.

Методика розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням державного кордону: Автореф. дис… канд. юрид. наук / В.О. Сич, Акад. прикордон. військ Укра

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
113 2488
Скачать документ

АКАДЕМІЯ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ
ім. БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Сич Василь Олексійович

УДК 344.1:343.9

ÌÅÒÎÄÈÊÀ ÐÎÇÑ˲ÄÓÂÀÍÍß ÇËÎ×ÈͲÂ, ÏÎÂ`ßÇÀÍÈÕ Ç ÏÎÐÓØÅÍÍßÌ ÄÅÐÆÀÂÍÎÃÎ ÊÎÐÄÎÍÓ
Спеціальність 20.02.03
Військове право; військові аспекти міжнародного права

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Здобувач В. Сич

Хмельницький – 1998
Äèñåðòàö³ÿ º ðóêîïèñîì.
Ðîáîòà âèêîíàíà íà êàôåäð³ êðèì³íàëüíîãî ïðàâà òà êðèì³íàëüíîãî ïðîöåñó Àêàäå쳿 Ïðèêîðäîííèõ â³éñüê Óêðà¿íè ³ìåí³ Áîãäàíà Õìåëüíèöüêîãî Äåðæàâíîãî êîì³òåòó ó ñïðàâàõ îõîðîíè äåðæàâíîãî êîðäîíó Óêðà¿íè.
Íàóêîâèé êåð³âíèê
äîêòîð þðèäè÷íèõ íàóê, ïðîôåñîð
ÁÀÕ²Í Âîëîäèìèð Ïåòðîâè÷, Íàö³îíàëüíà àêàäåì³ÿ âíóòð³øí³õ ñïðàâ Óêðà¿íè, ïðîôåñîð êàôåäðè êðèì³íàë³ñòèêè.
Офіційні опоненти
доктор юридичних наук, професор
ÊËÈÌÅÍÊΠͳíà ²âàí³âíà, Êè¿âñüêèé íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò ³ì Ò. Ã. Øåâ÷åíêà, ïðîôåñîð êàôåäðè êðèì³íàë³ñòèêè;
кандидат юридичних наук, доцент
ÁÅÐÍÀÇ Âàñèëü Äìèòðîâè÷, Îäåñüêèé ³íñòèòóò âíóòð³øí³õ ñïðàâ ÌÂÑ Óêðà¿íè, íà÷àëüíèê êàôåäðè êðèì³íàëüíîãî ïðîöåñó òà êðèì³íàë³ñòèêè.
Провідна установа
Àêàäåì³ÿ Ñëóæáè áåçïåêè Óêðà¿íè, êàôåäðà êðèì³íàë³ñòèêè, ì. Êè¿â.
Захист відбудеться “ 9 ” лютого 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького за адресою:
280003, м. Хмельницький , вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії ПВУ.

Автореферат розісланий “ 30 “ грудня 1999 р.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат педагогічних наук, доцент А. В. Галімов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із найбільш характерних завдань сучасного етапу розвитку нашого суспільства є подальше удосконалення всенародної державності, зміцнення правопорядку. Основою цього процесу є проведення цілеспрямованої, послідовної та рішучої боротьби з правопорушеннями та злочинністю. Підвищення ефективності боротьби із злочинністю є дуже важливим загальнодержавним завданням, успішне вирішення якого потребує широкого комплексного підходу та великої напруженої праці. Лише в цьому випадку можна вести мову про подальше удосконалення нашого способу життя та розбудову демократичної правової держави.
В указах Президента, в постановах вищих органів державної влади відзначається, що кризові явища в економіці, гострий дефіцит у працевлаштуванні, протиріччя та труднощі у соціальній, духовній та інших сферах громадського життя, послаблення дисципліни та відповідальності сприяють росту протиправних дій. З кожним роком збільшується кількість тяжких злочинів.
У зв`язку з цим, від успіху боротьби із злочинністю і, особливо, з її організованими формами, багато в чому залежить моральнополітичний клімат у суспільстві та його відродження.
Виконання правоохоронними органами своїх основних функцій прямо залежить від використання у їх діяльності досягнень науково-технічного прогресу, наукових розробок, зокрема криміналістики. Як і інші напрями теоретичних досліджень в області юриспруденції, криміналістична наука покликана внести свій посильний вклад у захист нашої державності та інтересів громадян.
Сьогоді виникла необхідність масштабного аналізу та узагальнення тих новацій, котрі характеризують сучасний стан злочинності та умови боротьби з нею. Це продиктовано потребами оперативно-розшукової та слідчої практики. Динамічність розвитку криміналістичної науки визначає необхідність змін минулих поглядів на науку, її вузлові проблеми, певну переоцінку існуючих та розробку нових концепцій і теорій.
У забезпеченні національної безпеки України важлива роль належить органам Служби безпеки та прикордонній охороні. Умови та завдання їх діяльності, істотно змінилися на даному етапі розвитку України як незалежної суверенної держави. У зв`язку з цим змінився характер злочинів проти держави, особливості скоєння цих злочинів.Це обумовлено як соціально-економічними перетвореннями в суспільстві, так і зорієнтованістю політики держави на розвиток міжнародного співробітництва, розширення контактів з іншими країнами. Наслідком цього не тільки є позитивні зміни. Слід зазначити, що в зв`язку з цим відбувається і активізація дій злочинних елементів (збільшення контрабанди, наркобізнес, торгівля людьми тощо). Тому нагальною є необхідність удосконалення діяльності усіх служб та підрозділів, що здійснюють боротьбу із злочинами проти держави. Одним із таких напрямів є удосконалення методик розслідування цих злочинів.
Вагомим внеском у розробку методик розслідування злочинів проти держави є роботи: В. І. Акімова, М. І. Баркова, В. М. Болтнєва, П. М. Корольова, В. А. Кухарєва, І. Ф. Пантелєєва, В. А. Пахомова, І.П. Сазонніка, Л. Д. Самигіна, В. С. Серьожнікова, П.Ф. Тельнова, Є.Ф. Хом`якова, П. І. Цвєткова, Н.Ф. Чистякова, М. І. Якуніна та інших. Однак, більшість з них написано у 1970-80 роках і тому вони відображають підходи та досвід боротьби із злочинами проти держави того періоду. В Україні таких досліджень не було. Тому ці роботи, природньо, не враховують істотних змін, що відбулися, а методичні рекомендації, які є в них, значно застаріли. Крім того, ці методики розроблялися у “відриві” від загальної криміналістичної методики в умовах зайвої засекреченості.
Такий стан справ висуває завдання щодо переопрацювання методик розслідування злочинів проти держави з тим, щоб вони відповідали сучасним потребам практики.
До 1991 року було підготовлено та захищено шість дисертацій, котрі мають відношення до методики розслідування злочинів, пов`язаних із порушенням державного кордону: Пантелєєв І. Ф. “Расследование измены Родине в форме бегства за границу”.- М., – 1958; Белянський М. А.”Вопросы предварительного расследования особо опасных государственных преступлений”.- М., – 1959; Мальцев В. А. “Расследование измены Родине в форме отказа возвратиться из-за границы”.- М., – 1966; Самигін Л. Д. “Расследование незаконного перехода государственной границы СССР”.-М.,1965; Чергинець С. О. “Криминалистическое изучение личности нарушителей государственной границы СССР из Китая и использование полученной информации в процессе расследования по уголовным делам”.- М., 1984; Кривенко А.І. “Взаимодействие следователя и Пограничных войск при расследовании преступлений, связанных с нарушением государственной границы”. – М., 1988.
В інших дисертаційних дослідженнях (Абітова Ф. І., Буракшаєва В. Я., Сєчкіна Г. А., Подлявського І. Г.) розглядалися лише питання охорони державного кордону та взаємодії Прикордонних військ з іншими службами. У подальшому на Україні були захищені дисертації Білоусова І. В., Єрошина Б. Ф., Калмоя В. П., Ляшенка В. І., Морозова І. В., Решетнікова О. В. та Шишоліна П. А., присвячені питанням інженерно-технічних засобів охорони державного кордону України.
Вказані обставини визнають актуальність обраної теми дослідження та необхідність розробки методики розслідування злочинних порушень державного кордону.

Дослідження даної теми передбачене планом науково-дослідної роботи Академії Прикордонних військ України.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планами науково-дослідних робіт Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Академії Прикордонних військ України (№ 098-0111. І) та плану науково-дослідної роботи кафедри кримінального права та кримінального процесу Академії Прикордонних військ України.

Мета та задачі дослідження полягають у розробці основи методики розслідування злочинів, пов`язаних із порушенням державного кордону. У зв`язку з різноманітними видами та способами скоєння даного злочину, основним аспектом дослідження було обрано особливості порушення сухопутного кордону поза пунктами пропуску.
Для реалізації цієї мети були поставлені та вирішувалися наступні основні завдання:
1. Проаналізувати умови життя суспільства, які зазнали змін, а також обумовлені цим особливості скоєння злочинів проти держави.
2. Визначити специфіку та зміст криміналістичної методики розслідування злочинів проти держави.
3. Уточнити елементи криміналістичної характеристики злочинних порушень державного кордону.
4. Проаналізувати сучасні види та способи порушення державного кордону.
5. Дати аналіз наявній практиці розслідування порушень кордону.
6. Розглянути організаційні форми розкриття та розслідування порушень кордону.
7. Виділити основні особливості розслідування злочинів, пов`язаних із порушенням кордону.
8. Сформулювати та обгрунтувати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення розслідування злочинів, пов`язаних з порушенням кордону.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше на монографічному рівні розглянуто особливості методики розслідування порушень кордону з урахуванням сучасних умов розвитку України та завдань боротьби із злочинністю на даному етапі.
Новизну дослідження також складають:
обгрунтування необхідності розробки методик розслідування злочинів проти держави як складової частини криміналістичної методики;
визначено поняття криміналістичної характеристики злочинів як інструменту їх розкриття та розслідування;
сформульовані основні елементи криміналістичної характеристики злочинів, пов`язаних із порушенням державного кордону;
відпрацьовані пропозиції щодо стану та аналізу сучасних способів скоєння злочинів та характеристики особи порушників кордону;
дістали подальший розвиток виявлення та розкриття специфіки організації розслідування порушень кордону в умовах поєднання адміністративно-службових, оперативно-розшукових та слідчих дій;
внесені пропозиції щодо удосконалення розслідування злочинів, пов`язаних із порушенням сухопутного кордону поза пунктами пропуску.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці теоретичної основи методики розслідування злочинів, пов`язаних із порушенням кордону у відповідності до нових умов життєдіяльності української держави , на базі яких є можливість конкретизувати практичні рекомендації щодо розслідування даного виду злочинів.
На підставі матеріалів дисертаційного дослідження було підготовлено методичні рекомендації для практичних працівників органів дізнання та слідства щодо особливостей розслідування злочинів, пов`язаних із порушенням кордону. У 1999 році планується їх видати та направити у практичні підрозділи Прикордонних військ України. Результати дослідження використовуються у навчальному процесі Академії Прикордонних військ України, введено спеціальний курс “Методика розслідування злочинів, пов`язаних із порушенням державного кордону України”.
Практичне значення мають рекомендації, які спрямовані на підвищення ефективності та удосконалення роботи при розкритті та розслідуванні злочинних порушень державного кордону для практичних працівників органів дізнання та слідчих підрозділів.

Особистий внесок здобувача
У процесі роботи над дисертацією здобувачем особисто підготовлено та опубліковано три наукові статті. Четверта робота- “Задачи по легализации оперативно-розыскных данных органами дознания Пограничных войск Украины”- підготовлена у співавторстві, у якій дисертантом особисто розкриті питання отримання оперативно-розшукових даних органами дізнання Прикордонних військ України.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися на розширеному засіданні кафедри кримінального права та кримінального процесу та інших правових кафедр Академії Прикордонних військ України. Результати проведеного дослідження доповідались та обговорювались на науково-практичній конференції (“Право та культура” 15-16 травня 1997 року. м. Київ).
Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження і складається із вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Повний обсяг дисертації складає 176 сторінок, у тому числі 3 додатки на 12 сторінках та список 212 використаних літературних джерел на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі подано коротку анотацію дисертаційного дослідження; сформульовано загальну характеристику роботи; розкрито актуальність дослідження, його мету та завдання, науково-практичне значення, дані апробації, зв`язок із науковими планами; визначено наукову новизну одержаних результатів.

У першому розділі – Загальні положення методики розслідування злочинів проти держави – досліджено особливості методики розслідування даної категорії злочинів, її місце в системі криміналістичної методики, подано криміналістичну характеристику злочинів, пов`язаних із порушенням державного кордону.

У першому підрозділі – Зміст та особливості методики розслідування злочинів проти держави – розглянуто специфічні особливості, які характеризують часткові методики розслідування злочинів проти держави. До них автор відносить:
а) специфічний об`єкт посягання – безпеку держави;
б) особливу суспільну небезпеку даного виду злочинів, коли під загрозу ставляться інтереси всього суспільства та держави;
в) необхідність, врахування та виявлення дій не тільки конкретного злочинця (шпигуна, диверсанта тощо), але й тих органів та організацій закордонних держав, що стоять за ним;
г) в основному таємний характер дій по підготовці та скоєнню злочинів;
д) професіоналізм та високий рівень підготовленості злочинців;
е) специфіку питань, яку належить з`ясувати, та обставини злочинів, що розслідуються;
є) необхідність використання специфічних сил, засобів та методів по виявленню цієї злочинної діяльності тощо.
Подано аналіз завдань криміналістичної методики, розкрито необхідність їх коригування у зв`язку із змінами у характері злочинності та умовами боротьби з нею, зокрема, вивчення злочинної діяльності як соціального явища, а не окремих елементів скоєння злочинів. Показано потребу в аналізі тенденцій розвитку злочинності та прогнозування на цій підставі можливості появи нових видів та способів скоєння злочинів з метою їх упередження та розробки заходів боротьби з цими проявами злочинності; поставлено завдання вивчення системи протидії розкриттю та розслідуванню злочинів для розробки організаційних і тактичних засобів її подолання та озброєння ними практичних працівників; доведено необхідність дослідження особливостей організації і проведення розслідування у змінених умовах міждержавних відносин та використання злочинцями цього у своїй діяльності.
Розглянуті точки зору вчених, що зробили внесок у становлення та розвиток криміналістичної методики, про розуміння та структуру часткових криміналістичних методик. З урахуванням цього проведено аналіз змісту та особливостей методики розслідування злочинів проти держави і констатується, що її специфіка полягає не у будь-якому особливому процесуальному порядку розслідування, а в способах та методах його здійснення, тактичних особливостях організації та проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів. Ця специфіка випливає, зокрема, з характеру підривної діяльності іноземних спецслужб. Пізнання закономірностей розслідування, які складають основу криміналістичної методики, повинно здійснюватись шляхом вивчення з точки зору криміналістичних позицій двох видів діяльності, протиставлених одна одній – злочинної, пов`язаної із підготовкою, скоєнням злочинів та приховуванням іх слідів та слідчої, яка полягає в організації та здійсненні розкриття, розслідування та запобігання злочинам. У процесі такого вивчення встановлюються певні залежності розслідування окремих видів злочинів проти держави від змісту та обставин одержання відомостей щодо злочину, можливостей збору та використання доказової інформації, а також особливостей організації діяльності слідчого апарату та органів дізнання.
Розглянуті етапи розвитку та формування криміналістичної методики розслідування злочинів проти держави. Підкреслюється, що ця методика повинна включати в себе як загальні положення методики розслідування, так і конкретні особливості розслідування злочинів проти держави. Тільки таким шляхом може бути створена повноцінна, науково обгрунтована методика розслідування злочинів проти держави. Намагання відокремити криміналістичну методику від загальних положень та рекомендацій, створення “окремої, особливої” методики розслідування злочинів проти держави нічого позитивного не приносять. Більше того, вони можуть бути умовою “розробки” неповноцінної скороченої методики розслідування.
Завданням криміналістичної методики є виділення на підставі узагальнення практики загальних і типових методів та прийомів розслідування злочинів як у цілому, так і відповідно окремих їх категорій. При цьому мета – не створення будь-яких стандартних правил, а відпрацювання положень, на підставі яких, із врахуванням особливостей кожної кримінальної справи, можуть і повинні прийматися найбільш сучасні методи розслідування, що відповідають вимогам кримінально-процесуального закону.

Другий підрозділ – Специфіка поєднання організаційних, слідчих та оперативно-розшукових заходів у ході розслідування злочинів проти держави – присвячено особливостям використання можливостей різних служб та підрозділів правоохоронних органів у вирішенні завдань розкриття та розслідування злочинів проти держави. Для більшості злочинів проти держави є характерним глибоко законспірований спосіб злочинної діяльності, професіоналізм та високий рівень організації підготовки та приховування злочинів. Виявлення такої злочинної діяльності потребує не тільки особливих засобів та методів, але й нерідко тривалого періоду збору інформації про зміст цієї діяльності, наприклад, про обсяг та спрямованість дій злочинців, наявність спільників, у тому числі співробітників іноземних спецслужб, про канали переправлення інформації та контрабанди тощо.
Цим визначається необхідність грамотного та тісного поєднання можливостей різних органів у збиранні інформації для виявлення та викриття винних. У дисертації розглянуті два основні варіанти взаємодії та координації дій: від факту скоєного злочину до з`ясування основних його обставин та від оперативної або іншої інформації про підготовку до скоєння злочину чи про продовження злочинної діяльності (наприклад, шпигунство) до збору даних про це та їх реалізації у розслідуванні. Кожен вид злочинів проти держави специфічний у цьому плані, але, як правило, без належної координації дій усіх сил та служб досягнення мети розслідування злочинів утруднене або неможливе.
Іншою особливістю організації розкриття та розслідування злочинів проти держави є виникнення необхідності взаємодії не тільки з оперативно-розшуковими підрозділами, включаючи розвідувальні та контррозвідувальні органи, але й з такими специфічними службами як Прикордонні війська України, митні органи тощо. З цим пов`язано те, що в деяких випадках первинну роботу щодо виявлення та закріплення інформації про злочин здійснюють співробітники цих служб. Так, наприклад, при порушенні державного кордону слідчому огляду передує службовий огляд, і слідчому і дізнавачеві необхідно продовжувати розпочату роботу, нерідко наштовхуючись на необхідність коригування та виправлення допущених помилок. У дисертації розглянуто основні особливості поєднання організаційних, оперативно-розшукових, слідчих та інших дій щодо розслідування злочинів проти держави, дано аналіз найбільш характерних недоліків та сформульовані пропозиції щодо удосконалення взаємодії.

У третьому підрозділі – Криміналістична характеристика злочинів, пов`язаних із незаконним перетинанням державного кордону – на підставі аналізу визначень, наведених Колесніченко А. Н., Сергєєвим Л. А., Белкіним Р. С., Коноваловою В. Є., Салтєвським М. В., Селівановим М. А., криміналістичну характеристику злочинів розглянуто як систему взаємопов`язаних, узагальнених даних про найбільш типові ознаки, що проявляються у способі, механізмі діяння, обставинах його скоєння, особистості суб`єкта та інших аспектах злочину. Відомості про це мають значення для наукового та практичного вирішення завдань розкриття та розслідування злочинів. На думку дисертанта криміналістична характеристика злочинів як сукупність криміналістично значущих відомостей, побудованих на підставі аналізу та узагальнених даних, що передують розслідуванню злочинів певного виду, повина бути робочим інструментом розкриття злочинів, що розслідуються. Тільки в такому вигляді криміналістична характеристика злочинів має практичне значення. Без конкретного змісту (даних, що відображають закономірні зв`язки елементів певного виду злочинів) криміналістична характеристика злочинів буде нереалізованою теоретичною концепцією криміналістики.
Одним із найбільш дискусійних у теорії криміналістичної характеристики злочинів до ціє пори залишається питання про кількісний та якісний склад її елементів. У роботах, присвячених криміналістичній характеристиці злочинів, автори виділяють від чотирьох до десяти і більше її елементів. Їх перелік дуже різноманітний і включає в себе як елементи, що несуть чітку службову функцію – сприяти розкриттю злочинів та встановленню винних, так і елементи, що не відрізняються такою направленістю. Наприклад, класифікація злочинів,їх розповсюдженість та суспільна небезпека, причини та обставини, що впливають на виникнення слідчих ситуацій тощо.
Відмічені ознаки необхідні для загальної характеристики злочинів, для орієнтації у слідчій роботі (наприклад, коло обставин, що належить встановити на початковому етапі розслідування), але вони не відповідають робочій функції криміналістичної характеристики як інструменту розкриття злочинів.
Автор вважає, що до елементів криміналістичної характеристики злочинів, як до робочого інструменту розслідування, а не як до наукової категорії криміналістики, повинні бути віднесені тільки ті,які відрізняються чіткою пошуково-розшуковою спрямованістю. Тому доцільно погодитися із тими авторами, які відносять до елементів загальної криміналістичної характеристики злочинів чотири основні:
предмет посягання;
спосіб скоєння злочину;
слідову картину;
характеристику особи злочинця.
Однак, у межах окремих видових криміналістичних характеристик злочинів цей перелік може бути доповнений деякими елементами, що наділені розшуковою спрямованістю у відповідності до особливостей скоєння та розслідування конкретних категорій злочинів. Наприклад, для більшості злочинів проти держави таким елементом – характеристикою буде взаємозв`язок із діяльністю закордонних служб розвідки та безпеки.
Аналіз літератури щодо злочинів проти держави показує, що у зміст криміналістичної характеристики цих злочинів включають узагальнені відомості про:
зв`язок окремих злочинів проти держави з підривною діяльністю іноземних служб;
характеристику особи злочинця;
мету та мотиви скоєння злочинів;
способи підготовки, скоєння та приховання злочинів;
сліди та інші матеріальні наслідки скоєння злочинів.
У цілому, автори праць з методики розслідування злочинів проти держави одностайні відносно основних елементів криміналістичної характеристики злочинів, однак, зустрічаються і відмінності:
відсутні згадки про предмет злочинного посягання, поділ способу скоєння злочинів на способи підготовки, скоєння та приховання тощо. І це у багатьох випадках правомірно, тому що, наприклад, при контрабанді та диверсії предмет посягань буде дуже характерним та необхідним для виділення особливостей, притаманних розкриттю та розслідуванню внутрішньовидових груп злочинів, а в ході розслідування злочинних порушень кордону- предмет скоєння виділити практично неможливо. З урахуванням цього ми вважаємо, що криміналістична характеристика злочинних порушень кордону повина включати наступні елементи:
спосіб скоєння порушення кордону (з можливою деталізацією при систематизації даних про способи підготовки перетинання кордону, способи приховування слідів злочину, місце та час порушення кордону тощо);
слідова картина з виділенням особливостей стосовно характеристики ділянок порушення кордону, різноманітності засобів її захисту тощо;
характеристика особи порушника кордону;
мета та мотиви порушення кордону;
зв`язок із діяльністю зарубіжних служб та організацій;
зв`язок з іншими видами злочинів.
У роботі докладно охарактеризовані елементи криміналістичної характеристики порушень кордону, показаний їх взаємозв`язок, який дозволяє на підставі знань про ці елементи встановлювати інші.
Криміналістична характеристика злочинів проти держави як наукова категорія виконує специфічну пізнавальну функцію. Цим вона відрізняється не тільки від кримінально-правової характеристики події, що розслідується, але й від предмету доказування, функція якого полягає у визначенні обставин, які належить з`ясувати по кримінальній справі. В предметі доказування зосереджені основні обставини, які належить з`ясувати у ході розслідування. В криміналістичній характеристиці злочинів містяться відомості про ознаки цієї категорії злочинів, які мають значення для їх розкриття. Чим ширше та докладніше вони подані в криміналістичній характеристиці злочинів, тим змістовніша та цінніша буде вона для криміналістики та практичної діяльності.
У сучасних методиках розслідування окремих видів злочинів нові якісні зміни, у тому числі і криміналістичної властивості належною мірою не враховані. Тому вказані методики не завжди можуть забезпечити достатню ефективність розслідування злочинів, скоєних проти держави. Крім того, ще немає надійних науково опрацьованих криміналістичних методик боротьби з таким видом злочинності вцілому.

Другий розділ – Особливості розслідування злочинів, пов`язаних із незаконним перетинанням державного кордону – присвячено особливостям порушення кримінальних справ, організації і тактиці початкових слідчих дій, використанню науково-технічних можливостей у розслідуванні злочинів, пов`язаних із порушенням кордону.

У першому підрозділі – Особливості порушення кримінальних справ щодо фактів порушення державного кордону – автор відзначає, що однією із особливостей розслідування даної категорії справ є поєднання у стадії порушення кримінальних справ адміністративно-службових та слідчих дій. В дисертації розглянуто взаємозв`язок завдань прикордонної служби, органів дізнання та слідчих органів у зборі інформації щодо факту порушення кордону, її оцінки та прийняття рішення про порушення кримінальної справи.
Для прикордонної служби головним є пошук і затримання порушника. Слідчі та дізнавачі повинні забезпечити розкриття злочинів, викрити винуватців.Тому в роботі проаналізовано не тільки організаційне співвідношення та взаємозв`язок їх дій, але й психологічна сторона взаємодії, зокрема, відношення співробітників прикордонної служби до проблем слідства (виявлення та збереження слідів).
Завданням прикордонної служби, в рамках прикордонної застави та її начальника, є збір і фіксація адміністративно-службовими заходами факту та даних щодо порушень кордону для вирішення питань про порушення кримінальної справи. На підставі цих матеріалів органи дізнання приймають рішення про порушення кримінальної справи та здійснення невідкладних слідчих дій (огляд місця події, оформлення процесуального затримання тощо).З цього випливає, що співробітники прикордонної служби, котрі першими виявили сліди та іншу інформацію про порушення кордону, не мають права її оформити процесуально. В принципі, вони не відповідають за якісне з`ясування обставин того, що відбулося, отже, не зацікавлені у повноцінному виконанні даної роботи. У свою чергу дізнавач та слідчий, які нерідко з великим розривом у часі від моменту скоєння порушення кордону до початку роботи підключаються до розслідування, змушені виправляти помилки, допущені при адміністративній фіксації події прикордонним нарядом, що безумовно відбивається на якості розслідування та долі кримінальних справ. Враховуючи це, необхідно вирішити питання про проведення невідкладних слідчих дій у рамках дізнання тими підрозділами прикордонної служби, які виявили факт порушення.
Відзначено особливості та складнощі встановлення причетності затриманих до злочинного порушення кордону через велику відстань місця події від місця, де ця перевірка може бути виконана. Розглянуто специфічне виявлення сигналів про можливе порушення кордону та варіанти дій під час їх перевірки.
На підставі аналізу кримінальних справ щодо порушень державного кордону зроблено висновок про необхідність удосконалення правових норм, що регулюють стадію порушення кримінальної справи, у тому числі розширення засобів та методів перевірки підстав про порушення кримінальних справ, з метою скорочення випадків як необгрунтованих порушень кримінальних справ, так і залишення без наслідків фактів порушень кордону. Розглянуті основні варіанти перевірки даних про факти порушення кордону, а також основні варіанти дій Прикордонних військ України та органів Служби безпеки у цій частині.

Другий підрозділ – Організація і тактика початкових слідчих дій – присвячений особливостям розслідування злочинів, пов`язаних із порушенням державного кордону. Своєрідність злочину, що розглядається, породжує специфіку діяльності щодо його розкриття та розслідування. Особливості організації та проведення окремих слідчих дій під час розслідування порушення державного кордону обумовлені перш за все такими обставинами:
а) специфікою режиму охорони кордону та умовами його забезпечення;
б) різноманітністю варіантів та способів переходу кордону, що обумовлює своєрідність питань, які належить з`ясувати, та способів їх з`ясування;
в) відмінністю мети та можливостей здійснення заходів по розшуку та затриманню порушників в момент перетинання кордону із України та в Україну;
г) великими розмірами площі та своєрідністю місцевості, яку належить дослідити при виявленні факту порушення кордону та розшуку порушника;
д) поєднанням адміністративно-службових заходів та слідчих дій, особливо на етапі огляду місця порушення кордону та розшуку порушника;
е) специфічністю встановлення мети переходу кордону;
ж) взаємозв`язком порушення кордону з іншими злочинами;
з) необхідністю збору інформації про порушника кордону в місцях віддалених від місця розслідування тощо.
Розглянуті варіанти дій в різноманітних ситуаціях порушення кордону та встановлення порушника. З переходом кордону в Україну повинні бути вирішені наступні основні питання:
а) встановлення часу переходу кордону для конкретизації заходів виявлення та затримання порушника;
б) визначення та опрацювання маршруту відходу від кордону ( напрямок, місця зупинок для переодягання, відпочинку тощо);
в) організація переслідування та розшук порушника;
г) інформування відповідних органів та служб щодо розшуку;
д) виявлення та фіксація слідів переходу кордону і подальше пересування;
е) добування з них даних для встановлення та викриття порушника кордону.
З моменту переходу кордону із території України заходи направлені на:
а) збір інформації про те, хто, з якою метою та при сприянні кого перетнув кордон;
б) вирішення питання щодо інформації суміжної сторони про подію та вступ з ними в контакт з метою встановлення та викриття порушника кордону.
Подано аналіз змісту направленості слідчих версій по фактах порушення кордону, особливостей їх побудови та перевірки.
Визначальним для збору інформації про порушення кордону є огляд місця події. У дисертації розглянуті особливості його проведення, зокрема, поєднання із службовим оглядом місця події. Охарактеризовані основні види слідів, що зустрічаються у випадках порушення кордону, їх інформаційна сутність та можливості використання для розкриття та розслідування даного виду злочинів.
Показано важливу роль у встановлені факту та обставин порушення кордону, причетних до цього певних осіб, що проводять затримання та обшук. Проаналізовано особливості затримання порушників в мовах кордону, місце та роль військових операцій у цьому процесі, значення моменту затримання, та особливості затримання в місцях, що характеризуються специфікою природних умов. Розглянуто завдання та співвідношення службового огляду та особистого обшуку порушників, роль одержаних даних у встановленні особи порушника та його намірів. Розкрито значення освідування для вирішення відмічених завдань та його взаємозв`язок з обшуком.
Стосовно допиту у справах про порушення кордону відзначено основні категорії осіб, які можуть виступати свідками (як у прикордонній зоні, так і далеко за її межами), основне коло питань, що з`ясовуються у цих осіб. Розглянуто особливості тактики допиту підозрюваних та обвинувачуваних, способи викриття хитрощів та викручувань, які вони використовують для дезінформування про свою особу, наміри та дії, необхідність їх перевірки щодо зв`язку з зарубіжними спецслужбами. Розкрито особливості перевірки особи порушника з території суміжних держав за допомогою інформації про особливості життя, праці, руху транспорту та інших умов цих держав. Для цього потрібно накопичувати в службі Прикордонних військ відповідні довідкові видання та іншу інформацію.
З урахуванням специфіки огляду та дослідження місця порушення кордону, зокрема, їх зміни та порушеннь,що виникають у ході операцій по виявленню та затриманню порушників, розглянуто значення й особливості відтворення умов та обставин події з метою уточнення обставин порушення кордону.

Третій підрозділ – Використання науково-технічних можливостей у розслідуванні даної категорії злочинів – присвячений аналізу застосування спеціальних знань, науково-технічних досягнень під час проведення розслідування. На підставі проведеного аналізу кримінальних справ відмічається неповнота використання наявних науково-технічних можливостей для виявлення, вилучення та дослідження доказів у справах категорії, що розглядаються. Відзначені основні причини незадовільного використання науково-технічних засобів та можливостей, характерних як для загального стану розслідування злочинів в Україні, так і стосовно розкриття та розслідування порушень кордону ( віддаленість від експертних установ, незацікавленість прикордонних служб у забезпеченні умов розслідування злочинів, відсутність юридичної освіти та необхідної підготовки у представників прикордонної служби, які першими з`являються на місці події тощо).
Розглянуто можливості експертиз у вирішені питань, пов`язаних із порушенням державного кордону.

У висновках містяться основні обгрунтування щодо результатів проведеного дослідження, визначено головні напрями подальшого розвитку та удосконалення методики розслідування злочинів, пов`язаних із порушенням державного кордону, сформульовано пропозиції по удосконаленню організації та проведенню розслідування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ
ДИСЕРТАЦІЇ

1. Особенности методики расследования преступлений против государства // Збірник наукових праць АПВУ. № 5, ч. 3.- 1997. – С. 251-254.

2. Задачи по легализации оперативно-розыскных данных органами дознания ПВУ // Збірник наукових праць АПВУ. № 5, ч. 3.- 1997. – С. 248-250 у співавторстві з О. І. Онисько.

3. Завдання розробки методики розслідування злочинів, пов`язаних із незаконним перетинанням державного кордону // Збірник наукових праць Академії ПВУ. № 6, ч. 2.-1998. – С. 191-196.

4. Особливості тактики першочергових слідчих дій при розслідуванні злочинів, пов`язаних із незаконним перетинанням державного кордону // Збірник наукових праць Академії ПВУ № 7, ч. 2.- 1998.- С. 125 -128.

А Н О Т А Ц І Ї

Сич В. О. Методика розслідування злочинів, пов`язаних із порушенням державного кордону. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук із спеціальності 20.02.03 – Військове право; військові аспекти міжнародного права. Академія Прикордонних військ України. – Хмельницький, 1998. – Рукопис.
Дисертація присвячена дослідженню особливостей забезпечення охорони кордону, організації розкриття та розслідування її порушень у сучасних умовах. Дана криміналістична характеристика злочинів, пов`язаних із порушенням державного кордону, сформульовані основні положення методики розслідування даного виду злочинів та пропозиції щодо удосконалення організації та проведення розслідування порушень кордону.
Ключові слова: методика розслідування, криміналістична характеристика злочинів, порушення кордону.

Сыч В. А. Методика расследования преступлений, связанных с нарушением государственной границы. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности: 20.02.03 – Военное право; военные аспекты международного права. Академия Пограничных войск Украины. – Хмельницкий, 1998. – Рукопись.
Диссертация посвящена исследованию особенностей обеспечения охраны границы, организации раскрытия и расследования ее нарушений в современных условиях. Основные, насущные потребности практики, связаны с областью исследований криминалистической методики, с разработкой методик расследования вновь появившихся видов преступлений, связанных с нарушением государственной границы, требуют коренного преобразования и качественного изменения в обеспечении эффективной борьбы с єтими преступлениями.
Определена сущность методики расследования преступлений на границе, отражающая особенности совершения и расследования преступлений особой группы, разрабатываемой на основе и с учетом общих положений и достижений криминалистики в непостредственной взаимосвязи с теорией криминалистической методики расследования этих преступлений. Предложены рекомендации по разработке теоретических основ и их эффективности о составной части криминалистической методики расследования преступлений, связанных с нарушениями границы. Определена специфика сочетания организационных, следственных и оперативно-розыскных мероприятий при расследовании этой категории преступлений.
Дана криминалистическая характеристика преступлений, связанных с нарушением государственной границы, которая имеет непосредственное значение в раскрытии и расследовании преступных нарушений границы и должна включать работающие на раскрытие преступлений элементы:
способ совершения нарушений границы;
следовую картину;
характеристику личности нарушителя границы;
цели и мотивы нарушения;
связь с деятельностью зарубежных служб и организаций;
связь с другими видами преступлений.
Сформулированы основные положения методики расследования преступных нарушений. Определена необходимость в решении вопросов о проведении неотложных следственных действий в рамках дознания теми подразделениями пограничной службы, которые обнаруживают факт преступления. Выделены основные аспекты организации и проведения следственных действий по делам о нарушении государственной границы, свидетельствующие об их существенных особенностях и вытекающих из этого потребностях дальнейшей разработки и совершенствования на основе обобщения и анализа опыта раскрытия и расследования этих преступлений, чтобы все передовое и рациональное становилось достоянием и средством деятельности всех служб и органов, призваных обеспечивать охрану границы, а недостатки и ошибки устранялись за счет совершенствования организационно-правовых основ деятельности этих подразделений; расширение осведомленности практических работников об арсенале средств и возможностях всестороннего и полного расследования данных преступлений, повышение уровня материально-технического обеспечения расследования.
Предложены рекомендации по совершенствованию организации и проведению расследования данного вида преступлений с использованием научно-технических возможностей в целях выявления и предупреждения фактов нарушения границы.
Ключевые слова: методика расследования, криминалистическая характеристика преступлений, нарушение границы.

Sich V. O. Methodology of crime investigation connected with violation of the state border.
Thesis for receiving scientific degree of Law candidate, speciality 20. 02. 03 -”Military Law; Military aspects of international Law. Academy of Border Guard Troops of Ukraine”. – Khmelnitsky, 1998. – manuscript.
The theasis deals with the research of peculiarities of guaranteeing the border gufrding and organization of exposure and investigation of violating the border nowadays. The criminal characteristics of crimes connected with violation of the state border are given; the main provisions of methodology of such kind of crimes and propositions concerning the performing, organization and conducting the investigation of border violation are formulated.
Key words: methodology of investigation, criminal characteristics of crimes, violation of the border.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020