UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДисидентський рух в Україні (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13849
Скачало1050
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

народів, навіть до росіян. У 1980 р. в

одній із їхніх заяв говорилося: «Ми розуміємо, що значить жити під

колоніальним гнітом, і тому заявляємо, що народові, який живе в нашій

країні, буде забезпечено найширші політичні, економічні і соціальні

права. Будуть безумовно гарантовані всі права національних меншостей і

різноманітних релігійних асоціацій». Виходячи зі своїх легалістських

поглядів, члени Української Гельсінкської групи вважали, що найкращим

шляхом до незалежності України є застосування гарантованого в радянській

конституції права на вихід з СРСР. На їхню думку, найефективніший спосіб

«деколонізації» Радянського Союзу полягав у тому, щоб дозволити його

народам провести справді вільні вибори.

 

Але ні поміркованість Гельсінкської групи, ні вимоги Заходу

дотримуватися зобов’язань, що їх на себе взяв СРСР за Гельсінкськими

угодами, не перешкодили радянським властям знову влаштувати дисидентам

погром. До .1980 р. приблизно три чверті членів Української

Гельсінкської групи отримали терміни ув’язнення від 10 до 15 років.

Решту було вислано з України. Деяким, аби заспокоїти світову громадську

думку, дозволили емігрувати.

 

Діяльність Української гельсінської групи засвідчила про перехід

дисидентського руху в нову, зрілішу стадію – стадію, яка відзначалася

сформованою організаційною структурою й чітко окресленою політичною

програмою. Основним новим моментом цієї програми був перехід українських

дисидентів на самостійницькі позиції. У документах дисидентського руху

все частіше звучала вимога виходу України зі складу СРСР і створення

незалежної демократичної української держави”.

 

Релігійне дисидентство.

 

Окремий різновид дисидентства на Україні базувався на релігії.

Теоретично радянська конституція гарантує свободу віровизнання. Але

режим удавався до цілого ряду заходів для боротьби з релігійними

віруваннями та практикою. Вони включали обмеження релігійних публікацій,

заборону навчати дітей релігії, проведення серед них атеїстичної

агітації, засилання агентів у середовище священнослужителів і церковної

ієрархії, закриття культових споруд, застосування до тих, хто стоїть за

віру, громадських та економічних санкцій, обмеження можливості здобути

освіту. Проте духовна безплідність радянської ідеології, з одного боку,

та обурення жорстокою політикою режиму, з іншого, зумовили відновлення

потягу до релігії, особливо на селі. Разом із цим зростала войовничість

віруючих,

 

Скажене переслідування Української греко-католицької церкви («церкви у

катакомбах») не змогло цілком знищити її. В останні десятиліття таємні

відправи для віруючих проводили на Західній Україні 300—350

греко-католицьких священиків на чолі з кількома єпископами. Існували

навіть підпільні монастирі й таємні друкарні. У 1982 р. Йосип Тереля

організував Комітет захисту Української католицької церкви, що ставив

собі за мету домогтися її легалізації. Хоч у відповідь на це режим став

заарештовувати її активістів, серед українців Галичини та Закарпаття

відданість своїй давній церкві не втрачала сили.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ