.

«Відлига» (1953 – 1964) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
210 4757
Скачать документ

ТЕМА: «Відлига» (1953 – 1964)

МЕТА:

Навчальна: розкрити суть процесу десталінізації, показати протиріччя
цього процесу.

Розвивальна: домогтися, щоб учні дали оцінку періоду відлиги, уяснили,
що «відлига» – це еволюція сталінізму, період неосталінізму.

Виховна: продовжити роботу над розвитком історичної свідомості учнів,
формувати вміння висловлювати власну думку, обґрунтовувати її,
використовуючи при цьому документи. архівні матеріали

ТИП УРОКУ: урок – диспут

ОБЛАДНАННЯ: документи ХХ з’їзду КПРС, фрагменти документального фільму,
хрестоматія, партійні документи періоду 1953-1964 рр.

ОСНОВНІ ДАТИ: відлига 1953-1964 рр., лютий 1956 р. – ХХ з’їзд КПРС; 30
червня 1956 р. – постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його
наслідків»; 1953 -1964 рр. перебування при владі М. Хрущова.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: сталінізм, відлига, демократія, неосталінізм.

МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ: урок – диспут.

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ: «відлига» – крок до демократії, чи еволюція
сталінізму (неосталінізму)?

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ (1 хвилина).

Під час підготовки до диспуту учні поділені на 3 групи.

1 група – прихильники діяльності М. Хрущова.

2 група – прихильники демократичного розвитку країни, опоненти та
критики діяльності М. Хрущова.

3 група – експерти.

ІІ. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ:

Сьогодні ми завершуємо вивчення хрущовського періоду. В кожного з
вас склалася своя оцінка та власна думка з приводу цих подій. На нашому
уроці-диспуті ми спробуємо дати відповідь на питання: «Відлига» – це
крок до демократії, чи еволюція сталінізму?» Для цього пригадаємо, що
таке сталінізм, тоталітаризм, «відлига», неосталінізм. (Використовується
електронний підручник «Історія України» для 11 класу, де закріплюються
ці поняття).

Смерть Й.Сталіна, усунення Л. Берії, прихід М. Хрущова до влади дали
початок новому періоду в історії СРСР. На пам’ять про себе Й. Сталін
залишив розстріляні покоління. Він залишив і ще один не менш тяжкий
спадок – тоталітаризм, який надовго скував живу думку, волю та
активність людей. Сталінщина – генетична програма – програма радянського
тоталітаризму, який виріс із монополії на владу більшовицької партії й
характеризувався повним контролем держави над усіма сферами суспільства.
Фізична смерть Й.Сталіна не означала смерті ані «сталінщини» ані
тоталітаризму. Вони пустили в країні глибоке коріння, корчування якого
потребувало тривалого часу й велетенських зусиль. Перші кроки були
зроблені ще у 1953 році, що свідчило про наближення хрущовської відлиги.
У М.Хрущова тривалого часу на викорчовування сталінізму не було, і він
робить рішучий крок на ХХ з’їзді КПРС.

Що змусило його зробити цей крок?

ПОЧАТОК ДИСПУТУ:

Прихильники

Опоненти

Вихованець більшовицької партії М.Хрущов все ж розумів, що країна на
межі краху.

М. Хрущов смілива людина, яка виступає проти тоталітарної системи – це
внутрішній поклик.

М. Хрущов володів великою владою, яка посилилась після арешту Л.Берії.

М. Хрущов вірив у слова, які вимовляв на ХХ з’їзді партії. Звучала
тривога за долю країни.

М. Хрущов був прагматиком і, не зважаючи на комуністичний фанатизм,
розумів, що майбутнє країни – це відхід від тоталітаризму і крок до
демократичних реформ. Тому його виступ на з’їзді – це початок нового
періоду в історії СРСР. Потрібна сміливість, щоб сказати на закритому
засіданні ХХ з’їзду КПРС: «Сталін – не марксист, а ворог!»

Виступ на ХХ з’їзді КПРС М.Хрущова – це приклад боротьби в верхах
за владу.

Неусунення від влади сталінської кліки, автоматично означало нові
репресії та чистку в партії, які могли би знищити самого М. Хрущова.

М. Хрущов сам був запеклим сталіністом: «Я боготворив його
особистість».

М.Хрущов прагне постісти місце Й. Сталіна.

УЧИТЕЛЬ:

Одна з найбільш значних заслуг М.Хрущова полягає в тому, що він пішов
на скасування ГУЛАГУ. Що це було – поклик душі, чи вимога часу?

ПРОДОВЖЕННЯ ДИСПУТУ:

М.Хрущов розумів, що Й.Сталін – ворог.

Рішення ХХ з’їзду КПРС, постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи та
його наслідки» – це відкрите засудження беззаконня.

Ліквідація ГУЛАГу, спасіння мільйонів людей, реабілітація цілих народів.

М.Хрущов зумів відійти від колишніх поглядів, змінитися та стати на шлях
демократичних перетворень. Це були перші паростки демократії.

Реабілітація була здійснена з необхідності. Мільйони людей в ГУЛАЗі – це
економічно не вигідно. У ГУЛАГ потрапили учасники Великої Вітчизняної
війни. І це стало небезпечно.

Повстання в таборах.

Або М.Хрущов піде зверху на ліквідацію ГУЛАГу, або ГУЛАГ звільниться
сам.

z

?

¬

?

A

z

¬

! щодо повстань, які відбулися в ГУЛАЗі.

М.Хрущов не демократ і ніякі демократичні тенденції в країні не
відбувалися.

Нові репресії в країні в період відлиги.

Виступи робітників та репресії проти них.

УЧИТЕЛЬ:

Незважаючи на протиріччя процесу реабілітації, з ГУЛАГу з надією на
майбутнє повернулися мільйони людей. Поступово змінюється суспільство,
відчуваються перші віяння демократії.(Фрагмент документального фільму).

Як це вплинуло на міжнародний статус СРСР?

ПРОДОВЖЕННЯ ДИСПУТУ:

Послаблення ідеологічних настанов, зменшення контролю КПРС над
культурним життям;

Послаблення політики самоізоляції, підняття “залізної завіси”;

Активна зовнішня політика: поїздки до США, в Європу, Азію (у 1964 році
М.Хрущов 136 днів перебував у поїздках), встановлення дипломатичних
відносин з ФРН;

М.Хрущов цікавиться європейською економікою, її досягненнями, хотів
бачити, порівнювати, запроваджувати;

Відхід від політики “холодної війни”;

Американський журнал “Таймс” назвав М. Хрущова “Людиною 1957 року”;

Країна залишилась закритою, М.Хрущов боявся, що порівняння не на користь
СРСР;

Посилення контролю за країнами Східної Європи;

Втручання у внутрішні справи країн Східної Європи;

Негативна реакція на події в Угорщині, Польщі (1956 рік), НДД (1961
рік), Карибську кризу (1962 рік);

Берлінська стіна;

М.Хрущов ніколи не відійде від спроб експорту соціалістичної революції і
ідеї світової комуністичної революції;

Гонка озброєння (Фрагмент документального фільму)

УЧИТЕЛЬ:

Усі роки правління М.Хрущова супроводжувались соціально-економічними
реформами. Який же наслідок цих реформ?

ПРОДОВЖЕННЯ ДИСПУТУ:

У 1959 році М.Хрущов відвідав виставку досягнень США;

Проведення реформ у галузі управління народним господарством;

Проведення реформ в сільському господарстві, спроба реалізувати трьох
«над програм»;

Реальні успіхи економіки відбились на соціальній політиці;

Вперше держава намагається вирішити проблеми простої людини. Покращення
життя простих людей;

М.Хрущов намагається ліквідувати партійні привілеї (гроші в конвертах,
спец. магазини).

(Фрагмент документального фільму).

М.Хрущов – мрійник, який у своїх реформах намагається досягнути реальних
змін, не розуміючи, що реформи діють тільки в умовах демократії;

Розробляються тільки концепції реформ, а плану реалізації цих реформ не
було;

М.Хрущова охопила гіперманія – догнати й перегнати США, наступне
покоління повинно жити при комунізмі;

Провал усіх реформ, невирішення соціальних проблем, закупівля зерна за
кордоном;

У. Черчіль – М.Хрущову: “ У вас починаються реформи, пам’ятайте, що
неможливо перестрибнути прірву двома стрибками”;

УЧИТЕЛЬ:

Спроба частково реформувати тоталітарну радянську систему, перетворити
її на більш життєздатний організм, атмосфера змін, новизни спричинили
зміни і в духовному житті.

ПРОДОВЖЕННЯ ДИСПУТУ:

Підтримка інтелігенцією реформ М. Хрущова;

Відкриття нових імен, видань;

“Відлига в літературі, мистецтві;

Подорож М. Хрущова у 1961 році до могили Т.Г. Шевченка;

Позитивні наслідки реформ 1958 року. «Шістдесятництво» – удар по
соціалістичному реалізмові;

Виникнення неформальних молодіжних об’єднань;

Поширення в країні творів західних письменників.

Жорстокий контроль над діячами культури;

Знищення в літературі, мистецтві всього, що виходило за рамки
комуністичної ідеології;

Заборона науковцям розробляти теми, пов’язані з культом Й.Сталіна;

Переслідування «підписантів», молодих талановитих письменників, поетів;

У рішенні ХХІІ з’їзду КПРС, який затвердив третю програму КПРС,
говорилося про подальший розвиток загальної для всіх радянських націй
інтернаціональної культури;

Дисидентство.

УЧИТЕЛЬ:

Які висновки можуть зробити експерти з нашої дискусії?

“Відлига” – новий стан в розвитку СРСР, спроба відійти від найбільш
яскравих проявів тоталітаризму.

Суперечливий характер реформ, провал семи хрущовських «К»: комунізм,
кукурудзяна епопея, культура, Китай, краснобайство, Карибська криза,
«кузькина мать».

М.Хрущова не можна віднести до демократів, а його реформи назвати
демократичними, оскільки він не зміцнював соціалістичну систему, в
основі якої лежить диктатура пролетаріату, як це зробив С. Горбачов, а
намагався цю тоталітарну систему прикрасити.

Тому “відлига” це не крок до демократії, а еволюція сталінізму –
неосталінізм.

7. Підіб’ємо підсумки нашої дискусії.

Експерти вважають, що “відлига” це не крок до демократії, а
неосталінізм.

Скажіть, чи можна дати на сьогодні остаточно відповідь на це проблемне
питання? Я думаю, що ні. Ми можемо поставити три крапки…

Дякую за диспут.

Виставлення оцінок.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020