UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛексичні засоби ділової мови (реферат)
Автор
РозділДіловодство, бібліотечна справа, архівознавство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось17349
Скачало767
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

чення

фахівця з лісництва, лісник – охоронця лісу, лісового сторожа; ділянка –

це „частина поверхні, площі чогось” (земельна ділянка), дільниця –

„адміністративно-територіальна або виробнича одиниця” (виборча дільниця,

начальник дільниці). Багатозначне слово довіряти („вірити комусь,

чомусь, покладатися на когось”, „виявляючи довіру, передавати

кому-небудь щось” і „ділитися з ким-небудь думками, таємницями”)

семантично не перехрещується зі словом доручати („покладати на

кого-небудь виконання чогось”). Саме друга лексема закріпилася за

діловим мовленням і стала основною для творення канцеляризму доручення.

 

У деяких випадках пароніми можуть уживатися як синоніми: (проводити

(провадити) дослід, засвоїти (освоїти) матеріал), але це не означає, що

властива кожному з них лексична сполучуваність абсолютно ідентична:

засвоїти урок, але освоїти виробництво; помістити (розмістити)

екскурсантів у готелі, поселити (розселити) студентів у гуртожитку.

Водночас якщо можна помістити (поселити) студента (і студентів), то

розмістити (розселити) можна лише студентів (але не студента).

 

Якщо кажемо заплатити (оплатити, сплатити) за квартиру, то в сполученні

з лексемою рахунок уживається лише слово оплатити. Якщо ж ідеться про

грошове (матеріальне) відшкодування якихось попередніх витрат

(кредитування, вартості чого-небудь), то говоримо: оплатити отриманий

інвентар (будівництво, відрядження).

 

Вибір слова для тексту ділового документа має бути вмотивованим.

Перевіряють це таким чином: якщо увага читача зосереджена на змістові

документа, а його форма (словесне вираження) сприймається як щось

невіддільне від змісту, добір слів у цьому тексті мотивований,

доцільний. І навпаки, якщо слово у тексті відволікає увагу від змісту,

викликає сумнів, здивування, обурення, сміх – це є показником

необдуманості, недоопрацювання автором тексту документа, неможливості

дібрати найдоцільніші слова і як наслідок – невмотивованості

авторського вибору.

 

Офіційно-діловому стилю притаманна насамперед книжна лексика. Книжні

слова (загальнонаукові поняття, слова з абстрактним значенням, галузева

термінологія переважно в широкому, узагальненому значенні, іншомовні

слова, нейтральна, офіційна лексика), як правило, однозначні, що й

характеризує точність змісту будь-якого ділового папера. До складу

книжної лексики також належить урочиста лексика (слова „високого”

звучання), уживання якої регулюється функціонально, пор.: зачитують або

заслуховують декларацію, звернення, але не витяг з протоколу чи акт –

їх, зазвичай, прочитують або прослуховують; зводять, споруджують палац,

кіноконцертний зал, монумент, висотні будинки, мікрорайон, але не гараж,

дачу, хату – їх будують).

 

Слова іншомовного походження у діловому мовленні вживаються лише за

потреби (у разі неможливості заміни українськими лексемами з подібним

лексичним значенням). У ділових документах (зокрема комерційних, сфери

зв’язку, фінансових) поширена міжнародна термінологія (бланк, штраф,

бандероль, факсиміле, віза, гриф, дебет, кредит, телекс, факс, телефон,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ