UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДисидентський рух в Україні (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13806
Скачало1050
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

знищений), виключена з Спілки художників, однак згодом

поновлена. Належачи до групи “шестидесятників”, брала активну участь в

українському правозахисному русі. За участь в акціях протесту в 1965-68

проти розправ над українськими правозахисниками - Б. і М. Горинями, П.

Заливахою, С. Караванським, В. Морозом, В. Чорноволом та ін. Горська

була знову виключена зі Спілки художників і зазнала переслідувань з боку

радянських органів безпеки. В квітні 1968 поставила свій підпис під

листом-протестом 139 діячів науки і культури до тодішніх керівників СРСР

у зв’язку з незаконними арештами і закритими судами над дисидентами.

28.11.1970 трагічно загинула при нез’ясованих обставинах у Василькові

біля Києва. Це вбивство за деякими версіями приписують КДБ, який мстив

Горській ще за оприлюднення разом з В. Симоненком фактів масових

розстрілів киян у Биківнянському лісі. (Скоріш за все, саме це стало

причиною побиття міліціонерами у м. Смілі Симоненка, внаслідок чого він

і помер у лікарні через кілька місяців.) Похорон Горської перетворився в

демонстрацію протесту проти існуючого комуністичного режиму в Україні.

Автор численних художніх творів: “Автопортрет з сином” (1960), “Портрет

батька” (1960), “Абетка” (1960), “Біля річки” (1962-63), “Портрет В.

Симоненка” (1963) та ін.

 

ЛИТВИН ЮРІЙ ТИМОНОВИЧ (26.11.1934 -5,9.1984) - відомий український поет,

журналіст і правозахисник. Народився у с. Ксаверівці під Києвом.

Навчався у гірничопромисловій школі у м. Шахти, згодом працював у

Донбасі. З юнацьких літ цікавився українською літературою і національною

культурою. В 1953-55 відбував перше ув’язнення на будівництві

Куйбишівської гідроелектростанції. Невдовзі після звільнення 14 квітня

1956 Литвин був заарештований вдруге, звинувачений у створенні в

ув’язненні підпільної націоналістичної організації “Група Визволення

України” і засуджений до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у

таборах Мединь і Вихорівка (“Озерлаг”, Іркутська обл.) і мордовських

таборах для політв’язнів. В ув’язненні писав вірші українською і

російською мовами та закінчив в 1965 збірку “Трагическая галерея”

(розповідь про злочини тоталітарної системи проти українського народу).

Незабаром всі поезії були вилучені підчас обшуку. Після звільнення в

червні 1965 був змушений через переслідування переїхати у Красноярськ.

14 листопада 1974 Литвина знову заарештували і засудили за ст. 187-1

(“Наклепницькі вигадки, що ганьблять радянську державу і суспільний

лад”). В листопаді 1977 Литвин, тільки звільнившись з ув’язнення, став

членом Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських

угод і продовжив боротьбу проти тоталітарного режиму в Україні. У квітні

1979 завершив статтю “Правозахисний рух в Україні. Його засади і

перспективи”, в якій виробив політичну програму українського

правозахисного руху. 5 липня 1979 важко хворого Литвина заарештовують

знову, звинувачують у веденні “антирадянської агітації і пропаганди” та

засуджують до 10-річного ув’язнення і 5 років заслання. З травня 1982

відбував покарання у таборах суворого режиму (селах Кучино, Половинка,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] 13 [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ