.

Генетико-демографічні процеси в урбанізованих популяціях Східної України: Автореф. дис… канд. біол. наук / О.В. Філіпцова, Харк. держ. ун-т. — Х., 1

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
115 1852
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЛІПЦОВА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 575:314

ГЕНЕТИКО-ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ В УРБАНІЗОВАНИХ ПОПУЛЯЦІЯХ СХІДНОЇ УКРАЇНИ

03.00.15 – генетика

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Харків – 1998

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі генетики і цитології Харківського державного університету Міністерства освіти України.

Науковий керівник: Доктор біологічних наук, професор кафедри генетики і цитології Харківського державного університету
Атраментова Любов Олексіївна
Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, професор, завідуюча кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб Харківського медичного університету
Ковальова Ольга Миколаївна;
Кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник лабораторії популяційної генетики Інституту загальної генетики РАН ім.М.І.Вавілова
Курбатова Ольга Леонідівна

Провідна установа – Український науковий гігієнічний центр, лабораторiя генетичного монiторингу, м. Київ

Захист відбудеться “16” грудня 1998 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К64.051.18 при Харківському державному університеті за адресою: 310077, м.Харків, майд. Свободи,4.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного університету (310077, м.Харків, майд. Свободи,4).
Автореферат розісланий “ 9 ”листопада 1998 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат біологічних наук А.В.Некрасова

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для розв’язання ряду соціальних і медичних проблем, що виникають у суспільстві, необхідно мати точну інформацію про популяційну структуру і генетико-демографічні процеси, що протікають у ній. Будь-які господарські і соціальні перетворення в суспільстві призводять до зміни генетичних характеристик популяції. Успіхи медицини, перетворення у сфері праці й побуту змінили напрямки природного добору, розвиток промисловості та транспорту посилили міграцiйнi процеси, призвели до розширення аутбридинга. Адаптивнiсть популяції, характер розподілу в ній спадкової патології, фізичний розвиток, витривалість, стійкість до стресів, працездатність її членів у значній мірі визначається популяційною структурою.
Зараз відбуваються глобальні зміни структури популяцій людини, що склалася історично. На зміну традиційним малочисельним популяціям приходять великі урбанізовані, які стають переважним типом популяцій. Так, населення міст на початок 20 сторіччя складало 41% всього населення світу. В економічно розвинутих країнах питома вага міського населення складає 70-80% і більше. У колишньому СРСР міське населення складало в середньому 61%. На необхідність прогнозування наслідків різкої зміни генетичної структури популяцій неодноразово вказували генетики. Аналіз урбанізованих популяцій розпочався порівняно недавно. Основні генетико-демографічні показники досліджені на містах Росії, Казахстану, Туркменії. Роботами, виконаними на популяціях Москви, Алма-Ати, Ангарська, Ашхабада, Костроми, Курська, показаний зв’язок структури урбанізованої популяції з її адаптивністю (Н.П.Бочков и др., 1984, Г.И.Ельчинова и др., 1988, В.П.Иванов и др., 1996-1998, О.Л.Курбатова и др., 1984, 1988, 1992, 1996, Г.С.Святова и др., 1988, Ш.М.Тураева и др., 1991).
Генетико-демографічні характеристики українських популяцій вивчені недостатньо. Актуальність таких досліджень очевидна: Україна, країна з 50-мільйонним населенням, відрізняється складною екологічною і демографічною обстановкою.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності з планом кафедри генетики і цитології Харківського державного університету за темою “Структура популяцій та схильність до мультифакторіальних захворювань” № Держреєстрації 0196U002581. Робота виконана при координації лабораторії популяційної генетики Інституту загальної генетики ім. М.І. Вавілова Російської Академії наук, частково при

2

фінансовій підтримці Фонду RSS/HESP (грант No.:1081/575/1995).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи було на прикладі Харкова, Донецька і Полтави вивчити генетико-демографічні процеси в урбанізованих популяціях східної України. В ході дослідження передбачалось вирішити такі задачі:
• визначити динаміку генетико-демографічних процесів;
• проаналізувати динаміку генетико-демографічних показників та процесів, які відображають інбридингові та аутбридингові компоненти;
• провести аналіз шлюбної структури, виявити роль біологічних та соціально-професійних ознак у формуванні підрозділеності та визначити ступінь панміксії за цими ознаками.
Наукова новизна одержаних результатів. Проведено порівняльний аналіз генетико-демографічних характеристик трьох популяцій східної України з різним ступенем урбанізації (Харків, Донецьк, Полтава). Вивчена динаміка генетико-демографічного процесу в цих популяціях у зв’язку з утворенням самостійної держави Україна.
Теоретичне і практичне значення результатів. Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона дає уяву про генетико-демографічний процес в урбанізованих популяціях східної України та вплив на цей процес геополітичних умов. Практичне значення полягає в тому, що одержані результати можуть бути використані при формуванні програм з охорони здоров’я й соціальних програм.
Особистий внесок здобувача. Автором складена база даних в кількості 17264 шлюбних записів, зроблені розрахунки на комп’ютерній техніці, проведено збір і аналіз наукової літератури та узагальнено одержані результати.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідалися на наукових семінарах кафедри генетики і цитології Харківського державного університету та Інституту біології ХДУ в 1996, 1997 і 1998 роках.
Публікації. За результатами дисертації опубліковані 4 статті.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 162 сторінках машинопису та складається зі вступу, огляду літератури, розділів власних досліджень (3, 4, 5, 6, 7 розділів), висновків, списку літератури. Ілюстрована 32 таблицями і 30 рисунками. Бібліографія містить 224 джерела літератури, з яких 141 іноземне.
Автор висловлює вдячність В.М.Мухіну за надання первинного матеріалу по Донецьку за 1992 рік, В.Д.Куроєдовій за надання первинного матеріалу по Полтаві за 1995 рік та Т.А.Морозовій за допомогу в отриманні

3

матеріалу по Харкову, усім співробітникам архівів ЗАГСів Харкова, Донецька і Полтави, співробітникам АТ “ХАРТРОН” В.М.Кушнеревичу і В.М.Подгорному за допомогу в комп’ютерній обробці первинного матеріалу та менеджеру СФ “ІНЕК” В.В.Писаренку за технічну підтримку в одержанні інформації через мережу “INTERNET”.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У роботі використано сучасний підхід до вивчення популяційної генетики людини, запропонований О.Л.Курбатовою із співавторами при вивченні московської популяції (О.Л.Курбатова и др., 1984, 1988, 1992, 1996). Було проаналізовано вибірки записів реєстрації шлюбів, які були одержані в архівах ЗАГСів міст Харкова, Донецька і Полтави. У Харкові були вивчені записи реєстрації шлюбів Дзержинського та Орджонікідзевського районів в 1960, 1985 і 1993 рр. (2858, 2793 і 2200 шлюбів). У Донецьку були вивчені записи реєстрації шлюбів за 1960, 1985 і 1992 рр. (2317, 2322 і 1145 шлюбів) на території міста, позначеної до 1973 р. як Калінінський район, а після адміністративно-територіального перетворення як Калінінський і Ворошилівський райони. У Полтаві були вивчені записи реєстрації шлюбів за 1960, 1985 і 1995 рр. (880, 1298 і 1451 шлюбів). Було враховано вік, національність, місце народження, освіту та професію осіб, які вступали до шлюбу. Інформація про освіту була відсутня в записах реєстрації шлюбів Харкова і Донецька в 1960 р., Полтави – за усі вивчені роки. Інформація про професію була відсутня в Полтаві в 1995 р. Було виключено дані, які не можна було розшифрувати, а також такі, що були неповні або неточні. Вікові показники були розраховані для всієї популяції, інші показники тільки для її репродуктивної частини, до якої були віднесені чоловіки до 55 років та жінки до 45 років. Математична обробка результатів проведена з використанням загальноприйнятих параметричних та непараметричних методів статистики (Н.А.Плохинский, 1970), а також генетико-демографічні показники– показник шлюбної асортативності А’, поліхорічний показник зв’язку К, коефіцієнт міграції m (О.Л.Курбатова и др., 1984, 1992, 1996). Статистична обробка була проведена на комп’ютерній техніці. Формування баз даних проводилося в програмах FoxPro та Excel, розрахунки в програмі на мові Fortran, побудова графічного матеріалу в програмах Excel та Visio.

За вивчений період спостерігалося зменшення шлюбності. Якщо в 1960 р. шлюбність у харківській популяції склала 13,5‰, у 1985 р. 6,3‰, то в

4

1993 р. вона стала дорівнювати 4,4‰. У донецькій популяції простежена аналогічна тенденція зменшення шлюбності в когортах, які досліджувалися: 14,8‰-9,5‰-4,7‰. З генетичної точки зору падіння шлюбності теоретично зменшує ефективно-репродуктивний обсяг популяції, що є фактором зменшення темпів відтворюваності населення, а також сприяє дрейфу генів.

Загальною тенденцією для вивчених популяцій, як і для більшості сучасних міст, є підвищення середнього віку вступу до шлюбу, що може бути причиною додаткового генетичного вантажу в наступному поколінні. Крім того, збільшується дисперсія цього показника, що поширює коло осіб, які вступають до шлюбу в репродуктивно несприятливому віці. По ступеню збільшення урбанізації вивчені міста розташовані таким чином: Полтава, Донецьк, Харків. Найнижчий вік вступу до шлюбу характерний для полтавської популяції, а найвищий – для харківської, як в 1985 р., так і в 90-х рр. (табл.1).

Таблиця 1 – Середній вік вступу до шлюбу
Рік одруження Харків Донецьк Полтава
mч Mж mч mж mч mж
1960 27,60,2 25,40,2 28,50,2 26,40,2 26,80,3 24,90,3
1985 31,50,2 29,30,2 29,50,2 27,30,2 27,30,3 25,20,2
1992-95 33,60,3 31,10,3 29,70,3 27,20,3 27,70,3 25,30,3
Примітка. mч – середній вік вступу до шлюбу чоловіків, mж – середній вік вступу до шлюбу жінок.

У 1960 р. найбільший шлюбний вік наречених був у донецькій популяції. Частка осіб, що вступають до шлюбу у віці до 20 років у період до 1985 р. у харківській і донецькій популяціях зростала, у полтавській – зростала, а після 1985 р. незначно знизилася. Найбільш молодих наречених (жінок) (приблизно 1/3) завжди було в полтавській популяції, молодих наречених (чоловіків) (приблизно 1/7) до 90-х рр. в полтавській популяції, а в нинішній час – у донецькій. Водночас із зростанням частки молодих шлюбів у харківській популяції відзначене збільшення частки осіб, що вступають до шлюбу в пострепродуктивному віці. У донецькій і полтавській популяціях спрямування процесу різне для різних статей, але в цілому в структурі шлюбів на частку осіб пострепродуктивного віку припадало від 1,8% чоловіків в 1960 р. в полтавській популяції до 14,3% жінок в 1993 р. в харківській популяції. У вивчених популяціях
позитивний кореляційний зв’язок залишається високим

5

протягом усього розглянутого періоду і складає від r=0,89 до r=0,92 в цілому і дещо нижче в репродуктивній частині популяцій – від r=0,72 до r=0,81.

Максимальне етнічне різноманіття було помічено в 1985 р. (табл.2). Якщо припустити, що етнічне різноманіття до певної міри вказує на різноманіття генетичне, то полтавська популяція протягом всього вивче-ного періоду зберігала найменшу генетичну гете-рогенність. Більш різно-манітна за національним складом харківська попу-ляція. В 1985 р. максимальне етнічне різноманіття було помічено в донецькій популяції, що можна пояснити близьким розташуванням Донецька до Кавказу, який дуже різноманітний за національним складом. Загальним для вивчених популяцій є те, що національне різноманіття не однакове у різних статей – у чоловіків воно завжди вище, що пояснюється більш інтенсивною міграцією чоловічого населення у зв’язку з професійною діяльністю, службою в армії. Загалом підвищення національного різноманіття з 1960 по 1985 рр. було типовим для міст Радянського Союзу і зв’язане з наявністю єдиного політичного й економічного простору. В усіх вивчених популяціях найчисленнішими є українці й росіяни. За національним складом харківська і донецька популяції більш подібні між собою, ніж з полтавською популяцією (табл.3). У харківській популяції українці в усіх когортах складали 46,6-50,0%, у донецькій 41,9-43,0% і у полтавській 76,9-84,0%. Серед осіб, що вступають до шлюбу, росіян у харківській популяції було 42,4-46,6%, а в донецькій – 43,3-49,2%. До 1985 р. в усіх вивчених популяціях частка росіян зростала, а українців зменшувалась, а в 1990-ті рр. намітилась зворотня тенденція, лише в донецькій популяції частка росіян дещо зростала (табл.3). Найменш генетично поліморфною за етнічним складом є полтавська популяція. Донецька популяція найбільш генетично гетерогенна за кількістю національностей, частка яких складає не менш 1%, а харківська – за етнічним різноманіттям подружжів малочисельних національностей. У харківській і донецькій популяціях приблизно половина всіх укладених шлюбів є міжнаціональними, у полтавській їх менше третини. З однонаціональних

6

Таблиця 3 – Шлюбна структура за національністю
Націо-
нальність 1960 р. 1985 р. 1992-95 рр.
% A’ % A’ % A’
Харків
у 50,0 13,8 46,6 9,0 49,9 6,0
р 42,4 9,8 46,6 6,4 43,6 6,1
є 5,0 69,0 2,7 50,2 2,3 20,8
і 2,6 25,2 4,1 12,3 4,2 15,6
Донецьк
у 43,0 10,9 41,9 5,3 42,5 7,6
р 43,3 9,4 48,8 3,8 49,2 8,2
є 6,7 71,2 3,4 47,8 3,3 48,0
б 2,6 13,9 1,5 1,6 1,5 –
г 1,1 21,2 1,1 12,1 1,0 –
і 3,3 29,2 3,3 12,3 2,5 21,3
Полтава
у 80,3 21,0 76,9 10,7 84,0 6,4
р 15,7 11,5 20,1 7,9 13,9 5,7
є 2,6 54,4 – – – –
і 1,4 – 3,0 21,3 2,1 4,0
Примітка. Частка та шлюбна асортативність білорусів та греків подані лише для Донецька. % – відсоток національності, A’ – шлюбна асортативність за національністю. Позначення національностей: у – українці, р – росіяни, є – євреї, г – греки, б – білоруси, і – інші.
шлюбів у харківській і полтавській популя-ціях найбільша частка припадає на шлюби між українцями, у донецькій – на шлюби між росіянами. У полтавській популяції на шлюби між україн-цями припадає більш 90% усіх однонаціо-нальних шлюбів. Се-ред міжнаціональних шлюбів найбільше ук-раїнсько-російських і російсько-українських (табл.4). Шлюбна асортативність відхи-ляє популяції від стану панміксії. Для основних національ-ностей була відзначе-на позитивна шлюбна асортативність. В усіх вивчених популяціях максимальні індекси позитивної шлюбної асортативності від-значені у євреїв В цілому ж роль націо-нальності у виборі шлюбних партнерів відіграє все меншу роль (табл.3). За ознакою “національність” відзначена тенденція наближення вивчених популяцій до панміксного стану. Про це свідчить зменшення показника шлюбної сполученості К (табл.5). Серед вивчених популяцій у нинішній час полтавська є найбільш близькою до стану панміксії за етнічною ознакою. 8
За вивчений період у харківській, донець-кій і полтавській по-пуляціях спостеріга-лося підвищення ча-стки корінних меш-канців, які вступали до шлюбу, приблизно двічі. У харківській і полтавській популя-ціях частка уроджен-ців області стабільно падає, у донецькій – у 1985 р. вона зросла. Частка “ближніх” міг-рантів (Центральний і Центрально – Чорно-земний регіони Росії, Молдова, Білорусія) в усіх популяціях по-стійно знижувалася, причому більш ви-ражено в харківській (майже в 2 рази) і в донецькій (майже в 3,5 рази) у період з 1960 по 1985 рр. Розширення кола шлюбних зв’язків у радянський період здійснювалося за рахунок збільшення частки “дальніх” мігрантів в усіх популяціях. Розпад СРСР, можливо, сприяв зниженню частки “дальніх” мігрантів в 1990-і рр.. Жінок з ближніх регіонів більше, ніж чоловіків, що свідчить про меншу міграційну активність жінок. По найбільш чисельних регіонах відзначена позитивна шлюбна асортативність, яка має тенденцію до зниження (табл.6). Полтавська популяція наближається до панміксного стану більшою мірою, ніж харківська і донецька (табл.5). В 1960 р. і в 1990-і рр. найбільші міграційні відстані спостерігалися в донецькій популяції, найменші завжди були характерні для полтавської популяції. У радянський період в усіх популяціях дальність міграції зростала. Після утворення суверенної держави Україна міграційні відстані в Донецьку продовжували зростати, у Харкові залишилися приблизно на тому ж рівні, що і в 1985 р., у Полтаві у жінок дещо зросли, а в чоловіків дещо зменшились. Для полтавської і харківської популяцій характерні підйом і спад відстаней “батьки-дитина” в обох статей, у донецькій – зниження даних показників протягом усього вивченого періоду. Для всіх вивчених популяцій до 1985 р. було характерне зростання шлюбної відстані, а в 1990-х рр. – її зменшення. У полтавській популяції значення шлюбних відстаней завжди були мінімальними (табл.7).

7

Тип
Шлюбу Місто, рік
Харків Донецьк Полтава
1960 1985 1993 1960 1985 1993 1960 1985 1993
N % N % N % N % N % N % N % N % N %
О: 1398 51,8 1193 48,9 862 47,8 1014 47,7 954 45,5 507 48,0 604 72,1 804 66,9 996 73,8
У 754 53,9 584 49,0 476 55,2 444 43,8 392 41,1 211 41,6 562 93,0 734 91,3 961 96,5
Р 547 39,1 569 47,7 368 42,7 447 44,0 522 54,8 277 54,6 30 5,0 63 7,8 34 3,4
Є 89 6,4 30 2,5 8 0,9 96 9,5 27 2,8 14 2,8 12 2,0 – – – –
Б – – – – – – 7 0,7 1 0,1 0 0 – – – – – –
Г – – – – – – 4 0,4 2 0,2 0 0 – – – – – –
І 8 0,6 10 0,8 10 1,2 16 1,6 10 1,0 5 1,0 0 0,0 7 0,9 1 0,1
М: 1303 48,2 1246 51,1 941 52,2 1113 52,3 1144 54,5 549 52,0 234 27,9 397 33,1 354 26,2
у-р 490 37,6 493 39,6 394 41,9 358 32,2 408 35,6 215 39,2 72 30,8 161 40,5 128 36,2
р-у 605 46,4 513 41,2 357 37,9 436 39,2 440 38,5 204 37,1 118 50,4 178 44,8 170 48,0
у-і 22 1,7 47 3,8 32 3,4 54 4,9 51 4,4 28 5,1 11 4,7 13 3,3 12 3,4
р-і 43 3,3 54 4,3 27 2,9 49 4,4 67 5,9 24 4,4 6 2,6 9 2,3 1 0,3
і-у 74 5,7 53 4,2 64 6,8 93 8,3 74 6,5 29 5,3 21 8,9 27 6,8 35 9,9
і-р 62 4,8 76 6,1 60 6,4 105 9,4 89 7,8 42 7,6 6 2,6 9 2,3 8 2,2
і-і 6 0,5 10 0,8 7 0,7 18 1,6 15 1,3 7 1,3 0 0,0 0 0,0 0 0,0
Всього 2701 100,0 2439 100,0 1803 100,0 2127 100,0 2098 100,0 1056 100,0 838 100,0 1201 100,0 1350 100,0

Примітка. Кількість та частка білоруських та грецьких шлюбів подані лише для Донецька. О – однонаціональний шлюб, М – міжнаціональний шлюб, N и % – кількість та частка шлюбів між представниками конкретної національності. Позначення національностей такі ж, як у табл.3.
6

8
За вивчений період у харківській, донець-кій і полтавській по-пуляціях спостеріга-лося підвищення ча-стки корінних меш-канців, які вступали до шлюбу, приблизно двічі. У харківській і полтавській популя-ціях частка уроджен-ців області стабільно падає, у донецькій – у 1985 р. вона зросла. Частка “ближніх” міг-рантів (Центральний і Центрально – Чорно-земний регіони Росії, Молдова, Білорусія) в усіх популяціях по-стійно знижувалася, причому більш ви-ражено в харківській (майже в 2 рази) і в донецькій (майже в 3,5 рази) у період з 1960 по 1985 рр. Розширення кола шлюбних зв’язків у радянський період здійснювалося за рахунок збільшення частки “дальніх” мігрантів в усіх популяціях. Розпад СРСР, можливо, сприяв зниженню частки “дальніх” мігрантів в 1990-і рр.. Жінок з ближніх регіонів більше, ніж чоловіків, що свідчить про меншу міграційну активність жінок. По найбільш чисельних регіонах відзначена позитивна шлюбна асортативність, яка має тенденцію до зниження (табл.6). Полтавська популяція наближається до панміксного стану більшою мірою, ніж харківська і донецька (табл.5). В 1960 р. і в 1990-і рр. найбільші міграційні відстані спостерігалися в донецькій популяції, найменші завжди були характерні для полтавської популяції. У радянський період в усіх популяціях дальність міграції зростала. Після утворення суверенної держави Україна міграційні відстані в Донецьку продовжували зростати, у Харкові залишилися приблизно на тому ж рівні, що і в 1985 р., у Полтаві у жінок дещо зросли, а в чоловіків дещо зменшились. Для полтавської і харківської популяцій характерні підйом і спад відстаней “батьки-дитина” в обох статей, у донецькій – зниження даних показників протягом усього вивченого періоду. Для всіх вивчених популяцій до 1985 р. було характерне зростання шлюбної відстані, а в 1990-х рр. – її зменшення. У полтавській популяції значення шлюбних відстаней завжди були мінімальними (табл.7).

9

Таблиця 6 – Шлюбна структура за місцем народження

Номер регіону Місто, рік
Харків Донецьк Полтава
1960 1985 1993 1960 1985 1992 1960 1985 1992
% A’ % A’ % A’ % A’ % A’ % A’ % A’ % A’ % A’
1 25,8 16,1 41,8 26,3 50,4 20,5 28,2 21,1 44,9 10,9 63,5 14,3 28,9 21,7 35,9 18,0 59,5 16,9
2 24,6 21,2 13,6 13,1 13,1 10,3 16,1 18,6 24,2 11,7 10,1 10,5 42,3 29,0 28,9 22,0 19,1 13,3
3 20,2 9,3 19,5 11,4 16,7 10,1 26,9 12,1 12,3 6,3 11,3 5,5 15,3 8,2 19,3 7,3 11,7 6,3
4 0,4 13,8 0,4 13,9 0,2 – 0,3 – 0,3 19,6 0,1 – 0,2 – 0,1 – 0,3 –
5 15,1 13,3 7,5 12,3 4,2 8,6 9,0 9,7 2,4 4,2 1,7 10,9 1,7 6,5 1,0 – 0,3 –
6 3,5 3,6 1,8 3,0 2,1 – 4,3 1,5 1,5 5,3 1,2 – 3,3 8,8 1,9 3,2 1,1 –
7 1,1 27,3 0,9 – 0,7 – 2,8 12,8 0,6 8,4 0,5 – 0,5 – 1,0 – 0,4 –
8 2,0 0,1 2,3 1,3 1,2 4,1 3,0 7,3 2,3 7,1 1,8 – 1,4 7,8 1,3 – 0,3 –
9 1,0 3,0 0,9 4,5 1,0 – 0,8 11,0 0,5 9,5 0,4 – 0,4 – 0,4 – 0,1 –
10 0,5 16,0 1,6 38,7 2,2 29,9 1,0 14,1 1,6 13,1 1,8 25,6 0,3 – 0,8 – 0,9 23,8
11 0,9 14,9 0,9 – 0,6 – 1,4 3,7 0,9 10,8 0,6 – 0,9 13,3 0,8 – 0,2 –
12 0,2 – 0,5 9,5 0,3 – 0,2 33,1 0,2 – 0,2 – 0,2 – 0,3 – 0,2 –
13 0,1 – 1,0 – 0,4 – 0,4 24,6 0,9 – 1,3 10,9 0,2 – 1,0 8,1 1,1 –
14 0,7 – 0,9 – 0,8 – 1,4 14,1 0,8 – 0,4 – 0,8 – 0,5 – 0,6 –

10

Продовження таблицi 6

Номер регіону Місто, рік
Харків Донецьк Полтава
1960 1985 1993 1960 1985 1992 1960 1985 1992
% A’ % A’ % A’ % A’ % A’ % A’ % A’ % A’ % A’
15 0,8 – 1,4 – 1,5 – 0,9 4,8 1,4 9,4 1,2 – 0,8 – 1,2 – 0,6 –
16 0,4 10,7 0,4 – 0,8 26,5 0,3 19,7 0,4 – 0,1 – 0,4 – 0,8 – 0,5 –
17 0,3 – 1,6 1,1 1,1 – 0,6 9,4 1,4 2,3 0,9 – 0,2 – 1,5 4,6 0,7 –
18 0,8 4,2 0,8 – 0,6 – 0,7 – 1,3 3,1 0,7 – 0,8 – 1,4 – 0,3 –
19 0,8 – 0,6 – 0,7 – 0,6 – 0,6 – 0,9 – 0,6 – 0,5 33,0 0,3 –
20 0,6 – 1,2 2,9 0,7 – 0,7 – 0,8 – 0,8 – 0,5 – 0,8 – 0,5 –
21 0,2 – 0,4 – 0,7 – 0,4 32,9 0,7 9,1 0,5 24,5 0,1 – 1,2 – 1,3 6,9

Примітка. % – відсоток уродженців регіону, A’ – шлюбна асортативність за місцем народження. Позначення регіонів: 1 – Харків (Донецьк, Полтава), 2 – Харківська (Донецька, Полтавська) області, 3 – Україна, 4 – Молдова, 5 – Центрально-Чорноземний, 6 – Центральний, 7 – Білорусія, 8 – Північний Кавказ, 9 – Поволжя, 10 – республіки Закавказзя, 11 – Волго-В’ятський, 12 – Прибалтика, 13 – Північний, 14 – Північно-Західний, 15 – Урал, 16 – республіки Середньої Азії, 17 – Казахстан і Киргизія, 18 – Західний Сибір, 19 – Східний Сибір, 20 – Далекій Схід, 21 – іноземні країни.

11

Таблиця 7 – Генетико-географічні показники
Рік вступу до шлюбу Місто
Харків Донецьк Полтава
Мч*
mч Мж*
mж Б-Д*
mб-д М-Д*
mм-д Ш*
mш Мч*
mч Мж*
mж Б-Д*
mб-д М-Д*
mм-д Ш*
mш Мч*
mч Мж*
mж Б-Д*
mб-д М-Д*
mм-д Ш*

1960 479*
22 394*
20 363*
17 287*
15 548*
21 693*
26 562*
24 506*
20 399*
18 654*
23 401*
36 370*
42 294*
27 255*
29 476*
38
1985 801*
36 662*
30 457*
22 393*
19 721*
27 751*
39 637*
34 408*
23 354*
20 658*
28 638*
41 578*
39 409*
28 371*
27 658*
34
1992-95 802*
40 657*
39 406*
22 319*
20 627*
27 879*
69 819*
67 316*
28 301*
28 536*
36 603*
47 623*
62 265*
22 233*
25 450*
31

Примітка. Мч * mч – середня дальність міграції чоловіків та її погрішність, Мж * mж – середня дальність міграції жінок та її погрішність, Б-Д * mб-д – середня відстань “батько-дитина” та її погрішність, М-Д * mм-д – середня відстань “мати-дитина” та її погрішність, Ш * mш – середня шлюбна відстань та її погрішність.

12

За розглянутий проміжок часу рівень освіти в популяціях Харкова і Донецька підвищився, що з генетичної точки зору є позитивним моментом, оскільки зі зростанням рівня освіти пов’язане адекватне розуміння генетичного ризику при медико-генетичному консультуванні. Однак зростання рівня освіти пов’язане також з підвищенням віку вступу до шлюбу, що є додатковим фактором генетичного ризику для нащадків. У вивчених популяціях у нинішній час більш за все при вступі в шлюб осіб із середньою спеціальною освітою (31,0% в харківській і 38,1% в донецькій популяціях). Помітна тенденція на підвищення частки осіб з вищою освітою (в 1,2 рази в Харкові і Донецьку) і зниженням частки осіб з середньою загальною освітою (в 1,4 рази в Харкові і Донецьку). Поліхоричний показник зв’язку говорить про те, що за рівнем освіти вивчені популяції відхиляються від панміктичного стану. Відзначена позитивна шлюбна асортативність в усіх шести групах освіти. У генетичному сенсі це посилює репродуктивну ізоляцію людей, що орієнтуються на певний рівень освіти (табл.8).

Таблиця 8 – Шлюбна структура за освітою

Освіта Місто, рік
Харків Донецьк
1985 1993 1985 1992
% A’ % A’ % A’ % A’
Вища 21,8 43,1 26,0 43,1 19,6 36,5 23,1 41,6
Неповна вища 11,7 30,0 12,1 32,3 14,6 33,7 12,0 40,1
Середня спеціальна 25,0 23,7 31,0 22,0 30,6 21,1 38,1 27,6
Середня загальна 36,8 33,4 26,6 28,3 32,6 28,6 22,8 31,8
Неповна середня 4,3 26,6 4,2 27,0 2,2 30,9 3,8 41,1
Початкова 0,4 33,1 0,1 – 0,4 49,8 0,2 49,9
Примітка. А’ – показник шлюбної асортативності за освітою, % – відсоток шлюбів конкретного рівня освіти.

Економічні зміни, що відбулися в Україні за період, охоплений дослідженням, відбилися на професійному складі наречених (табл.9). В усіх вивчених популяціях був виявлений зв’язок між професією та національністю для чоловіків і в більшості випадків для жінок. Серед осіб єврейської національності в харківській і донецькій популяціях в усіх когортах було більше ІТР (в 1,5-3,3 рази) і медичних робітників (в 1,3-2,7 рази), ніж в цілому в популяції. В інших етнічних групах у низці випадків певні професії також розповсюджені з частотою, відмінною від загальнопопуляційної.

13

Таблиця 9 – Шлюбна структура за професією

Профе-
сія Місто, рік
Харків Донецьк Полтава
1960 1985 1993 1960 1985 1992 1960 1985
% A’ % A’ % A’ % A’ % A’ % A’ % A’ % A’
1 45,9 43,7 29,0 42,0 20,7 27,4 43,1 50,6 25,8 45,9 19,5 31,5 31,7 28,9 26,7 31,4
2 15,5 20,4 18,7 19,5 22,0 11,3 18,8 21,3 19,5 25,2 18,5 12,8 22,4 19,3 26,8 15,3
3 10,6 33,7 15,4 34,7 10,6 27,5 6,1 18,3 11,5 23,5 8,7 10,3 5,2 18,5 5,5 15,9
4 1,0 18,4 2,3 47,7 3,2 24,0 1,7 17,3 2,1 4,4 2,9 57,7 1,7 – 2,3 –
5 1,7 43,7 2,6 33,6 3,8 30,4 2,3 2,9 3,9 26,4 4,9 37,8 3,9 40,4 2,9 35,4
6 2,6 12,6 4,1 23,8 4,6 23,0 2,4 27,2 3,3 24,9 4,2 25,1 3,1 35,43 3,7 15,2
7 0,6 15,8 1,0 45,9 0,9 12,4 0,8 19,1 0,7 13,7 1,6 30,1 0,1 – 0,5 49,6
8 0,2 – 0,8 14,5 4,9 26,6 1,2 5,0 1,9 20,1 5,0 21,8 0,4 – 0,9 29,3
9 3,8 – 2,4 79,0 1,7 22,5 0,8 – 1,4 – 1,2 – 6,3 – 4,1 –
10 12,6 51,5 16,1 57,6 14,3 55,9 14,0 55,6 21,5 60,4 17,4 50,9 17,6 61,6 23,6 53,3
11 5,4 12,5 7,6 17,8 13,3 17,8 8,8 13,4 8,4 11,4 16,1 17,5 7,6 10,7 3,0 17,7
Примітка. % – відсоток подружжів конкретної професії, A’ – шлюбна асортативність за професією. Позначення професій: 1 – робітники сфери виробництва, 2 – робітники сфери обслуговування, 3 – ІТР, 4 – бухгалтери, плановики, економісти, 5 – медичний персонал, 6 – викладачі, юристи, бібліотекарі, 7 – наукові працівники, 8 – адміністративно-управлінський персонал, 9 – військовослужбовці, 10 – ті, що навчаються, 11 – інші.

14

Таким чином, можна зробити висновок, що, незважаючи на зниження ролі національності у виборі шлюбного партнера, позитивна шлюбна асортативність по професійній приналежності може протидіяти цьому процесу й відхиляти популяцію від панміксного стану за етнічною приналежністю. За професійною приналежністю вивчені популяції відхиляються від стану панміксії приблизно в однаковій мірі, про що свідчать подібні значення поліхоричного показнику зв’язку К (табл.5). Аналіз асортативності за професією показав, що у більшості з них існує позитивна шлюбна асортативність. Це робить популяції підрозділеними за професійною приналежністю. Типовим для всіх популяцій є те, що найбільш високі індекси позитивної шлюбної асортативності відзначені в робітників основного виробництва (до 50,6%) та учнів (до 61,6%). (табл.9). Загалом роль професії у формуванні шлюбної структури з часом практично не змінюється.

ВИСНОВКИ

1. Вивчення записів шлюбів, які були зареєстровані в 1960, 1985 та 1992-95 рр. в урбанізованих популяціях східної України (Харків, Донецьк, Полтава), показало, що в 90-і роки змінилась динаміка генетико-демографічного процесу. Якщо з 1960 по 1985 рр. у цих популяціях збільшувався аутбридинговий компонент, то в 90-і роки почався зріст інбридингового компонента.
2. Посилення аутбридингового компонента в період з 1960 по 1985 рр. виразилось у підвищенні національного різноманіття, відсотка міжнаціональних шлюбів, дальності міграції та шлюбної відстані.
3. Зріст інбридингового компонента в 90-ті роки виразився в зменшенні коефіцієнта міграції, етнічного різноманіття, шлюбної відстані, підвищенні відсотка однонаціональних шлюбів, тенденції до моноетнічності.
4. Значення національності та місця народження у формуванні шлюбної структури міських популяцій східної України послаблюється: за цими ознаками вони наближаються до панміксії. Залишається стабільною або підвищується роль соціально-професійних ознак: вивчені популяції за освітою та професією залишаються репродуктивно підрозділеними.

15

Філіпцова О.В. Генетико-демографічні процеси в урбанізованих популяціях східної України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.15. – генетика / Харківський державний університет, 1998 р.
Вивчення записів шлюбів, які були зареєстровані в 1960, 1985 та 1992-95 рр. в урбанізованих популяціях східної України (Харків, Донецьк, Полтава), показало, що в 90-і роки змінилась динаміка генетико-демографічного процесу. Якщо з 1960 по 1985 рр. у цих популяціях збільшувався аутбридинговий компонент (підвищення національного різноманіття, відсотка міжнаціональних шлюбів, дальності міграції та шлюбної відстані), то в 90-і роки почався зріст інбридингового компонента (зменшення коефіцієнта міграції, етнічного різноманіття, шлюбної відстані, підвищення відсотка однонаціональних шлюбів, тенденція до моноетнічності). За ознаками “національність” та “місце народження” міські популяції східної України наближаються до панміксії, за соціально-професійними ознаками (освіта, професія) вивчені популяції залишаються репродуктивно підрозділеними.
Ключові слова: популяція, східна Україна, шлюбна структура, інбридинг, аутбридинг, панміксія, міграція, шлюбна асортативність.
Филипцова О.В. Генетико-демографические процессы в урбанизированных популяциях восточной Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.15. – генетика / Харьковский государственный университет, 1998 г.
Изучение записи браков, заключенных в 1960, 1985 и 1992-95 гг. в урбанизированных популяциях восточной Украины (Харьков, Донецк и Полтава) показало, что в 90-е годы изменилась динамика генетико-демографического процесса. Если с 1960 по 1985 гг. в этих популяциях увеличивался аутбридинговый компонент (повышение национального разнообразия, процента межнациональных браков, дальности миграции и брачного расстояния), то в 90-е годы началось нарастание инбредного компонента (уменьшение коэффициента миграции, этнического разнообразия, брачного расстояния, повышение процента однонациональных браков, тенденция к моноэтничности). По признакам “национальность” и “место рождения” городские популяции восточной Украины приближаются к панмиксии, по социально-профессиональным признакам (образование, профессия) изученные популяции остаются репродуктивно подразделенными. 16

Ключевые слова: популяция, восточная Украина, брачная структура, инбридинг, аутбридинг, панмиксия, миграция, брачная ассортативность.
Filiptsova О.V. Genetic and Demographic Processes in Urban Populations of Eastern Ukraine. – Manuscript.
Thesis for a biological candidate’s degree by speciality 03.00.15. – genetics / Kharkov State University, 1998.
Study of marriage records for 1960, 1985 and 1992-95 years in urban populations of eastern Ukraine (Kharkov, Donetzk and Poltava) has shown genetic and demographic dynamics change in nineties. It has been displayed outbreeding component increasing (national diversity, international marriages percentage, migration and marriage distances increasing) from 1960 to 1985 and inbreeding component increasing (migration coefficient, ethnic diversity, marriage distance decreasing, mononational marriages increasing, tendency to monoethnicity). Urban populations of eastern Ukraine are coming to panmixya state by nationality and birthplace, and remaining reproductionally subdivided by social and professional characters (education and profession).
Keywords: population, eastern Ukraine, marriage structure, inbreeding, outbreeding, panmixya, migration, marriage assortativity.

ТЕМА ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНА В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Л. Атраментова, С. Бєлова, І. Головань, О. Філіпцова. Демогенетичні взаємозв’язки населення Харкова // Демографічні дослідження. Вип. 19. – Київ, 1997. – С. 139-148.
2. Атраментова Л.А., Филипцова О.В. Генетико-демографические процессы в городских популяциях Украины в 90-х годах. Брачная структура харьковской популяции // Генетика. – 1998. – Т.34, №8. – С.1120-1126.
3. Атраментова Л.А., Куроедова В.Д., Филипцова О.В. Генетико-демографическая структура полтавской популяции // Вісник проблем біології і медицини. Вип.17. – 1998. – С.6-8.
4. Атраментова Л.А., Мухин В.Н., Филипцова О.В. Брачная динамика донецкой популяции // Вісник проблем біології і медицини. Вип.20. – 1998. – С.65-68

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020