………….

ВИСНОВКИ……………………………………………………….
……………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………..

ВСТУП

Трудовий стаж підтверджує суспільно корисну діяльність громадянина на
протязі досить великого і продуктивного проміжку часу його життя.

Трудовий стаж дає громадянам можливість повноцінно використати свої
конституційні права і можливості по соціальному захисті громадянина: на
пенсійне забезпечення, пересування по службі або отримання посади,
отримання певних пільг, для вирішення житлових проблем, на допомогу у
зв’язку із утратою працездатності і в інших випадках, передбачених
законодавством, тощо.

Актуальність обраної теми “Трудовий стаж” є досить очевидною, оскільки
праця – найважливіша сторона життя будь-якої людини, основа її існування
і добробуту.

Відповідно до Конституції України держава гарантує всім непрацездатним
громадянам право на соціальний захист, що включає право на матеріальне
забезпечення за рахунок суспільних фондів у разі їх повної, часткової
або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника з незалежних від
них причин, а також у старості та в інших випадках, передбачених
законом.

Право на соціальний захист мають, як правило, особи які були зайняті
суспільно корисною працею. Для визначення права громадян на соціальний
захист, розміру їхнього матеріального забезпечення велике значення має
інститут трудового стажу.

Трудовий стаж – це загальна тривалість як трудової, так і іншої
громадської діяльності, з якою законодавство України пов’язує певні
правові наслідки та виникнення юридичних фактів.

Трудовий стаж має значення для визначення правового статусу особи
(пенсіонер, ветеран праці тощо).

За радянських часів трудовий стаж та порядок його обчислення мав велике
значення для пересування по службі, для отримання житлової площі або її
покращання, був одним із найважливіших важелів підвищення трудової
дисципліни на підприємствах, в установах, організаціях. Демократизація
суспільства, перехід до ринкової економіки привели в кінцевому
результаті до реформи соціального страхування та пенсійного
забезпечення на Україні.

В цих умовах найважливішим важелем становиться не безперервний трудовий
стаж, а внесок кожного до страхових фондів , як особисто громадян, на
протязі їх загальної трудової діяльності, так і роботодавців.

Діюча Конституція України, закони та підзаконні нормативні акти
свідчать про втілення в життя нового відношення до поняття трудовий
стаж.

Значення загального трудового стажу в пенсійному забезпеченні суттєво
зросло, особливо при призначенні пенсій по старості. Від трудового стажу
залежить не тільки право на пенсію, але і її розмір. Наприклад, за
кожний повний рік робот понад 25 років для чоловіків пенсія збільшується
на 1 відсоток його заробітку.

Об’єктом дослідження в даній дипломній роботі виступає інститут
трудового стажу. Предмети дослідження принципи обчислення, встановлення,
підтвердження трудового стажу та його види.

Структура дипломної роботи наступна: робота складається з трьох
розділів. Перший розділ присвячений загальному визначенню поняття
трудового стажу та його видам; другий розділ розкриває порядок
обчислення трудового стажу для призначення трудових пенсій, в даному
розділі зокрема будуть розглянуті як загальні положення обчислення
трудового стажу для призначення пенсій, так і сам порядок обчислення
трудового стажу для призначення пенсій для окремих категорій
працівників. Цей розділ опирається на останні зміни в Законі України
“Про пенсійне забезпечення та порядок його застосування” від 17.01.2002
року. Слід зазначити, що з липня 2003 року побачив світ новий Закон
України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, однак
особливості обчислення трудового стажу залишились незмінними. У третьому
розділі розкривається порядок встановлення та підтвердження трудового
стажу.

Загальний обсяг дипломної роботи – 71 сторінка.

На нашу думку саме така структура роботи дає змогу у певній мірі
глибоко розкрити обрану тему.

Методи наукового дослідження, які були використані для написання
дипломної роботи. Оскільки написання дипломної роботи – це наукова
дослідницька діяльність, то при написанні даної роботи були використані,
в першу чергу, такі наукові методи дослідження як: літературний метод,
метод аналізу і синтезу, метод порівняння та узагальнення.

Використані джерела. Під час написання даної роботи були використані
нормативні документи: витяги із Законів України, Постанов Кабінету
Міністрів України, інструкції, порядки, роз’яснення Міністерства праці
та соціальної політики України, які регулюються питання пенсійного та
соціального забезпечення громадян України. Більшість матеріалів були
підібрані за період з 1991 року по 1 липня 2003 р.

Гадаємо, що написання даної роботи дало змогу якнайповніше зрозуміти
особливості обчислення, порядок встановлення та підтвердження трудового
стажу в Україні, розкрила його різноманітні форми та види. Однак і на
майбутнє питання встановлення і обчислення трудового стажу будуть
залишатися актуальними, як одні з найважливіших питань соціального
захисту населення в Україні, тому і на перспективу потрібні будуть
дослідження і вдосконалення питань, пов’язаних з трудовим стажем.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ

ТА ЙОГО ВИДИ

1.1. ПОНЯТТЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ

Праця найважливіша сторона життя будь-якої людини, основа її існування і
добробуту. Право на працю, а також на інші пов’язані з ним права – на
належні умови праці, заробітну плату не нижче від визначеної законом, на
відпочинок, на соціальний захист, на страйк закріплені в статтях 43-46
Конституції України [12].

Відповідно до Конституції України держава гарантує всім непрацездатним
громадянам право на соціальний захист, що включає право на матеріальне
забезпечення за рахунок суспільних фондів у разі їх повної, часткової
або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника з незалежних від
них причин, а також у старості та в інших випадках, передбачених
законом.

Право на соціальний захист мають, як правило, особи які були зайняті
суспільно корисною працею. Для визначення права громадян на соціальний
захист, розміру їхнього матеріального забезпечення велике значення має
інститут трудового стажу.

Трудовий стаж – це загальна тривалість як трудової, так і іншої
громадської діяльності, з якою законодавство України пов’язує певні
правові наслідки та виникнення юридичних фактів [39, c.83].

Що стосується терміну трудовий стаж робітників і службовців, то
законодавець відмовився від термінів «робітник» і «службовець» та
замінив їх на термін «працівник», що проведено Законом України [7,
c.267].

Але в той же час, ці терміни не охоплювали змісту розумової праці тих,
хто працює в установах державної влади і управління. Це державні
службовці, правовий статус яких визначений Законом України «Про державну
службу». Відповідно до ст.1 Закону – державна служба в Україні – це
професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та
їх апараті щодо практичного виконання завдань і функції держави та
одержують заробітну плату за рахунок державних коштів [3]. Для державних
службовців Законом встановлено 7 категорій посад і 15 рангів відповідно
до посади, рівня кваліфікації тощо, тобто фактично визначені чини. Тому
це – чиновники, і саме такий термін повинен застосовуватись при
визначенні праці тієї категорій трудящих.

Усе це свідчить про те, що питання інституту трудового стажу повинне
розглядатись у правовому полі, яке діяло, як за радянських часів, у
зв’язку з тим, що цей інститут має юридичне значенні і в цей час при
встановленні матеріального забезпечення особи, так в правовому полі
сьогодення.

1.2. ВИДИ ТРУДОВОГО СТАЖУ

Трудовий стаж має значення для визначення правового статусу особи
(пенсіонер, ветеран праці тощо).

За радянських часів трудовий стаж та порядок його обчислення мав велике
значення для пересування по службі, для отримання житлової площі або її
покращання, був одним із найважливіших важелів підвищення трудової
дисципліни на підприємствах, в установах, організаціях .

Тобто трудовий стаж можна класифікувати на види, в залежності від його
значення для настання правових наслідків:

Для призначення пенсій:

Загальний;

Спеціальний;

Для призначення допомоги у зв’язку з утратою працездатності:

Загальний;

Безперервний.

Для визначення терміну відпустки:

Загальний;

Спеціальний;

На одному підприємстві.

Для отримання винагороди за загальні результати роботи підприємства:

На одному підприємстві;

В галузі.

Для пересування по службі;

На отримання пільг.

Демократизація суспільства, перехід до ринкової економіки привели в
кінцевому результаті до реформи соціального страхування та пенсійного
забезпечення на Україні.

В цих умовах найважливішим важелем становиться не безперервний трудовий
стаж, а внесок кожного до страхових фондів , як особисто громадян, на
протязі їх загальної трудової діяльності, так і роботодавців.

Діюча Конституція України, закони та підзаконні нормативні акти
свідчать про втілення в життя нового відношення до поняття трудовий
стаж.

Розглянемо, в чому ж конкретно пов’язане зростання значення загального
трудового стажу.

Загальний трудовий стаж, що дає право на пенсію.

Загальний трудовий стаж – це загальна тривалість як трудової, так і
іншої суспільно корисної діяльності особи, з якою законодавство України
пов’язує певні правові наслідки в пенсійному забезпеченні.

Призначення пенсій на Україні здійснюється відповідно до Закону України
«Про пенсійне забезпечення» , введеного в діє з 1 січня 1992 р. [4]
Згідно цього Закону пенсії можуть бути трудові ( за віком, по
інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та
соціальні.

Таким чином право на трудову пенсію мають особи, які були зайняті
суспільно корисною працею, при дотриманні інших умов її призначення.

Значення загального трудового стажу в пенсійному забезпеченні суттєво
зросло, особливо при призначенні пенсій по старості. Від трудового стажу
залежить не тільки право на пенсію, але і її розмір. Наприклад, за
кожний повний рік робот понад 25 років для чоловіків пенсія збільшується
на 1 відсоток його заробітку [5].

До загального стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується
будь-яка трудова діяльність. В такий стаж входить робота, виконана на
підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях
і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та
господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших
кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості
перерв. Тобто зараховується як постійна робота, так і тимчасова
(сезонна, з повним або неповним робочим днем, на час відсутності
працівника тощо), а також у окремих осіб по їх обслуговуванню. На рівні
з роботою зараховується і діяльність, яка має назву «служба», навчання,
час перебування за кордоном.

Спеціальний трудовий стаж, що дає право на пенсію.

Поряд із загальним трудовим стажем юридичне значення має і стаж роботи
в особливих умовах праці або в несприятливих кліматичних умовах, з
підвищеною інтенсивністю тощо. Це так званий спеціальний стаж.

На відмінність від загального стажу, як підсумкової тривалості
будь-якої роботи і іншої суспільно корисної діяльності, спеціальний
трудовий стаж – це підсумковий облік виконання тільки певної роботи у
відповідних умовах праці. Із врахуванням спеціального трудового стажу
призначаються пенсії по старості на пільгових умовах, а також пенсії за
вислугу років.

Розглянемо, яка робота включається у спеціальний стаж.

Підземна робота, робота із особливо шкідливими і особливо важкими
умовами праці – за Списком № 1 [17].

Робота у шкідливих і тяжких умовах праці за Списком № 2 [19] і за
результатами атестації робочих місць. Атестація робочих місць за мовами
праці здійснюється власником підприємства або уповноваженим ним органом
згідно Порядку [19, №442], встановленого Кабінетом Міністрів України.

Робота за Списком [20] текстильних виробництв і професій, робота на
яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 50 років
і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

Робота за Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і
окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють
організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному
транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за
вислугу років;

Робота за Списком професій і посад працівників підприємств
лісової промисловості та лісового господарства, постійно
діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих
на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та
лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років;

Робота за Списком професій і посад плавскладу окремих видів суден
морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості, які мають право
на пенсію за вислугу років незалежно від віку;

Крім того, пенсії за вислугу років призначаються:

спортсменам, які мають особливі заслуги перед фізкультурним рухом,
– заслуженим майстрам спорту, майстрам спорту міжнародного класу при
загальному стажі роботи не менше 20 років і перебуванні у складі
збірних команд України не менше 6 років незалежно від віку.

артистам театрально-концертних та інших видовищних закладів,
підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років
незалежно від віку.

працівникам експедицій, партій безпосередньо зайнятих на польових
геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, географічних,
гідрологічних, гідрографічних і розвідувальних роботах;

працівникам освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення.

Згідно ст. 100 Закону визначено, що особам, які працювали до введення з
1 січня 1992 р. Закону України «Про пенсійне забезпечення» на роботах із
шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим
законодавством ,,,, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а)особам, які мають на день уведення Закону ( 1.01.92 р.) повний стаж на
зазначених роботах, що дають право на пенсію на пільгових умовах, пенсії
у розмірах, передбачених Законом, призначаються відповідно до вимог за
віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

Наприклад. Громадянин (1949 року народження) відпрацював на підземних
роботах (прохідником, майстром), що давали право на пенсію на пільгових
умовах згідно Списку № 1 з 10 червня 1979 р. по 1 вересня 1991 р., а з
2 вересня 1992 р. він працював на інших роботах, які не дають право на
пільгову пенсію. Особа звернулась з питання призначення їй пенсії 20
грудня 1999 р. У зв’язку з тим, що пільговий стаж складає 12 років 2
місяці 20 днів, ця особа має право на вихід на пенсію в 50 років на
пільгових умовах.

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими
умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії, який передбачений
Законом України, знижується пропорційно наявного стажу, виходячи з
вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Наприклад. Громадянин (1949 року народження) відпрацював на підземних
роботах (прохідником, майстром), що давали право на пенсію на пільгових
умовах згідно Списку № 1 з 10 червня 1983 р. по 1 вересня 1991 р. З 2
вересня 1992 р. він працював на інших роботах, які не дають право на
пільгову пенсію. Особа звернулась з питання призначення їй пенсії 20
грудня 1999 р. У зв’язку з тим, що пільговий стаж складає 8 років 2
місяці 20 днів, тобто не менш половини стажу роботи в особливо важких
умовах, ця особа має право на вихід на пенсію із зменшенням віку на 1
рік за кожний повний рік такої роботи. В нашому випадку в 52 роки на
пільгових умовах за Списком № 1.

Безперервний трудовий стаж і тимчасова непрацездатність.

У разі виникнення тимчасової непрацездатності працівника, чинне
законодавство України передбачає надання допомоги за рахунок Фонду
соціального страхування України .

Допомога у разі тимчасової непрацездатності видається:

при захворюванні ( травмі), яка пов’язана із втратою працездатності;

при санаторно-курортному лікуванні;

при карантині;

по вагітності і пологах;

при хворобі члена сім’ї у випадках необхідності догляду за ним;

при переведенні на іншу роботу у зв’язку із захворюванням туберкульозом
або професійним захворюванням;

при протезуванні з поміщенням у стаціонар;

Розмір указаної допомоги залежить згідно п. 30 Положення від
безперервного трудового стажу. Допомога по тимчасовій непрацездатності
обчислюється виходячи із безперервного трудового стажу працівника і
надається в таких розмірах:

100 відсотків середньої заробітної плати працівникам, які мають
безперервний трудовий стаж 8 і більше років;

80 відсотків середньої заробітної плати працівникам, які мають
безперервний трудовий стаж від 5 до 8 років;

60 відсотків % заробітку мають працівники, у яких безперервний трудовий
стаж роботи менше 5 років.

Безперервний трудовий стаж при визначенні розміру допомоги обраховується
з дня настання непрацездатності у відповідності з Правилами.

Згідно вказаних Правил, при призначенні працівникам допомоги по
державному соціальному страхуванню, безперервний трудовий стаж
визначається по терміну останньої безперервної роботи на певному
підприємстві, в установі, організації. У випадках, передбачених
Правилами, в безперервний стаж зараховується також час попередньої
роботи або іншої діяльності.

При переході з однієї роботи на іншу безперервний трудовий стаж
зберігається за умови, що перерва в роботи не перевищила одного місяця,
якщо інше не встановлено законодавством. При звільненні після 1 вересня
1983 р. за власним бажанням без поважних причин безперервний трудовий
стаж зберігається за умови, що перерва в робот і не перевищує трьох
тижнів. Причини, які визнаються поважними при звільненні за власним
бажанням, визначаються державним комітетом.

Безперервний трудовий стаж зберігається, якщо перерва в роботі не
перевищила 2 місяці:

при поступленні на роботу осіб, які працювала в районах Крайньої
Півночі, після звільнення з роботи у зв’язку з закінченням строкового
трудового договору, внаслідок ліквідації підприємства. установи.
організації, скорочення чисельності або штату працівників;

при поступленні на роботу в СРСР після звільнення від роботи в
установах, організаціях і на підприємствах СРСР за кордоном або в
міжнародних організаціях.

Безперервний трудовий стаж зберігається, якщо перерва в роботі не
перевищила трьох місяців:

при поступленні на роботу осіб, які вивільнилися із апарату управління у
відповідності з рішеннями Уряду, а також при вступі на роботу осіб. які
звільнилися із Збройних Сил по скороченню;

при поступленні на роботу після закінчення тимчасової непрацездатності,
яка привела до звільнення у відповідності з чинним законодавством з
попередньої роботи, а також при вступі на роботу після звільнення у
зв’язку з інвалідністю. Трьох місячний строк обчислюється з дня
поновлення працездатності;

при поступленні на роботу після звільнення в наслідок виявленої
невідповідності працівника за станом здоров’я.

При припиненні трудового договору вагітними жінками або жінками, що
мають дітей ( у тому числі усиновлених) віком до півтора років,
безперервний трудовий стаж зберігається за умови вступу на роботу до
досягнення дитиною віку півтора років.

Починаючі з 10 квітня 1991 р., при припиненні трудового договору
жінками, що мають дітей ( у тому числі усиновлених) віком до 14 років
або дитину – інваліда до 16 років, безперервний трудовий стаж
зберігається за умови вступу на роботу до досягнення дитиною віку
півтора років (Постановление Верховного Совета СССР «О неотложных мерах
по улучшению положения женщин, охране материнства в детства, укреплению
семьи»).

Безперервний трудовий стаж зберігається незалежно від терміну перерви в
роботі:

при вступі на роботу після звільнення за власним бажанням у зв’язку з
переведенням чоловіка (дружини) на роботу і іншу місцевість;

при вступі на роботу після звільнення за власним бажанням у зв’язку із
виходом на пенсію по старості або звільненням пенсіонера по старості з
інших підстав, крім перерахованих нижче.

Безперервний трудовий стаж не зберігається при поступленні на роботу
після припинення трудового договору за наступних підстав:

систематичного невиконання без поважних причин обов’язків, які покладені
трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку ( п.3
ст. 40 КЗпП);

прогулу ( у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин підряд
на протязі робочого дня) без поважних причин ( п. 4 ст. 40 КЗпП) або
появі на роботі в нетверезому стані ( п. 7 ст. 40 КЗпП);

набрання законної сили вироку суду, яки працівника засуджено до
позбавлення волі, виправним роботам не за місцем основної роботи або
інше покарання, яке виключає можливість продовження певної роботи ( п.7
ст. 36 КЗпП);

утрати довіри з боку адміністрації до працівника, кий безпосередньо
обслуговує грошові або товарні цінності ( п. 2 ст. 41 КЗпП);

вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального вчинку,
несумісного з продовженням даної роботи ( п.3 ст.41 КЗпП);

вимоги профспілкового органу (ст. 45 КЗпП);

скоєння працівником інших винних вчинків, за які законодавство
передбачає звільнення з роботи ( п. 1 ст.41 КЗпП);

повторне звільнення після 13 грудня 197 р. за власним бажанням без
поважних причин, якщо з дня попереднього звільнення з тих же підстав не
пройшло 12 місяців.

В безперервний трудовий стаж, крім роботи, зараховується:

служба у складі Збройних Сил і інших формуваннях, створених відповідно
до законодавства України, якщо перерва між звільненням зі служби і днем
укладанням трудового договору або вступу в навчальний заклад ( у тому
числі на підготовче відділення) не перевищив трьох місяців;

час виробничої практики на посадах і роботах, де здійснювалася оплата
праці в період навчання у вищих навчальних закладах, перебування в
аспірантурі і клінічній ординатурі, незалежно від терміну перерв, які
викликані навчанням;

час навчання в училищах і школах професійно-технічної освіти( технічних,
професійно-технічних училищах, морехідних школах, школах ФЗУ тощо), якщо
перерва між днем закінчення навчального закладу й днем поступлення на
роботу не перевищила трьох місяців;

час вимушеного прогулу при незаконному звільненні з роботи, якщо
працівник поновлений на роботі.

Не перериває трудового стажу, але не зараховується в нього:

час навчання у вищих та середньо спеціальних навчальних закладах, якщо
перерва між днем звільнення з роботи і днем зарахування в навчальний
заклад не перевищив строків, встановлених при звільненні Правилами [27]
в залежності від підстав звільнення. Якщо за загальним правилом, то цей
строк не повинен перевищувати один місяць.

час перебування за кордоном членів сімей працівників і
військовослужбовців, які були направлені для робот в установах,
організаціях на підприємствах держави за кордоном або в міжнародних
організаціях чи для проходження служби, якщо перерва між днем повернення
і днем вступу на роботу не перевищила двох місяців;

міжсезонна перерва, якщо робітник на цьому підприємстві пропрацював
сезон і уклав договір про роботу в наступному сезоні і повернувся на
роботу у встановлений строк. Список [40, №7] сезонних робіт та умови
праці сезонних працівників [42] встановлені законодавством .

Як було зазначено вище та відповідно до проголошеної Декларації про
державний суверенітет та закону України «Про економічну самостійність» ,
починаючи з 1992 р. в Україні почалася економічна реформа, в тому числі
і стосовно соціального забезпечення громадян України.

Із введенням з 1 січня 1993 р. Закону України «Про державну допомогу
сім’ям з дітьми» (Закону України «Про державну допомогу сім’ям з
дітьми». ВВР, 1993, № 5, ст. 21.).

Вперше законодавець відійшов від безперервного стажу, і застосував
поняття «трудовий стаж». Однак, в частині 3 ст. 47 Закону законодавець
вказує, що трудовий стаж обчислюється у встановленому порядку. Ця
нечіткість у визначенні потребувала негайного тлумачення поняття
«трудовий стаж». І тільки пунктом 82 Положення про порядок призначення
та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми [25], було зроблено
офіційне тлумачення і визначено, що ця допомога залежить від загального
стажу.

Згідно ст. 47 Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку
з доглядом за хворою дитиною до 14 років стала залежить не від
безперервного стажу, а від загального трудового стажу.

Приведені непорозуміння у чіткому визначенні понять трудового стажу та
прийняті нормативні акти привели до колізії, коли тимчасова
непрацездатність працівника залежала від його безперервного стажу, а по
догляду за хворою дитиною від загального стажу.

У зв’язку з наведеним, при підписанні Генеральної тарифної
угоди [1, ст.2] між Кабінетом Міністрів України, Українським союзом
підприємців і промисловців та об’єднаннями профспілок України, Кабінет
Міністрів узяв на себе зобов’язання (пункт 7.8.) разом з профспілковими
об’єднанням внести до Порядку призначення допомоги по тимчасові
непрацездатності зміни, якими буде передбачений відхід від урахування
безперервного стажу роботи під час призначення допомоги.

На виконання цієї вимоги профспілок, з 27 квітня 1998 р. , дня введення
постанови [26] Кабінету Міністрів України , на Україні допомога по
тимчасовій непрацездатності при її наданні обчислюється в залежності
від загального трудового стажу працівника.

На завершення розв’язування цього питання Кабінет Міністрів України ввів
з 19 жовтня 1998 р. Правила обчислення трудового стажу для призначення
працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності [27].

Стаж, що дає право на відпустку.

Згідно ст. 45 Конституції України, кожен, хто працює має право на
відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку
і оплачуваної щорічної відпустки.

Право на відпустку мають всі особи, які перебувають у трудових
відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від
форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також
працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Стаття 4 Закону України «Про відпустки» передбачає відпустки, які
надаються в залежності від терміну роботи. До таких відпусток
відносяться:

щорічні основні відпустки;

щорічні додаткові відпустки

Стаття 9 Закону передбачає, що до стажу роботи, що дає право на щорічну
основну відпустку, зараховується:

час фактичної робот ( в том у числі на умовах неповного робочого дня)
протягом робочого року, за який надається відпустка;

час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із
законодавством зберігалися місце роботи ( посада) та заробітна плата
повністю або частково ( у тому числі час оплачуваного вимушеного
прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу
роботу);

час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із
законодавством зберігалися місце роботи ( посада) і йому виплачувалося
допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково
оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку;

час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із
законодавством зберігалися місце роботи ( посада) і йому не
виплачувалася заробітна плата у зв’язку з наданням власником
обов’язкових або наданих у порядку, передбаченому колективним договором
відпусток без збереження заробітної плати, за винятком відпустки для
догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку;

час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців не
денних відділеннях професійно-технічних закладів освіти;

час навчання новим професіям ( спеціальностям) осіб, звільнених у
зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з
ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємств, скороченням
чисельності або штатів працівників;

Додаткові щорічні відпустки поділяються на:

додаткові відпустки за роботу зі шкідливим та важкими умовами праці;

додаткові відпустки за особливий характер роботи:

окремим працівникам, робота яких пов’язана з підвищеним
нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в
особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах
підвищеного ризик для здоров’я;

працівникам із ненормованим робочим днем.

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки
зараховуються:

час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим
характером праці, якщо працівник зайнятий в цих умовах не менше половини
тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного
виробництва, цеху, професії або посади. Показники і критерії умов праці,
за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки, працівникам,
зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я
шкідливих виробничих факторів визначені Міністерством охорони здоров’я
та Міністерством праці та соціальної політика України.

час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими,
важкими умовами і за особливий характер праці;

час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на
легшу роботу.

Щорічні додаткові відпустки за роботу пов’язану з негативним впливом на
здоров’я шкідливих виробничих факторів надаються працівника виробництв,
цехів професій і посад, передбачених відповідними розділами Списку,
затвердженому Кабінетом міністрів України.

Трудовий стаж, що дає право на отримання винагороди за загальні
результати роботи підприємства.

Ми вже звертали увагу на те, що законодавець у всі часи пов’язує
трудовий стаж із матеріальними та моральними пільгами, які, як правило,
надаються на підприємствах. Це відноситься і до стажу безперервної
роботи на одному підприємстві або в однієї галузі народного
господарства.

Так, право на отримання винагороди працівникам за загальні результати
роботи підприємства за рік залежать від загального стажу роботи
конкретного працівника на цьому підприємстві. Мінімальний стаж роботи
для виплати винагороди береться один рік. Максимальний стаж безперервної
роботи, за межами якого розмір винагороди не збільшується, рекомендовано
встановлювати, як правило, п’ять років, а з урахуванням структури
системи кадрів за стажем, рівнем текучості кадрів і необхідності
підвищення мір заохочення – до 10 років.

Крім того, чинне законодавство передбачає певні виплати в залежності від
стажу роботи в одній галузі:

працівникам органів державної виконавчої влади ;

працівникам органів внутрішніх справ ;

працівникам підприємств енергетики;

науковим працівникам .

Наприклад, службовці органів державної виконавчої влади залежно від
стажу роботи отримують щомісячні надбавки:

Стаж роботи Розмір щомісячної надбавки

(у відсотках до посадового окладу)

понад 3 роки 10

понад 5 років 15

понад 10 років 20

понад 15 років 25

понад 20 років 30

понад 25 років 40

Пов’язує чинне законодавство з трудовим стажем і можливість пересування
по службі або можливість виконання тієї чи іншої роботи.

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників [2, c.29].
Наприклад, на посаду головного бухгалтера може бути призначена особа,
яка має стаж бухгалтерської або фінансової роботи не менше 3 років.

Закон України «Про прокуратуру» . Наприклад, на посаду прокурора області
призначаються особи, які мають стаж роботи в органах прокуратура або
суду не менше 7 років.

Конституція України. Наприклад:

згідно ст. 148 – суддею Конституційного Суду України може бути
громадянин, який на день призначення має стаж роботи за фахом юриста не
менше 10 років.

згідно ст. 127 – на посаду суддя може бути рекомендований громадянин,
який має стаж роботи у галузі права не менше 3 років.

Не мале значення має загальний трудовий стаж і для отримання деяких
пільг, згідно чинного законодавства України:

Ветеранами праці визнаються громадяни, які працювали в народному
господарстві і мають трудовий стаж ( 35 років – жінки і 40 років –
чоловіки) і вийшли на пенсію. Ці особи мають право на пільги,
передбачені ст. 7 Закону [5];

Працівникам, які мають стаж роботи на певному підприємстві не менше 20
років, в першу чергу надаються житлові приміщення, якщо вони потребують
цього (згідно Житлового Кодексу України, ст.45).

РОЗДІЛ ІІ. ОБЧИСЛЕННЯ СТАЖУ РОБОТИ

ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ТРУДОВИХ ПЕНСІЙ

2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОБЧИСЛЕННЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
ПЕНСІЙ

До стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового
договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах,
незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також
на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від
характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах,
в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності
та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов’язковому
державному соціальному страхуванню. (Стаття 253. Особи, які підлягають
загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню Кодексу Законів
про працю України)

Основними джерелами коштів загальнообов’язкового державного соціального
страхування є внески власників підприємств, установ, організацій або
уповноважених ними органів чи фізичної особи, працівників. Бюджетні та
інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов’язкового
державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами
з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального
страхування. (Стаття 254. Кошти загальнообов’язкового державного
соціального страхування Кодексу Законів про працю України)

Працівники та члени їх сімей мають право на державне пенсійне
забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку із втратою
годувальника, а також за вислугу років відповідно до закону. (Стаття
256. Пенсійне забезпечення Кодексу Законів про працю України)

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та
відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті
179 цього Кодексу) надаються за заявою жінки або осіб, зазначених у
частині сьомій статті 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах
установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника
або уповноваженого ним органу.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та
відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті
179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до
безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час
відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на
щорічну відпустку, не зараховується.(Стаття 181 із змінами, внесеними
згідно з Указом ПВР N 4617-10 від 24.01.83; Законом N 871-12 від
20.03.91; в редакції Закону N 117-ХІУ (117-14) від 18.09.98) (Стаття
181. Порядок надання відпустки для догляду за дитиною і зарахування її
до стажу роботи Кодексу законів про працю України)

З урахуванням частини 7 статті 37 Закону України “Про дипломатичну
службу” час перебування за кордоном дружини (чоловіка) глави
дипломатичного представництва України за кордоном, глави постійного
представництва України при Міжнародній організації, іншого працівника
дипломатичної служби за місцем проходження дипломатичної служби,
відрядження до закордонної дипломатичної установи зараховується до
загального стажу роботи, з урахуванням якого обчислюється пенсія
відповідно до статті 19 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
(Лист Мінпраці від 10.02.2003 № 1932сл-10).

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо
член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму
трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за
фактичною тривалістю.

Якщо облік трудоднів у колгоспі вівся на голову двору, період роботи
кожного із членів сім’ї може встановлюватися показаннями свідків. (Лист
Мінпраці від 11.11.94 № 01-3/1000-02-2)

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо
член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму
трудової діяльності в громадському господарстві, враховується час роботи
за фактичною тривалістю. Тобто загальна кількість вихододнів ділиться на
25,4.

Аналогічний порядок обчислення стажу роботи застосовується і в тому
випадку, коли не встановлювався мінімум трудової участі у громадському
господарстві. (Роз’яснення Мінпраці № 17 від 17.05.92).

До стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному
соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період
одержання допомоги по безробіттю, а також робота в’язнів і робота за
угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;
(Пункт “а” частини третьої статті 56 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3284-12 від 17.06.93).

ПОРЯДОК ОБЧИСЛЕННЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ

ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ТРУДОВИХ ПЕНСІЙ ДЛЯ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПРАЦІВНИКІВ

На громадян, які працюють у релігійних організаціях та створених ними
підприємствах, добродійних закладах на умовах трудового договору,
поширюється дія законодавства про працю, загальнообов’язкове державне
соціальне страхування, оподаткування” (Стаття 26. “Трудові права
громадян, які працюють у релігійних організаціях та створених ними
підприємствах і закладах” Закону України “Про свободу совісті та
релігійні організації”)

Громадяни, які працюють у релігійних організаціях, створених ними
підприємствах, закладах на умовах трудового договору, а також
священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних
організаціях на виборних посадах, підлягають загальнообов’язковому
державному соціальному страхуванню на умовах і в порядку, встановлених
законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Релігійні організації, їх підприємства та заклади, а у випадках,
передбачених законом, також і працівники цих організацій, підприємств,
закладів сплачують страхові внески до Фонду загальнообов’язкового
державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності, а також збір на обов’язкове державне
пенсійне страхування до Пенсійного фонду України в порядку і розмірах,
установлених законодавством.

Усім громадянам, які працюють у релігійних організаціях, їх
підприємствах і закладах, державна пенсія призначається і виплачується
на загальних підставах відповідно до законодавства.(Стаття 28. Право на
соціальний захист громадян, які працюють у релігійних організаціях та
створених ними підприємствах і закладах” Закону України “Про свободу
совісті та релігійні організації”).

Робота в’язнів зараховується до загального трудового стажу роботи
відповідно до п. “а” ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення”
при умові сплати страхових внесків.

При цьому, вказані періоди роботи зараховуються до загального трудового
стажу незалежно від часу відбування покарання. (Лист Мінпраці від
10.12.99 № 02-727з-10).

б) творча діяльність осіб, передбачених пунктом “в” статті 3 цього
Закону. При цьому творча діяльність членів Спілки письменників України,
Спілки художників України, Спілки композиторів України, Спілки
кінематографістів України, Спілки театральних діячів України, інших
творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об’єднані
відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону
зараховується в стаж роботи незалежно від сплати страхових внесків. У
цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами
правлінь творчих спілок республіки починаючи з дня опублікування або
першого публічного виконання чи публічного показу твору даного автора;

Відповідно до статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до
стажу роботи зараховується творча діяльність членів творчих спілок, а
також інших творчих працівників, які не є членами таких спілок, – за
умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Оскільки члени творчих спілок, крім тих, що працюють на штатних посадах
в цих спілках, трудових книжок не мають, то, на нашу думку, при
прийнятті рішення про призначення виплат, що здійснюються тільки
непрацюючим особам (надбавки на догляд, пенсії відповідно до Закону
України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною”, тощо), доцільно
виходити із наявності таких документів:

заяви від особи із зазначенням, що вона не працює і попереджена, що
виплата, на яку вона претендує, призначається тільки непрацюючим,

довідка із податкових органів про відсутність доходів,

дані системи персоніфікованого обліку внесків на загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування. (Лист Мінпраці від 28.01.2002 №
03-3/449-02-6).

в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з’єднаннях,
служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ,
незалежно від місця проходження служби;

1. Використання військовослужбовців для виконання завдань, не
пов’язаних з військовою службою, не допускається. Військовослужбовці
можуть залучатися до участі у ліквідації наслідків аварій, катастроф,
стихійного лиха та в інших окремих випадках лише за рішенням Верховної
Ради України.

Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до
їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи
за спеціальністю.

Військовослужбовцям гарантується свобода наукової, технічної та
художньої творчості.

Військовослужбовці не можуть займатися підприємницькою діяльністю. У
разі тимчасового заміщення військовослужбовцем вищестоящої командної
посади

оплата провадиться у встановленому порядку по заміщуваній посаді.

2. Військовослужбовці, за винятком тих, які проходять строкову службу,
не можуть бути звільнені з військової служби до набуття права на пенсію
за вислугу років, крім випадків, коли їх служба припиняється за власним
бажанням, у зв’язку із станом здоров’я, закінченням строку або
невиконанням умов контракту, систематичним невиконанням вимог військових
статутів, скороченням чисельності або штату військовослужбовців, а також
у разі позбавлення волі за вироком суду.

3. За військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на
підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності
і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право
на працевлаштування їх в тримісячний строк на те ж підприємство, в
установу чи організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за
ту, яку вони займали до призову на військову службу, їм надається
матеріальна допомога в розмірі місячної заробітної плати за рахунок
коштів державного бюджету. Вони користуються за інших рівних умов
переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності або
штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці
протягом двох років з дня звільнення з військової служби.

Військовослужбовці строкової служби, сім’ї яких втратили годувальника і
не мають інших працездатних членів та членів сім’ї з самостійним
заробітком, звільняються з військової служби достроково.

4. Забезпечення зайнятості осіб, звільнених з військової служби без
права на пенсію, провадиться відповідно до законодавства України про
зайнятість населення.

5. Держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію
військовослужбовців, які звільняються у зв’язку із скороченням
чисельності або штату військовослужбовців, за станом здоров’я, а також
військовослужбовців строкової служби, які до призову на службу не
встигли працевлаштуватися. (Стаття 8. Основні права військовослужбовців,
пов’язані з проходженням служби Закону України “Про соціальний і
правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”).

1. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових
формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у
професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком
громадян України, пов’язаній з захистом Вітчизни. Час проходження
військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи,
стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

2. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права
та обов’язки визначаються цим Законом, положеннями про проходження
військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, які
затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими
актами.

3. Встановлюються такі види військової служби: строкова військова
служба;

військова служба за контрактом солдатів і матросів, сержантів і старшин;

військова служба за контрактом прапорщиків і мічманів;

військова служба (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) вищих
військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які
мають кафедри військової підготовки (факультети військової підготовки,
відділення військової підготовки, інститути військової підготовки)* з
програмами підготовки на посади осіб офіцерського складу;

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба осіб офіцерського складу за призовом;

кадрова військова служба осіб офіцерського складу, зарахованих до
Збройних Сил України та інших військових формувань до запровадження
військової служби за контрактом.

4. Виконання військового обов’язку в запасі у мирний час полягає у
дотриманні порядку і правил військового обліку, проходженні зборів,
збереженні та вдосконаленні військовозобов’язаними знань, навичок і
умінь, необхідних для виконання ними обов’язків військової служби у
воєнний час відповідно до військово-облікових чи цивільних
спеціальностей.

5. Громадяни, які призвані або добровільно вступили на військову
службу, складають Військову присягу на вірність Українському народу.

Військовозобов’язані, які раніше не склали Військову присягу, складають
її під час зборів або мобілізації.

6. Усі громадяни, які призиваються, приймаються на військову службу або
перебувають у запасі, проходять обов’язковий медичний огляд у порядку,
затвердженому Міністром оборони України за погодженням з центральним
органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я. (Стаття 2. Військова
служба і виконання військового обов’язку в запасі Закону України “Про
загальний військовий обов’язок і військову службу”).

І) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв’язку і в
гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та
наявності спеціального або військового звання;

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в
училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та
перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

Періоди навчання робітників підземним професіям зараховується до
пільгового стажу з додержанням слідуючих умов:

а) в кожному випадку при наявності запису в трудовій книжці про навчання
підземним професіям адміністрація повинна на підставі первинних
документів підтверджувати тривалість роботи в підземних умовах;

б) навчання робітників підземним професіям повинно проходити на протязі
повного робочого дня;

в) оплата праці зазначених робітників за час навчання професіям в
підземних умовах повинна здійснюватись за тарифними ставками,
передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються.

Що стосується виробничої практики, то вона зараховується до пільгового
стажу при умові, що робота проходила під землею повний робочий день з
зарахуванням наказом по відповідній професії (лист Мінсоцзахисту України
від 05.11.93 № 02-82 орг).

Міністерство соціального захисту населення повідомляє, що періоди
навчання професіям підземних робітників до 1976 року, зараховуються до
пільгового стажу без додержання вимог, зазначених у листі МСЗ від
05.11.93 № 02-82 орг., оскільки до 1976 року теоретичне навчання
робітників підземним професіям на шахтах вугільної промисловості
проводилось без відриву від виробництва у вільний від роботи час (лист
Держвуглепрому України від 26.04.94 №11-2057) (Листом Мінпраці від
16.05.94 № 01-3/433-02-2)

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується
до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж
роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для
відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення
навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує
трьох місяців.(Витяг із статті 38. Гарантії соціального захисту учня,
слухача та випускника професійно-технічного навчального закладу Закону
України “Про професійно-технічну освіту”)

До професійно-технічних навчальних закладів належать:
професійно-технічне училище відповідного профілю;

професійне училище соціальної реабілітації;

вище професійне училище;

професійно-художнє училище;

художнє професійно-технічне училище;

вище художнє професійно-технічне училище;

училище-агрофірма;

вище училище-агрофірма;

училище-завод;

центр професійно-технічної освіти;

навчально-виробничий центр; 1 центр підготовки і перепідготовки
робітничих кадрів;

навчально-курсовий комбінат;

навчальний центр;

інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту.
(Стаття 18. Типи професійно-технічних навчальних закладів “Про
професійно-технічну освіту”)

Період навчання в ФЗНУ в роки війни зараховується в одинарному розмірі,
так як в пільговому обчисленні зараховується робота в роки війни, а не
навчання. В школах ФЗНУ учні-робітники навчались і здобували професію,
що стверджується документами про набуття кваліфікації. (Лист Мінпраці
від 11.11.94 № 01-3/1000-02-2)

Законом України “Про пенсійне забезпечення” не передбачено зарахування
до трудового стажу часу навчання на річних підготовчих курсах при вищих
навчальних закладах. (Лист Мінпраці від 11.11.94 № 01-3/1000-02-2)

е) тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи;

є) час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16
років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу
потребує постійного стороннього догляду;

Пенсіонеру за віком, який здійснює догляд за інвалідом 1 групи, можна
зарахувати в трудовий стаж зазначений період. (Лист Мінпраці від
05.12.94 № 01-3/1075-02-2).

ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше
ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку;

При вирішенні питання слід відрізняти періоди перебування у частково
оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного
віку і в додатковій відпустці без збереження заробітної плати по догляду
за дитиною до досягнення нею віку шести років і часу догляду непрацюючої
матері за малолітніми дітьми.

При частково оплачуваній відпустці та додатковій відпустці без
збереження заробітної плати особа, яка займається доглядом за дитиною,
не звільнена з роботи. Періоди перебування у згаданих відпустках
зараховується як в загальний, так і в безперервний стаж роботи за
спеціальністю за тією посадою, на якій вона значиться відповідно до
запису в трудовій книжці.

Відповідно до ст.ст. 18,25 Закону України “Про відпустки” вказані
відпустки можуть бути використані батьком дитини, бабусею, дідом чи
іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.

Враховуючи зазначене, в разі оформлення власником підприємства відпустки
по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (до шести років) на
батька дитини або інших

осіб, вказаних в ст.ст. 18, 25 вищезазначеного Закону, за ними
зберігається загальний трудовий стаж, в тому числі спеціальний та
пільговий стаж.

При цьому зазначаємо, що слід відрізняти час догляду непрацюючої матері
за малолітніми дітьми до досягнення ними 3-річного віку. Вказаний період
згідно п.”ж” ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення”
зараховується тільки в загальний трудовий стаж і тільки матері, яка у
вказані періоди не працювала (тобто була звільнена з роботи наказом по
підприємству. (Лист Мінпраці від 26.12.2000 № 01-3/3131-02-6).

з) період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків,
мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в
місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за
спеціальністю, але не більше 10 років.

Згідно із п. “з” ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення”
період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів
і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де
була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю,
зараховується до трудового стажу в розмірі, що не перевищує 10 років,
незалежно від тривалості інших періодів трудової діяльності,
передбачених даною статтею (Роз’яснення Мінпраці № 21 від 31.08.92)

Період проживання осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і
військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де
була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю,
зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію, але не більше 10
років.

При збільшенні розміру пенсії за віком за кожний рік роботи (стаття 19)
поряд з роботою враховуються також періоди, передбачені пунктами “а” –
“ж” цієї статті і статтями 57-61 цього Закону.

Статтею 56 Закону України передбачено, що при збільшенні розміру пенсії
за віком за кожний рік роботи (стаття 19) поряд з роботою враховуються
також періоди, передбачені пунктами “а” – “ж” цієї статті і статтями
57-61 цього Закону.

З урахуванням викладеного, перерахунок призначеної пенсії провадиться
через кожні два роки роботи за винятком випадків, коли з врахуванням
доопрацьованого стажу набирається стаж роботи, який дає право на
обчислення пенсії в розмірі 75 процентів заробітку (для осіб, яким
пенсія призначається за Списком № 1 – 85 процентів заробітку), або
необхідний для призначення повної пенсії стаж особам, яким було
призначено пенсію при неповному стажі. (Роз’яснення Мінпраці № 17 від
17.05.92).

Час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на
виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи
для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими
умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у
пільгових розмірах (статті 13 і 14). (Частина п’ята статті 56 в редакції
Закону N 3128-12 від 22.04.93)

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його
здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального
страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України “Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку
на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності” (1105-14).

Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та
членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи
трудового договору.

За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним
випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються
місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до
відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати
професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим
попередньої роботи проводяться його навчання перекваліфікація, а також
працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.

Час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на
виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи
для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими
умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в
пільгових розмірах. (Витяг із статті 9 Закону України “Про охорону
праці”).

При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14
та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону
провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими
статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на
аналогічних або більш пільгових умовах.

Згідно статті 57 про “Пільги по обчисленню стажу за час перебування на
фронті”: військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у
тому числі при виконанні інтернаціонального обов’язку, а також
перебування в партизанських загонах і з’єднаннях зараховується до стажу
роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення
строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років
військовослужбовцям.

Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і
грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх
справ та членам їхніх сімей

(Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393) (Зі
змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 747 (747-93-п) від
19.09.93 N 347 (347-94-п) від 03.06.94 N 353 (353-95-п) від 22.05.95, N
463 (463-95-п) від 28.06.95; N 1009 (1009-95-п) від 18.12.95).

(Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 967 (967-97-п) від
03.09.97) (Чинність Постанови поширено на осіб начальницького складу
податкової міліції згідно з Постановою КМ N 1716 (1716-98-п) від ЗО.
10.98) (Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1883 (1883-98-п)
від 27.11.98 N 589 (589-99-п) від 14.04.99, N 12 (12-2000-п) від
08.01.2000 N 299 (299-2000-п) від 14.02.2000 з Указом Президента N
463/2001 (463/2001) від 23.06.2001 Постановами КМ N 863 (863-2001 -п)
від 26.07.2001 N 1497 (1497-2001-п) від 16.11.2001).

(У тексті Постанови слова “військ внутрішньої та конвойної охорони” у
всіх відмінках замінено словами “внутрішніх військ Міністерства
внутрішніх справ України” у відповідних відмінках згідно з Постановою КМ
N 967 (967-97-п) від 03.09.97).

Відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ” (2262-12) і постанови Верховної Ради України про
порядок введення в дію цього Закону (2263-12) Кабінет Міністрів України
постановляє:

1. Установити, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до
Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб
начальницького і рядового складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх
справ вислуги років зараховуються:

військова служба в Збройних Силах, Прикордонних військах. Національній
гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України та
інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі
безпеки України;

служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і
рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

служба як військових будівельників у військово-будівельних загонах
(частинах);

час перебування на практичній льотній підготовці призваних на військову
службу осіб, які навчалися на офіцерів запасу льотного складу у
навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України;

час роботи в Радах народних депутатів та їх органах, центральних і
місцевих органах державної виконавчої влади із залишенням на військовій
службі або на службі в органах внутрішніх справ;

час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення
волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до
кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі
реабілітованих;

час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах
суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на службі в органах внутрішніх
справ на посадах начальницького складу, військовій службі в органах і
військових формуваннях Служби безпеки; (Абзац восьмий пункту 1 в
редакції Постанови КМ N 747 (747-93-п) від 19.09.93) дійсна військова
служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних,
внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших
військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах
внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи,
які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до
вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку
обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР,
якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до
вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та
особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ;

військова служба у Збройних Силах, органах безпеки держав – учасниць
Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях,
створених законодавчими органами цих держав, Об’єднаних Збройних Силах
Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на
пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому
законодавством держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав, на
території яких військовослужбовці проходили службу, якщо інше не
встановлено відповідними міжнародними угодами;

служба в органах внутрішніх справ держав – учасниць Співдружності
Незалежних Держав, за яку вислуга років обчислюється у порядку,
встановленому відповідними міжнародними угодами;

час роботи в державних органах у разі переходу на службу в органи
внутрішніх справ на посади начальницького складу, на військову службу в
органи і військові формування Служби безпеки за направленням Кабінету
Міністрів України, Ради Міністрів Республіки Крим, Представника
Президента України в області, містах Києві та Севастополі згідно з
переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством
внутрішніх справ і Центральним управлінням Служби безпеки; (Пункт 1
доповнено абзацом 12 згідно з Постановою КМ N 747 (747-93-п) від
19.09.93)

час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах,
слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях
виправних робіт і невоєнізованої професійно-пожежної охорони, що в
подальшому були переведені в категорію, яка заміщується рядовим і
начальницьким складом органів внутрішніх справ за переліком посад і на
умовах, затверджуваних Міністерством внутрішніх справ; (Пункт 1
доповнено абзацом 13 згідно з Постановою КМ N 747 (747-93-п) від
19.09.93).

2. До вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил,
Прикордонних військ, Управління державної охорони, Цивільної оборони
України та інших військових формувань, створених Верховною Радою
України, Служби безпеки України, а також особам середнього, старшого і
вищого начальницького складу органів внутрішніх справ України при
призначенні пенсій згідно з пунктом “а” статті 12 закону України “Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ” (2262-12) додатково
зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних
вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після
закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову
службу або призначення на відповідну посаду в межах до п’яти років із
розрахунку – один рік за шість місяців. (Пункт 2 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ N 863 (863-2001-п) від 26.07.2001).

3. До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці
першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний
час;

час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення
волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до
кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі
реабілітованих;

час виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС, до 1 січня 1988 року;

таємно;

б) один місяць служби за два місяці:

у з’єднаннях, частинах і підрозділах, що беруть участь у підтриманні
режиму надзвичайного стану;

на льотній роботі у реактивній та турбогвинтовій авіації – на умовах, що
визначаються відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх
справ та Державним комітетом у справах охорони державного кордону
України; (Абзац третій підпункту “б” пункту 3 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ N 863 (863-2001-п) від 26.07.2001)

на атомних підводних крейсерах, атомних підводних човнах, дизельних
підводних човнах, обладнаних допоміжними атомними енергетичними
установками, і підводних човнах із спеціальними енергетичними
установками – за умовами, що визначаються Міністерством оборони України,
Центральним управлінням Служби безпеки; (Абзац четвертий підпункту “б”
пункту 3 доповнено згідно з Постановою КМ N 747 (747-93-п) від 19.09.93)

на посадах водолазів, які виконують роботу в умовах тривалого
перебування під підвищеним тиском під водою або у барокамерах, на
умовах, що визначаються відповідно Міністерством оборони та Державним
комітетом у справах охорони державного кордону України;

час служби у лепрозорних і протичумних відділеннях військових
госпіталів, у відділеннях військових госпіталів по лікуванню осіб,
заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у відділеннях
анестезіології та реанімації військових госпіталів, у судово-медичних
установах і патологоанатомічних лабораторіях; (Абзац шостий підпункту
“б” пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1883
(1883-98-п) від 27.11.98, N 299 (299-2000-п) від 14.02.2000)

час служби військовослужбовцям Збройних Сил та Прикордонних військ на
острові Зміїний зараховувати до вислуги років для призначення пенсій з
розрахунку один місяць служби за два місяці; (Підпункт “б” пункту 3
доповнено згідно з Постановою КМ N 1009 (1009-95-п) від 18.12.95)

в) один місяць служби за півтора місяця:

на льотній роботі в авіації (за винятком видів авіації, зазначених у
підпункті “б” цього пункту) – на умовах, що визначаються відповідно
Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Державним
комітетом у справах охорони державного кордону України; (Абзац другий
підпункту “в” пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N
863 (863-2001-п) від 26.07.2001)

на атомних надводних кораблях – із строків, установлених Міністерством
оборони України, Центральним управлінням Служби безпеки; (Абзац третій
підпункту “в” пункту З доповнено згідно з Постановою КМ N 747 (747-93-п)
від 19.09.93)

на підводних човнах (крім зазначених у підпункті “б” цього пункту) в
період перебування їх у строю;

на мінних тральщиках під час тралення бойових мін;

в управліннях з’єднань підводних човнів, що перебувають у строю, і
з’єднань мінних тральщиків під час тралення бойових мін на умовах,
визначених Міністерством оборони України;

на посадах водолазів усіх найменувань і спеціальностей (крім водолазів,
зазначених у підпункті “б” цього пункту);

на посадах, де виконання обов’язків пов’язане з систематичними стрибками
з парашутом, при виконанні річних норм, що визначаються відповідно
Міністерством оборони, Центральним управлінням Служби безпеки,
Міністерством внутрішніх справ та Державним комітетом у справах охорони
державного кордону України;

(Абзац восьмий підпункту “в” пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 863 (863-2001-п) від 26.07.2001)

?

$

¦

?

?

o

?

P$

? ?????????????$? ?????????????????$?$

?

o

OJQJ

&

&

d `„?a$

[d\th] _Ae_(`?aac?djgueliUiiUiiiUiiUUIIIIIIIIII

&

&

&

&

&

&

&

&

&

&

F

&

&

&

&

F

&

&

&

&

&

&

l

n

&

&

&

?

o

&

&

&

n

°

?

?

o

?

?

??

??????$??

>

@

L

N

??????рства внутрішніх справ з охорони дипломатичних і консульських
представництв іноземних держав, у підрозділах Управління державної
охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах
спеціального призначення Служби безпеки, установ виконання

покарань органів внутрішніх справ, у частинах і підрозділах спеціального
призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та у
підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами,
що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств; (Абзац
дев’ятий підпункту “в” пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
Постановами КМ N 747 (747-93-п) від 19.09.93, N 353 (353-95-п) від
22.05.95, N 863 (863-2001-п) від 26.07.2001)

на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах
зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по
охороні державного кордону України, інших підрозділах прикордонних
військ за Переліком у справах охорони державного кордону України;

у складі других екіпажів дизель-електричних підводних човнів, що
перебувають у строю;

у високогірних місцевостях на висоті від 1000 до 1500 метрів над рівнем
моря, а у виняткових випадках – і нижче згідно з переліками військових
частин, підрозділів і установ, затверджуваних відповідно Міністерством
оборони, Міністерством внутрішніх справ, Центральним управлінням Служби
безпеки, Державним комітетом у справах охорони державного кордону
України та Управлінням державної охорони; (Абзац дванадцятий підпункту
“в” пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 863
(863-2001-п) від 26.07.2001)

в укріплених районах військовослужбовцям, які несуть (несли) бойове
чергування в спорудах оборонних позицій у складі бойових обслуг;

на роботах, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС, – з 1 січня 1988 по 31 грудня 1993 року;

у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного
відселення, передбачених пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України “Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи” (796-12), – згідно з переліками військових
частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством
оборони, Міністерством внутрішніх справ, Центральним управлінням Служби
безпеки, Державним комітетом у справах охорони державного кордону
України, Управлінням державної охорони; (Пункт 3 доповнено абзацом 15

згідно з Постановою КМ N 747 (747-93-п) від 19.09.93, із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 863 (863-2001-п) від 26.07.2001)

на посадах, де виконання обов’язків пов’язано з роботами по знешкодженню
вибухонебезпечних предметів, у період виконання робіт, переліки яких
визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств; (Пункт 3
доповнено абзацом 16 згідно з Постановою КМ N 747 (747-93-п) від
19.09.93)

проходження служби у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ
України військовослужбовцями, які виконують обов’язки з охорони атомних
електростанцій, ядерних установок і матеріалів та транспортних засобів
під час перевезення ядерного палива та інших радіоактивних речовин;
(Пункт 3 доповнено

абзацом 17 згідно з Постановою КМ N 747 (747-93-п) від 19.09.93, із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 967 (967-97-п) від 03.09.97)

проходження служби особами рядового і начальницького складу державної
пожежної охорони в її підрозділах на атомних електростанціях, об’єктах з
ядерними установками і

матеріалами; (Пункт 3 доповнено абзацом 18 згідно з Постановою КМ N 589
(589-99-п) від 14.04.99)

проходження служби на посадах рядового і начальницького складу органів
внутрішніх справ у виправно-трудових установах на правах лікувальних та
лікарень при виправно-трудових установах для утримання інфекційне хворих
засуджених; (Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 747
(747-93-п) від 19.09.93) таємно;

У разі наявності двох і більше підстав для зарахування до вислуги років
для призначення пенсії на пільгових умовах одного і того ж періоду
служби вислуга обчислюється за тією підставою, яка дає найбільші пільги;

у високогірних місцевостях на висоті 1500 і більше метрів над рівнем
моря; (Підпункт “в” доповнено абзацом двадцять третім згідно з
Постановою КМ N 299 (299-2000-п) від 14.02.2000)

час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів
внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад і
умовами, що визначаються Міністром внутрішніх справ; (Підпункт “в”
доповнено абзацом згідно з Постановою КМК 1497 (1497-2001-п) від
16.11.2001)

г) один місяць служби за сорок днів:

особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та
кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових
установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, та
військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у
дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних
відповідно Міністерством внутрішніх справ, Державним департаментом з
питань виконання покарань, Центральним управлінням Служби безпеки.
Міністерством оборони. (Абзац другий підпункту “г” в редакції Постанови
КМ N 299 (299-2000-п) від 14.02.2000) (Пункт 3 доповнено підпунктом “г”
згідно з Постановою КМ N 747 (747-93-п) від 19.09.93)

4. Установити, що строкова військова служба зараховується до вислуги
років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту
1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі проходження цієї
служби відповідно до умов, визначених у пункті 3 цієї постанови, або які
згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою зарахування до
вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, – у
відповідному пільговому обчисленні.

5. Вислуга років, яка була обчислена для призначення пенсій
військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ до введення в дію Закону України “Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ” (2262-12) перегляду не підлягає.

6. Установити, що пенсії, які призначаються особам, зазначеним в абзаці
першому пункту 1 цієї постанови, обчислюються із суми грошового
забезпечення, що виплачується цим військовослужбовцям, особам
начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ на день
звільнення зі служби, а звільненим зі служби до введення в дію Закону
України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” – із суми
грошового забезпечення, встановленого для відповідних категорій
військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів
внутрішніх справ на день введення в дію цього Закону. (Пункт 6 зі
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 347 (347-94-п) від 03.06.94)

7. Пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за
останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за
військове або спеціальне звання;

процентної надбавки за вислугу років;

(Абзац п’ятий пункту 7 виключено на підставі Постанови КМ463
(463-95-п) від 28.06.95) місячної суми грошової компенсації замість
продовольчого пайка, виплаченої (або яка належить до виплати у разі
одержання продовольчого пайка натурою) військовослужбовцям і особам
начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ у місяці, що
передує місяцю звільнення;

додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки
за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором
тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби
підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних
місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією
незалежно від наявних перерв у службі. Середньомісячна сума додаткових
видів грошового забезпечення за 24 календарні місяці і за 60 календарних
місяців визначається шляхом ділення загальної суми додаткових видів
грошового забезпечення за 24 календарні місяці служби підряд (перед
зверненням за пенсією) чи за 60 календарних місяців служби підряд
(протягом всієї служби) відповідно на 24 і 60. (Абзац п’ятий пункту 7 в
редакції Постанови КМ N 12 (12-2000-п) від 08.01.2000)

Особам офіцерського складу, переведеним за станом здоров’я або віком з
льотної роботи, підводних човнів (підводних крейсерів), атомних
надводних кораблів і мінних тральщиків на посади з меншим посадовим
окладом, пенсії обчислюються за бажанням пенсіонера виходячи з
посадового окладу за останньою штатною посадою, займаною перед
звільненням, чи з посад, вказаних у цьому абзаці, до переведення, якщо
на день переведення вони мали право на пенсію за вислугу років. У такому
ж порядку обчислюються пенсії особам офіцерського та начальницького
складу органів внутрішніх справ із військовим званням полковника або
спеціальним звання полковника міліції чи внутрішньої служби, а також їм
рівних і вище, якщо вони з таких обставин та умов переведені в інтересах
служби з посад, які займали не менше трьох років до переведення і на
день переведення мали право на пенсію за вислугу років.

Особам офіцерського складу і особам начальницького складу органів
внутрішніх справ, які були відряджені для роботи в Радах народних
депутатів та їх органах, центральних і місцевих органах державної
виконавчої влади та одержували заробітну плату в порядку і розмірах,
установлених для працівників цих органів, пенсії обчислюються виходячи з
посадового окладу, встановленого за аналогічною посадою відповідно для
осіб офіцерського та начальницького складу.

Особам офіцерського складу, звільненим з військової служби до вступу на
штатну посаду після закінчення військового навчального закладу або після
призову із запасу, пенсії обчислюються в порядку, передбаченому пунктом
7 цієї постанови, із сум грошового забезпечення, сплачених їм на день
звільнення.

Мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, переведеним з
атомних підводних крейсерів, атомних підводних човнів і дизельних
підводних човнів, обладнаних атомними енергетичними установками, на
відповідні рівнозначні посади на інші кораблі, судна або в берегові
військові частини Військово-Морського Флоту України із збереженням
одержуваного до дня переведення посадового окладу, пенсії обчислюються в
порядку, передбаченому цим пунктом, виходячи з виплачуваного на день
звільнення з військової служби збереженого посадового окладу.

8. Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам
їхніх сімей у зв’язку із зміною розмірів грошового забезпечення, що
сталося після звільнення зі служби осіб офіцерського складу,
прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та
військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ, провадиться щорічно виходячи з установленого
за станом на 1 січня поточного року розміру грошового забезпечення
відповідних категорій;

9. Особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх
справ, які одержували перед звільненням зі служби персональні
(збережені) посадові оклади, або підвищені посадові оклади за службу у
високогірних місцевостях, пенсії обчислюються із звичайних, а не з
персональних (збережених) або підвищених посадових окладів.

Присвоєння військовослужбовцям у період їх перебування в запасі чергових
військових звань не є підставою для перегляду раніше призначених їм
пенсій.

Пенсії, що призначаються членам сім’ї померлих (загиблих)осіб
офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців
надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, обчислюються
в порядку, передбаченому пунктом 7 цієї постанови, з відповідних видів
грошового забезпечення, з яких підлягала обчисленню пенсія утриманцю.
При цьому абзаци сьомий та десятий пункту 7 цієї постанови не
застосовуються.

Членам сім’ї померлих пенсіонерів з числа зазначених
військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів
внутрішніх справ пенсії обчислюються з окладів грошового забезпечення, з
яких була обчислена (перерахована) або підлягала перерахуванню пенсія
утриманцю.

10. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби),
особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при
звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ за
вислугою строку служби, за віком, за станом здоров’я, у зв’язку із
скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів у разі
неможливості використання на службі (в органах) виплачується грошова
допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за
кожний повний календарний рік служби.

Військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ, звільненим з військової служби або з органів
внутрішніх справ через сімейні обставини або інші поважні причини,
перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується
грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення
за кожний повний календарний рік служби.

(Абзац третій пункту 10 втратив чинність на підставі Указу Президента N
463/2001 (463/2001) від 23.06.2001)

Строк календарної військової служби, служби в органах внутрішніх справ
для визначення розміру зазначеної грошової допомоги обчислюється згідно
з пунктом 1 цієї постанови.

(Абзац четвертий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Указом
Президента N 463/2001 (463/2001) від 23.06.2001)

Військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ, звільненим з військової служби за службовою
невідповідністю, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав
законної сили, грошова допомога, передбачена цим пунктом, не
виплачується. (Пункт 10 в редакції Постанови КМ N 12 (12-2000-п) від
08.01.2000)

11. За особами офіцерського складу і особами середнього, старшого і
вищого начальницького складу органів внутрішніх справ (крім зазначених в
абзаці другому цього пункту), які звільнені зі служби за віком,
хворобою, скороченням штату чи за обмеженим станом здоров’я без права на
пенсію, поряд із виплатою одноразової грошової допомоги зберігається
виплата окладу за військовим чи спеціальним званням протягом одного року
з дня звільнення.

Особам офіцерського складу і особам середнього, старшого і вищого
начальницького складу органів внутрішніх справ, які працювали перед
звільненням зі служби в Радах народних депутатів та їх органах,
центральних і місцевих органах державної виконавчої влади і залишилися
після звільнення на попередній роботі, а також тим, хто був на
військовій службі за призовом або за контрактом до трьох років згідно із
Законом України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”
(2232-12), – оклад за військове чи спеціальне звання протягом одного
року з дня звільнення не виплачується.

12. Членам сім’ї померлих пенсіонерів із числа військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які не
мають права на одержання страхових сум по обов’язковому державному
особистому страхуванню, незалежно від призначення пенсій в разі втрати
годувальника, виплачується одноразова грошова допомога: дружині – в
розмірі тримісячної пенсії годувальника і на кожного непрацездатного
члена сім’ї – у розмірі місячної пенсії годувальника.

При визначенні розміру одноразової грошової допомоги, передбаченої цим
пунктом, до членів сім’ї, які мають право на допомогу, належать: дружина
незалежно від віку і працездатності, діти, які не досягли 18 років або
старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років,
або були на день смерті годувальника вихованцями, учнями, студентами,
курсантами та слухачами (крім курсантів і слухачів військових навчальних
закладів) стажистами навчальних закладів і не досягли 23-річного віку;
батьки, які перебували на утриманні померлого і досягли пенсійного віку:
чоловіки – 60 років, жінки – 55 років, або є інвалідами.

Особам офіцерського складу та особам середнього, старшого і вищого
начальницького складу органів внутрішніх справ, які працювали
безпосередньо перед звільненням у запас або у відставку в Радах народних
депутатів та їх органах, центральних і місцевих органах державної
виконавчої влади із залишенням на військовій службі або в кадрах
Міністерства внутрішніх справ України, допомога, передбачена пунктом 10
цієї постанови, виплачується за рахунок коштів органів, в яких вони
працювали. В такому ж порядку провадяться грошові виплати
військовослужбовцям інших військових формувань, що не фінансувалися
Міністерством оборони, Службою безпеки, Державним комітетом у справах
охорони державного кордону та Міністерством внутрішніх справ України.
(Абзац третій пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N
863 (863-2001-п) від 26.07.2001)

13. Непрацюючим пенсіонерам із числа осіб офіцерського складу,
прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та
військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей виплачується грошова
допомога при народженні дитини в порядку і розмірах, встановлених
законодавством.

14. Грошова допомога, передбачена цією постановою, підлягає виплаті за
рахунок коштів Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ.
Служби безпеки, Управління державної охорони, державного комітету у
справах охорони державного кордону України та інших військових формувань
(за винятком випадків, передбачених абзацом третім пункту 12 цієї
постанови), а допомога передбачена пунктом 12 цієї постанови за рахунок
коштів, виділених у державному бюджеті на пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та їхніх сімей. (Пункт 14 із змінами, внесеними згідно
з Постановою КМ N 863 (863-2001-п) від 26.07.2001)

15. Дозволити Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ.
Службі безпеки України на період масового перерахунку пенсій
встановлювати працівникам пенсійних

служб надбавки до їх посадових окладів в розмірі від 30 до 50 процентів
і залучати до роботи необхідну кількість спеціалістів на договірних
умовах.

Про організаційні заходи щодо застосування Закону України
“Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”
(Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. N 63 зі
змінами, внесеними відповідно до Постанови КМ N 530 (530-94-п) від
5.08.94) Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Дозволити Міністерству оборони для визначення осіб, які можуть
вважатися учасниками бойових дій, тимчасово застосовувати затверджені
Генеральним штабом Збройних Сил колишнього Союзу РСР переліки
підрозділів, частин, з’єднань, об’єднань та органів управління, що
входили до складу діючої армії у роки Великої

Вітчизняної війни 1941-1945 років.

2. Затвердити перелік держав, яким надавалася допомога за
участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського
Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького
складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього
Союзу РСР, і періодів бойових дій на їх території, що додається.

3. Міністерству оборони, Головному архівному управлінню при Кабінеті
Міністрів України, Міністерству закордонних справ у місячний термін
подати Кабінету Міністрів України проект угоди між Російською Федерацією
і Україною про порядок обміну і одержання інформації архівних установ
про встановлення статусу учасника бойових дій.

Згідно із статтею 57 Закону України “Про пенсійне забезпечення”
військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому
числі при виконанні інтернаціонального обов’язку, а також перебування в
партизанських загонах і з’єднаннях зараховується в стаж роботи на
пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї
служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовців. Але,
дія вищезгаданої постанови Кабінету Міністрів України на
військовослужбовців строкової служби та вільнонайманих працівників не
поширюється. (Лист Мінпраці від 04.06.2002 № 02-1148/3-7)

Згідно статті 58 про “Пільги по обчисленню стажу роботи реабілітованим
громадянам”: громадянам, необґрунтовано притягнутим до кримінальної
відповідальності, необґрунтовано репресованим і згодом реабілітованим,
час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення
волі та заслання, а також перебування на примусовому лікуванні
зараховується до стажу у потрійному розмірі.

Реабілітованим громадянам відповідно до статті 1 цього Закону час
тримання під вартою, відбування покарання в місцях позбавлення волі,
заслання або перебування на примусовому лікуванні зараховується у
потрійному розмірі в стаж роботи для призначення трудових пенсій.

Реабілітованим, які мають право на передбачені цим Законом пільги,
видається посвідчення єдиного зразка, що затверджується Кабінетом
Міністрів України.

Видача цього посвідчення проводиться за місцем проживання виконавчими
комітетами відповідних місцевих Рад народних депутатів.

Чинність статей 4, 5 та 6 цього Закону поширюється на жертви політичних
репресій, що були реабілітовані до прийняття цього Закону. (Витяг із
статті 6 Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій в
Україні”)

Вважати реабілітованими осіб, які з політичних мотивів були
необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими
органами, в тому числі “двійками”, “трійками”, особливими нарадами і в
будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України
діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним
законодавством України до набрання чинності Законом СРСР “Про
кримінальну відповідальність за державні злочини” від 25 грудня 1958
року, за винятком осіб, зазначених у статті 2 цього Закону.

Визнати реабілітованими також громадян, засуджених за:

– антирадянську агітацію і пропаганду за статтею 7 Закону СРСР “Про
кримінальну відповідальність за державні злочини” від 25 грудня 1958
року і статтею 62 Кримінального кодексу Української РСР (2001-05,
2002-05) в редакціях до прийняття Закону Української РСР від 28 жовтня
1989 року “Про затвердження Указу

Президії Верховної Ради Української РСР від 14 квітня 1989 року “Про
внесення змін і доповнень до Кримінального і Кримінально-процесуального
кодексів Української РСР”;

– поширення завідомо неправдивих вигадок, що порочать радянський
державний і суспільний лад, тобто за статтею 187-1 Кримінального кодексу
Української РСР;

– порушення законів про відокремлення церкви від держави і школи від
церкви, посягання на особу та права громадян під приводом справляння
релігійних обрядів, якщо вчинені дії не були поєднані з заподіянням
шкоди здоров’ю громадян чи статевою розпустою.

Дія цієї статті поширюється на осіб, громадян України, які постійно
проживали в Україні і яких з різних причин було переміщено за межі
колишнього Радянського Союзу, необгрунтовано засуджено військовими
трибуналами, Верховним Судом Союзу РСР чи піддано репресіям позасудовими
органами. (Статтю 1 доповнено частиною третьою згідно із Законом
N2353-12 від 15.05.92)

Підлягають реабілітації також особи, щодо яких з політичних мотивів
застосовано примусові заходи медичного характеру. (Стаття 1 Закону
України “Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні”)

Громадянам, які були необґрунтовано притягнуті до кримінальної
відповідальності, необґрунтовано репресовані і згодом реабілітовані, час
відбування покарання в засланні при підтвердженні відповідними
документами зараховується до стажу в потрійному розмірі.

При застосуванні статей 58 і 59 Закону України в частині пільгового
обчислення стажу, в тому числі і для призначення пенсій на пільгових
умовах та за вислугу років, при відсутності документів можуть
враховуватись показання свідків на загальних підставах або показання
свідків, щодо яких встановлено їх відповідний статус. (Роз’яснення
Мінпраці № 17 від 17.05.92)

Стаття 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення” не поширюється на
громадян, які перебували на спецпоселенні (Лист Мінпраці від 10.92 за №
02-718/22/15-25)

Згідно статті 59 про “Пільги по обчисленню стажу за період Великої
Вітчизняної війни”: робота, незалежно від віку, в тому числі як
вільнонайманого складу у військових частинах, і служба, крім військової
служби, передбаченої статтею 57 цього Закону, в роки Великої Вітчизняної
війни та в інші періоди ведення бойових дій, зараховується до стажу
роботи у подвійному розмірі, а час перебування у фашистських
концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни
осіб, у тому числі дітей, насильно вивезених з тимчасово окупованої
території у період Великої Вітчизняної війни, – у потрійному розмірі.

Робота в м. Ленінграді в період його блокади в роки Великої Вітчизняної
війни з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року зараховується до стажу
роботи у потрійному розмірі, час проживання в м. Ленінграді в цей період
– у подвійному розмірі.

Стаття 59 Закону України “Про пенсійне забезпечення” застосовується при
обчисленні стажу за період Великої Вітчизняної війни. (Лист Мінпраці від
04.06.2002 № 02-1148/3-7).

Час перебування в фільтраційних таборах після визволення із фашистських
концтаборів зараховується до трудового стажу в одинарному розмірі. (Лист
Мінпраці від 24.12.92 № 02-П 325/20-26)

Періоди роботи в роки війни зараховуються в стаж в подвійному розмірі,
незалежно від того, на якій території протікала робота, за винятком часу
перебування на окупованій території. (Лист Мінпраці від 01.07.92 №
02-809)

Згідно статті 60 про “Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких
медичних закладах”: робота в лепрозорних і протичумних закладах, у
закладах (відділеннях) по лікуванню осіб, заражених вірусом
імунодефіциту людини або хворих на СПІД, у патологоанатомічних і
реанімаційних відділеннях лікувальних закладів зараховується до стажу
роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”
робота в патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних
закладів зараховується в стаж роботи у подвійному розмірі.

Наказом Міністерства охорони здоров”я України від 08.10.97 № 303 “Про
регламентацію діяльності анестезіологічної служби України” відділення
реанімації, які існували до його введення, перейменовані у відділення
(групи) анестезіології та інтенсивної терапії і відділення інтенсивної
терапії відповідно до переліку медичних спеціальностей, зареєстрованих
ВООЗ, із збереженням функціональних повноважень відділень реанімації.

З метою подальшого вдосконалення та розвитку патологоанатомічної служби
в Україні наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12.05.92 №
81 “Про розвиток та удосконалення патологоанатомічної служби в Україні”
організовані патологоанатомічні бюро, які є закладами охорони здоров’я,
із збереженням функціональних повноважень патологоанатомічних відділень.

У зв’язку із викладеним, час роботи у патологоанатомічних відділеннях
(бюро), відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії
лікувальних закладів зараховується до стажу роботи у подвійному
розмірі.(Лист Міністерства праці та соціальної політики України,
Пенсійного фонду України, Міністерства охорони здоров’я України від
30.07.2002 року

Пільгове обчислення стажу, передбачене ст. 60 Закону, застосовується як
при обчисленні загального, так і спеціального стажу роботи (Лист
Мінпраці від 31.01.94 № 01-3/63-02-2-17)

Право на пільгове обчислення стажу мають працівники незалежно від
займаних посад. (Лист Мінпраці від 30.05.94 № 01-3/491-02-2)

Згідно статті 61 про “Порядок включення в стаж роботи окремих видів
робіт”: робота на водному транспорті протягом повного навігаційного
періоду зараховується за рік роботи.

Робота протягом повного сезону на підприємствах і в організаціях
сезонних галузей промисловості, незалежно від відомчої підпорядкованості
підприємств і організацій, – за списком, що затверджується Кабінетом
Міністрів України, зараховується до стажу роботи за рік роботи.

Список сезонних робіт, зайнятість на яких протягом повного сезону
зараховується до стажу для призначення пенсії за рік роботи
(Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992
р. N 583)

1. Робота на торфорозробках: болотно-підготовчі роботи; добування,
сушіння та убирання торфу;

ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.

2. Робота на лісозаготівлі та лісосплаві:

скидання деревини у воду, первинний і плотовий лісосплав, сортування на
воді, з’єднування плотів і викачування деревини із води, навантаження
деревини на судна та розвантаження її з суден;

добування живиці, баррасу і ялинової сірки;

заготівля пньового осмолу;

підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами,
робота в лісорозсадниках;

польові лісовпорядні роботи.

3. Робота на підприємствах сезонних галузей рибного господарства.

4. Робота на підприємствах сезонних галузей м’ясної і молочної
промисловості.

5. Робота на підприємствах цукрової та консервної галузей промисловості.

Інші сезонні роботи зараховуються до стажу роботи за їх фактичною
тривалістю.

Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей (Постанова
Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. N 278)

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 2167 (2167-99-п) від
29.11.99 N 1895 (1895-2002-п) від 12.12.2002)

Відповідно до частини дев’ятої статті 6 Закону України “Про відпустки”
(504/96-ВР) Кабінет Міністрів України постановляє: Затвердити Список
сезонних робіт і сезонних галузей (додається).

Список сезонних робіт і сезонних галузей

1. Лісова промисловість і лісове господарство Добування живиці, барасу і
ялинкової сірки. Заготівля пньового осмолу.

Заготівля лика.

Лісокультурні роботи – підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд
за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках.

Лісозахисні і протипожежні роботи – боротьба з шкідниками і хворобами
лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках,
наземне пожежне патрулювання лісів.

Заготівля насіння.

Збирання і переробка харчових продуктів лісу.

Польові лісовпорядні роботи.

2. Торф’яна промисловість Болотяно-підготовчі роботи. Добування, сушіння
та збирання торфу.

Ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.

3. Сільське господарство

Робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві,
хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів,
баштанних культур, лікарських рослин. (Абзац перший пункту 3 із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 1895 (1895-2002-п) від 12.12.2002)

Робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних
станціях.

4. Переробні галузі промисловості

Робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції. Робота на
підприємствах цукрової галузі промисловості. Первинне виноробство.

5. Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку

Роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і
відпочиваючих в санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку. 6.
Транспортно-дорожній комплекс Авіаційні роботи в сільському та лісовому
господарствах.

Примітка. Роз’яснення щодо застосування того Списку дають Мінпраці разом
з Мінлісгоспом та Мінсільгосппродом.

(Список із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 2167 (2167-99-п)
від 29.11.99)о затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей

РОЗДІЛ ІІІ. ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ

ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним
документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка [26].

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника
[12]. Трудова книжка ведеться на всіх працівників підприємств, установ і
організацій усіх форм власності, які пропрацювали на них понад п’ять
днів. При влаштуванні на роботу працівники зобов’язані подати трудову
книжку, оформлену в установленому порядку.

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2
трудової книжки записується акуратно кульковою ручкою або ручкою з
пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору : «05.01.1993
р.» Запис завіряється при звільненні печаткою.

Запис при звільненні у трудовій книжці провадиться з додержанням правил:
у графі 1 ставиться порядковий номер запис; у графі 2 – дата звільнення
(10.08.99 р.); у графі з – підстава звільнення («Звільнений за власним
бажанням ( наприклад) у зв’язку із зарахуванням до вищого навчального
заклад, ст. 38 КЗпП України»); у графі 4 зазначається, на підставі чого
внесено запис – наказ. розпорядження, його дата і номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи, в яки трудова книжка,
оформлена згідно чинного законодавства, повинна бути видана на руки
працівника. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену
адресу допускається лише за письмовою згодою працівника.

ПОРЯДОК ПІДТВЕРДЖЕННЯ

НАЯВНОСТІ ТРУДОВОГО СТАЖУ

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової
книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів
України. Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу
для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних
записів у ній

(Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637) (Із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 497 (497-2002-п) від
11.04.2002).

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий
стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем
роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій
книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні
записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу
приймаються довідки, виписки з наказів, особливі рахунки і відомості про
видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові
договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документа, що
містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених документів для підтвердження трудового стажу
приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються
періоди роботи лише за той час, за який є відмітка про сплату членських
внесків.

Для підтвердження військової служби, служби в органах безпеки
приймаються:

військові квитки;

довідки військових комісаріатів, військових частин, установ системи
Міноборони, Держкомкордону та інший військових формувань;

довідки архівних та військово-лікувальних установ.

Час перебування в партизанських загонах і з’єднаннях встановлюється за
довідками штабів або архівів ( за місцем їх діяльності ).

Час навчання у навчальних закладах підтверджується дипломами,
посвідченнями. свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що
видана на підставі архівних даних і містять відомості про періоди
роботи. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження
часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання.

Час догляду за інвалідом 1 групи, дитиною – інвалідом до 16 років, а
також пенсіонером, які за медичним висновком потребує сторонньої
допомоги встановлюється на підставі акту обстеження фактичних обставин
здійснення догляду т документів, що засвідчують перебування на
інвалідності і вік.

Час догляду непрацюючої матері за дитиною встановлюється на підставі
свідоцтва про народження дитини або виписки із паспорта ( у разі смерті
дитини – свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до
досягнення 3-річного віку дитиною мати не працювала ( виписка з трудової
книжки, довідки органів управління житловим фондом чи довідки сільської,
селищної ради).

Час утримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення
волі та час перебування в засланні й на примусових роботах
підтверджується довідками органів внутрішніх справ і зараховується до
трудового стажу за наявності документів про реабілітацію ( довідки
суду, органів прокуратури, дізнання та слідства про припинення
кримінальної справи чи довідки суду про винесення виправдувального
вироку).

Період проживання дружин осіб офіцерського складу та прапорщиків,
мічманів з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх
працевлаштування, підтверджуються довідками виданими командирами
військових частин.

Період проживання в м. Ленінград у період його блокади установлюється на
підставі довідки органу управління житловим фондом, виписки з домової
книга або поквартирних списків, прописної картки, довідки про термін
евакуації, евакуаційного посвідчення, мобілізаційного розпорядження.
Роботи в м. Ленінград встановлюється на загальних підставах.

Для підтвердження часу перебування на окупованій території України або
інших держав у період війни приймаються довідки сільських, селищних,
міських рад або їхніх виконкомів.

Час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях
примусового утриманні в період війни, осіб, у тому числі дітей,
примусово вивезених з тимчасово окупованої території у період війни,
підтверджується будь-якими документами того часу, в яких містяться
необхідні відомості.

У разі відсутності таких документів приймаються довідки, видані
архівними установами, органами державної безпеки або внутрішніх справ за
місцем прибуття зазначених осіб до України. Крім того вказані відомості
видаються:

Службою розшуку Національного комітету Товариства красного Хреста
України;

Міжнародною Службою Розшуку ( Internationaler Suchdienst) за адресою:
Bundesrepublik Deuschland, 34444 Arolsen, Grose Allee 5 – 9;

Государственным архивом по адресу: 119817, г. Москва, ул. Б.
Пироговская, 17 ( для узником Бухенвальда);

Центром хранения историко-документальной коллекции по адресу: 125212,
г. Москва, ул. Выборгская, 3. ( для узников других лагерей);

Центральном государственным архивом МО России по адресу: 142117,
Московская обл., г. Подольск, Варшавское шоссе, 74. ( для тех, кто был
освобожден Советскими войсками и после этого принят на военную службу);

Военно-медицинским музеем МО России по адресу: 191180, г.
Санкт-Петербург, переулок Лазаретный, 2 ( для тех, кто после
освобождения Советскими войсками находился на лечении).

За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх
одержання у зв’язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями,
катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає
право на трудову пенсію, встановлюється н підставі показань не менше
двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному
підприємстві, в установі. організації або в одній системі.

Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні
бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою.

Якщо ім’я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що
підтверджує трудовий стаж, не збігається з ім’ям, по батькові та
прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт
приналежності цього документа даній особі може бути встановлений у
судовому порядку.

У тих випадках, коли в поданому документі про стаж роботи указано лише
роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного
року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число
відповідного місяця.

Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”
(1788-12) Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок підтвердження наявного трудового стажу для
призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних
записів у ній (додається).

ПОРЯДОК підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за
відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній

Загальні положення

1. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий
стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем
роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

2. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження
трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі
показань свідків. (Пункт 2 в редакції Постанови КМ N 497 (497-2002-п)
від 11.04.2002)

Документи, що підтверджують трудовий стаж

3. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в
трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи
неточні записи про періоди роботи, для підтвердження
трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки
і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики,
письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші
документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження
трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому
підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про
сплату членських внесків.

4. Час роботи осіб, які займаються підприємницькою
діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній
праці, за період до 1 травня 1993 р. зараховується до трудового стажу за
наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків
(додаток N 1).

5. Для підтвердження часу творчої діяльності членів творчих спілок та
інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, приймаються
довідки про період сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

До 1 квітня 1992 р. час творчої діяльності членів Спілки письменників,
Спілки художників, Спілки композиторів, Спілки кінематографістів, Спілки
театральних діячів, а також інших творчих працівників, які не є членами
творчих спілок України, але об’єднані відповідними професійними
комітетами, підтверджується довідками (виписками з постанов)
секретаріатів правлінь творчих спілок України про встановлення творчого
стажу.

6. Для підтвердження військової служби, служби в органах державної
безпеки приймаються:

військові квитки;

довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи
Міноборони, Держкомкордону, Головного управління командуючого
Національною гвардією, Управління охорони вищих посадових осіб України,
органів управління інших військових формувань, що утворюються Верховною
Радою України, Служби безпеки;

довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Час перебування в партизанських загонах і з’єднаннях у період Великої
Вітчизняної війни встановлюється за довідками штабів партизанського руху
або архівів (за місцем діяльності партизанських загонів і з’єднань).

Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому
числі під час виконання інтернаціонального обов’язку, зараховується до
трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які
видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток N 2).

Для підтвердження служби в органах внутрішніх справ приймаються довідки,
які видаються в порядку, що визначається МВС (додаток N 3).

7. Час служби у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв’язку і
гірничорятувальних частинах встановлюється за правилами, передбаченими
пунктом 3 цього Порядку.

8. Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних
закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та
перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній
ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а
також довідками та іншими документами, що видані на підставі
архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу
навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному
закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про
закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

9. Тривалість тимчасової непрацездатності, яка розпочалася в період
роботи, встановлюється на підставі довідок, виданих за місцем цієї
роботи.

10. Час догляду за інвалідом І групи, дитиною-інвалідом віком до 16
років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує
постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі:

акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду;

документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І
групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається
органами Пенсійного фонду на підставі відомостей, одержаних від органів
управління житловим фондом, сільських, селищних Рад народних депутатів,
опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їхніх сусідів, інших
даних. (Абзац четвертий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 497 (497-2002-п) від 11.04.2002)

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути
виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні
висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або
довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного
фонду та інші документи. (Абзац п’ятий пункту 10 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ N 497 (497-2002-п) від 11.04.2002)

Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження
або виписка із паспорта чи довідка органів управління житловим фондом та
інші.

11. Час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється
на підставі свідоцтва про народження дитини або виписки із паспорта (у
разі смерті дитини – свідоцтва про смерть), а також документів про те,
що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала (виписка із
трудової книжки, довідка органів управління житловим фондом чи довідка
сільської, селищної Ради народних депутатів).

12. Час утримання під вартою, час відбування покарання в місцях
позбавлення волі та час перебування в засланні й на примусовому
лікуванні підтверджується довідками органів внутрішніх справ і
зараховується до трудового стажу за наявності документів про
реабілітацію (довідки суду, органів прокуратури, дізнання та слідства
про припинення кримінальної справи чи довідки суду про винесення
виправдувального вироку).

Робота в’язнів підтверджується довідкою органів внутрішніх справ і
довідкою про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

13. Період проживання дружин осіб офіцерського складу,
прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з
чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх
працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками
(додаток N 4), виданими командирами (начальниками) військових частин,
військово-навчальних (навчальних) закладів, підприємств, установ і
організацій в порядку, що визначається Міноборони.

При цьому для дружин військовослужбовців, звільнених з дійсної
військової служби до 1 січня 1990 р., період проживання з чоловіками в
місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за
спеціальністю, підтверджується довідками, які видаються військовими
комісаріатами.

14. Період проживання в м.Ленінграді в період його блокади в роки
Великої Вітчизняної війни з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р.
установлюється на підставі довідки органу управління житловим фондом,
виписки з домової книги або поквартирних списків, прописної картки,
довідки про термін евакуації з м.Ленінграда,

евакуаційного посвідчення, мобілізаційного розпорядження тощо.

Робота у мЛенінграді в період його блокади встановлюється на загальних
підставах

15. Для підтвердження часу перебування на окупованій
території України та інших держав у період Великої Вітчизняної війни
приймаються довідки сільських (селищних), міських Рад народних
депутатів або їхніх виконкомів та районних державних адміністрацій.

16. Час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях
примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, примусово
вивезених з тимчасово окупованої території у період Великої
Вітчизняної війни, підтверджується будь-якими документами того часу,
в яких містяться необхідні відомості.

У разі відсутності таких документів приймаються довідки, видані
архівними установами, органами державної безпеки або внутрішніх справ за
місцем прибуття зазначених осіб до України, а також Службою розшуку
Національного комітету товариства Червоного Хреста України.

Підтвердження трудового стажу показаннями свідків

17. За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх
одержання у зв’язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями,
катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає
право на трудову пенсію, встановлюється на підставі показань не менше
двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному
підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або
в одній системі.

В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи
громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць
постійного проживання в 30-40 роки, а також час роботи в колгоспі до
1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж
роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.

18. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості
одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації
або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в
пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі
показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з
ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі
колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час,
стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

19. За відсутності документів про час перебування у фашистських
концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в
період війни осіб, у тому числі дітей, примусово вивезених з тимчасово
окупованої території у період Великої Вітчизняної війни, проживання в
м.Ленінграді в період його блокади з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944
р. зазначені періоди можуть бути встановлені на підставі показань одного
або більше свідків, які мають у своєму розпорядженні відповідні
документи (довідки, видані архівними установами, органами Служби
безпеки або внутрішніх справ за місцем прибуття зазначених осіб до
України, евакуаційні посвідчення, мобілізаційні розпорядження тощо).

Щодо особливостей підтвердження трудового стажу окремих категорій
працівників, то:

20. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що
визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років,
установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження
спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств
або організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до
спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи;
розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди
включається цей період роботи; первинні документи за час виконання
роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості:

стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в
тому числі колгоспів) – про безпосередню зайнятість у виробництві
сільськогосподарської продукції;

стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння),
свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому
числі в колгоспах) – про виконання встановлених норм обслуговування;

стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та
післязбиральному обробленні тютюну, – про зайнятість на перелічених
роботах протягом повного сезону.

21. За відсутності трудових книжок у осіб, які працювали у громадян за
договорами (домашні робітниці, няні, секретарі, друкарки,
стенографістки, сторожі, садівники, шофери та ін.), час їх роботи в
домашньому господарстві підтверджується довідками профспілкових
організацій, за участю яких було укладено трудовий договір між наймачем
і працівником, або трудовими договорами з відміткою про їх виконання.

За відсутності у профспілкових організаціях відомостей про укладення
договору про роботу у окремих громадян для підтвердження стажу
приймаються довідки, видані наймачем, а у разі його смерті – одним із
подружжя або іншим членом сім’ї, який проживав разом з ним у даний
період (крім тих родичів, які в цей час були неповнолітні), та довідки
про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Справжність підпису особи, яка видала довідку про роботу, засвідчується
в установленому порядку.

Аналогічно підтверджується і стаж роботи пастухом за трудовим договором
з колективом громадян – власників худоби. У тих випадках, коли трудовий
договір було укладено за участю виконкомів сільських, селищних Рад
народних депутатів, до уваги беруться видані ними довідки.

22. Стаж роботи громадян України за її межами підтверджується
документами, легалізованими МЗС (крім роботи на території
колишнього СРСР і держав, з якими колишнім СРСР було укладено угоди про
соціальне забезпечення, до укладення відповідних двосторонніх
угод).

Правила підтвердження трудового стажу

23. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності,
повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою.

24. Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про
період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також
довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили
свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять
підстав видачі.

25. У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудового стажу
на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу
заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період,
який підтверджений двома або більше свідками.

26. Якщо ім’я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що
підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім’ям, по батькові або
прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт
приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у
судовому порядку.

27. У тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки
без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а
якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного
місяця.

ВИСНОВКИ

На завершення розгляду цього питання можна зробити висновок про
важливість інституту трудового стажу для будь-якої особи.

Трудовий стаж підтверджує суспільно корисну діяльність громадянина на
протязі досить великого і продуктивного проміжку часу його життя.

Трудовий стаж дає громадянам можливість повноцінно використати свої
конституційні права і можливості по соціальному захисті громадянина: на
пенсійне забезпечення, пересування по службі або отримання посади,
отримання певних пільг, для вирішення житлових проблем, на допомогу у
зв’язку із утратою працездатності і в інших випадках, передбачених
законодавством, тощо.

Трудовий стаж можна класифікувати на види, в залежності від його
значення для настання правових наслідків:

Для призначення пенсій:

Для призначення допомоги у зв’язку з утратою працездатності:

Для визначення терміну відпустки:

Для отримання винагороди за загальні результати роботи підприємства:

Для пересування по службі;

На отримання пільг.

Діюча Конституція України, закони та підзаконні нормативні акти
свідчать про втілення в життя нового відношення до поняття трудовий
стаж.

Загальний трудовий стаж – це загальна тривалість як трудової, так і
іншої суспільно корисної діяльності особи, з якою законодавство України
пов’язує певні правові наслідки в пенсійному забезпеченні.

Призначення пенсій на Україні здійснюється відповідно до Закону України
«Про пенсійне забезпечення» , введеного в діє з 1 січня 1992 р. Згідно
цього Закону пенсії можуть бути трудові ( за віком, по інвалідності, в
разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні.

Таким чином право на трудову пенсію мають особи, які були зайняті
суспільно корисною працею, при дотриманні інших умов її призначення.

До загального стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується
будь-яка трудова діяльність. В такий стаж входить робота, виконана на
підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях
і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та
господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших
кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості
перерв. Тобто зараховується як постійна робота, так і тимчасова (
сезонна, з повним або неповним робочим днем, на час відсутності
працівника тощо), а також у окремих осіб по їх обслуговуванню. На рівні
з роботою зараховується і діяльність.

Поряд із загальним трудовим стажем юридичне значення має і стаж роботи
в особливих умовах праці або в несприятливих кліматичних умовах, з
підвищеною інтенсивністю тощо. Це так званий спеціальний стаж.

На відмінність від загального стажу, як підсумкової тривалості
будь-якої роботи і іншої суспільно корисної діяльності, спеціальний
трудовий стаж – це підсумковий облік виконання тільки певної роботи у
відповідних умовах праці. Із врахуванням спеціального трудового стажу
призначаються пенсії по старості на пільгових умовах, а також пенсії за
вислугу років.

Крім того, чинне законодавство передбачає певні виплати в залежності від
стажу роботи в одній галузі:

працівникам органів державної виконавчої влади;

працівникам органів внутрішніх справ;

працівникам підприємств енергетики;

науковим працівникам.

Наприклад, службовці органів державної виконавчої влади залежно від
стажу роботи отримують щомісячні надбавки

Пов’язує чинне законодавство з трудовим стажем і можливість пересування
по службі або можливість виконання тієї чи іншої роботи. До стажу роботи
зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на
підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від
використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі
членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й
тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним
документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудова книжка ведеться на всіх працівників підприємств, установ і
організацій усіх форм власності, які пропрацювали на них понад п’ять
днів. При влаштуванні на роботу працівники зобов’язані подати трудову
книжку, оформлену в установленому порядку.

Враховуючі значення трудового стажу а також те, що він обраховується за
досить великий проміжок часу, всі суб’єкти, як приймають участь в його
оформленні в визначенні, зобов’язані відповідально відноситись до цього
питання. Чинне законодавство Україна передбачає відповідальність за
збереження трудових книжок, своєчасність і правильність оформлення
документів, видачу недостовірних документів або даних, свідчень. Ця
відповідальність покладена на власників підприємств, керівників установ
і організацій, а також на громадян, і вона може бути дисциплінарною,
матеріальною або кримінальною.

Контроль за дотриманням вимог законодавства з питань обчислення
трудового стажу здійснюють державні інспекції праці, працівники органів
соціального захисту, прокуратура. Громадський контроль здійснюють
профспілки.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Генеральна тарифна угода. Праця і заробітна плата, 1997, № 22, ст.2.

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників.
Видавництво центру продуктивності. Краматорськ, 1998.

Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. Голос України – №2
від 5.01.94 р.

Закон України «Про пенсійне забезпечення та порядок його застосування»
від 5.11.91 р. № 1788-ХII. ВВР – 1992 – № 3 .

Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці і
інших громадян похилого віку в Україні». Голос України, 1994, № 18.

Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу». ВВР, 1992, №15.

Закон України «Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про
працю при переході республіки о ринкової економіки». від 20 березня 1991
р. №871-ХII. ВВР,1992,№7, ст.267.

Закон України «Про професійно-технічну освіту». ВВР, 1998, № 32.

Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів
(конфліктів)» . ВВР, 1998, №34..

Збірник нормативних матеріалів про пенсійне забезпечення. – К., 2003.

Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в
установах, організаціях. Затверджена Наказом Мінпраці, Мінюсту,
Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58.

Кодекс законів про працю України. – К., 1994.

Конституція України. – ВВР, 1996.

Микитенко В.С., Шута С.Л. та інші. Збірник нормативних матеріалів про
пенсійне забезпечення. – К., 2003.

Наказ Міністра внутрішніх справ України від 12.03.94 р. № 132. Урядовий
кур’єр, 1999, №223.

Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162 «Про
затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників,
зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Федерація профспілок України, березень 1994 р., 3-886.

Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці,
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1.08.92 р. №
442.

Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.92 р. № 583 «Про
затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення».
Урядовий кур’єр. № 48 від 30.10.92.

Постанова Фонду соціального страхування України від 26.08.99 р. № 11
«Про затвердження інструкції про порядок надходження, обліку та
витрачання коштів Фонду соціального страхування України». Міністерство
юстиції України № 634/3927 від 21.09.99 р.

Положение о порядке обеспечения пособиями по государственному
социальному страхованию, утвержденному президиумом ВЦСПС 12 ноября 1984
р. Справочник профсоюзного работника. Москва. Профиздат. 1987.

Правила исчисления непрерывного трудового стажа рабочих и служащих при
назначении пособий по государственному социальному страхованию,
утвержденные постановлением Совета Министров СССР 13 апреля 1973 г.
Справочник профсоюзного работника. Москва. Профиздат. 1987.

Постановление Верховного Совета СССР «О неотложных мерах по улучшению
положения женщин, охране материнства в детства, укреплению семьи».
Известия – 1991 – №104.

Положення про порядок призначення та виплати державної допомоги сім’ям
з дітьми, зареєстровано Міністерством юстиції України 19 березня 1993 р.
№ 10.

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.98 р. № 571 «Про
обчислення розміру допомоги по тимчасові непрацездатності». Праця і
заробітна плата, 1998, № 10.

Правила обчислення трудового стажу для призначення працівникам допомоги
по тимчасовій непрацездатності, затверджені постановою Кабінету
Міністрів України від 19.10.98 р. № 1658. Праця і заробітна плата, 1998,
№ 21.

Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу
років працівникам органів державної виконавчої влади, затверджене
постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.93 р. № 108. Урядовий
кур’єр, 1993, №183.

Пенсійне забезпечення в Україні. Збірник законодавчих актів. –
Івано-Франківськ, 2002.

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.98 р. № 2099 «Про заходи
щодо закріплення кадрів в енергетиці».

Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.99 р. № 1110 «Про
виплату надбавки за стаж роботи і науковій сфері».

Положение о порядке назначения и выплати государственных пенсий,
утвержденное постановлением Совета Министров СССР от 3 августа 1972 р.
СП СССР, 1972, №17.

Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою
Кабінету Міністрів України від 3.05.94 р. № 383. Урядовий кур’єр, 1994,
№ 71.

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.93 р. № 131 «Про трудову
книжку працівників».

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій
за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. №
637. Урядовий кур’єр, 1993, № 144.

Список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных
работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых
дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных
размерах, утвержденный постановлением Совета Министров СССР 22 августа
1956 г. № 1173. Льготное пенсионное обеспечение. Москва, Профиздат,
1976,

Список № 2 производств, цехов, профессий и должностей , работа в
которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в
льготных размерах, утвержденный постановлением Совета Министров СССР
22 августа 1956 г. № 1173. Льготное пенсионное обеспечение. Москва,
Профиздат, 1976.

Список № 1 производств, работ, профессий, должностей и показателей на
подземных работах, на работах с особо вредными и особо опасными
условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту
(по старости) на льготных условиях, утвержденный постановлением
Кабанетом Министров СССР 26 января 1991 г. № 10. Сборник нормативных
актов по пенсионному обеспечению. Москва, Экономика,1992.

Список № 2 производств, работ, профессий, должностей и показателей с
вредными и тяжелыми условиями труда, занятость в которых дает право на
пенсию по возрасту ( по старости)на льготных условиях, утвержденный
постановлением Кабанетом Министров СССР 26 января 1991 г. № 10.
Сборник нормативных актов по пенсионному обеспечению. Москва,
Экономика,1992.

Список сезонних робіт і сезонних галузей, затверджений постановою
Кабінету Міністрів України від 28.03.97 р. № 278. Праця і заробітна
плата, 1997, № 7.

Тучкова Е.Г., Захарова М.Л. Новое законодательство о социальном
обеспечении. -М.- Знание, 1992 .

Указ Президиума Верховного Совета СССР от 24.09.74 г. «Об условиях
труда рабочих и служащих, занятых на сезонных работах». ВВС СССР, 1974,
№ 40.

Закону України (5).

Список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных
работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых
дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных
размерах, утвержденный постановлением Совета Министров СССР 22 августа
1956 г. № 1173. Льготное пенсионное обеспечение. Москва, Профиздат,
1976, ст. 8.

Список № 2 производств, цехов, профессий и должностей , работа в
которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в
льготных размерах, утвержденный постановлением Совета Министров СССР
22 августа 1956 г. № 1173. Льготное пенсионное обеспечение. Москва,
Профиздат, 1976, ст.45.

Список № 1 производств, работ, профессий, должностей и показателей на
подземных работах, на работах с особо вредными и особо опасными
условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту (
по старости)на льготных условиях, утвержденный постановлением Кабанетом
Министров СССР 26 января 1991 г. № 10. Сборник нормативных актов по
пенсионному обеспечению. Москва, Экономика,1992, ст. 3.

Список № 2 производств, работ, профессий, должностей и показателей с
вредными и тяжелыми условиями труда, занятость в которых дает право на
пенсию по возрасту ( по старости)на льготных условиях, утвержденный
постановлением Кабанетом Министров СССР 26 января 1991 г. № 10.
Сборник нормативных актов по пенсионному обеспечению. Москва,
Экономика,1992, ст. 73.

Стаття 244 КЗпП. Право України- 1996- № 2.

Постанова Фонду соціального страхування України від 26.08.99 р. № 11
«Про затвердження інструкції про порядок надходження, обліку та
витрачання коштів Фонду соціального страхування України». Міністерство
юстиції України № 634/3927 від 21.09.99 р.

Положение о порядке обеспечения пособиями по государственному
социальному страхованию, утвержденному президиумом ВЦСПС 12 ноября 1984
р. Справочник профсоюзного работника. Москва. Профиздат. 1987.

Правила исчисления непрерывного трудового стажа рабочих и служащих при
назначении пособий по государственному социальному страхованию,
утвержденные постановлением Совета Министров СССР 13 апреля 1973 г.
Справочник профсоюзного работника. Москва. Профиздат. 1987. Ст.201.

Положення (19).

Показники і критерії умов праці, за якими надаватимуться щорічні
додаткові відпустки, працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з
негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів затверджені
Наказом від 31.12.97 р. № 383/55 Міністерства охорони здоров’я та
міністерства праці та соціальної політика України. Праці і заробітна
плата, 1998,№3, ст. 12.

Список виробництв цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці,
зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову
відпустку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від
17.11.97 р. № 1290. Офіційний вісник України, 1997, № 48.

PAGE

PAGE

PAGE 36

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020