Конспект вступного уроку з рідної (української) мови в 10 класі
Тема уроку: Українська мова у світі.
Мета: подати інформацію про звучання української мови в світі – в
Україні та за її межами; формувати відчуття причетності до світового
українства й переконаність у тому, що доля української мови та зміцнення
української державності нерозривно пов’язані; розвивати логічне
мислення, увагу, пам’ять, емоційну й естетичну сфери.
Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.
Обладнання: мультимедійний проектор (або кодоскоп), тексти для
аудіювання й читання мовчки, тлумачний словник, підручник.
ХІД УРОКУ
І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.
* НАВЧАЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ. Прослухати текст, виконати подані після нього
завдання.
Летовище Орлі під Парижем… Його назва походить від імені французького
графа українського походження – Григора Орлика, сина соратника гетьмана
Івана Мазепи Пилипа Орлика. Батько й син Орлики та ще кілька українців
започаткували першу нашу політичну еміграцію. Гетьман у вигнанні Пилип
Орлик і його син Григор, можливо, були найяскравішими особистостями
першої половини ХVІІІ сторіччя, які очолили головну українську справу –
визволення з-під московського ярма.
Історія Орликів сповнена неймовірних пригод. Після поразки одчайного
повстання під Полтавою 1708-1709 р.р. та смерті опального Мазепи саме
Пилипа Орлика козаки обрали гетьманом. Емігрувавши, Пилип Орлик став
українським гетьманом у вигнанні.
Перша документальна згадка про Григора датується 1732 р. Навчався у
Швеції, служив у шведській, а далі – саксонській гвардії, потому – в
Польщі, тоді – у французькій армії. Разом з батьком докладав неймовірних
зусиль, щоб визволити Україну. Європейським урядам пропонувалося
створити антимосковську коаліцію: Франція, Прусія, Польща, Туреччина й
Крим за участю козацьких військ.
Успадкувавши від батька любов до України, син перейняв також і козацький
характер: був рвійним, енергійним, поривчастим. Так само був лицарем
честі, володів даром слова, та головне – душевного, людяного ставлення
до усіх людей – як собі рівних, так і простолюдинів.
Свій останній подвиг Григор Орлик здійснив захищаючи Францію. Коли
1759р. Фрідріх Великий вирішив здобути Франкфурт і вигнати звідти
французів, так випало, що лівим крилом французьких військ командував
Григор. Коло нього були його обидва сини – Пилип (названий на честь
діда) і Карл (пойменований на честь Карла ХІІ). Уявляється, як Орлик
вихопив шаблю і, тихо мовивши до своїх хлопців: “Уперед!”, з голосним
вигуком французькою “Авант” повів на бій французьке військо під
прикрашеними лілеями прапорами. Доля битви, після якої тяжко поранений
Орлик став генералом, була вирішена саме керованими ним батальйонами.
Мабуть, молодий генерал зарано підвівся з ліжка – 14 листопада 1759
року його мертве тіло покрили прапором, на якому біліли лілеї, які так
нагадували тризуби його вітчизни… Могила Григора, як і поховання його
славного батька, загубилася десь у далекій землі…
Через шістнадцять років по тому відійшла в інший світ удова Григора
графиня Олена Луїза де Брюн де Дентвіль у замку Дентвіль. У листах
генерала Орлика до неї дослідники виявили відомості про те, що він
писав працю про Україну, про козаків, сумуючи, що “з усієї фаланги, що
хотіла визволити наш край, я лишився один”. Григор був добре знайомий
зі знаменитим Вольтером. Він постачав письменникові документи і факти
для його відомої праці “Історія Карла ХІІ”, де в різкій формі було
порушено проблему української волі. Великий сатирик Вольтер причину
занепаду української найродючішої в світі землі вбачав у тому, що вона
“придушена поганим правлінням”.
Заслуга Григора та Пилипа Орликів у тім, що протягом 30 років вони
боронили українську справу в Європі, тримаючи міцні зв’язки з Україною.
Історія першої української еміграції тільки вимальовується у свідомості
наших сучасників. На жаль, чимало документів досі недоступні
дослідникам. Долі декого з вигнанців стають відоміші завдяки працям
учених і письменників української діаспори, зокрема у Франції: Ілька
Борщака, Олекси Різниченка. Микола Лазорський з Австралії написав
роман “Патріот” – про Григора Орлика.
За О.Дробахою.
ПІСЛЯТЕКСТОВІ ЗАВДАННЯ.
Поясніть лексичні значення слів еміграція та діаспора. При потребі
скористайтесь тлумачним словником.
Розкажіть, за яких обставин і чому українці потрапляли за кордон і
осідали там.
Визначте тему й головну думку прослуханого тексту. Доберіть до нього
заголовок.
СЛОВНИК. Еміграція – 1) Переселення з батьківщини в іншу країну й життя
в ній. 2) Сукупність емігрантів, що живуть у якійсь країні (пор.
діаспора). Діаспора – перебування значної кількості народу поза межами
країни його походження.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Сприйняття нового матеріалу, його осмислення.
Робота з підручником.
Виконання вправ 208, 209.
”
d
x
z
?
1/4
O
®°?AEE$
&
>
T
V
Ae
AE
E
d
1/4
°?AEE$
&
AE
E
?????!?E
Виконання вправ на застосування і закріплення знань.
* Пояснювальний диктант.
І. Неможливо, мабуть, одержати точні статистичні дані про кількість у
різних країнах людей, коріння яких походить з України. Під час
останнього перепису населення США, коли було дозволено визначати
національне походження за бажанням, 730 056 американців записалися
українцями. Значна частина їх рідною мовою вказала українську (За
М.Куропатським).
ІІ. Союз українців у Великій Британії (СУБ) налічує близько 2500 членів
і складається з 53 відділів і 1 осередків. 55 приміщень СУБ стали
центрами організованого культурного життя: тут розміщуються музеї,
бібліотеки, школи українознавства, численні українські клуби. Основний
принцип діяльності СУБ – підтримка українців і української мови (З
календаря).
*НАВЧАЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ. Прочитати спроектований через мультимедійний
проектор (або кодоскоп) текст, скласти і записати його план.
І ВАРІАНТ.
Однією з найбільших серед зарубіжних слов’янських книгозбірень стала
Бібліотека імені Петлюри в Парижі. Заснував її року 1926-го паризький
Комітет ушанування пам’яті Головного отамана Симона Петлюри невдовзі
після його загибелі. Бібліотека проіснувала до 1949 року, коли фашисти,
окупувавши Париж, повантажили книги у спеціально приготовлені ящики і
вивезли невідомо куди. На той час бібліотека уже залишила глибокий і
плідний слід в історії української духовності. Власне, вона стала
навіть чимось більшим, аніж пам’ятник, – одним із найпомітніших
європейських центрів українства.
Але після другої світової війни пограбована німцями Українська
бібліотека імені Симона Петлюри в Парижі знову відродилася. Це духовне
вогнище зігріватиме душі українців у світі впродовж усього ХХ
століття. Українські емігранти, часом зневірені у власній долі, ніколи
не зневірювались в остаточній перемозі національної ідеї. Недарма у
щоденникових записах багатьох із них зберігались переписані від руки
промовисті рядки вірша Олександра Олеся: “Дивлюсь на пройдену дорогу, і
гнів, і жаль мене пече… Але у нашу перемогу усе ж я вірю гаряче… Як
завтра день угледять люде, як зійде сонце золоте, так Україна жити буде,
так наша мрія процвіте”.
За В.Дроздом; 170 сл.
ІІ ВАРІАНТ.
Історія української діаспори – разючий приклад виживання людності
наперекір обставинам і долі. Одна з найпринциповіших засад готовності
боротися з лихою долею – будь-що духовно вижити на чужині, залишившись,
усупереч усім життєвим обставинам, українцем. І через багато років, і на
початку двадцять першого століття українські родини на Американському
континенті, уже в нових поколіннях відзначатимуть за українським
календарем український Свят-вечір і говоритимуть українською. Створяться
нові родини, так би мовити, інтернаціональні, долі онуків
переплетуться з долями вихідців з інших країн, кожна з яких має свої
національні традиції, але й українськими традиціями в нових родинах не
будуть нехтувати. І між собою говоритимуть українською мовою.
За В.Дроздом; 98 сл.
ПІСЛЯТЕКСТОВІ ЗАВДАННЯ
Поясніть, чому українська діаспора сьогодні є однією з найчисленніших у
світі.
Витлумачте лексичне значення слова духовність. При потребі скористайтесь
тлумачним словником. Чи пов’язані поняття духовність і рідна мова? Свою
думку обґрунтуйте.
Поясніть роль рідної мови у житті людини. Чим є рідна мова для того,
кого доля закинула далеко від рідної землі? Наведіть приклади.
Робота з підручником.
Виконання вправ 210-212.
Диктант з коментуванням.
І.1.Премудрих вкраїнських дітей по світу розкидала доля.
(О.Довгоп’ят.) 2. Гірка емігрантська доля виривала з рідної землі з
корінням, наче буря дерево, тільки ж коріння те у розлучених із
Батьківщиною людей ніколи не всихало і ніколи не переставало боліти.
(В.Дрозд.) 3. І коли, здавалось, не в змозі власним шляхом іти у світи,
тяжко скаржилась рідній мові: “Освяти, приголуб, захисти…”
(В.Малишко.) 4. Яке то щастя – мати мову, якою створено “Кобзар”! Оту
святу, многовікову – наш найдорожчий Божий дар! (В.Квітневий.) 5. Моїм
народом в тризуб закодовані, ви – триєдина сила, духу вись: пречиста
хато, пісне й рідна мово! Хто має вас, той вже не загубивсь
(Л.Степовичка).
ІІ. 1. Прогресивна громадськість світу: Канади і США, Аргентини і
Австралії, Парижа і Палермо, Нью-Йорка і Вашингтона – спорудила
монументи на честь великого сина українського народу Тараса Шевченка (З
календаря). Як вої незримого фронту, не вбити яких, не скорить, Шевченко
стоїть під Торонто, Франко в Вінніпегу стоїть (В.Бровченко). 3. Стоїть
замріяний Тарас у вашингтонських ніжних квітах. І бронзою проймає нас
гаряче слово «Заповіту» (В.Рисцов).
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. Вправа 212 (ІІ).
Див.: О.Бєляєв, Л.Симоненкова, Л.Скуратівський. Українська мова::
підручник для 10-11 кл. шк. з укр. і рос. мовами навчання. – К.:
«Освіта». – 1997.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
