UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська народна вишивка (реферат)
Автор
РозділУкраїнознавство, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось18303
Скачало1005
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Українська народна вишивка

 

До наших днів дійшла українська народна вишивка лише XVIII — початку XIX

століття, насамперед тому, що погляд на неї, як на витвір мистецтва

утвердився тільки у 80—90-х роках XIX століття. Саме з того часу

прогресивні діячі культури починають цікавитися нею й збирати її в

музеях і приватних колекціях.

 

У процесі історичного й культурного розвитку в Україні в кожній

місцевості утворилися характерні орнаментальні мотиви й композиції,

колірна гама, специфічні техніки виконання. Дбайливо передавалися вони з

покоління в покоління, майстри відшліфовували кращі досягнення своїх

попередників, розвиваючи й удосконалюючи їх.

 

Вишивкою захоплювалися повсюди. Кожний район, навіть кожне село

різнилися місцевою самобутністю.

 

В українських вишивках збереглася значна кількість геометричних

орнаментальних мотивів, які мали в давнину магічний зміст. Вишивки були

своєрідним оберегом від злих сил. Однак із плином часу семантика їх

забулася, втратилося їхнє первісне значення, вишивки стали тільки

художнім оздобленням. Поряд з давніми мотивами з'являються нові, з

реальної дійсності. Так, наприкінці XIX — на початку XX століття

найулюбленішим стає мотив стилізованих червоно-чорних троянд, що

особливо поширюється у вишивці Київської, Харківської, Полтавської,

Чернігівської областей.

 

Технікою вишивки народні майстри відображають розмаїтість навколишнього

життя, свої думки та почуття, красу рідної природи, яка завжди була

джерелом творчої наснаги й у художніх образах лягала на полотно. Ось

чому в орнаментальних мотивах, їхніх назвах вражає образна

спостережливість, поетичність народу. Згадаймо хоча б такі з них, як

«барвінок», «хмелик», «курячий брід», «гарбузове листя», «зозулька».

Вишивка — не тільки художнє оформлення речей, а й мистецтво

оригінального бачення світу, відтвореного специфічними художніми

засобами. Це давнє й вічно молоде мистецтво. Секрет його молодості — в

єдності людини з природою, в умінні впродовж століть зберігати красу й

дарувати радість.

 

Глибина поетичного змісту вишивки вдало передана в оповіданні Костя

Гордієнка «Цвіт яблуні»: «Людина тягнеться до краси і правди,

відтвореної гарячим серцем вишивальниці. Стрічали в полі малиновий

світанок. Голубі роси мили ноги. Легені вбирали пахощі стиглого хліба.

Очі милувалися чудесним цвітом землі. Чи не те часом читали на полотні

подруги?»

 

У вишивці, як і в пісні, розкривається доля людини, її радощі й горе.

 

 

 

Гаптує дівчина й ридає — чи то життя!

 

Червоним, чорним вишиває мені життя, —

 

 

 

так піднесено сказав Павло Тичина.

 

Адже в народі існує поетичний образ:

 

 

 

Червоне — то любов,

 

а чорне — то журба.

 

(Дмитро Павличко)

 

 

 

Художня довершеність і розмаїтість вишивки залежать не тільки від

створення досконалої орнаментальної композиції, тонкого відчуття

кольору, а й значною мірою від вибору техніки виконання. Це всілякі шви

вільного малюнка, які називають верхніми, оскільки виконують їх за

заздалегідь нанесеним на полотно рисунком, а також шви рахункові, що їх

виконують, рахуючи нитки полотна — основи й піткання*.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ