UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМорфологічні засоби ділової мови (реферат)
Автор
РозділДіловодство, бібліотечна справа, архівознавство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось19506
Скачало861
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ках переважають закінчення -у (-ю): Президенту України Віктору

Андрійовичу Ющенку, Президенту США Джорджу Бушу, Президенту Російської

Федерації Путіну Володимиру Володимировичу та ін.

 

У родовому відмінку множини іменники жіночого роду мають закінчення -ей

(доповідей, галузей, статей, сімей, ролей, відповідей, вістей, областей,

ночей тощо, але матерів). Іменники чоловічого роду II відміни мають

закінчення -ів (підписів, метрів, омів, вольтів, країв, паперів,

документів, грузинів, солдатів, але вірмен, ватів (ват), кіловатів

(кіловат), днів (день), разів (раз), чоловіків (осіб чоловічої статі) і

чоловік (фізичних осіб).

 

Прикметник

 

В українській мові прикметники мають дві форми ступенів порівняння —

синтетичну (низький – нижчий – найнижчий; великий – більший –

найбільший) та аналітичну (більш, менш низький; найбільш, найменш

високий). У діловому мовленні ступінь більшого чи меншого вияву ознаки

передається переважно аналітичною формою. В

адміністративно-канцелярському різновиді ділового мовлення

частовживаними є лексеми, похідні від географічних назв, наприклад:

тернопільський, севастопольський, заліщицький, великоселецький,

рівненський. Особливу увагу потрібно звернути на правопис цих

прикметникових форм. Якщо в основі іменника є суфікси -ин-, -ін-,

-инськ-, -інськ-, то в прикметниковій основі відповідно зберігаються

голосні и або і (Ніжин – ніжинський, Філіппіни – філіппінський). В

аналогічних прикметниках, утворених від географічних назв, що не мають

зазначених суфіксів, завжди пишеться и: (Аляска – аляскинський, Алушта –

алуштинський, Ялта – ялтинський, Баку – бакинський, Уфа – уфимський,

Ворожба – ворожбинський) тощо.

 

Слід звернути увагу на фонетичні зміни, які відбуваються при творенні

окремих прикметників від географічних назв: Кагарлик – кагарлицький,

Воронеж – воронезький, Овруч – овруцький, Золотоноша – золотоніський,

Лозова – лозівський, Сватове – сватівський, Хмелеве – хмелівський, Лубни

– лубенський, Ромни – роменський.

 

Багато топонімічних назв, що складаються з прикметника та іменника,

пишуться окремо і з великої літери (обидві частини): Гола Пристань,

Західна Європа, Південний Буг, Вишній Волочок. Номенклатурні терміни, що

творяться аналогічним способом, також пишуться окремо, а з великої

літери пишемо лише прикметникову частину: Скандинавський півострів,

Фінська затока, Чорне море, Онезьке озеро, Кримські гори.

 

Досить продуктивними у діловому мовленні є субстантивовані прикметники

та дієприкметники (наприклад, віруючі, працюючі, страйкуючі,

зустрічаючі, відстаючі, проводжаючі, уповноважений, черговий,

завідуючий, командуючий, головуючий, керуючий, підозрюваний,

обвинувачений, ординаторська, учительська, нижчепідписане, вищезгадане,

зазначене, сказане, викладене), а також явище термінологізації

прикметникових сполук (наприклад, відпускні, договірні, вільні,

закупівельні ціни; балансова, додана вартість; підзвітна, матеріально

відповідальна, юридична особа; штатний розпис; вакантна, штатна посада;

підзвітна сума; доповідна, пояснювальна, службова записка; контрольна,

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ