UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМорфологічні засоби ділової мови (реферат)
Автор
РозділДіловодство, бібліотечна справа, архівознавство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось19445
Скачало860
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

мства (отже, від першої особи

множини), займенник ми, як правило, випускається. Тому ділові листи

починаються дієсловом у третій особі множини, наприклад: Пропонуємо...,

Надсилаємо..., Звертаємо увагу на..., Повідомляємо... . Займенник при

цьому також опускається (замість Просимо Вас повідомити – Просимо

повідомити...). Для пом'якшення категоричності висловлювання, особливо

коли звертаються від першої особи, вживається займенник Ви (Прошу Вас

уточнити..., Пропоную Вам з'явитися...). Займенник я також опускається,

наприклад: Наказую..., Звертаю Вашу увагу, Прошу зарахувати на посаду...

. Займенник я уживається (але не обов'язково) лише при написанні

автобіографії, доручення, розписки. Для пом'якшення категоричності

висловлювання іноді вживається займенник ми, наприклад: Перевіривши хід

виконання теми, ми констатуємо ...).

 

Дієслово

 

Найхарактернішими дієслівними формами ділової мови є інфінітив та форма

теперішнього часу зі значенням позачасовості. Неозначена форма дієслова

в адміністративно-канцелярському та законодавчому різновидах ділового

мовлення найчастіше виступає на означення неминучості, обов'язковості

дії (наприклад: Організувати..., Забезпечити..., Розробити..., Поважати

національну гідність..., Зміцнювати добросусідські відносини...). Форми

теперішнього часу характерні для різних видів документів. Вони або

констатують факт (Звільняється з посади у зв'язку з переведенням...),

або повідомляють певну інформацію (Сесії скликають двічі на рік), або

вносять елемент імперативності (Вимагаємо..., Дирекція нагадує про...,

Зобов'язую завідувачів відділів...). Теперішній час може вживатися і на

позначення майбутнього, коли потрібно підкреслити обов'язковість (Збори

розпочинаються о 17 годині, Виставка працює до..., Засідання

переноситься на ...).

 

Форма дієслів доконаного виду у ділових текстах твориться способом

префіксації (адресувати – заадресувати, ангажувати – заангажувати,

анкетувати – проанкетувати, актувати – заактувати, візувати –

завізувати, балансувати – збалансувати і под.).

 

Форми наказового способу у діловій сфері вживають лише в усному

спілкуванні (працюй – працюйте, слухай – слухайте, заходь – заходьте,

сідай – сідайте). У писемному діловому мовленні наказовість передається

інфінітивом та описовими лексичними засобами. Інфінітив уживають для

передачі імперативності (посилює наказ, розпорядження тощо),

необхідності дії, її неминучості, особливої категоричності та ін.,

наприклад: У тижневий термін підготувати..., 25 грудня скликати

з'їзд..., Довести до відома міністерств... . Директивність виражається

такими лексико-граматичними засобами: прислівниками (треба, слід, варто,

потрібно, необхідно, негайно), прикметниками і дієприслівниками

(повинен, зобов'язаний), допоміжними дієсловами (мати, мусити, могти,

належати, бажати) і под.

 

Для текстів офіційно-ділового стилю характерна безособовість переданої

думки – відсутність авторського «я» й узагальнення дієслівної форми

першої особи однини або множини. Саме ця дієслівна форма в

адміністративно-канцелярському мовленні передає імперативність,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ