UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМихайло Драй-Хмара (1889–1939) (реферат)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1925
Скачало141
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Михайло Драй-Хмара (1889–1939)

 

... І я спитав: “За що марнуєш дні

 

ти в пеклі цім і терпиш біль агоній?”

 

“Лише за те, – він відказав мені, –

 

що покохав я повнодзвонні

 

слова п’янкі, які глухі віки

 

пролежали у глибині бездонній.

 

Я був один із лебедів, які

 

належали до ґрона п’ятірного

 

нездоланих співців...”

 

ЮРІЙ КЛЕН. “Попіл імперій”

 

Чоботи охоронця скрипіли розмірено й чітко: один, два, три, чотири. “Шаг

вперед!” – лунала команда. І знову розмірене рипіння хрому: один, два...

В’язні, вишикувані за наказом начальника табору, як завжди, за

порядковими номерами, нашитими на казенних куфайках, добре знали, що

значить оте: “Шаг вперед!” У всіх у вухах ще лунали залпи останнього

розстрілу кожного п’ятого... А хром собі скрипить: три, чотири. “Шаг

вперед!” Цього разу крок зробив добре знайомий всім зекам (він керував

гуртком російської мови; ще дехто дивувався: український націоналіст, а

викладає російську) сивий, виснажений чоловік з якимось дивним

прізвищем. Не згадати, адже всі тут знають один одного переважно за

номерами. Як же його прізвище? А-а, точно: Грай-Хмара... Стривайте, а

чому це на ньому чужий номер? Переплутав куфайку? Ні, ця на нього тісна.

А де ж його куфайка? Так он же вона, на маленькому білявому юнакові,

який в ній втонув. Ні, це не випадковість, адже Грай-Хмарин номер був

якраз на життєдайнім третім кроці хромових чобіт. Ось тобі й

Грай-Хмара...1

 

Це – легенда про смерть талановитого українського поета, перекладача й

філолога Михайла Панасовича Драй-Хмари. Існує й офіційна версія:

“Драй-Хмара Михаил Афанасьевич умер 19.01.1939 г. от ослабления

сердечной деятельности”. Це – уривок гулагівського документа із

матеріалів про його посмертну реабілітацію. Але легенда багато про що

свідчить. Не про кожного такі легенди складаються.

 

Якось дуже шанована мною людина, академік Д. С. Лихачов під час

телеінтерв’ю відверто розповів про гріх, який мучив його усе життя.

Колись у схожій ситуації він (тоді арештант ленінградської в’язниці)

сховався за штабель дров і чув, як розстрілювали чергову партію в’язнів,

серед яких був один, той самий, якого схопили замість нього, Лихачова:

кількісний план розстрілу ворогів народу того дня було виконано...

Боронь Боже комусь у чомусь дорікати: щоб мати на це право, треба самому

побувати в тій шкурі. Мова про інше. Якщо, за спогадами О. І.

Солженіцина, ГУЛАГ жив головним принципом “Помри ти – сьогодні, а я –

завтра”, то Драй-Хмарі легенда приписує порушення якраз оцього принципу-

Чому саме Драй-Хмарі? Хто він такий, що про нього відомо?

 

Народився Михайло 28 вересня (10 жовтня) 1889 року в селі Малі Канівці

Золотоніського повіту на Полтавщині (зараз Черкащина) в селянській

родині. Йому ще не виповнилося п’яти, як мати померла від тифу.

Тужливо-щемні спогади про неї він проніс через усе життя.

 

Неможливо без хвилювання читати рядки тридцятидворічного поета:

 

На чолі вінчик паперовий,

 

і хрест вощаний у руках.

 

Не усміхнуться чорні брови,

 

хоч квітне усміх на устах.

 

В журбі васильки й рута-м’ята.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ