.

Клінічні та медико-соціальні аспекти оптимізації медичної допомоги хворим на гострий пієлонефрит: Автореф. дис… канд. мед. наук / В.Л. Царенко, Ін-т

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
137 2584
Скачать документ

ІНСТИТУТ УРОЛОГІЇ ТА НЕФРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ

ЦАРЕНКО Віктор Леонідович

УДК:614.2..616.61-002.3-036

КЛІНІЧНІ ТА МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ОПТИМІЗАЦІЇ
МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ГОСТРИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ

14.01.06 – Урологія

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Київ – 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті урології та нефрології АМН України

Наукові керівники:
доктор медичних наук, професор Пасєчніков Сергій Петрович,
Інститут урології та нефрології АМН України, завідуючий
відділенням неспецифічних запальних захворювань нирок та
сечовивідних шляхів;

доктор медичних наук Сайдакова Наталія Олександрівна,
Інститут урології та нефрології АМН України,головний науковий
співробітник відділу епідеміології та організаційно-методичної
роботи.

Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Жила Василь Васильович,
Київська медична академія післядипломної освіти, професор
кафедри урології;

доктор медичних наук Черненко Василь Васильович
Інститут урології та нефрології АМН України,
головний науковий співробітник відділу сечокам`яної хвороби.

Провідна установа: Одеський державний медичний університет
ім. М.І.Пірогова, кафедра урології та нефрології

Захист відбудеться “15”грудня 1998р. о13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.615.01 при Інституті урології та нефрології АМН України за адресою:254053 м.Київ, вул. Ю.Коцюбинського, 9-А.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту урології та нефрології АМН України, за адресою: 254053, м.Київ, вул. Ю.Коцюбинського, 9-А.

Автореферат розісланий “13”листопада 1998 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук Бойко М.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проблема надання спеціалізованої допомоги хворим на гострі запальні хвороби нирок має велике медико-соціальне значення і залишається в колі зору різних за фахом спеціалістів. На сьогодні не тільки в Україні спостерігається ситуація, коли при достатньо широкому діагностичному арсеналі та значних досягненнях в лікуванні, результати медичної допомоги таким хворим не відповідають сучасним вимогам. Про це свідчить щорічний ріст захворюваності на інфекційно-запальні хвороби нирок, в тому числі серед осіб працездатного віку, та почащення ускладнень іх перебігу; зростає також кількість випадків та тривалість тимчасової втрати працездатності, інвалідності, смертності, що спричинені цією патологією (Возіанов О.Ф.,1996, 1997; Павлова Л.П. та ін. 1991,1996; Сердюк А.М. та ін.1996; Касимов М.М., Павлюченко,1997; Люлько А.А. и др. Лоран О и др. 1998; M.J.Bergeron,1995; J.Jarini, A.Mazzi, 1995). Таке положення підтримується зростанням рівня як урологічної захворюваності, так і неспецифічних запальних хвороб інших систем організму, які часто і зумовлюють розвиток гострого пієлонефриту (Возіанов О.Ф., Люлько О.В.,1993; Павлова Л.П. та ін.,1996; Возіанов О.Ф. та ін.,1997; Люлько А.В. и др., 1997; Пиріг Л.А.,1997). Крім того , має значення не-
гативний вплив складних соціально-економічних та екологічних умов, які сприяють прогресуванню та погіршенню перебігу запальних захворювань (Возіанов О.Ф. та ін.,1995; Данілаш М.М. та ін.,1996; Калугина Г.В. и др.,1996; Сердюк А.М. та ін.,1996).
Існуюча розбіжність між можливостями сучасної урології та показниками діяльності цієї служби дозволяє наголосити на актуальності проблеми і визначити перспективний напрямок її подальшого вивчення. Суттєвого значення набуває необхідність встановлення реального стану медичної допомоги на окремих її етапах та рівнях з тим, щоб виявити недоліки, з`ясувати їх причини, простежити закономірності та особливості в системі надання спеціалізованої допомоги
зазначеній категорії хворих. Цього потребує і процес реформування медичної галузі, який повинен грунтуватися на вірогідних джерелах інформації про доцільне використання існуючої матеріально-технічної бази, особливо її ліжкового фонду.
Відсутність даних комплексної системної оцінки якості лікувально-діагностичного процесу при гострому пієлонефриті (ГП),який займає провідне місце а стуктурі госпіталізованої захворюваності (Возіанов О.Ф. та ін.,1996; Павлова Л.П., Пасечников С.П., Сайдакова Н.А. и др., 1996), аргументує актуальність дослідження, що стало предметом цієї роботи.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконана як фрагмент комплексної науково-дослідної теми, затвердженої АМН та МОЗ України, номер державної реєстрації 0196U013010.
Мета дослідження. Поліпшення результатів лікування хворих на гострий пієлонефрит шляхом оптимізації медичної допомоги на підставі оцінки її стану на різних рівнях та етапах.
Задачі дослідження:
1. Встановити питому вагу гострого пієлонефриту в структурі госпіталізованої захворюваності, частоту його форм та стадій в стаціонарах різного типу.
2. Визначити якість медичної допомоги хворим на гострий пієлонефрит в стаціонарах різного типу з врахуванням профілю відділень (урологічне, нефрологічне).
3. Визначити якість поліклінічної допомоги хворим, що перенесли гострий пієлонефрит.
4. Оцінити вплив клінічних, організаційних, соціальних факторів на якість медичної допомоги та термін госпіталізації хворих на гострий пієлонефрит в залежності від типу лікарні та профілю відділення.
5. Розробити математичну модель формування тривалості госпіталізації та заходи щодо оптимізації медичної допомоги хворим на гострий пієлонефрит.
Основні положення дисертації, які виносяться на захист:
– Концепція оптимізації спеціалізованої допомоги хворим на гострий пієлонефрит, яка базується на медико-соціальній оцінці сучасного її стану.
– Комплекс заходів по забезпеченню оптимізованої медичної допомоги хворим на гострий пієлонефрит, який сприяє покращенню результатів лікування та скороченню його терміну:
математична модель формування тривалості госпіталізації в урологічних та нефрологічних відділеннях медичних закладів різного типу; алгоритм тактики ведення хворих на гострий пієлонефрит.
– Використання принципу клінічного прогнозування для визначення терміну госпіталізації.
Наукова новизна одержаних результатів
* Вперше на значному клінічному матеріалі визначено сучасний стан медичної допомоги хворим на ГП і доведено, що його рівень не відповідає досягненням науки та можливостям лікувально-профілактичних закладів.
* Виявлені клінічні, організаційні та соціальні фактори, від яких залежить якість медичної допомоги в амбулаторних та стаціонарних умовах.
* Вперше на підставі клініко-лабораторних досліджень та сучасних математичних методів виділені три основні клінічні фактори (якість та повнота обстеження, характер патологічного процесу, якість лікування), які найбільш суттєво впливають на тривалість госпіталізації та її результат, а також кількісно оцінена (в балах) дія кожного фактору та їх сполучень.
* Визначена концепція оптимізації медичної допомоги хворим на ГП та обгрунтована система заходів щодо її забезпечення.
Практичне значення одержаних результатів
– Визначене місце гострого пієлонефриту в структурі госпіталізованої захворюваності медичних закладів різного типу та питома вага його клінічних форм.
– Визначені резерви та шляхи оптимізації спеціалізованої допомоги хворим на ГП, які грунтуються на результатах експертизи якості діагностики та лікування.
– Уточнені показання до госпіталізації в нефрологічне відділення хворих на гострий пієлонефрит.
– Запропонована модель формування тривалості госпіталізації, яка дозволяє прогнозувати її термін на практиці.
– Запропоновано алгоритм тактики ведення хворих на гострий пієлонефрит, який дозволяє скоротити термін лікувально-діагностичного процесу, забезпечує покращення результатів медичної допомоги.
– Визначені групи підвищеного ризику, які за соціальними ознаками більш вразливі і потребують уважного ставлення фахівців, особливо в період реабілітації.
Декларація особистого внеску у розробку наукових результатів.
Ідея дисертаційної роботи запропонована науковими керівниками. Дисертантом персонально проаналізовано літературу з проблеми, сформульовано мету і завдання наукової роботи. Спільно з науковими керівниками розроблено програму дослідження та запропоновано її методичне забезпечення. Відбір хворих здійснювався дисертантом самостійно. Експертна оцінка якості діагностики та лікування хворих на ГП проводилась під керівництвом проф. С.П.Пасєчнікова. Первинна обробка результатів експертизи, як і матеріалів соціологічного дослідження, підсумки та попередні висновки зроблені автором самостійно. Разом з керівниками обгрунтована та розроблена концепція оптимізованої спеціалізованої допомоги хворим на ГП та складені заходи щодо її реалізації. Дисертантом опрацьована модель формування тривалості лікування по урологічним і нефрологічному відділенням стаціонарів різного типу, а також алгоритм тактики ведення хворих; доведена ефективність запропонованих заходів. Остаточна інтерпретація результатів проведеної роботи, формування наукових положень, висновків та рекомендацій проводилась спільно з науковими керівниками.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на II конгресі урологів Казахстану (1995); конференції, присвяченій 30-річчю Інституту урології та нефрології АМН України, “Первинний пієлонефрит. Інтерстиціальний нефрит. Дисметаболічні нефропатії” (Тернопіль,1995); науково-практичній конференції, присвяченій Х річниці аварії на ЧАЕС (Дніпропетровськ, 1996); ХХХ міжрегіональній
науково-практичній конференції урологів (Дніпропетровськ, 1996); науково-практичній конференції: Нирки та інфекція (Івано-Франківськ, 1997); на засіданні кафедри урології Національного медичного університету (16 вересня 1998р.); науковій конференції співробітників Інституту урології та нефрології АМН України (25 вересня 1998р.).
Публікації. По темі дисертації опубліковано 12 робіт, в тому числі 9 – це статті у фахових журналах та виданнях, інформаційний лист “Алгоритм тактики ведення хворих на гострий пієлонефрит”.
Впровадження результатів дослідження. Розроблені в дисертації положення впроваджені в практику урологічних відділень Дніпропетровської, Запорізької, Черкаської областей та центральній клінічній лікарні м.Києва, в Харьківському нефроурологічному центрі. Матеріали дисертації використовуються при проведенні практичних занять та лекцій з урології для інтернів та студентів Національного медичного університету, Дніпропетровської державної медичної академії, Харківського державного медичного університету.
Обгрунтування призначення наукових керівників. Виходячи із завдань дослідження, а також з метою повноцінного вивчення та кваліфікованого аналізу здобутих даних, виникла необхідність у залученні двох наукових керівників:
– по клінічній частині, яка полягала в оцінці якості діагностики та лікування хворих на гострий пієлонефрит в умовах стаціонару різних за типом лікувальних закладів, рівня спеціалізованої допомоги в поліклініці особам, які перенесли гострий пієлонефрит, а також при розробці відповідних заходів щодо поліпшення результатів лікування – зав. відділом неспецифічних запальних захворювань нирок та сечовидільних шляхів Інституту урології та нефрології АМН України д.м.н. професора С.П.Пасєчнікова;
– по вивченню організаційних, соціальних аспектів проблеми надання спеціалізованої допомоги хворим на гострий пієлонефрит та розробці відповідних заходів по забезпеченню запропонованої оптимізованої системи медичної допомоги зазначеному контингенту хворих – головного наукового співробітника відділу епідеміології та організаційно-методичної роботи Інституту урології та нефрології АМН України д.м.н. Н.О.Сайдакову.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація написана українською мовою на 132 сторінках та складається із вступу, огляду літератури, викладення матеріалів і методів досліджень, 4 розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури. Бібліографічний вказівник містить 430 джерел, в тому числі 301 вітчизняних та країн СНД, 129 – іноземних авторів. Робота ілюстрована 47 таблицями та 2 малюнками, має 2 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Матеріали та методи дослідження. Мета та завдання дослідження визначили його програму, яка разом з кількістною характеристикою фактичного матеріалу, що аналізувався, зображена на малюнку 1.
Програмою передбачалась висвітлення клінічних, організаційних та соціальних аспектів проблеми.
Первинна документація відбиралась шляхом типологічного відбору суцільним методом. Реалізація окремих завдань здійснювалась на вибіркових групах, кількість спостережень яких визначалась за відомими класичними розрахунковими методами. Таким чином, забезпечувалась репрезентативність об`єму аналізуючого матеріалу, співпадання за основними критеріями розподілу порівнювальних груп та вірогідність висновків, які зроблені в процесі роботи. Були застосовані метод основного масиву, теоретичний та системний підходи, використані методи експертних оцінок, анкетного опитування, описового та математичного моделювання, клінічного прогнозування за допомогою ЕОМ.
Робота базується на великому клінічному матеріалі. Генеральну сукупність склали 613 історій хвороб на гострий пієлонефрит (ГП), серед яких 516 використані для оцінки стану медичної допомоги та розробки відповідних заходів, 97 – апробації запропонованого алгоритму.
На першому етапі вивчено існуючий стан надання медичної допомоги хворим на ГП. Експертній оцінці були піддані усі хворі з зазначеною патологією, які лікувались впродовж року в медичних закладах різного типу (обласна, міська, центральна районна лікарня). Важливим елементом програми було включення в коло дослідження хворих, які перебували з таким діагнозом в нефрологічному відділенні обласної лікарні.
Основною базою для проведення дослідження служила Черкаська область, яка за рівнем забезпеченності населення урологами та спеціалізованими ліжками не відрізнявся від подібного в цілому по Україні. Крім того, загальній тенденції підпорядковується і рівень захворюваності на групу хвороб “інфекція нирки”, до якої входить категорія хворих, що підлягала вивченню. Суттєвим при цьому
виступає і такий чинник, як відношення області до тих ,які постраждали внаслідок
аварії на ЧАЕС.

Проаналізовані результати експертизи 516 історій хвороби хворих на ГП, із яких 67 чол.(13.0%) перебували в урологічному відділенні обласної лікарні, 155 (30.0%) – міської, 125 (24.2%)- центральної районної (ЦР), 169 (32.8%) – в нефрологічному відділенні обласної лікарні.
Встановлено, що в структурі госпіталізованої захворюваності патологія займала відповідно 6.1+2.0%, 8.6+2.9%, 12.0+2.9% та 21.3+3.2%. Серед хворих вірогідно більше було жінок (63.8+2.5% проти 36.2+3.5% чоловіків, р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020