Причини українсько-російського конфлікту
Мета: з’ясувати ідеологічні та політичні причини конфлікту
РНК і ЦР; поглиблювати навички аналізу історичних документів; сприяти
вихованню учнів у дусі гуманізму і загальнолюдських цінностей.
Основні поняття: соціальні цінності; національні цінності; загаль
нолюдські цінності; пролетарський інтернаціоналізм; класова
солідарність.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
III. Вивчення нового матеріалу
1. Національна програма більшовиків.
2. Звернення Всеросійського центрального виконавчого комітету (ВЦВК)
та РНК «К украинским рабочим, солдатам, крестьянам, ко всему украинскому
народу».
3. Співвідношення класового (соціального) і національного.
IV. Підсумки уроку
V. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Перевірка домашнього завдання.
Здійснюється опитування за запитаннями підручника і перевіря ються
таблиця «Українська революція» та розгорнутий план «III Уні версал».
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Національна програма більшовиків. Слово вчителя.
Розуміння історичного перебігу подій неможливе без глибокого опрацювання
значної кількості важливих питань, що спричинили українсько-російський
конфлікт.
З’ясуйте, як змінювалося ставлення В. Леніна до України до часу
прийняття III Універсалу.
Розповідь учителя.
В. Ленін у квітні 1917 р. стверджував: «Ми до сепаратистського руху
байдужі, нейтральні. Якщо Фінляндія, якщо Польща, Україна відокремляться
від Росії, в цьому нічого поганого немає».
Однак це гасло мало популістський характер. (У чому учні мо жуть
самостійно переконатися, звернувшись до тексту підручника: «Ми не
прихильники дрібних держав» [21, с. 26, Перший абзац]).
Після завоювання влади більшовики змінили свою позицію.
— Як ви вважаєте, чим це зумовлено? Причини такої метаморфози?
З приходом до влади більшовики почали виступати проти відокрем лення
України, керівництво РНК у Росії усвідомлювало, що без мате ріальних і
людських ресурсів України справа пролетарської революції приречена на
поразку. Тому необхідно було встановити радянську вла ду і в Україні.
Крім того, вони вважали, що кордони між державами не потрібні, оскільки
вони роз’єднують сили пролетаріату.
Більшовики розгорнули активну роботу зі створення Рад по всій території
УНР за проведення Всеукраїнського з’їзду Рад.
— Що, з точки зору класових пріоритетів, являв собою лозунг
більшовиків «Вся влада Радам!»? (Пролетарські, тобто суто класові,
організації протиставлялися загальнонаціональним інститутам, які почали
формуватися після Лютневої революції.)
2. Звернення ВЦВК та РНК «К украинским рабочим, солда там, крестьянам,
ко всему украинскому народу». Слово вчителя.
Сучасні історики В. Семененко і Л.
Радченко зауважують: «До кінця листопада 1917 р. більшовицько-есерівське
керівництво Ра дянської Росії вело з УНР в основному ідеологічну
боротьбу, навіть не виключаючи можливості компромісу».
А проте конфлікт між РНК та ЦР загострювався.
Запитання HYPERLINK
“file:///C:\\Users\\%145=8A\\Desktop\\A\\%14%3E:C%3C5=B%20Microsoft%20Of
fice%20Word%2097%20-%202003.doc” \l “_ftn1” \o “” [1] .
У чому була сутність конфлікту?
Чи був збройний конфлікт неминучим у тих історичних
умовах? Робота з історичним документом.
Клас опрацьовує фрагмент звернення ВЦВК та РНК «К украин ским рабочим,
солдатам, крестьянам, ко всему украинскому наро ду» від 8 грудня
1917 р.:
Братья-украинцы! Враги нашей и вашей свободы хотят разъеди нить нас.
Центральная Рада примкнула к врагам Советской власти в России…
>
\
>
^
Ae
??’? уверяют, будто мы выступаем против само определения Украины. Это
ложь. Ни на минуту мы не помышляем покушаться на право Украины.
Революционный пролетариат один только заинтересован в том, чтобы за
всеми нациями было обеспечено право на самоопределение, вплоть до
отделения…
Украинские рабочие! Ваши интересы предают капиталисты!
Украинские солдаты! Вас восстанавливают против общероссийской солдатской
семьи. Вас втягивают в преступную междоусобную войну в интересах
украинских помещиков.
Украинские крестьяне! Вы не увидите земли, вы не увидите воли, если
отделитесь от рабочих и солдат России.
Помните это. Помните, что, выступая против великой рабочей и кре
стьянской революции, Центральная Рада совершает величайшее пре ступление
перед рабочими, крестьянами и солдатами всей России, перед социализмом,
перед Интернационалом…
Украинский рабочий, украинский крестьянин и русский рабочий, русский
крестьянин — родные братья, а украинский крестьянин и украинский
помещик — враги не на жизнь, а на смерть…
Петроград
Принято 8 (21) декабря 1917 г. на объединенном заседании ВЦИК и СНК.
Запитання.
Чим пояснити, що це звернення спрямоване насамперед до україн ських
робітників, солдатів, селян, а вже потім до українського народу?
3. Співвідношення класового (соціального) і національного. Розповідь
учителя.
В. Ленін, більшовики на перше місце ставили класові (соціальні)
розбіжності. Російський, український народи, а втім, і всі інші, біль
шовиками не сприймались як одне ціле, вони бачили тільки панівні та
трудящі класи. Таким чином, головною ознакою людей для біль шовиків була
їхня приналежність до того чи іншого класу.
Бесіда.
1. Чи можна політику РНК щодо ЦР кваліфікувати як втручання
у справи України? Висловте свою думку, виходячи з абсолютизації
більшовиками класового характеру суспільства. (З точки зору ЦР,
це було безумовне втручання, а з позиції РНК — братерська допомога
робітникам і селянам України.)
2. Якими словами «Звернення…» ви можете підтвердити це?
Учням демонструється схема:
Україна
Росія
3. Чи орієнтувала позиція більшовиків на громадянську злагоду і мир, чи,
навпаки, на розбрат і громадянську війну? Відповідь обґрунтуйте за
допомогою схеми.
Схема наочно показує, що класова солідарність, пролетарський
інтернаціоналізм вели до розколу суспільства і класової ненависті.
Розповідь учителя.
На початку 1918 р. у Росії почалася кривава громадянська війна.
ЦР у своїй політиці не абсолютизувала класове і вбачала в трудящих не
лише робітників і селян, а широкі верстви трудового народу. Вона
прагнула поєднати соціальні й національні протиріччя, але в
конкретно-історичних умовах тодішньої дійсності це навряд чи було
можливо.
— А які цінності, на ваш погляд, головні? (Не класові, національні,
расові тощо, а загальнолюдські.)
I. ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя.
Тільки з розпадом СРСР у 1991 р., кризою комуністичної (більшовицької)
ідеології класова солідарність, пролетарський інтернаціоналізм відійшли
у минуле.
У тих історичних реаліях між ЦР і Раднаркомом компромісу бути не могло.
Давалися взнаки принципові розбіжності, й уникнути конфлікту, як ми
побачимо, не вдалося.
II. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати конспект.
2. Повторити тему «Проголошення УНР» за підручником.
3. Кільком учням доручається підготувати повідомлення про Є. Бош, Ю.
Коцюбинського, Ф. Сергєєва (Артема).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
