UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХата- обрядовість, семантика житла (реферат)
Автор
РозділУкраїнознавство, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2338
Скачало350
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Хата- обрядовість, семантика житла

 

Українська хата — це затишна і мальовнича, найчастіше білена зовні і

всередині, будівля, переважно під солом’яним дахом. Всюди вона має

видовжену форму. Це тому, що всі приміщення в ній розташовуються

найчастіше в такому порядку: хата — сіни, хата — сіни — комора, хата —

сіни — хата. Житлове приміщення завжди у плані наближене до квадрата.

 

 

 

Вигляд української хати, з одного боку, підкреслював естетичні смаки

селянина, його характер, індивідуальність, з іншого — унікальність,

неповторність того місця на землі, де цей будинок розташований. У

традиціях хати відчувається прояв творчої наснаги народу, його досвіду,

знань і художнього смаку.

 

 

 

Боротьба з природною стихією, бажання найрізноманітнішими засобами

задобрити її, прагнення забезпечити надійність та міцність нової оселі —

все це знайшло відбиття у глибоко архаїчних, хоч і зафіксованих пізніше,

віруваннях, звичаях та обрядах, пов’язаних з вибором місця, часом

будівництва житла, його закладин, закінченням будівництва, переходом у

новий дім.

 

 

 

Закладання нової хати, початок забудови садиби завжди супроводжувалися

багатьма обрядами. Найбільше уваги приділялося вибору місця для житла.

 

 

 

Заборонялося будуватися на теренах, де раніше йшла дорога, було когось

вбито чи покалічено, був будинок, спалений блискавкою. "Нечистим", отже

й непридатним для будівництва хати, було й місце, на якому, за

переказами, з’являвся упир. "Чистими", щасливими, придатними для

спорудження дому вважали місця, де лягала рогата худоба, водилися

мурашки (останні виступали символом родючості). Щоб виявити такі місця,

зверталися до практичних дій — пошуків і ворожби.

 

 

 

На Лівобережній Україні, наприклад, з метою визначення ділянки для нової

хати виганяли худобу і залишали її ходити на волі доти, поки вона не

вляжеться пережовувати жуйку. Це місце і вважалося добрим для побудови

хати.

 

 

 

Найпростішим був наступний спосіб ворожби: по кутах майбутнього будинку

господар насипав увечері чотири купки зерна. Якщо на ранок наступного

дня зерно виявилося незачепленим, то місце вважалося вдалим. Іноді

замість зерна при ворожінні використовували хліб.

 

 

 

Найчастіше ворожіння тривало з вечора до ранку, що мало символічне

значення. Б демонології ніч виступає як час, коли діють чорти, відьми,

упирі, отже, виявити їх легше саме вночі. Вірили, що звір, плазун,

"нечистий дух", диявол бере хліб лише в "нечистому місці", а в чистому

ніколи. Не менш поширеним при виборі місця для будівництва хати було

ворожіння з водою. Господар намічав чотири точки, які відповідали

чотирьом кутам хати, і ставив по одному глечику води, які обов’язково

закривали дерев’яними кружечками. Результат ворожіння перевіряли вранці:

почата вода свідчила про непридатність місця для будівництва хати.

Зустрічалися й комбіновані ворожіння, в яких поєднувалися елементи

описаних вище. Наприклад, для кожного з чотирьох глечиків води залишали

на ніч ще й хліб.

 

 

 

Однією з умов успішного будівництва вважався час закладання житла.

Намагалися починати будівництво нової хати навесні та влітку. Вважалося,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ