UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХарчування українців (реферат)
Автор
РозділУкраїнознавство, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4610
Скачало367
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Харчування українців

 

Важливою складовою частиною матеріальної культури кожного народу є його

їжа. її характер залежить від багатьох факторів: соціально-економічного

становища людини, історичних умов, природно-географічного середовища,

напрямку господарської діяльності тощо.

 

Провідними галузями господарства українців у XIX — на початку XX ст.

були хліборобство і тваринництво. Селяни займалися також бджільництвом,

рибальством, збиральництвом.

 

Харчувалися українці продуктами, отриманими із власного господарства.

Селяни вирощували злаки: жито, пшеницю, ячмінь, овес, гречку.

Морозостійкі овес та ячмінь переважали у господарствах гірських

місцевостей. У південних районах України, на Подністров'ї та у східних

Карпатах поширювалася кукурудза.

 

Велику роль у харчуванні українців відігравали овочі (картопля, капуста,

буряк, цибуля, часник, огірки) та бобові (горох, квасоля, а в

карпатських селах — також біб). З насіння льону, конопель чи ріпака,

подекуди — соняшника, відтискали олію.

 

Важливу галузь селянського господарства складало тваринництво —

доглядання корів, овець, кіз та свиней. Адже важливим харчовим продуктом

було молоко, в той час як м'ясо вживали лише у свята. Споживання птиці

(курей, гусей, качок) та яєць було також обмеженим: їх здебільшого

продавали.

 

Продукти, які швидко псувалися, селяни консервували: сушили, солили,

квасили чи вудили. До найдавніших способів заготівлі продуктів на зиму

належало сушіння грибів, лісових ягід (чорниць, терену) і фруктів

(яблук, груш, вишень, слив), а в поліських селах — риби.

 

В усій Україні було поширене соління сала і м'яса. Посолене внутрішнє

сало («здір») скручували, обв'язували шнурком та підвішували в коморі

або зберігали у діжці із хребтовим салом. У карпатських селах посолене

сало та м'ясо вудили на горищі в диму. На зиму селяни солили огірки,

квасили капусту та буряки. У діжку із шаткованою капустою клали цілі

головки капусти («крижівки», «качани») або половинки качанів

(«пелюстки»). Із «крижівок» готували голубці, а «пелюстки»

використовували для борщу. їжа українців за часом уживання та

престижністю поділяється на дві великі групи: щоденна і святкова. За

вмістом основного продукту — на борошняну, овочеву, молочну, круп’яну,

м'ясну, фруктову та комбіновану.

 

Щоденна їжа

 

У щоденному харчуванні селян чільне місце посідав хліб, про що свідчать

прислів'я: «Хліб — усьому голова», «Хліб — усьому пан», «Як є хліб та

вода, то й нема голода». З покоління в покоління передавалось шанобливе

ставлення людей до хліба. Важливу роль відігравав хліб у багатьох

звичаях і обрядах; він уособлював гостинність, добробут та

доброзичливість. Хлібом і сіллю зустрічали дорогих гостей, рідних, з

хлібом проводжали молодих до шлюбу, хліб приносили у дім

новонародженого. Хліб був учасником дійств аграрної магії. Перед

початком оранки його чіпляли до хомута чи клали на чепіги плура. Це

повинно було забезпечити добрий врожай.

 

В Україні хліб пекли раз на тиждень, переважно з житнього борошна,

домішуючи до нього ячмінне, гречане або вівсяне. У карпатських селах

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ