.

Політичний та соціально-економічний устрій русі у IX – пер. пол. XIV століття (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
160 1255
Скачать документ

Політичний та соціально-економічний устрій русі у IX – пер. пол. XIV
століття

Мета:

–        навчальна: ознайомити із політичним та соціально-економічним
устроєм Київської Русі у IX – першій половині XIV століття та умовами
формування ранньофеодальної держави у східних слов’ян.

–        розвиваюча: розвивати вміння аналізувати історичні факти і
події, робити висновки, працювати з підручником, таблицею.

–        виховна: виховувати інтерес до історичного минулого української
землі.

Навчально-методичне забезпечення:

Підручник,Карта, атласи, Таблиці ”Система державної влади в Київській
Русі”, ”Соціальна структура Київської Русі”, Робочі зошити, Дидактичні
матеріали

Тип уроку:

урок узагальнення вивченого матеріалу

Вид заняття:

Iсторична екскурсія „Київ – мать городов руських”.

Структура уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Історична екскурсія „Київ – мать городов руських”

–        Київ – політичний центр землі руської (станція ”Замкова гора”).

–        Феодальна вотчина (станція ”Предславино”).

–        Київ – місто золотих рук майстрів (станція „Кожум’яки” )

–        Розвиток торгівлі на Русі (станція ”Поділ”).

ІІІ. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.

ІV. Підсумковий етап.

V. Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Учитель оголошує тему уроку – історичної екскурсії, нагадує маршрут
подорожі

ІІ. Історична екскурсія

1. Київ – політичний центр землі руської (станція ”Замкова гора”)

Вступна розповідь учня-екскурсовода.

На Старокиївський горі знаходився замок великого князя Київського, який
очолював державу, зосередивши у своїх руках всю владу, що була
спадковою. Він вважався власником усієї землі. Князь вершив суд. У разі
потреби скликав збори городян – віче, на якому вирішувалися питання про
воєнні походи, укладання угод, успадкування престолу.

У державній діяльності князь спирався на дружину, яка брала участь не
тільки у воєнних походах, а й в управлінні державою. Окремими частинами
країни керували князі й великі бояри. За свою службу вони користувалися
частиною данини. З часом бояри і князі почали одержувати від великого
князя київські землі. Отримуючи земельне володіння, вони потрапляли в
залежність від нього – ставали його васалами. Княжі воїни, дружинники,
місцева знать утворювали стан бояр. Вони мали право спадкового володіння
землею. Земельна власність, якою можна було вільно розпоряджатися –
заповідати, продавати, називалася вотчиною.

Бесіда за запитаннями

–        Якою була форма державного правління в Київській Русі?

–        Що таке монархія?

–        Що таке віче? Які питання вирішувались на ньому?

–        Яке земельне володіння називається вотчиною?

Пояснення вчителя

Поступово на Русі складалася система васальних відносин між великим
князем Київським та боярами удільними князями. У свою чергу залежними
від них були і дрібніші власники землі.

Крім князів та бояр, населення поділялось на такі верстви: дружинники,
купці, селяни, служителі церкви. Протягом князівського періоду історії
середньовічної України формується феодальне суспільство з притаманною
йому соціальною структурою.

(На дошці схема соціальної структури Київської Русі. Учні записують
визначення поняття соціальна структура і переносять в зошити схему).

Соціальна структура – це сукупність відносин між різними групами
населення.

Соціальна структура Київської Русі

2. Феодальна вотчина (станція ”Предславино”)

Пояснення вчителя

Основним джерелом прибутків князя була данина, яку він збирав зі своїх
володінь. Одним з таких володінь було село Предславино, територія якого
була частиною сучасного Києва.

Сюжетна розповідь учня – князя.

Село Предславино і вся навколишня територія входять в моє володіння.
Селяни залежать від мене, але мають і свої наділи, ведуть своє
господарство. Основою господарство тут залишається орне землеробство.
Вирощують жито, овес, ячмінь, просо, пшеницю, а також горох , боби,
часник, цибулю, ріпу, хміль, коноплі. З садових культур розводять
яблуні, груші, сливи, горіхи, виноград.

Займаються також скотарством. Для пасовищ використовують луки, степи,
перелогові землі. Худобу розводять для задоволення власних потреб у
продуктах харчування, а також як робочу силу. Вирощують рогату худобу,
коней, овець, свиней зі свійської птиці – курей, качок, гусей.

U

L

`

®

AE

4

Oe

U

-L

b

®

E

о визнають свою залежність від мене, – це рядовичі. Закупи не мають
власного господарства, і тому вони за свою працю отримують від мене купу
(грошову позичку). Деякі селяни працюють і живуть у моєму господарському
дворі. Вони куховарять, пораються по господарству – це челядь. А от
холопи знаходяться у повній залежності від мене.

Свої земельні наділи я маю право передавати у спадщину сину

Самостійна робота учнів

На основі розповіді учня-князя схарактеризувати основні верстви
залежного селянства і заповнити таблицю

Перевірка правильності заповнення таблиці.

?        Про свідчить той факт, що залежність селян від феодалів була
різною ?

?        Яка держава називається ранньофеодальною?

3. Київ – місто золотих рук майстрів (станція ”Кожум’яки”)

Розповідь учня-екскурсовода

З роками Київська Русь бурхливо розвивалась і міцніла, зростав і Київ.
Наприкінці Хст. у межах міста вже були гори Старокиївська, Лиса,
Киселівка, Щекавиця, густо заселений Поділ з урочищами Гончарі, Дитинка,
Кудрявець, Кожум’яки. Самі назви свідчать, що тут проживали ті верстви
населення, які сприяли розвитку виробництва, – ремісники. Цілі квартали
були заселені ковалями, ювелірами, шевцями, кравцями, бондарями,
стельмахами. Наявність великої кількості ремісничих спеціальностей
характеризує глибокий поділ праці у давньоруському ремеслі. Серед таких
майстрів своєї справи можна назвати лучників, що займались виготовленням
луків; тульників (спеціалістів з виробництва сагайдаків),мечників.
Зброярі виготовляли мечі, бронзові булави, луки, наконечники списів.
Мечі коштували дуже дорого, їх передавали у спадок від батька до сина, а
коли не було спадкоємця, клали в могилу разом з власником. А скільки
праці та часу потрібно було докласти, аби зробити кольчугу воїна. На
одну кольчугу витрачали близько 600 м залізного дроту, який розрубували
на 20 тис. кілець.

Ті ремісники, чия продукція користувалася великим попитом, займали в
Києві цілі квартали. Наприклад, квартал Кожум’яків.

Бесіда

?        Які види ремесел були найпоширенішими на Русі?

?        Назвіть вулиці, назви яких пов’язані з ремеслом?

Слово вчителя

Розвиток землеробства, скотарства й ремесла сприяв розвитку торгівлі

4. Розвиток торгівлі на Русі (станція ”Поділ”)

Розповідь учня

Київ – великий міжнародний центр торгівлі. Через місто проходять важливі
торговельні шляхи, які з’єднують Європу з Візантією. Зручна Київська
гавань, одна з найголовніших на великому шляху ”із варяг у греки”,
знаходиться на Подолі. Звідси вирушають каравани ладьїв у далеку подорож
до Царгорода. Тут розміщуються численні склади, торгові колонії купців з
інших давньоруських міст та зарубіжних країн.

Велику частину Подолу займає Київське торговище, де сходяться ”гості” –
купці з різних частин світу. З Візантії привозять шовкові тканини,
прикраси, посуд, вина, перець, імбир. З північних країн привозять хутра,
залізні вироби, із західноєвропейських країн – сукно, тонке полотно,
оселедці, напої.

Самостійна робота учнів

1.Прочитати останній абзац на сторінці 130 та за допомогою карти атласу
(13) визначити торгові шляхи, що проходили через територію князівства.

Запитання до учнів

?        Що, на вашу думку, міг везти на продаж арабський купець?

?        Що купували і вивозили купці з Київської Русі?

?        Покажіть на карті шлях „із варяг у греки”

Висновок. Розвиток торгівлі сприяв зміцненню внутрішнього і зовнішнього
становища Київської Русі

ІІІ. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.

1. Що зумовило високий рівень розвитку господарства Київської Русі?

(Це було зумовлено природними умовами та географічним розташуванням
країни.)

2. Яку роль відігравали торгівельні зв’язки?

(Вони сприяли не тільки розвитку господарства, а й політичному розвитку,
об’єднуючи окремі землі, сприяли обміну досягненнями між різними
народами.

Слово вчителя Таким чином у період з IX-y першій половині XIV ст. у
Київській Русі відбувся процес становлення феодальних відносин. Русь
відіграла важливу роль у формуванні політичної карти середньовічної
Європи. Київська держава виступила тим містком, що поєднав Європу з
арабським Сходом та Візантією. В цілому ж Русь за княжих часів була
однією з найвпливовіших та наймогутніших середньовічних держав.

ІV. Підсумковий етап

Учитель аналізує роботу учнів на уроці, виставляє оцінки.

V. Домашнє завдання

Опрацювати текст підручника §17

На контурну карту нанести ”шлях із варяг у греки”

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020