Українські землі в 1915—1917 рр.
Мета: з’ясувати причини й ознаки назрівання революційної
кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях та їх вплив на
погіршення соціально-економічного становища українських земель;
спираючись на раніше отримані знання, підвести учнів до усвідомлення
того, що війна — страшне лихо, яке руйнує продуктивні сили суспільства,
веде до страждань і трагедії народів; розвивати навички аналізу
статистичного матеріалу, робити висновки й узагальнення.
Основні поняття: диспропорції економічного розвитку; концентрація
промисловості; державно-монополістичний капіталізм; революційна криза.
Основні дати: кінець 1916 — початок 1917 рр.— назрівання революційної
кризи в Російській імперії.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і
вмінь учнів
III. Вивчення нового матеріалу
1. Вплив Першої світової війни на економіку
України.
2. Назрівання революційної кризи:
а) погіршення становища народних мас;
б) наростання боротьби робітників;
в) селянський рух;
г) виступи солдатів.
IV. Закріплення нових знань і вмінь
учнів
V. Підсумки уроку
VI. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Бесіда.
Послуговуючись картою, визначте особливості військових дій на
українських землях у 1915 р.
Вдаючись до карти, порівняйте перебіг військових дій на українських
землях у 1915 і 1916 рр.
Які головні події мали вирішальний вплив на хід війни у 1917 р.?
Доведіть на конкретних прикладах героїзм та мужність Легіону УСС.
Як шанується пам’ять про «усусів» у сучасній Україні?
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вплив Першої світової війни на економіку України. Бесіда.
Які галузі промисловості й чому розвивалися з початком війни?
Як впливали на розвиток промисловості постійні мобілізації?
Під час бесіди учні з’ясовують, що, як і скрізь у країні, працювали на
повну потужність і навіть нарощували виробництво ті галузі, що
безпосередньо задовольняли потреби фронту, інші ж — у кращому разі
залишалися на довоєнному рівні.
Такий стан не міг не посилювати диспропорції в економіці, що поступово
вело до дезорганізації господарства.
Постійні мобілізації забирали і ставили під рушницю робочу силу, від
продуктивної праці в Україні було відірвано 4 млн чоловік. Тільки в
кам’яновугільній промисловості Донбасу було забрано на фронт майже 40 %
робітників.
Розповідь учителя.
З початком війни різко зросла потреба в паливі, насамперед у кам’яному
вугіллі. З втратою в 1915 р. Домбровського вугільного басейну (Польща) і
припиненням імпорту вугілля Донбас залишався єдиним постачальником
вугілля для всієї країни. Загальний видобуток його тут із 1544 млн пудів
у мирному 1913 р. сягнув за три роки ледве 1744 млн пудів. Хоча
кількість найманих робітників, які спускалися в забій, зросла. Парадокс?
Самостійна робота за завданням.
Проаналізуйте дані таблиці і зробіть висновки.
СЕРЕДНЬОРІЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ОДНОГО РОБІТНИКА НА ШАХТАХ ДОНБАСУ
Рік Видобуток вугілля, тис. пудів
1913 9,17
1916 7,45
1917 5,42
У висновках учні висловлюють думку, що через низьку кваліфікацію
багатьох новоприйнятих робітників продуктивність праці дуже впала.
Розповідь учителя.
Навіть оборонні підприємства не завжди одержували потрібну кількість
палива. Країна переживала гостру енергетичну кризу.
Поступово розруха охопила залізниці. Не вистачало паровозів, вагонів,
вугілля, страшним лихом насувалась дезорганізація, паралізуючи
транспорт. На початку 1916 р. на залізничних станціях зосередилося 150
тис. вагонів не перевезених вантажів.
— Як вплинула війна на розвиток сільського господарства?
До армії з сіл України було мобілізовано 1/2 працездатних чоловіків.
Посівні площі скоротилися на 1880 тис. десятин, знизилася врожайність —
у середньому на 8 %, збір зернових зменшувався на 200 млн. пудів
щорічно.
На 1917 р. з 4 млн. селянських господарств в Україні 640 тис. не мали
посівів, 1 млн. 400 тис. були безкінними, 1 млн. 142 тис. не мали корів.
Наростання господарського занепаду посилювалося розладом грошового
обігу. Щоб покрити величезні воєнні витрати, царизм збільшував
насамперед випуск паперових грошей, забезпечуваних золотом тільки на
14—15 %. Збільшувалися прямі і непрямі податки, накопичувалися внутрішні
та зовнішні борги. Усе це важким тягарем лягало на трудящі маси.
Бесіда за проблемним запитанням[1].
AE
E
e
e
OUo?
?
?
O
?
o
E
U
O
o
1жавно-монополістичного капіталізму?
Повідомлення учнів.
Заслуховуються повідомлення про вплив війни на економіку Австро-Угорщини
з наголосом на процесах, що відбувались у західноукраїнських землях.
Учитель коментує і доповнює виступаючих.
2. Назрівання революційної кризи.
а) Погіршення становища народних мас.
Бесіда.
Який вплив мала Перша світова війна на становище народних мас?
Під час бесіди учні формують таку відповідь на поставлене запитання:
збільшувався робочий день, на багатьох підприємствах він тривав 15—16
годин;
з початком війни на ряді фабрик і заводів, зокрема тих, що працювали на
потреби фронту, знизилася номінальна заробітна плата;
різко підскочили ціни на продукти і товари масового споживання,
наприклад у 1916 р. вони зросли в 4—8 разів на предмети першої
необхідності.
Учитель підкреслює, що з кожним днем загострювалася продовольча криза. У
містах стали типовим явищем тисячні черги біля хлібних крамниць. Солдати
часто одержували не більше половини належного їм за нормою пайка.
Повідомлення учнів.
Заслуховуються повідомлення про становище народних мас у роки війни в
Австро-Угорщині (особливо у західноукраїнських землях). Учитель коментує
виступи учнів.
б) Наростання боротьби робітників.
Запитання.
У чому були причини наростання революційного руху робітників? Розповідь
учителя.
З весни 1915 р. під впливом значного погіршення економічного становища
робітників, а також під впливом поразок на фронтах страйкова боротьба по
всій країні, зокрема в Україні, стала знову грізно наростати. В її
авангарді йшли робітники Петрограда і Москви. В Україні з серпня 1914 р.
по вересень 1915 р. відбулося 100 страйків, в яких узяли участь понад 43
тис. робітників. З жовтня 1915 р.
по вересень 1916 р. в Україні відбулося 228 страйків за участю майже 204
тис. робітників.
Тривалими і масовими були страйки робітників шахт і заводів Донбасу.
Повідомлення учнів.
Заслуховуються повідомлення про наростання робітничого руху в Росії
(зокрема — в Україні).
Учитель коментує виступи учнів.
в) Селянський рух.
Запитання.
Чим був викликаний селянський рух у роки Першої світової війни?
Розповідь учителя.
Таким чином, погіршення економічного становища, поразки царських військ
на фронтах, страйкова боротьба робітників зумовили розгортання
селянського руху.
Дедалі частішають випадки захоплювання поміщицької землі, потрави
посівів і сінокосів, вирубки лісу. Разом із тим, від 1915 р. набирають
масовості такі вияви непокори селянства, як відмова платити податки,
протидія реквізиціям продовольства, худоби тощо. Загальна статистика
непослуху владі вражає: всього від серпня 1914 до кінця 1916 р. в
Україні зафіксовано понад 160 селянських виступів, з них на Поділлі —
50, на Київщині — 32, на Харківщині — 28. Приблизно у 20 % бунти
супроводжувалися сутичками з поліцією та поміщицькою вартою, десь
третина закінчувалась арештами та ув’язненням заводіїв і активістів.
г) Виступи солдатів.
Запитання.
Чим були викликані виступи солдатів під час війни?
Виступи солдатів учні пояснюють такими причинами: сумними звістками з
дому про розорення їхніх господарств, злиденне життя сімей, тил тепер не
приносив спокою фронтовику; крім того, на передовій вистачало проблем —
незадовільне постачання зброєю, боєприпасами, харчами, амуніцією,
нездатність генералітету змінити становище на краще, поразки в боях,
робітничий і селянський рух.
Розповідь учителя.
Форми окопного протесту були різноманітними. Солдати дезертирували,
відмовлялися йти в бій, убивали ненависних офіцерів, здавались у полон
тощо. З часом почалося братання з солдатами противника.
25—27 жовтня 1916 р. сталося повстання в Кременчуку, де на розподільному
пункті зібралося до 6 тис. солдатів. Вони відмовились їхати на фронт,
побили і порозганяли офіцерів, звільнили з тюрми заарештованих
товаришів. Повстання було придушене надісланим із Києва каральним
загоном. Аналогічний виступ мав місце у грудні 1916 р. у Харкові, коли
відмовився виступити на позиції 222-й полк 34-го корпусу Особливої
армії. Таких фактів ставало дедалі більше.
Повідомлення учнів.
Заслуховуються повідомлення про селянський і солдатський рух у Росії
(зокрема — в Україні).
Учитель коментує повідомлення учнів.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Бесіда.
Який вплив мала Перша світова війна на економіку України?
У чому виявилося назрівання революційної кризи в Україні?
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя.
На кінець 1916 — початок 1917 р. в усій країні, в тому числі в Україні,
назрівала революційна криза. Російська імперія наближалась до революції.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати конспект і текст підручника.
2. Підготуватися до тематичного оцінювання за темою «Україна в Першій
світовій війні».
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
