UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛексичні засоби ділової мови (реферат)
Автор
РозділДіловодство, бібліотечна справа, архівознавство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось17384
Скачало767
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

лад, що означають словосполучення: зміцнити управління,

зміцнити кормову базу, зміцнити зв’язки між ким-небудь, питання

регламентації, щодо питання про проект, підвищити рівень, посилити

внесок, поліпшити якість? Практично нічого конкретного.

 

Також потрібно уважно вводити в текст так звані зайві (міжстильові)

слова. Вони передають надлишкову інформацію, по суті, це повторення того

самого змісту іншими словами: моя автобіографія, у січні місяці, взаємно

допомагати одне одному, найдоцільніший варіант, на сьогоднішній день,

прошу не відмовити у моєму проханні тощо. Зайві слова породжують такі

явища, як плеоназм (частковий збіг значень слів, що утворюють

словосполучення, наприклад: пам’ятний сувенір (сувенір – це і є

подарунок на пам’ять; див. також попередні приклади) і тавтологію

(змістові повтори: користь від використання, явище виявляється в умовах

тощо).

 

ІІ. Термінологізована і детермінологізована лексика. Характеризує певні

галузі знань, виходячи за їхні межі та потрапляючи у сферу ділового

мовлення. Термінологізована лексика завжди функціонально зумовлена,

тобто у певному лексичному значенні вона має вужчу сферу вживання.

Наприклад, полісемічне слово вживається у значенні „порада” (між словами

рада і порада спостерігаємо синонімію, тобто слова зближуються за своїм

значенням). Скажімо, наведену синонімію ілюструє вже згадуване прислів’я

„яка мова, така й рада” (тобто, з якими словами звернешся, таку пораду й

дістанеш). Друге значення слова рада – це „обговорення чого-небудь”,

тому й кажуть „держати раду”. Саме на його основі утворилося значення

„збори, зібрання з метою обговорення чогось”, адже ще за часів

Запорізької Січі радою називали „загальні збори, зібрання козаків”

(козацька рада, рада козацької старшини). Це значення покладено в основу

найменування суспільно-політичних організацій на зразок Центральна Рада,

Верховна Рада, Рада Безпеки ООН, Всесвітня Рада Миру, що широко

вживаються в офіційно-діловому мовленні. Загальномовне значення лексеми

голова („частина людського тіла”) також трансформується у спеціалізоване

слово, реалізуючись у номінативних словосполученнях на зразок голова

комітету, голова зборів, Голова Верховної Ради України, Голова

Верховного Суду України. Таким чином, шлях слова від широкого

загальномовного значення до вузького офіційно-номенклатурного (його

термінологізація) – природний процес слововживання і мовного розвитку.

 

Термінологічна лексика – мовні одиниці, які широко вживаються у

повсякденному житті, але водночас зорієнтовані на якусь певну сферу

людської діяльності. Це насамперед суспільно-політична лексика

(соціально-економічна, політична, дипломатична, юридична,

культурологічна), яку популяризують засоби масової інформації і яка

широко представлена в офіційно-діловому мовленні: держава, влада,

партія, коаліція, владні структури, опозиція, оренда, соціальний захист,

права та обов’язки громадян, культура етносу, народознавство,

українознавство, нація, спільнота, національна політика, національні

відносини, демократизація суспільства, посол, дипломатія, злочин,

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ