UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХудожній метал (реферат)
Автор
РозділУкраїнознавство, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4171
Скачало457
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Художній метал

 

Обробка металу — один з видів народного мистецтва, який передбачає

виготовлення виробів уручну з чистих металів та їх сплавів. Більшість

металів досить міцні й лише при нагріванні стають пластичними, добре

піддаються механічній обробці. З металу можна відливати масивну та легку

ажурну форму, кувати різні речі або створювати вишукані візерунки; із

бляхи — карбувати рельєфні зображення, виготовляти посуд та ін. Окрім

того, метал здавна приваблював людей полиском своєї поверхні.

 

Століттями металеві вироби були знаком престижу, багатства; широкому

загалу вони стали доступними лише у XVIII—XIX ст. Тому народне

металірство існувало у затінку міського цехового металообробництва. Його

впливи на цехове ремесло XVII—XVIII ст. інколи досить виразно помітні то

в карбуванні, то в дрібному ливарстві, то в ювелірстві. Наприклад, на

карбованих і гравійованих вотумах (мідні, посріблені або срібні

пластинки, які жертвують віруючі церкві з проханням порятунку від

нещастя) зображувались «об'єкти», що потребували Господнього

заступництва, з характерним трактуванням та орнаментикою.

 

Із занепадом у XIX ст. цехового ремесла на чільне місце висувається

народне металірство. Найбільшого поширення воно набуло на Подніпров'ї,

Слобожанщині та Гуцульщині. Народні майстри, яких ремісники зневажливо

називали «партачами», працювали у ковальстві, бляхарстві, дрібному

ливарництві та ювелірстві. Більшість з них залишалися селянами, тобто

займалися ремеслом у вільний від хліборобської праці час.

 

Художні вироби народного ковальства стосувалися переважно обладнання

будівель (хрести, дверні клямри, клямки, ручки тощо), окуття возів,

саней, скринь, хліборобського реманенту тощо. Ужиткова ковальська

продукція — сокири, коси, серпи, сани, підкови — звичайно виготовлялись

без прикрас. Разом з тим скриня була так би мовити візитною карткою

посагу Молодої, тому й окуття скрині мало традиційний набір

конструктивних елементів (спіралі, квіти, птахи і т. ін.)

 

Народне ювелірство побутувало на Подніпров'ї та Слобожанщині, де

споконвіку складовими святкового одягу дівчат та жінок були прикраси,

зокрема хрести, намисто, сережки і дукачі. Сільські й міські народні

ювеліри виготовляли свою продукцію з дорогоцінних металів невисокого

ґатунку, а коштовне каміння замінювали різнобарвними скельцями.

 

д

 

?????&???????C?рашали скельцями та гравіюванням. Штамповані хрести

найчастіше з рельєфним зображенням святого, виробляли на Київщині.

 

Найпоширенішою жіночою оздобою на Подніпров'ї та Лівобережжі України у

XIX — на початку XX ст. були дукачі. Вони складалися з власне дукача

(срібна монета або кругла пластинка з вигравійованим рельєфним

зображенням) та декоративної частини, що нагадує бант, ажурне плетиво чи

розетку. Остання використовувалась як власне прикраса на шию та

найчастіше служила для підвішування дукачів. Траплялися в Україні й

дукачі-ікони — мініатюрні образки з рельєфним зображенням Благовіщення,

Покрови, Вознесіння Богородиці тощо.

 

Дрібне художнє ливарництво з латуні у селах Гуцульщини вирізнялося

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ