UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХудожня обробка шкіри (реферат)
Автор
РозділУкраїнознавство, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4316
Скачало379
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Художня обробка шкіри

 

Обробка тваринних матеріалів належить до найдавніших трудових процесів,

які передували плетінню, ткацтву та іншим заняттям. Шкіра та хутро

тварин з незапам'ятних часів служили людині для утеплення і прикрашання

тіла, а також використовувалися для побутових потреб.

 

Незважаючи на відсутність речових пам'яток, які через нетривкість

матеріалу не збереглися до нашого часу, знайдені археологами зразки

знарядь на території України свідчать, що їх застосовували для обробки

шкір у добу скіфо-сарматської культури.

 

Археологічні знахідки шкіряного одягу, взуття, головних уборів

засвідчують використання шкіри у II тис. до н. є. У дослов'янський

період уже відомо було фарбування шкір. Упродовж тривалого періоду

історичного розвитку існувала домашня обробка шкір та виготовлення з них

найнеобхідніших у побуті виробів господарського призначення, одягу та

взуття. В умовах натурального господарства обробка шкір з домашнього

ремесла трансформувалася у такі промисли, як чинбарство (первісна

обробка сировини); лимарство (виготовлення предметів упряжі); шевство

(пошиття взуття); кушнірство (пошиття вбрання); палітурництво

(виготовлення шкіряних оправ) та ін.

 

Про високий художній рівень обробки шкір у часи Київської Русі свідчить

широкий асортимент виробів: кольорове сап'янове взуття, оздоблене

малюванням, гаптом і дротом, хутряне вбрання, оправи для книг, військове

спорядження (піхви для зброї, сідла, щити), одяг (кожухи, безрукавки,

пояси, сумки, головні убори) та ін. У X—XI ст. шкірка хутряного звіра на

Русі була грошовим еквівалентом у торгівлі; нею сплачували и данину.

 

Обробка шкір та виготовлення з них необхідних у побуті виробів, які

упродовж століть існували у формі домашнього ремесла і промислу,

супроводжувалися постійним удосконаленням досвіду і примноженням

арсеналу художніх засобів. Матеріалом для усіх видів виробів служила

натуральна шкіра, а з XX ст. — штучна. Внаслідок механічної або хімічної

обробки шкір тварин їм надавали найрізноманітніших фізико-технологічних

властивостей і естетичних якостей: стійкості й міцності при стискуванні,

розтягуванні, стиранні; гнучкості й еластичності; придатності до

зшивання, вишивання, тиснення, плетіння, інкрустації, аплікації тощо.

Натуральну шкіру класифікують за видами сировини, технологією дублення й

опорядження. Поширеними ґатунками шкір є:

 

 •   сириця (вичинена, але недублена шкіра великої рогатої худоби);

 

 •   пергамент (вичинена, недублена, тонка шкіра буйволів та свиней);

 

 •   шевро (тонка, м'яка, щільна, вичинена і дублена шкіра молодих кіз

або козенят);

 

 •   сап'ян (тонка, м'яка, дублена шкіра кіз, овець, телят

найрізноманітніших кольорів);

 

 •   замша (м'яка, гнучка, оксамитова шкіра сарн, лосів. диких кіз,

овець, телят);

 

 •   юхт (м'яка, тонка, дублена шкіра коней і свиней) та ін.

 

 Основними техніками художньої обробки шкіри є:

 

•   шиття (зшивання однотонними або кольоровими нитками);

 

 •   вишивання (оздоблення шкіряних виробів кольоровими вовняними,

лляними, бавовняними та шовковими нитками стебнівкою, гладдю,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ