UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХліборобські обряди та трудові традиції (реферат)
Автор
РозділУкраїнознавство, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3181
Скачало372
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Хліборобські обряди та трудові традиції

 

Український хлібороб створив цілу низку своєрідних ритуалів заорювання,

завершення польових робіт, зажинок тощо. Нам достовірно невідомі

дохристиянські ритуали заорювання, однак ретроспективний аналіз окремих

фрагментів уже християнських ритуалів свідчить про наявність двох

світоглядних позицій — магічної конкретно-речової і магічної

абстрактної. У світоглядних уявленнях хлібороба органічно сплелись

народні й культові елементи: бодай чимось зарадити хліборобській праці,

не дати їй змарнуватися. Випікання свіжої хлібини, «хрестиків», з тіста

ритуальних коржів, якими здійснювали заорювання, частування робочої

худоби — все це не що інше, як продовження дещо зміненого ритуалу

жертвопринесення. Можливо, давніша спільна основа ритуалу з хлібиною

мала аналогічне сценічне втілення на всій етнічній території, оскільки

ремінісценція хлібини зустрічається і на Лівобережжі, і на Поліссі, і на

Поділлі, Волині, в Карпатах, — але вже у локальному сценічному втіленні.

З часом у цих ритуалах залишилася лише їхня естетична функція. Зокрема,

наприкінці XIX ст. ритуал заорювання ще зберігся на Поліссі, частково на

Поділлі та на Лівобережжі, а також у Карпатах.

 

На Вінничині для заорювання пару, або новини («новоріллі»), пекли

хлібину, яку брали з собою в поле. Поклавши на розстелену на майбутній

ріллі хустку, хлібину розрізали і кожному з присутніх давали по

шматочку. На Полтавщині перед першою оранкою пекли «хрестики» з тіста,

які з'їдали у полі. У цьому епізоді простежується злиття дохристиянської

речової магії тіста і християнського символу — хреста. Саме ця первісна

магічна основа ритуалів у XIX ст. у деяких місцевостях була забута, а її

місце посів церковний обряд з церковно-християнською атрибутикою —

свяченою водою, магічним знаком хреста тощо. Повсюдно зустрічалися

тотожні перекази дії виряджання на першу оранку: свяченою водою кропили

і робочу худобу, і знаряддя, й поле.

 

Отже, дотримання ритуалів містико-культового змісту стало переконанням

селянина, традиційним атрибутивним елементом усього агротехнічного

процесу. Однак уже наприкінці XIX - на початку XX ст. свідома потреба у

виконанні магічних дій перед оранкою дещо ослабла, хоча світоглядна

рефлексія зобов'язувала хліборобів це здійснювати. Таким чином.

переконання у необхідності саме такого роду процедур було на рівні

технологічних операцій. Обидві форми – світоглядна (духовна) і

технологічна (матеріальна) сприймалися рівнозначно, можливо, навіть із

деякою перевагою світоглядної наприклад, у випадку сезонної невдачі з

урожаєм причини шукали насамперед не у об’єктивних факторах

природно-кліматичного стану, агрономічній якості механічного обробітку

ґрунту тощо, а в недотриманні магічних ритуалів.

 

У процесі формування трудових навичок відбувається їхня диференціація на

індивідуальні та колективні, на суто чоловічі и жіночі. Усі важкі роботи

(організація пасік, оранка, молотьба тощо), як правило, виконували

чоловіки, залучаючи до цього дорослих синів (метод передачі трудових

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ